Дипломная работа: Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції

Дипломная работа: Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції

ЗМІСТ :

Вступ ....................................................................................................... ст. 4

Глава 1. Теоретичні засади добросовісної конкуренції …………….. ст.7

1.1.     Конкуренція як передумова розвитку ринкової економіки та чесні звичаї ділової практики ………………………………………………............ ст.7

1.2.      Основн форми прояву недобросовісної конкуренції ............. ст.13

1.3.      Об’єктивна необхідність та цілі захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції ...................................... ст.19

Глава 2. Аналіз механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісно конкуренції в Україні ................................................... ст.24

2.1.      Нормативно-правова база захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренц та механізм її застосування…………………………………………………………………..ст.24

2.2.       Суб’єкти захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та х діяльність .............................................. ст.34

2.3.       Характерн особливості проявів недобросовісної конкуренції в Україні та чинники, що їм сприяють………………………………………. ст.42

Глава 3. Економічні та соціальні аспекти захисту від недобросовісної конкуренції ...................................................................................................... ст.63

3.1.         Захист нтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та соціально-економічний розвиток України ........................ ст.63

3.2.      Вдосконалення засад захисту від недобросовісної конкуренції та застосування світового досвіду захисту від недобросовісної конкуренції в Україні .............................................................................................................. ст.75

3.3.      Формування етичних норм поведінки в сучасній діловій практиці............................................................................................................. ст.85

Висновки пропозиції .......................................................................... ст.88

Список використаних джерел ............................................................ ст.93

Додатки ................................................................................................. ст.97

ВСТУП

Питання захисту конкуренції є досить актуальним на сучасному етапі розвитку економіки України. Це пояснюється тим, що з одного боку, в Україні швидкими темпами розвиваються різноманітні форми підприємництва, що призводить до загострення конкурентних відносин, які самі по собі навряд чи можуть розвиватись в цивілізованому руслі, а з іншого боку в Україні майже повністю відсутня культура підприємництва, наявна в інших країнах. Власне споконвічні традиції ведення бізнесу, що розвивались історично, були майже повністю втрачені за роки існування адміністративно-командної системи і за той досить короткий термін, що пройшов з моменту утвердження незалежності України та початку становлення ринкових відносин, ці традиції чесного підприємництва навряд чи можна сформувати з нуля.

Крім того питання боротьби з недобросовісною конкуренцією набуває нового, більш широкого змісту в контексті глобалізації та інтеграції України в європейську економіку.

Досвід показав, що втручання держави у економіку у вигляді регулювання конкурентних відносин невід'ємною і необхідною складовою сучасної ринкової економіки. У 1980-х - 1990-х роках відбувся справжній "бум" законодавства, спрямованого на захист підприємців від недобросовісної конкуренції - воно було прийнято у декількох десятках країн світу і зараз існує більше ніж у 60.

В Україн запровадження державного захисту добросовісної конкуренції практично співпало з початком переходу до ринкової економіки, що обумовило одну трохи парадоксальну ситуацію: фактично законодавство про захист економічної конкуренції та нструменти його реалізації з'явилися раніше, ніж сама конкуренція, і стали активними чинниками її становлення.

 В результаті вжитих протягом останніх років правових та організаційних заходів в нашій державі створено умови для практичної реалізації конституційного принципу забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, запобігання зловживанню монопольним становищем, неправомірним обмеженням конкуренції та недобросовісній конкуренції, на загальнодержавних та регіональних ринках з'явилися десятки тисяч самостійних суб'єктів господарювання. Отже, створення конкурентної структури в основному здійснено (в основному - тому що доробки та переробки обов'язково будуть).

Незважаючи на вищесказане, дана проблема не є достатньо теоретично розробленою. Хоча навряд чи хтось буде оспорювати її теоретичну значимість.

Навіть нормативно-правова база з даного питання ще не є цілком сформованою, хоча за останні два роки і були дуже значні зрушення в цьому плані. Зокрема було прийнято новий Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11січня 2001року і він уже вступив в дію. Ним передбачено досить значне посилення відповідальності за порушення конкурентного законодавства. Хоча проблема правового забезпечення діяльності все ще залишається. Вона виявляється у нестабільності та суперечливост законодавства і додатково посилюється наявністю „білих плям” в правовому полі. В першу чергу гостро відчувається необхідність існування Конкурентного кодексу.

Метою дано роботи є аналіз наявного стану справ в галузі захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та вироблення конкретних рекомендацій щодо покращення даної діяльності, включаючи розробку певно методики оцінки збитків як господарюючих суб’єктів так і інших зацікавлених сторін від недобросовісної конкуренції.

Дана мета досягається через аналіз законодавчої та нормативно-правової бази захисту від недобросовісної конкуренції, характерних особливостей проявів недобросовісно конкуренції, світового досвіду в даній галузі та ґрунтовного розгляду всіх складових даної проблеми, особливо тих, що стосуються питань захисту нтелектуальної власності.

В роботі головним чином використовуються інформаційні матеріали, надані центральним апаратом Антимонопольного комітету України (як власна інформація Антимонопольного комітету України ( далі за текстом – АМКУ), так і інші джерела різних авторів, якими володіє АМКУ), а саме п”ятим Управлінням досліджень та розслідувань та безпосередньо виконуючим обов’язки начальника управління.

Крім того в роботі використані інші інформаційні джерела, перелік яких надано в відповідному списку використаних джерел, зокрема статті періодичних видань, монографії, нформація Web-сторінок та ін.

Також в робот широко використовуються матеріали, зібрані автором самостійно під час проходження практики в центральному апараті Антимонопольного комітету України, а саме в Управлінні міжнародних зв’язків та європейської інтеграції та п”ятому Управлінні досліджень та розслідувань.

При написанн роботи застосовувались загальнонаукові методи дослідження.

Автором здійснена спроба самостійно розробити методику оцінки збитків від недобросовісно конкуренції.

При обробц статистичних матеріалів застосовувались методи економічної статистики із застосуванням сучасних прикладних комп’ютерних програм для економіко-статистичного аналізу.

Зокрема було використано наступні програмні продукти:

·                 Табличний процесор MS Excel 2002 з пакету програм MS Office XP 2002.

·                 Програма економіко-статистичного аналізу Stat Graphics Plus v5.0.

ГЛАВА 1.

Теоретичн засади добросовісної конкуренції

1.1. Конкуренція як передумова розвитку ринкової економіки та чесні звичаї ділово практики

Конкуренція важливим атрибутом ринкової економіки. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф. Хайєк, “суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети”.

Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм, який складається з великої кількост різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, та об’єднаних єдиним поняттям – ринок. Конкуренція є ключовим поняттям, що виражає сутність ринкових відносин. Вона є центром всієї системи ринкового господарства.

Отже, конкуренція виявляється, перш за все, як суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі і продажу товарів.

Такий вид економічних відносин, як конкуренція, існує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні, ні від кого не залежні суб’єкти. Їхня залежність пов’язана тільки з кон’юнктурою ринку, бажанням виграти у конкурентів позиції у виробництві та реалізації своєї продукції. В ринкових відносинах конкуренцію природньо і об’єктивно існуюче явище – можна розглядати як закон товарного господарства.

Конкуренція — це адекватна ринку форма економічного суперництва. Одночасно її можна представити умовою розвитку підприємництва та найважливішим його мотиватором.

Конкуренція сприя формуванню певного складу мислення підприємців. Відсутність „здорової” конкуренції призводить до монополії виробництва і, як наслідок, зростання тіньової економіки, яка нічого не має спільного із законним веденням бізнесу. Однак наші реалії говорять про те, що далеко не завжди ми стикаємося із цивілізованим ринком. Часто має місце позаекономічне, протиправне накопичення багатства у контексті псевдоринкових відносин та напівкримінального перерозподілу національного багатства. Цивілізована конкуренція можлива лише за умов, визначених законодавчим шляхом та реалізованих за допомогою державного регулювання та регламентування економічних процесів.

Стрижнем мотивац підприємництва протягом тривалого часу було виключно прагнення до максимізац прибутку. Але освічені капіталісти та теоретики ринкової економіки в XIX столітті починають усвідомлювати методологічну збитковість підходу, що тракту наживу як єдиний та абсолютний мотив підприємництва. Зміцнюється розуміння того, що підприємці керуються не тільки суто меркантильними мотивами, але й прагненням до самоствердження та самореалізації. Насамперед, гонитва за матеріальним успіхом також може бути формою реалізації цього прагнення, а не тільки самодостатньою цінністю.

Важливою умовою ринку є надання його суб'єктам економічної свободи, що є необхідною передумовою будь-якої іншої свободи. Економічна свобода — це свобода будь-якої діяльності, включаючи право вибору та пов'язані із цим ризик та відповідальність. Бізнес — це діяльність у межах постійної, жорсткої конкуренції та суперництва за більш високі показники якості. Моральна цінність добра у підприємців найчастіше ототожнюється із користю. Індивід постійно „перевіряє” свої моральні цінності, приносячи одні з них у жертву іншим, та випробовує на міцність щирість своїх переконань. Своєрідністю прояву моральних цінностей в умовах ринку є принцип непримусових методів суспільної еволюції, пов'язаний із наданням індивідам свободи вибору щодо засобів своєї діяльності. Ринковий механізм спонукає суспільство до постійного розвитку. Умовність оцінок та їх орієнтація на конкретний результат не зменшують загальної ролі ринкового механізму. Проте не можна повністю гнорувати й критичні зауваження, висловлювані на адресу ринку, тому що його сліпе звеличення матиме зворотній результат. Ринок не повинен бути самоціллю суспільства. Він є лише засобом поліпшення матеріальних та духовних основ життя людини. Тому що там, де свобода ринку стає самоціллю, починає обмежуватися свобода людини.

Спільні моральн цінності окремих індивідів в процесі їх економічної діяльності згодом трансформувались в так звані „чесні звичаї” ділової практики.

Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 року у статті 1 містить генеральну заборону, відповідно до якої визнаються недобросовісною конкуренцією та забороняються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Зміст поняття звичай” у підприємницькій діяльності може мати широке суб’єктивне тлумачення. Тому важливим є чітке визначення поняття „звичаю” в діловій практиці. Проте в українському законодавстві цей термін поки що не визначений однозначно.

За визначенням В.Котюка, звичай – це історично обумовлене неписане правило поведінки людей, яке стало звичкою в силу його багаторазового застосування протягом тривалого часу життя суспільства[1].

Також у правовій літературі висловлюється думка, що при застосуванні терміну „чесні звича відносно конкуренції він відображає моральні, соціальні і економічні традиції, які існують в конкретному суспільстві[2].

Отже, в узагальненому вигляді, чесні звичаї ділової практики – це певн загальноприйняті правила поведінки суб’єктів економічної діяльності, що склались історично і відображають морально-етичні уподобання суб’єктів в процесі їх економічних взаємовідносин.

В процес розвитку суспільства чесні звичаї ділової практики поступово знайшли сво відображення в окремих нормативно-правових актах, хоча така юридична трансформація не означає що чесні звичаї ділової практики зникли як соціально-економічне явище, вони навпаки розвиваються відповідно до подальшого розвитку суспільства.

Характерним є те, що чесні звичаї ділової практики набули найбільшого розвитку в країнах з розвинутою ринковою економікою і майже відсутні в постсоціалістичних країнах. Зокрема в США є законодавче визначення торгової звички в Єдиному торговому кодексі. За умови ж існування жорстко регульованої командно-адміністративно економіки і відсутності власне ринкових відносин чесні звичаї є непотрібними, вони протирічать самій філософії командно-адміністративної системи.

Саме в цьому одна з причин сучасного стану конкурентного середовища в Україні, адже вітчизняні підприємці не мають тих моральних настанов, які були сформовані у вигляді чесних звичаїв ділової практики в інших країнах і сприймаються підприємцями як об’єктивно існуючі і непорушні правила поведінки ( власне, на теренах колишнього СНД та інших постсоціалістичних країн теж існували певн чесні звичаї, але вони з часом деградували за період існування командно-адміністративно економіки в зв’язку з відсутністю об’єктивної необхідності в них ).

Ринкова конкуренція – це боротьба за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться фірмами на доступних їм сегментах ринку. Наведене визначення досить умовне, але воно включає ряд важливих для розуміння суті справи моментів.

По-перше, мова йде про ринкову конкуренцію, тобто про безпосередню взаємодію фірм на ринку. Справа в тому, що в поняття конкуренції іноді включається дуже широке коло явищ. Але це визначення досить конкретне. Воно стосується тільки тієї боротьби, яку ведуть фірми, що просувають на ринок свої товари та послуги.

По-друге, конкуренція ведеться за обмежений обсяг платоспроможного попиту. Саме обмеженість попиту змушує фірми ворогувати одна з одною. Якщо попит забезпечений товарами (послугами) однієї фірми, то всі інші автоматично втрачають можливість реалізовувати свою продукцію.

По-третє, ринкова конкуренція розвивається тільки на доступних сегментах ринку. Один з розповсюджених прийомів, до якого вдаються фірми, заключається в переході на недоступні для нших сегменти.

Позитивна роль конкуренції в ринковій економіці проявляється в ряді функцій, які вона виконує.

Функція регулювання. Для того щоб встояти в боротьбі, підприємець повинен запропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач (суверенітет споживача). Звідси й фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в т галузі, де в них існує найбільша потреба.

Функція мотивації. Для фірми конкуренція означає шанс і ризик одночасно, адже підприємства, що пропонують найкращу по якості продукцію, або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду у вигляді прибутку (позитивн санкції). Це стимулює технічний прогрес. А фірми, що не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання у вигляді збитків або витісняються з ринку (негативн санкції).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10