Курсовая работа: Бітлз і їх роль у розвитку молодіжної культури ХХ століття
Курсовая работа: Бітлз і їх роль у розвитку молодіжної культури ХХ століття
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Рок-музика як соціокультурний феномен в сучасній культурі
Розділ 2. Історія розвитку групи Бітлз
2.1 Зародження та тріумф Бітлз
2.2 Бітломанія. Підкорення Америки
2.3 Кульмінація розвитку групи Бітлз
2.4 Розпад групи
Розділ 3. Причини успіху Бітлз
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Актуальність теми курсової роботи. Бурхливі процеси соціального розвитку другої половини ХХ ст., що відбулися у світ та на колишньому радянському просторі, зумовили низку проблем соціокультурного, естетичного, музичного сенсів. Виникнення нової культурної субстанції — рок-музики не могло не вплинути на подальші процеси як культурно-мистецького життя, так політичного. Питання взаємовідносин музики і молоді сьогодні постають як ніколи актуально, оскільки остання у своїй більшості віддає перевагу рок-музиці. В загальному мистецтвознавстві та музикознавстві спеціальних досліджень з історії та теорії рок-музикування не так багато. В існуючих працях наявна загальна картина становлення цієї молодіжно музики, але без конкретних урахувань часу, соціального становища, а також часто відсутній культурологічний аналіз нової константи — рок-культури. Крім того, в більшост праць радянського періоду відчувається ідеологічна забарвленість подібних процесів.
Велику роль у розвитку рок-музики зіграла група Бітлз. Багато років пройшло з тих пір, коли четвірка хлопців з англійського Ліверпуля заводила тодішню молодь своїми піснями. Але, не дивлячись на це, і в наші дні це слово не втратило свого значення. Напевно, немає на світі людини, яка б не знала і не любила пісень ліверпульської четвірки. Бітлз – це не просто одна з рок-груп 60-х. Це ціла епоха в музиці. Епоха Бітлз.
Вони постійно розширювали палітру рок-музики і весь час доповнювали - лірикою, елементами блюзу і кантрі, залишаючись при цьому самими собою. Згодом х манеру виконання копіювали мільйони. Їх пісні пройшли довгий шлях, але і зараз вони такі ж популярні, як і 30, 40 років тому. Не багато груп можуть бути знаменитими декілька десятиліть, але «The Beatles» це вдалося. І можна точно сказати, що їх музика житиме вічно.
Про вплив цієї групи не тільки на розум, серця і душі, але і на моральність культуру людства написані томи.
Кожен із учасників Бітлз - Джон Леннон, Пол МакКартні, Джордж Гаррісон, Рінго Старр - був неперевершеною особистістю і вічним мотором творчого пошуку. Саме це і є визначальнім для популярності цього вокально-інструментального ансамблю причиною його розпаду.
Вони були для 60-х років тим же, що Преслі для 50-х. Вони втілювали собою новий рок-стиль і нову еру. Бітлз дали року другий могутній імпульс і перетворили порожню розважальну музику на цілу субкультуру.
Зараз, коли все це вже історія, здається неймовірним, що чотири провінційн хлопці змогли внести такі глибокі зміни - в самих різних областях життя і за такий короткий проміжок часу. Яскравим спалахом освітивши десятиліття, вони залишили за собою веселкове сяйво, і після них ніщо вже не могло залишатися по-старому. До них стриглися коротко і ззаду, і з бокам, після них навіть директори банків стали відпускати волосся. До них поп-фільми були низькопробною спекуляцією, після них фільми можна було віднести до кіномистецтва. Бітлз наклали свій відбиток на все, до чого торкалися.
На музиці Бітлз виросло ціле покоління 60-х – 70-х років. Вони були прикладом для всіх, хто мріяв про сцену. Бітлз стали вчителями для музикантів 70-х початку 80-х. Їх музика залишилася живою, вона завжди актуальна.
Розробленість теми:
У мистецтвознавчій та музикознавчій літературі значне місце відведене вивченню проблем рок-музики, молодіжної культури, соціокультурних впливів тощо. Особливу цінність для розробки порушеної проблеми мають праці О. Козлова, О. Орлової, І. Хижняка, І. Набока, О. Феофанова та багатьох нших дослідників. Аналіз історичних процесів, виявлення певних закономірностей розвитку молодіжної музики дають можливість оцінити культурологічну ситуацію. Історію рок-культури свого часу розглядали В. Бондаренко, Ю. Дроздов, А. Байчоров, Г. Забродін, Б. Александров, О. Козлов, С. Коротков, О. Феофанов, К. Мяло та ін.
Питанням створення та творчост групи Бітлз приділяли увагу А. Багіров, Ю. Буркін, Т. Вороб’єва, Х. Девіс, У.В. Сапцина, Н. Саркітов та ін.
Мета курсової роботи полягає у вивченні особливостей впливу групи Бітлз на молодіжну культуру ХХ століття.
Завдання курсової роботи обумовлені її метою:
- охарактеризувати рок-музику як соціокультурне явище та її місце в сучасній культурі;
- проаналізувати особливості зародження та тріумф Бітлз;
- вивчити поняття «бітломанія»;
- визначити причини розпаду групи;
- проаналізувати причини успіху групи Бітлз.
Об’єктом дослідження для даної курсової роботи є група Бітлз.
Предметом є дослідження особливостей впливу групи Бітлз на молодіжну культуру ХХ століття.
Методи дослідження: обумовлені об’єктом і предметом курсової роботи. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети застосовано такі методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення.
Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про особливості створення, розвитку та причини розпаду групи Бітлз, а також їх вплив на молодіжну культуру ХХ століття. Крім того укладено список літератури за темою роботи, який може бути використаний для подальшого вивчення теми.
Практичне значення полягає в тому, що матеріали даної роботи можуть застосовуватися при розробці курсів лекцій з історії музичної естради, спецкурсів з естрадно-джазового музикування, теор та історії естрадного виконавства, в науковій практиці при дослідженні проблем музично культурології, музикознавчо-критичних дослідженнях, культурно-просвітницькій діяльності.
Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми.
Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку та списку використаної літератури. Основна частина складається з двох розділів.
Вступ до курсової роботи формує її сприйняття. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.
РОЗДІЛ 1. РОК-МУЗИКА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ
Усім відомо, як у суспільств ставляться до різного роду новацій. Історична практика подає нам приклади джазу й естрадної музики. Нині на порядку денному — рок-музика. Отже, проблема рок-музики це, безумовно, проблема батьків і дітей.
Проблеми «батьків і дітей» завжди були і будуть актуальними в суспільстві. Вирішення цих проблем ніколи не проходило легко. І дійсно, потрібна своєрідна «група ризику», яка б опрацювала ту чи іншу новацію. Часто такою групою виступає молодь, особливо в цьому випадку.
Коли в суспільстві виникає новий культурний феномен, як правило не приймається усіма членами суспільства, не є загальнозначущим. Потрібен певний час для адаптації новації, в умовах традиційної культури. Розвиток суспільства неможливий без такого протистояння, під час якого нежиттєздатні новац відкидаються, цінні — приймаються всім суспільством.
Приклад глобального конфлікту батьків і дітей добре пам'ятає Європа минулого століття. В середині 60-х років в країнах Заходу масового характеру набули виступи молоді проти лицемірства та антигуманно політики старшого покоління. Молодіжні заворушення швидко охопили країни Північно Америки та Західної Європи і набули різноманітних форм – від пасивного протесту хіпі до потужних студентських страйків і навіть збройних повстань. Головними напрямками боротьби молодих були антивоєнні виступи, припинення гонки ядерних озброєнь, скасування расової дискримінації, дотримання загальних прав і свобод людини, обмеження монополізму. Молодь 60-х виступила проти лицемірства «дорослих» політиків. Це був час, коли ламалися стереотипи, падали диктатури, набирали сили інститути громадянського суспільства. Головними тезами молодіжних виступів було: політики забрехалися, влада деклару одне, а робить інше, гірка правда краще, ніж солодка брехня.
В країнах Західної Європи та США на тлі перевороту в галузі науки та техніки, найбільшого за останні 20 років економічного піднесення, а також лібералізації внутрішньополітичного життя в умовах міжнародної політики розрядки, відбувся певний перелом у свідомост молодого покоління, яке почало відчувати духовну кризу та будь за що намагалося віднайти загублений сенс власного існування.
Основна маса активістів молодіжного руху 60-х рр. являла собою вихідців з заможних, привілейованих прошарків суспільної еліти, батьки яких не змогли привчити їх до відповідальност у майбутньому “дорослому житті. Це було перше покоління, яке виросло в державі процвітання. Воно не бачило масового безробіття і злиднів, вважало соціальну захищеність і матеріальний достаток нормою життя, їх цінності суттєво відрізнялись від цінностей їхніх батьків. Молодь була схильна заперечувати цінност суспільства споживання, вона виступала за більшу простоту життя, вільного від умовностей лицемірства. Символом цієї контркультури стали джинси і рок-н-ролл.
Значну роль відіграло прискорення фізіологічного розвитку молодої людини, який суттєво випереджав еволюцію її психіки. Інфантилізм таких молодих людей, їх небажання готуватись до самостійного життя особливо проявилось у загостренні явища, відомого як “конфлікт батьків і дітей”.
Внаслідок об’єктивних соціально-економічних процесів у країнах Заходу гуманітарна інтелігенція та студенти почали втрачати статус суспільної еліти, перетворюючись на особливу категорію найманих працівників. Зростання, в результаті післявоєнного демографічного вибуху, чисельності студентів вищих навчальних закладів привело до посилення конкуренції серед студентства за дипломи, а серед випускників – за робочі місця. Будучи непідготовленою до такої конкуренції, значна частина студентів почала відчувати сильний психологічний дискомфорт та страх за майбутнє.
Вирішальну роль у розгортанні молодіжного протесту 60-х рр. відіграло студентство, переважно з гуманітарних факультетів. Пояснюється це наявністю в них вільного часу та теоретичних знань, достатніх для розробки гасел протесту, концентрацією студентів у великих колективах, що сприяє взаємним контактам і створенню студентських організацій, а також певним космополітизмом та глобалізмом мислення.
Боротьба за реформу університетсько освіти швидко переросла в рух проти в'єтнамської війни: «За що повинні помирати солдати у В'єтнамі і гинути в'єтнамські діти? Чому посилюється тиск на університети з боку воєнних відомств і урядових чиновників?». В'єтнамська війна була першою, що транслювалась по телебаченню. Кожен день американці бачили сцени насильства кров. Молодь з її загостреним почуттям справедливості, молодь, приречена на участь у в'єтнамській бійні в ролі «гарматного м'яса», стала найбільшим противником ц війни. Молоде покоління, що розчарувалося у старих ідеалах, стало шукати собі нових, х вчителями стали Мао Цзедун, Герберт Маркузе, Че Гавара.
Факторами зовнішньополітичного характеру, які суттєво вплинули на активізацію молодіжного протесту в 60-х рр. були агресія США проти В'єтнаму, національно-визвольний рух в країнах "третього світу", насамперед на Кубі та в інших державах Латинсько Америки, "культурна революція" в Китаї.
Вторинними чинниками піднесення молодіжного руху 60-х рр., що випливали з конкретних особливостей внутрішньої політики держав Західної Європи та СШАбули: в США - рух негрів Південних штатів за свої права, а також трагічна смерть президента Дж. Кеннеді; у Франц - авторитарні тенденції режиму особистої влади президента де Голля.
Етапи молодіжного руху: 1) зародження політичного протесту молоді на початку 60-х рр.; 2) радикалізація суспільно-політичного протесту молоді з другої половини 60-х рр.; 3) спад молодіжної активності на рубежі 60 70-х рр.
Не можна сказати, що погляди молоді мали чітке формулювання. Скоріше це була гримуча суміш з ідей комунізму, анархізму, екзистенціалізму тощо. Молодь не дуже переймалася теоретичними роздумами, вона взяла на озброєння гасло Мао «Бунт справа вірна!».
Початок молодіжних виступів (т.зв. академічного руху) припав на 1964 р. Події спалахнули в університеті Берклі у Каліфорнії. Для придушення виступу студентів довелось застосовувати війська. Але на цьому виступи молоді не припинилися. Новим каталізатором стала війна у В'єтнамі. Збирались багатотисячн демонстрації. Молодь в знак протесту спалювала прапори США, ухилялась від призову на воєнну службу, вимагала звільнити університети від опіки військових тощо.
Для ситого і самовдоволеного західного суспільства «споживачів» бунт молоді виявився цілковитою несподіванкою. Старше покоління виявилося не готовим до сприйняття нових ідей та форм боротьби за їхню реалізацію. На той час лінії конфронтації пронизували суспільство до рівня сім'ї, виявилося, що батьки не знали про реальні потреби та ідеали своїх дітей. Ціннісні орієнтири молодих були протилежні тим, які намагалися прищепити їм старші.
Сексуальна революція, поширення наркоманії, виникнення нових музикальних течій, модернізація церкви, повальне захоплення окультизмом, – десятки культурних та світоглядних сурогатів одержала молодь, щоб реформаторські пориви не зачепили основ суспільства, вибудованого старшим поколінням.
Врешті, революційних змін не сталося, але те, що західне суспільство таки повернулося до загальнолюдських цінностей виявилося реальним фактом. Невдовзі була призупинена холодна війна, розпочалися реальні процеси роззброєння, реалізація економічних та соціальних реформ. Набули реального змісту слова «свобода» і «демократія», на якісно новому рівні почали вирішуватися соціальні, екологічні, громадянські та культурні проблеми суспільства.
Таким чином, молодіжний рух у другій половині 60-х рр. знаходив свій конкретний прояв у найрізноманітніших формах. Всі вони об’єднувались загальним неприйняттям матеріальної та духовної культури західного суспільства та відображали специфічні спосіб мислення та життя, спільні для учасників як суспільно-політичного, так і неполітичного протесту молоді.
Отож, протест 60-х рр. став реакцією молоді країн Заходу на негативні сторони глобальних соціальних процесів. Наслідувальна та еклектична за самою природою молодіжного світосприйняття, деологія та практика молодіжного руху 60-х рр. становили водночас цілком оригінальну сукупність. Однак запропонована альтернатива суспільного устрою була примарною за цілями та утопічною за методами їх досягнення. Внутрішні вади молодіжного протесту, неспроможність досягти задекларованих його учасниками цілей, нова молодіжна політика урядів країн Заходу, та перебіг економічного, політичного, соціального та культурного розвитку суспільства зумовили занепад молодіжного руху на початку 70-х рр.
Зробивши виклик суспільству, «бунт молодих» торкнувся не тільки сфери політичної та соціальної, але й сфери духовної. Ситуація різко змінилася у 60-х роках, коли в поведінці молоді почали все чіткіше проступати нові риси, що не укладалися в рамки певних реляцій [12, с. 6].
Частина юнаків і дівчат демонструвала небажання підкорятися подвійним стандартам способу життя старших, вони не хотіли грати в ігри дорослих і, повертаючись до суспільства спиною, знаходили сенс життя в однаково нелюбимій старшими рок-музиці.
Дорослі були схильні покладати на рок-музику провину за всі «гріхи» сучасної молоді. Рок раптово перетворився на символ покоління, став родоначальником зовсім нової музики. Незважаючи на протести старших, у середині 1950-х років рок-н-рол завоював симпатії молоді не тільки в Сполучених Штатах, але і далеко за їх межами.
Створюючи музичні твори, людина здійснює естетичне освоєння дійсності. Надаючи перевагу тим чи іншим творам, люди формують і виявляють в опосередкованому вигляді ціннісне ставлення до світу. Таким чином, суперечка про музику є, власне кажучи, суперечкою про систему людських цінностей у самому широкому сенсі.
В різні часи молодь захоплювалася різною музикою. До того ж дуже різнорідні і музичні інтереси молоді одного покоління. Але є, очевидно, і чимало загального у сприйнятті музики молоддю. «Аудиторія на рок-концертах слухає музику за іншими законами сприйняття, емоційно по-іншому. Розвиток відбувається, скоріше, за законами емоційного впливу на слухача, ніж за законами розвитку і створення закінченої музичної форми. Це музика молодіжна, її стиль ма на меті сильний емоційний вплив», — так писав композитор А. Петров [3, с. 19].
