Быстрый поиск

Контрольная работа: Сучасні системи освіти

План

1. Середня та вища освіта в Україні

2. Система середньої та вищої освіти країн Західної Європи

2.1 Сучасність французької системи освіти

2.2 Освіта в Німеччині

2.3 Система освіти Великобританії

3. Сучасна система освіти в США

4. Система освіти Японії

5. Сучасна система освіти в Росії

Список використаної літератури

1. Середня та вища освіта в Україні

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року N 1717 у 2001 році розпочався поступовий перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання, який передбача розвантаження учнів протягом кожного навчального року, створення умов для зміцнення здоров'я школярів; оновлення змісту освіти; перехід на компетентний підхід до організації навчального процесу.

У напрям формування мережі загальноосвітніх закладів держава гарантує конституційне право для кожного громадянина на доступність і безоплатність здобуття повно загальної середньої освіти.

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів формується за такими принципами:

· доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

· рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

· відкритий характер освіти, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

· нтеграція внутрішня і зовнішня;

· соціальний захист дітей. [2, 11]

Стратегія. Спрямована на забезпечення умов функціонування і розвитку загальної середньої освіти, оптимізацію мереж загальноосвітніх навчальних закладів для забезпечення права громадян України на повну загальну середню освіту та максимального задоволення їх освітніх та культурних потреб.

Структура. Мережа загальноосвітніх навчальних закладів формується з урахуванням демографічної, етнічної та соціально-економічної ситуації за освітніми рівнями (початкова, базова, повна загальна середня освіта), які забезпечується закладом.

Відповідно до освітнього рівня функціонують загальноосвітні навчальні заклади І ступеня (початкова школа); II ступеня (основна школа); III ступеня (старша школа). Загальноосвітні навчальні заклади всіх трьох ступенів можуть функціонувати нтегровано або самостійно.

Складовими структури мережі є такі типи загальноосвітніх навчальних закладів:

· середня загальноосвітня школа (I, II, III ступенів або поєднання їх); спеціалізована школа (школа-інтернат);

· навчально-виховн комплекси "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад" та "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад";

· гімназія (II-III ступені);

· ліцей (III ступінь);

· колегіум (III ступінь);

· загальноосвітня школа-інтернат для дітей, які потребують соціальної допомоги;

· спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

· загальноосвітня санаторна школа-інтернат (I-III ступені);

· школа соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання;

· вечірня (змінна) школа (II-III ступені). [2, 15]

Складовими мереж також є позашкільні навчальні заклади, міжшкільні навчально-виробнич комбінати, професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади І - II рівнів акредитації, які забезпечують здобуття повної загальної середньо освіти.

Створено умови та механізм реалізації неперервності освіти. Загальноосвітні навчальні заклади нтегруються через навчально-виховні комплекси з вищою освітою (зовнішня нтеграція) та через навчально-виховні об'єднання з дошкільними й позашкільними навчальними закладами (внутрішня інтеграція).

За роки незалежності мережа загальноосвітніх навчальних закладів під впливом складних соціально-економічних тенденцій розвитку держави зазнавала змін у просторі, часі та структурі. Несприятлива демографічна ситуація та певн соціально-економічні чинниками призвели до скорочення контингенту учнів та зменшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів, особливо шкіл І та І -II ступенів у сільській місцевості.

Створено сектор загальноосвітніх навчальних закладів приватної форми власності, навчально-виховні комплекси та об'єднання. Поступово зростає кількість шкіл І - II та І - III ступенів, в тому числі й за рахунок шкіл І ступеня. Досить активно розвивається мережа гімназій, ліцеїв, колегіумів. Створено умови для функціонування мережі загальноосвітніх навчальних закладів з вивчення або навчанням румунською, угорською, польською, кримськотатарською, словацькою та ншими мовами, а також з двома і більше мовами навчання.

Структура вищої освіти України розбудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями.

Вища освіта є складовою системи освіти України, що визначена Законом України "Про освіту". Вона забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: "Молодший спеціаліст", "Бакалавр", "Спеціаліст, магістр". [4, 57]

Вища освіта здобувається у вищих навчальних закладах відповідних рівнів акредитації на основі: базової загальної середньої освіти, повно загальної середньої освіти та освітньо-кваліфікаційних рівнів "Молодший спеціаліст" і "Бакалавр", а також "Спеціаліст, магістр" як післядипломна.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей — екстерном.

Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власност навчального закладу та джерел оплати за навчання.

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

· перший рівень технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;

· другий рівень — коледж, нші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;

· третій четвертий рівн (залежно від наслідків акредитації) - ін-ститут, консерваторія, академія, університет. [3, 384]

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

· молодший спеціаліст забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

· бакалавр — забезпечують коледжі, інш вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;

· спеціаліст, магістр забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації. [3, 385]

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст"; другий — "Бакалавр" (базова вища освіта); третій "Спеціаліст", "магістр" (повна вища освіта). Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так диференційовано, відповідно до структури ступеневості.

Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, як забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації.

В системі вищої освіти функціонують вищі навчальні заклади державної та інших форм власності. До мережі входить 979 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети).

Мережа вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитац налічує 664 вищих навчальних заклади, у тому числі 593 державної форми власності та 71 інших форм власності, із загальною чисельністю 528 тисяч студентів.

Мережа вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитац налічує 315 закладів, у тому числі 223 державної форми власності. Серед них функціонує 106 університетів, 59 академій, 150 інститутів. Статус національного мають 48 університетів та академій. В університетах, академіях, інститутах навчається 1403 тис. студентів, серед них здобувають вищу професійну освіту 1086 тис. студентів віком від 17 до 24 років включно, що складає 90 відсотків до загальної чисельності студентів.

Мережа вищих навчальних закладів забезпечує навчання 392 студентів на 10 тис. населення. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за 70 напрямами, які включають понад 500 спеціальностей.

Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахово підготовки в Україні встановлюються Державними стандартами освіти. Державний стандарт освіти — це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня. Державні стандарти освіти розробляються з кожного напряму підготовки (спеціальності) для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. [3, 386]

2. Система середньої та вищої освіти країн Західної Європи

2.1 Сучасність французької системи освіти

Принципи французької освіти: безкоштовна освіта, немає релігійного змісту, обов'язкова освіта.

Ці принципи мають столітню історію, вони були закладені в 1880 – 90-х роках. І з тих пір вона вважається самою демократичною у світі.

Поряд з державними школами у Франції існують і приватні школи. У них навчається 20% всіх учнів. Навчальні програми для державних і приватних шкіл затверджу держава, організовує конкурси й іспити, і тільки держава має право на видачу дипломів до рівня бакалавра.

Система освіти у Франції має структуру: дошкільна освіта, початкова освіта, середня освіта, вища освіта.

Початкова освіта

Початкову школу дитина починає відвідувати в 6 років і вчиться там 5 років. Спочатку в підготовчому класі, потім у двох початкових класах, а після них, у двох середніх. У школ педагоги привчають дітей до чіткого розуміння своїх завдань, до продуманого розпорядку, до ретельного планування своєї роботи.

Середня освіта

Середня освіта у Франції охоплює період життя дітей з 11 до 18 років, і ділиться на два періоди навчання: коледжі, ліцеї.

Французьк коледжі не є середніми професійними навчальними закладами. Коледжами у Франц називають щабель середньої школи.

У коледжі учні з 11 до 15 років вивчають загальноосвітні предмети. Програма навчання в коледж триступінчаста. I-ий щабель: вивчення базових предметів: математики, французької мови й т.д. II-ий щабель: фізика, хімія. III-ій щабель: учн коледжу заглиблено спеціалізуються на обраних предметах.

Ліцеї – навчальн заклади вищої середньої школи. Стати ліцеїстом не так вже і просто. Тільки випускники ліцеїв мають право на вступ до університетів. Існують певні умови для зарахування в ліцей:

- одностайне рішення учня й батьків про вибір ліцею, подальшої спеціалізації і вибір кваліфікації,

- наявність рекомендацій групових зборів педагогів коледжу, де вчилася дитина, про зарахування її в ліцей. Цей документ розглядає комісія при академічному нспекторі регіону, що, при ухваленні рішення враховує наявність місць у регіональних ліцеях. [6, 37]

Як правило, учн коледжу стають ліцеїстами у віці 14 – 15 років. Навчання в ліцеї проходять діти протягом трьох років: другий клас (Seconde), перший клас (Premiere), випускний клас (Terminale).

Ліцеї у Франц діляться на професійні і загальноосвітні. Професійні ліцеї дають навички й уміння з певної професії. Тут можна вибрати тривалість курсу навчання: два або чотири роки. До 16 років освіта обов¢язкова. Після закінчення двох років навчання в професійному ліцеї, учні одержують "Сертифікат професійно кваліфікації" або "Професійний диплом". Обидва документи дають людині право працювати за спеціальністю й поступати у вищий навчальний заклад.

Однак у професійний ліцей не йдуть для одержання "Диплома професійного бакалавріату". Туди подає документи молодь, яка збирається розпочати працювати.

Загальноосвітн ліцеї приділяють велику увагу філології, економіці й природничим наукам. Документи, які видають учням по закінченні цих навчальних закладів, різняться по спеціалізації: економіка й соціальні науки, література і мови, природнич науки.

У технічних ліцеях можна спеціалізуватися: - у промислових технологіях і точних науках, сервісі, лабораторних дослідженнях, медичному й соціальному обслуговуванні.

Зарахування у вищий навчальний заклад Франції може бути тільки при наявності ступеня бакалавра. Як і вся система освіти, вища освіта у Франції, в основному, державна. Французькі вищі навчальні заклади діляться на два типи: університети, та вищі навчальні заклади.

Університети

Навчання в університетах Франції триває п'ять років і має три цикли. Перший цикл – 2 роки навчання. Протягом першого циклу вивчають фундаментальні дисципліни й деяк факультативні предмети. По закінченні першого циклу навчання видається диплом про загальну університетську освіту. Другий цикл – 2 роки навчання. На другому циклі одержують фахову освіту. При успішному закінченні одного року навчання другого циклу здають іспити на ступінь Ліценціата. Ще через рік одержують ступінь майстра. Третій цикл – 1 рік навчання. По закінченні якого, студенти одержують диплом про спеціальну вищу освіту, який дозволяє здійснювати професійну діяльність. Або диплом про поглиблену вищу освіту. Цей диплом нада право продовжувати наукову працю й написання дисертації.

Вищі школи

Вищі школи Франції це спеціалізовані вищі навчальні заклади. Навчання у вищій школі – 3 роки. По закінченні вищої школи видається диплом про вищу освіту.

У Франції існують державні навчальні заклади, у яких більшу частину витрат — 10 000 євро в рік оплачує держава, і приватні заклади, де навчання оплачують самі студенти. Усього у Франції до послуг студентів 90 університетів, з яких 70 державних, 230 комерційних шкіл і 2000 центрів навчання дизайну, моді, мистецтву. [6, 39]

2.2 Освіта в Німеччині

Німецька Система освіти в Німеччині дуже схожа на українську та російську. Вона складається з початкової, середньої, вищо освіти.

Державою Німеччини гарантовано всім громадянам одержання обов'язкової середньої освіти. У зв'язку із цим більшість освітніх установ державні, а навчання в цих установах безкоштовне.

Система освіти Німеччини складається з декількох щаблів: перший щабель освіти – початкове навчання, другий щабель освіти – основні школи, реальні школи, гімназії, комплексні школи, третій щабель освіти – вищі навчальні заклади з одержанням диплома про вищу освіту й навчальні заклади підвищення кваліфікації.

Перший щабель освіти загальним для всіх, цей рівень називається "початкова школа". Навчання на цьому щаблі триває чотири роки.

Під час навчання в початковій школі діти одержують основи знань, які дозволяють їм продовжити свою освіту. Протягом всього навчання враховуються індивідуальні здатності й особливості дитини. На першому щаблі навчання відсутня структуризація, тобто базові знання по предметах: математиці, німецькій мові, краєзнавству, музиці й релігії викладаються комплексно, у рамках одного навчально-виховного курсу.

Страницы: 1, 2