Дипломная работа: Культурологічний підхід як основа модернізації змісту астрономічної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах
2 ч 13 мін з. д.
2 ч 13 мін ст. д.
5 ч 35 мін з. д.
5 ч 35 мін ст. д.
2 ч 13 мін 42 із ст. д.
4. Мандрівники відмітили, що за місцевим часом затемнення Місяця відбулося в 5 ч 15 мін, тоді як за астрономічним календарем воно повинне було відбутися в 3 ч 51 мін по грінвічському часу. Яка довгота їх місця знаходження?
2 ч 16 мін з. д.
2 ч 38 мін ст. д.
2 ч 16 мін ст. д.
2 ч 38 мін з. д.
1 ч 21 мін ст. д.
5. Якщо О. С. Пушкін народився в Москві 26 травня 1799 року по старому стилю, то по новому стилю його день народження слід відзначати.
5 червня
15 травня
6 червня
12 травня
7 червня
Вирішені правильно: +
Неправильно: -
Правильна відповідь: 1.- 2; 2.- 4; 3 – 1; 4 - 5; 5 - 3.
Результати тесту по астрономії: «Календар та час»
Таблиця 3.5. Дані проведеного тестування «Календар та час»
№ | Прізвище ім'я по батькові | Питання | Загальний бал | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
1 | Алексейчук Іван Валерійович | - | + | + | - | + | 6 |
2 | Алфьоров Євген Андрійович | + | + | + | + | - | 8 |
3 | Білоус Павло ВІталійович | + | + | - | - | - | 4 |
4 | Білоусова Наталія Вікторівна | + | + | + | + | + | 10 |
5 | Брегіда Ігор Миколайович | - | - | - | + | - | 2 |
6 | Буриченко Ірина Сергіївна | + | + | + | + | - | 8 |
7 | Войнаровський Дмитро Сергійович | + | - | - | + | + | 6 |
8 | Гончаренко Павло Олександрович | - | - | - | + | + | 4 |
9 | Гусевик Дмитро Володимирович | + | + | + | + | + | 10 |
10 | Добровольський Ігор Геннадійович | - | + | + | + | + | 8 |
11 | Дубіна Денис Геннадійович | + | + | + | + | - | 8 |
12 | Дубова Марина Валеріївна | + | + | + | + | + | 10 |
13 | Дубовик Максим Олегович | + | - | + | + | + | 8 |
14 | Кудіна Оксана Сергіївна | + | + | - | + | + | 8 |
15 | Лаврик Адам Васильович | + | + | + | + | + | 10 |
16 | Лесюк Андрій Володимирович | - | - | - | + | + | 4 |
17 | Лубенко Євгенія Олександрівна | + | + | + | + | - | 8 |
18 | Лутченко Олена Миколаївна | + | - | - | + | - | 6 |
19 | Ляпин Анатолій Вікторович | + | + | + | + | + | 10 |
20 | Максимович Марина Богданівна | - | - | - | + | + | 4 |
21 | Мальцев Віктор Вікторович | - | + | + | + | + | 8 |
22 | Маніленко Максим Олегович | + | + | + | + | - | 8 |
23 | Маслюков Кирило Анатолійович | + | - | + | + | + | 8 |
24 | Матейчук Вадим Миколайович | + | + | - | + | + | 8 |
25 | Миронов Олександр Анатолійович | + | + | + | - | + | 8 |
26 | Морозов В'ячеслав Євгенійович | + | + | + | + | + | 10 |
27 | Новицький Станіслав Сергійович | + | - | + | + | - | 6 |
28 | Ободянський Назарій Васильович | - | - | - | - | + | 2 |
29 | Савовська Анастасія Вадимівна | + | + | + | + | - | 8 |
Рис. 3.8. Результати тесту «Календар та час» учнів школи № 30, 11-А класу.
Таким чином, можна зробити висновок, про те, що у більшість учнів 11-А класу на уроці астрономії добре з'ясували тему «Календар та час».
Звичайно, можуть зустрітися деякі труднощі і при проходженн нших питань астрономії в школі, але вони не мають специфічного характеру. Вся астрофізична частина курсу, що знайомить з сучасними уявленнями про природу розвиток небесних тіл, висловлюється в школі описовим шляхом з приділенням уваги тільки найголовнішим основним характеристикам. Тому ця частина не представляє труднощів ні для викладача, знайомого з предметом, ні для засвоєння що вчаться. Необхідно тільки використовувати ілюстративні засоби – діапозитиви фотографій небесних об'єктів, стінні картини, короткометражні учбові фільми. Все це тепер уже є в чималій кількості і доступно для шкіл.
Необхідність загальної астрономічної освіти обумовлена важливістю внеску астрономії в створення наукової картини миру і формування наукового світогляду сучасних людей.
Астрономія - наука про Всесвіту, що вивчає основні фізичн характеристики, склад, будову, походження і еволюцію космічних об'єктів і їх систем, космічні явища і космічні процеси.
У всіх моделях Всесвіту, що історично склалися, включають в найзагальнішому вигляді всі основні теоретичні ідеї певного періоду розвитку науки, - механічною, електродинамічною, квантово-польовою, квантово-релятивістською і сучасною квантово-космологічною, астрономічні знання мали особливо важливе, якщо не основоположне, значення.
Рівень розвитку астрономії визначає основи світогляду широких мас населення в дану епоху, формує базові ідеї науки і особливості світогляду учених.
Сучасна астрономія є всеволновой і всекорпускулярной, експериментальною і еволюційною наукою. Космічні об'єкти спостерігаються у всіх діапазонах їх випромінювання і досліджуються впродовж всієї еволюції і у взаємозв'язку між собою. Засоби космонавтики дозволяють проводити пряме вивчення космічних тіл, явищ і процесів.
Основними досягненнями сучасної астрономії стало:
- пояснення еволюції зірок, що засноване на створенні їх моделей і підтверджується даними спостережень;
- дослідження загальної динаміки галактик, пояснення структури спіральних галактик, відкриття активності галактичних ядер і квазарів;
- встановлення структури Метагалактики, достатньо повні уявлення про процеси у Всесвіту в нтервалі до 10 мільярдів років від теперішнього часу;
- підтвердження теорії формування зірок і планетних систем з газопилових комплексів і теор нестаціонарного Всесвіту;
- значне розширення відомостей про природу і фізичні характеристики планетних тіл Сонячної системи і Сонця, отримані в результаті космічних досліджень.
В результаті науково-технічної революції, що продовжується, об'єм і роль астрономічних знань продовжують зростати; виникають нові розділи астрономії, розробляються нові методи і інструменти науки, що підвищують широту, точність і результативність астрономічних спостережень.
Значно зросла практична значущість астрономічних досліджень, сприяючих розвитку фізики, хімії і інших природних наук, техніки і енергетики. Зв'язок астрономії з іншими науками, технологією і культурою складна, багатообразна і неоднозначна.
Перетворення науково-виробничої діяльності технологічно цивілізації Землі на найбільшу силу планетарного масштабу, що надає радикальне, здебільшого негативне, дію на біосферу, атмосферу, гідросферу і геологічн процеси рідної планети, ставить небачені раніше глобальні проблеми переходу людства на якісно інший шлях «концепції стійкого розвитку», прийнятий конференцією ООН з навколишнього середовища.
З урахуванням уразливості сучасної цивілізації, що росте, до дії космічних чинників завдання земної екології вимагають астрономічних спостережень і спостережень з космосу не тільки за Землею, але і за ближнім космосом.
Одним із засобів виживання людства в ХХI столітті стане подальше вдосконалення астрономічних знань і космонавтики для залучення ресурсів і можливостей космічного простору для виходу з енергетично екологічної кризи (створення систем орбітальних рефлекторів і сонячних електростанцій, здобич і доставка з Місяця палива для «екологічно чистих» термоядерних установок, видалення із Землі високоактивних і високотоксичних відходів виробництва, видобуток корисних копалин на перетворених в супутники Землі астероїдах і так далі).
Уселенська унікальність людства набуває в умовах розвитку технічної цивілізації і гострих соціальних перетворень особливого значення. У кожному космічному явищі і процесі видно прояви основних, фундаментальних законів природи. На основі астрономічних досліджень формуються принципи пізнання матерії і Всесвіту, найважливіші філософські узагальнення. Астрономія продовжує робити вплив на розвиток всіх філософських учень.
Все це обумовлює постійну зацікавленість широких мас населення і особливо підростаючого покоління до астрономії і досліджень космічного простору, роблячи знайомство з основними ідеями астрономії потрібним для кожної сучасної освіченої людини. Астрономічна освіта є істотним компонентом загального утворення широких мас населення.
Таємниці минулого і загадки Всесвіту розбурхують уяву людини з раннього дитинства до глибокої старості. Розвинути інтерес до цих наук, навчити дитину користуватися їх понятійним апаратом, орієнтуватися в світі, аналізувати ситуації і тому подібне – завдання педагогів. Це завдання вирішується не тільки на шкільних уроках, але і в процесі індивідуальної роботи дитини, створенням факультативів, кружків, клубів і інших об'єднань школярів, роботою установ додаткової освіти дітей.
І та, і інша науки пов'язані з вивченням культури, покликані виховувати піднесене відношення до Світу, формувати світоглядну культуру особи. Зоряне небо також є частиною людської культури, оскільки йому віддана частинка людської душі, оскільки воно є носієм людських сенсів. Не випадкове небо завжди вважалося (понад усе, в античності) найдосконалішим витвором мистецтва. Оперуючи абсолютно незвичними просторово-часовими масштабами, астрономія досліджує складні явища і процеси у Всесвіту, намагається осмислити будову еволюцію нашого Миру як єдиного цілого, зрозуміти місце і призначення людини в світі, зрозуміти долю Всесвіту, Людини, Культури.
Наука, що знаходиться на стику історії астрономії називається археоастрономией (інші назви: астроархеологія, палеоастрономія) і є дуже молодою дисципліною, до певної міри, знаходиться на стадії становлення. Але, саме, поєднання в одній науці історії і астрономії (архетипически – Неба Землі, Урану і Геї), отже, возз'єднання багаторічних педагогічних традицій методик, дозволяє бачити в ній великий педагогічний потенціал. Примітно, що спорідненість цих наук була обґрунтована і осмислено вже в глибокій старовині, сестри-музи Кліо і Уранія на рівних входять в грецький пантеон.
Зовні археоастрономического розуміння окремих проблем в різних науках важко осягнути їх структурний і смисловий зміст. Особливо це стосується археології, де планографія більшості об'єктів відповідає специфічному уявленню стародавніх мешканців конкретних регіонів про структуру миру і календарну систему. Археоастрономія як науковий напрям має виняткову важливість для реконструкції стародавніх світоглядних комплексів, характеру і змісту стародавніх виробничих циклів, етапності палеокліматичних коливань, коректування періодизації і хронології археологічних культур, розгадки таємниць стародавньої міфотворчості, дослідження шляхів і форм розвитку календарних систем і стародавнього знання в цілому. Саме у цьому напрямі міститься великий потенціал для самостійної науково-дослідної роботи учнів, саме в област археоастрономических теоретичних і польових досліджень дитина може досягти реальних науково значущих результатів і оформити їх у вигляді наукової статті, доповіді, виступи на конференції і тому подібне
Крім того, археоастрономия учить нас, як в досить нестандартних умовах, без прямого словесного контакту, по залишках стародавніх культур знаходити сліди уявлень про космос і виявляти цивілізації, різко відмінні від сучасної. Тому традиційно в сферу цієї науки включаються роботи по пошуку позаземного розуму.
У дипломної роботі була розроблена програма учбового курсу «Всесвіт. Культура. Людина».
У основі пропонованого курсу лежать міжнаочні зв'язки, які реалізуються в двох тематичних блоках курсу, доповнюють і заглиблюють знання дітей про роль небесних явищ і небесних тіл в історії культури і життя людини.
Курс орієнтований на розвиток інтелектуальних і творчих здібностей що вчаться і покликаний вирішувати важливу соціально-культурну задачу – сприяти формуванню світоглядної культури. Таким чином, програма курсу покликана формувати усвідомлене відношення учнів до навколишнього їх світу небесних тіл х осмислення в світовій культурі, створюючи фундамент космічного мислення.
При проходженні практики в школі № 30 була запропонована методика для кращого сприйняття учнів 11 – А класу культурологічного підходу при вивченн тими по астрономії «Час та календар».
По закінченню уроку, були запропоновані матеріали закріплення, прорешали запропонован завдання, та провели тестування.
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бернова, 1993 - Бернова А. А. Календарные системы вуку и сака в культуре балийцев // Календарь в культуре народов мира: Сборник статей. - М.: Наука. Издательская фирма "Восточная литература", 2003. - с. 188.
2. Болотов В.А., Сериков В.В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной парадигме. М.: «Педагогика», 2003, № 10 с. 8-14.
3. Бонатти Г. Классическая астрология. Ч. 1 / Пер. с англ. Т. А. Тарасовой. - М.: Урания, 1998.
4. Ван-дер-Варден Б. Л. Пробуждающаяся наука II. Рождение астрономии / Пер. с нем. - М.: Наука, 1991.
5. Введение в культурологию: Учеб. пособие для вузов / Руководитель авторского коллектива и отв. ред. Е.В. Попов. - М.: ВЛАДОС, 2005. - 336 с.
6. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (XVII - XVIII вв.). Формирование научных программ нового времени. - М.: Наука, 2007. – с. 341
7. Голин Г.М. Вопросы методологии физики в курсе средней школы. - М.: Просвещение. - 2007. - 128 с.
8. Гуревич П. С. Культурология: Учебное пособие. - М.: Знание, 1996.
9. Гурина Р.В. Астрономическая безграмотность и глобальное сознание в контексте модернизации образования // Народное образование. – 2007. – № 2. – с. 189-193.
10. Гурина, Р.В. Концепция подготовки учащихся профильных физико-математических классов к профессиональной деятельности в области физики: моногр. / Р.В Гурина. – М.: Дополнительное образование и воспитание. Витязь-М, 2006. – с. 210
11. Дудченко л. Шарко В.Д. Проможливості естетичного виховання учнів на уроках фізики //пошук молодих. Вип.3 Зб.матеріалів всеукраїнської науково-проктично конференції «Управління якістю навчання учнів природничо-математичних дисциплін в умовах професійного навчання і рівня диференцацій» .- Херсон:Видавництво ХДУ, 2004. – с. 11-14
12. Духова Л.И., Подымова Л.С. Професионально педагогическая культура и субкультура учителя/Педагогическое образование и наука. – 2004. - №5. - с.22-27
13. Еремеева А. И., Цицин Ф. А. История астрономии (основные этапы развития астрономической картины мира). - М.: Изд-во МГУ, 2009. – с.389
14. Ермаков Д., Петрова Г. Обучение решению проблем. М.: «Народное образование», 2004, № 9, с. 38-43.
15. Крылова Н.Б. Культурология образования. – М.: Народное образование, 2000. –с.321
16. Кудрявцев П.С. Курс истории физики: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по физ. спец. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Просвещение, 2002. - 448 с.
17. Лучків І.М., Бродіной І.І. Формування наукової картини світу під час вивчення фізики // Фіз. та астр. у школі. - № 1. - 2001. - С. 20-27.
18. Національна доктрина розвитку освіти // Офіційний вісник України: Щотижневий збірник актів законодавства. - № 16. – 2002. – С.11-24.
19. Орлова Э. А. Введение в социальную и культурную антропологию. - М.: Изд-во МГИК, 1994.
20. Оспенникова Е. В. Взаимосвязь системы видов учебного познания, методов обучения и организационных форм построения учебного процесса // Наука и шк. - 2001. - № 4. - С. 20-26.
21. Оспенникова Е.В. Взаимосвязь системы видов учебного познания, методов обучения и организационных форм построения учебного процесса. М.: «Наука и школа», 2001, 4, с. 20-26.
22. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики. – М.: Русский язык, 2004. –с. 265
23. Пуховська Л.П. Сучасни підходи до професіаналізму вчителя в різних освітніх системах //шлях освіти. -2001.-№1.-с. 20-26
24. Розин В.М. Философия образования: предмет, концепции, основные темы и направления изучения.// Философия образования для ХХI века. – М., 1992.
25. Фесенко А.В. Гуманитарная астрономия и гуманитаризация образования. М.: «Земля и Вселенная», 2005, №5, с. 63.
26. Флиер А.Я. «Культура мира» и культурная компетентность. М.: «Обсерватория культуры», 2004, № 2, с4-11.
27. Фролов Б.А. Происхождение календаря // Календарь в культуре народов мира: Сборник статей. - М.: Наука. Издательская фирма "Восточная литература", 2003. - С. 7-37.
28. Шарко В.Д. До питання про когнітивний компонент методичної підготовки учителя фізики // Наукові записи. – Випуск №60.- Серія: Педагогічні науки – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. Винниченка.-2005.- Частина 2.-380.-с.365-369
29. Шарко В.Д. Збірник запитань і завдань з методики навчання фізики (Загальні питання)/ Методичний посібник для працівників вузівської і післядипломної освітивчителя фізики. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – 104 с.
30. Шарко В.Д. Методична підготовка вчителя фізики в умовах неперервної освіти. Монографія.-Херсон: ВидовництвоХДУ,2006.-400 с.
31. Шкловский И. С. Размышления об астрономии, ее взаимосвязи с физикой и технологией и влиянии на современную культуру// Вопр. философии. - 2004. - № 5. - С. 52-62.