Дипломная работа: Вдосконалення системи управління оборотним капіталом
Дипломная работа: Вдосконалення системи управління оборотним капіталом
ЗМІСТВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ
1.1 Суть економічна природа оборотного капіталу
1.2 Система управління оборотним капіталом підприємства
1.3 Нормування як метод управління оборотним капіталом
2 ОЦІНКА ВПЛИВУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ВАТ "Полтавский тепловозоремонтний завод"
2.1 Загальна характеристика фінансово-економічно діяльності підприємства
2.2 Аналіз структури, стану та ефективності використання оборотного капіталу ВАТ ПОЛТАВСЬКИЙ “ТРЗ”
2.3 Аналіз впливу управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємства
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ ВАТ ПОЛТАВСЬКИЙ “ТРЗ”
3.1 Напрямки підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства
3.2 Оптимізація обсягу та структури капіталу підприємства ВАТ ПОЛТАВСЬКИЙ “ТРЗ”
3.3 Оптимізація джерел формування капіталу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми. Останнім часом в умовах становлення ринкових відносин в незалежній Україні загальний фінансовий стан та інвестиційна діяльність як приватизованих, так і державних підприємств значно погіршилися. Лише за минуле десятиріччя обсяг матеріальних запасів на вітчизняних промислових підприємствах зменшився більше, ніж на 1/3, грошових коштів та відвантажено продукції – на 6 і 11% відповідно, величина дебіторської заборгованості зросла більше, ніж в 1,5 рази.
Зростання обсягів дебіторської заборгованості нібито свідчить про поліпшення збуту продукції, прискорення обертання оборотних активів, але це відбувається на фон скорочення матеріальних запасів, тобто на фоні зменшення обсягів виробництва продукції. Скорочення залишків коштів свідчить не стільки про високий рівень управління грошовими потоками, скільки про гострий дефіцит цих коштів, зумовлений інфляцією, кризою неплатежів, недосконалою податковою політикою.
Наведені дан говорять про те, що українські підприємства опинилися в скрутній фінансовій ситуації через загальноекономічну кризу, дефіцит фінансових ресурсів, низьку купівельну спроможність суб’єктів господарювання та інші фактори.
Вагомим резервом в напрямку покращення діяльності підприємств є підвищення ефективност використання їх оборотного капіталу, який займає значну питому вагу в структур активів підприємств. Важлива роль у реалізації поставлених завдань належить економічному аналізу як одній із функцій управління.
Про актуальність теми дипломної роботи свідчить і те, що підприємсництво в Україні потребує сучасного теоретичного, методологічного та методичного забезпечення управління оборотним капіталом, наукових рекомендацій щодо процесів формування та використання оборотних активів підприємств.
Суттєвий внесок у вивчення проблем управління оборотними активами підприємств зробили В. Ковальов, Є. Стоянова, О. Єфімова, І. Бланк, Джеймс Ван Хорн та інші науковці.
Питанням аналізу управління оборотним капіталом підприємства, які завжди відрізнялися великою кількістю проблем, в спеціальній науковій літературі приділено багато уваги. Певний внесок у вирішення окремих проблем, пов’язаних з розробкою методологічних, організаційних, інформаційних аспектів розвитку економічного аналізу у цілому, і аналізу оборотного капіталу зокрема, зробили такі вчені як М.І.Баканов, С.Б.Барнгольц, О.М.Бірман, П.І.Верба, П.М.Жевтяк, І.І.Каракоз, А.М.Кузьмінський, Н.С.Лісіциан, Б.І.Майданчик, В.Л.Перламутров, М.А.Пессель, В.І.Самборський, В.В.Сопко, В.І.Стражев, В.М.Суторміна, В.М.Федосов, М.Г.Чумаченко, А.Д.Шеремет, В.В.Шокун. Однак теоретичні положення, викладені у цих роботах, і практичні висновки, зроблені в них на основі узагальнення фактичного матеріалу, показують, що ряд теоретичних питань у галузі аналізу оборотного капіталу підприємств окремих галузей економіки і практики управління ними в сучасних ринкових умовах ще недостатньо досліджені і потребують додаткового вивчення.
Актуальність важливість питань удосконалення аналізу оборотного капіталу, недостатня теоретична і практична розробленість даної проблеми і її велике значення для фінансово-господарської діяльності підприємств в сучасних ринкових умовах господарювання, відсутність конкретних вітчизняних методичних розробок у сфер управління оборотним капіталом підприємств окремих галузей економіки обумовили вибір теми, мету і послідовність наукового дослідження.
Незважаючи на значну кількість публікацій, що освітлюють окремі аспекти проблем управління оборотним капіталом, дослідження цього процесу, його сутності, особливостей, факторів, що впливають на здійснення управління поточними активами підприємства вимагають подальшої розробки.
Актуальність і важливість питань управління оборотним капіталом і велике значення цього процесу для фінансово-господарської діяльності підприємств в сучасних ринкових умовах господарювання обумовили вибір теми, мету і послідовність наукового дослідження.
Мета дипломної роботи полягає в здійсненні економіко-теоретичного аналізу сутності управління оборотни капіталом підприємства, виявленні внутрішніх резервів підвищення ефективності цього процесу та розробці пропозицій щодо оптимізації формування оборотних активів підприємства та поліпшення їх використання.
Відповідно до цієї мети в ході дослідження вирішувалися такі завдання:
1) визначити економічну сутність оборотного капіталу через узагальнення політекономічного, управлінського та фінансового аспектів;
2) вивчити механізм управління оборотним капіталом на підприємстві;
3) вивчити прийоми та методи фінансового аналізу оборотного капіталу підприємств з урахуванням впливу його обсягів і структури на фінансовий стан підприємства;
4) проаналізувати оборотний капітал в розрізі окремих оборотних активів та в порівнянні з поточними зобов’язаннями підприємства – об’єкту дослідження, виявити на основ результатів аналізу тенденції у зміні основних показників стану та використанння оборотного капіталу підприємства;
5) розробити заходи, спрямовані на оптимізацію обсягів та структури оборотних активів підприємства; оптимізацію джерел фінансування оборотного капіталу; прискорення оборотност запасів, грошових активів, дебіторської заборгованості та інших оборотних засобів; зростання рівня рентабельності оборотних активів з метою підвищення ефективності управління оборотним капіталом та в кінцевому результат поліпшення фінансового та майнового стану підприємства.
Теоретичною методологічною базою дослідження стали роботи вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, діалектичний метод пізнання, а також конкретно-економічн методи – економічного і статистичного аналізу, групування, аналітичного порівняння та інші.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ
1.1 Суть і економічна природа оборотного капіталу
На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах ринкових відносин в Україні необхідно приділяти увагу організації управління оборотним капіталом промислових підприємств. Фінансова діяльність підприємства тісно пов’язана з формуванням використанням оборотного капіталу. Йому належить особливе місце у структур капіталу підприємства і від якості управління ним залежить безперервність процесу виробництва та реалізації продукції, ліквідність підприємства, його платоспроможність і рентабельність.
Проблеми управління оборотним капіталом потребують попереднього розгляду економічно сутності поняття “оборотний капітал”, яке з одного боку, має визначити сутність такого управління в сучасних умовах господарювання, а з іншого – його значення для забезпечення ефективного функціонування вітчизняних підприємств.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасній літературі проблеми управління оборотним капіталом на промислових підприємствах розглядаються багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими: Арутюнов Ю.А., Бланк І.О., Білик М.Д., Поддєрьогін А.М., Володькина М.В., Джейм К. Ван Хорн, Бригхем Є.Ф.,Черг Ф. Ли, Холт Р.Н. та ін.[1-23]. У результаті дослідження економічної літератури було виявлено, що існує багато визначень поняття оборотний капітал”. Виділено декілька підходів до визначення цієї категорії: грошові кошти, вкладені до оборотних виробничих фондів і фондів обігу [1-5]; мобільні активи, які використовуються і реалізуються протягом року або операційного циклу [6-13]; авансована вартість [16-23].
Невирішен частини загальної проблеми. Результат аналізу останніх досліджень та публікацій свідчить, що існує безліч підходів до визначення категорії оборотний капітал, але потрібно відзначити, що в сучасній економічній теорії немає його однозначного тлумачення.
Мета статті. Розглянути різні підходи сучасних науковців до визначення економічної сутності оборотного капіталу. Систематизувати їх та визначити однозначне тлумачення даної економічно категорії.
Виклад основного матеріалу. В сучасній економічній теорії та практиці існує багато різних підходів до визначення економічної сутності оборотного капіталу та зустрічаються різн поняття пов`язані з ним. Це такі, як оборотні активи, оборотні кошти, оборотн засоби, чистий оборотний капітал, брутто-оборотний капітал, короткостроков активи, поточні активи.
Поняття оборотний капітал” та “оборотні активи” ототожнюються багатьма економістами використовуються як синоніми. Як економічна категорія, оборотний капітал виражає відносини купівлі-продажу грошових коштів, які на ринку виступають своєрідним товаром. Придбання такого товару підприємцем означає появу фінансових ресурсів для авансування оборотних активів, які на відміну від капіталу мають натурально-речову форму і повністю споживаються в одному торговельно-комерційному циклі.
Хибність ототожнення оборотного капіталу з оборотними активами викликана тим, що авансований в оборотні активи капітал приймає їх натурально-речову форму тільки по закінченню операційного циклу використання оборотних активів повертається в тому ж обсязі і формі. Але оборотний капітал на відміну від активів не споживається і не витрачається, а лише авансується, аби повернутися після закінчення кожного свого обороту в тій же формі для наступного авансування. Та все ж капіталом стають не всі авансовані в оборотні активи грошові кошти, а тільки ті, що забезпечують економічний, соціальний або екологічний ефект.
Можна зробити висновок, що оборотні активи й оборотний капітал є двома категоріями, як характеризують одні й ті ж об`єкти: грошові кошти, короткострокові фінансов вкладення, дебіторську заборгованість і запаси.
Деякі автори ототожнюють оборотні активи з оборотними коштами [1, 17, 19, 21-23]. Ми вважаємо, що оборотні активи ширше поняття оборотних коштів. Оскільки загальноприйнятий поділ оборотних коштів на оборотні фонди та фонди обігу не враховує тако складової господарських засобів підприємства як короткострокові фінансов вкладення. Так, науковці [9, 18, 19, 20] до оборотних активів відносять грошов кошти, короткострокові фінансові інвестиції, рахунки до отримання, запаси сировини та готової продукції.
Розглянемо різн підходи наукових дослідників до визначення оборотного капіталу та інших понять, пов’язаних з ним. На базі вивченого матеріалу можна виділити три підходи до тлумачення сутності оборотного капіталу.
Перша група економістів вважає, що оборотний капітал має грошову природу, виконує функцію платіжного обслуговування кругообігу та визначає його як грошові кошти, авансовані для утворення оборотних виробничих фондів і фондів обігу. На думку Роштейна Л.О., “оборотні кошти – це грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні об'єднання для створення запасів сировини, матеріалів і інших матеріальних цінностей” [1, с.61]. На нашу думку, представлене визначення є не зовсім коректним, оскільки запаси сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей та дебіторська заборгованість, як грошові кошти включаються до складу оборотних коштів.
Зелгавілс І.В. визначає оборотний капітал як “грошові кошти й мобільні активи, як перетворяться в грошові кошти впродовж одного виробничого циклу, що забезпечу безперервність виробничого процесу виробництва й обороту та отримання прибутку [30]. До такої точки зору схиляються Парфаняк П.О., Усатов І.А. [3; 4].
Аналогічне визначення поняття “оборотні активи” представлено Зв Боді та Робертом Мертоном: .суми грошових коштів компанії та всі інші статті балансу, які протягом року передбачається перетворити в гроші” [5, с. 114]. Автори різницю між поточними активами та поточними зобов’язаннями називають чистим оборотним капіталом.
Друга група економістів визначають оборотний капітал як мобільні активи, як використовуються і реалізуються підприємством протягом року або операційного циклу. Крейніна М.Н. вважає, що оборотні активи – це мобільна частина майна підприємства, тобто вся вартість тих оборотних активів, які при нормальних умовах роботи протягом року (або навіть більш коротшого періоду в межах року) перетворюються в грошові кошти в результаті отримання виручки від реалізації, обігу цінних паперів і т.п. [6, с. 35]. У даному визначенні акцентується увага на терміну використання оборотних активів, але грошові кошти не розглядаються як складова оборотних активів.
Брейлі Р. та Майєрс С. застосовують поняття “оборотн активи”, “короткострокові активи”, “поточні активи” [7, с. 740]. На їх думку, поточні активи (короткострокові активи, оборотні активи) - це такі активи, як компанія в найближчому майбутньому збирається перетворити в грошові кошти [7, с. 744]. На нашу думку, представлене визначення є не зовсім коректним, оскільки грошові кошти також не включені до складу оборотних активів.
Вітчизняний економіст Білик М. Д. надає таке визначення [8, с.161]: “оборотні активи виробничого підприємства - група мобільних активів із періодом використання до одного року, що безпосередньо обслуговують операційну діяльність підприємства внаслідок високого рівня їх ліквідності мають забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобов'язаннями”. В розглянутому визначенні показано економічний зміст оборотних активів та акцентована увага на необхідності узгодження їх обсягів з поточними зобов'язаннями. Ми вважаємо такий підхід виправданим, але запаси, які входять до складу мобільних активів, відносяться до менш ліквідних активів, тому в загальному обсязі мобільні активи не можна відносити до високоліквідних.
Також в сучасних умовах господарювання оборотні активи приймають участь не тільки у операційній діяльності підприємств, а і в інвестиційній і фінансовій. Білик М.Д. також характеризує поняття валові оборотні активи “...весь обсяг оборотних активів незалежно від джерел фінансування” та чисті оборотні активи “...різниця між валовою сумою активів та загальною сумою поточних зобов’язань” [8, с.162]. Володькіна М.В. дає таке трактування досліджуваній економічній категорії: “оборотний капітал – це частина активів підприємства, яка включає оборотні кошти та короткострокові фінансові інвестиції” [9]. Але це визначення розглядає тільки склад оборотних активів, а не відображає економічну суть оборотного капіталу і не розкриває повного його значення.
Ковальов В.В. вважає, що оборотний капітал “належить до мобільних активів підприємства, як грошовими коштами або можуть бути перетворені в них протягом року або одного виробничого циклу” [10, с.330]. До аналогічної точки зору схиляється і Русак Н.А. [11]. Це визначення досить точно відображає суть оборотного капіталу, проте воно не розкриває економічної природи даної категорії.
Холт Р.Н. оборотний капітал визначає як активи, які можуть бути переведені в готівку протягом одного року” [12]. Таке формулювання, на нашу думку, є дуже невизначеним, оскільки не відображає сут досліджуваної категорії.
Відомий сучасний економіст Бланк І.О. трактує оборотні (поточні) активи як сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес повністю споживаються протягом одного операційного циклу [13, с.62]. У даному визначенні чітко надано економічний зміст оборотних активів.
Поряд з визначенням терміна “оборотні кошти” у літературних джерелах існують визначення в законодавчих актах України. Так, у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку “Баланс”, оборотні активи – це грошові кошти і їх еквіваленти, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу [14]. Згідно з Господарським кодексом України оборотними коштами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні й швидкозношувані предмети, інше майно виробничого й невиробничого призначення, що відноситься по законодавству до оборотних коштів [15].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
