Курсовая работа: Держбюджет та проблема бюджетного дефіциту в Україні

Курсовая работа: Держбюджет та проблема бюджетного дефіциту в Україні

Міністерство фінансів України

Індивідуальне завдання

Тема: “Держбюджет та проблема бюджетного дефіциту в Україні”.

м. Дніпропетровськ

2005 рік

                            План:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ                                      

1.1. Теоретичні засади Державного бюджету України.

1.2. Основні етапи бюджетного процесу.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У 2005 РОЦІ                

2.1. Основн завдання бюджетно – фінансової політики 2005 року.

2.2. Аналіз соціальних видатків у Державному бюджеті 2005 року у порівнянні з 2004 роком.

2.3. Аналіз відновлень окремих норм законодавства у 2005 році.

2.4. Аналіз нововведень бюджету 2005 року у порівнянні з попередніми роками.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМА ДЕФІЦИТНОСТІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ І ШЛЯХИ ЇЇ РОЗВ’ЯЗАННЯ                                                                                

3.1. Економічна сутність дефіциту державного бюджету та причини його виникнення.

3.2. Основні категорії бюджетного дефіциту.

3.3. Управління бюджетним дефіцитом і державним боргом.

3.4. Шляхи розв'язання проблем дефіцитності державного бюджету.

ВИСНОВКИ                                                                                                         ЛІТЕРАТУРА                                                                                                       

ДОДАТКИ                                                                                                           

ВСТУП

  У функціонуванн економіки тієї чи іншої країни, формуванні її фінансової системи неможливо обійтися без утворення різних централізованих фондів, де провідну роль відігра державний бюджет як загальнодержавний бюджет грошових коштів.

  Бюджети бюджетне регулювання існують в будь – якій соціально – економічній систем притаманні економіці як ринкового, так і неринкового типу. Однак, характер бюджетного упорядження, способи формування, затвердження, використання бюджетів мають принципову відмінність. Особливо це стосується державного бюджету.

Одним з показників ефективності бюджетної політики є сальдо державного бюджету. Активне сальдо свідчить про ідеальне вико­нання державного бюджету. Воно має місце тоді, коли державні ви­датки цілковито покриваються доходами й утворюється бюджет­ний надлишок — явище досить рідкісне у практиці господарюван­ня. Останніми роками всі країни світу, за невеликим винятком, мали пасивне сальдо, якому відповіда дефіцит державного бюдже­ту, що означає перевищення видатків над доходами. Як наслідок, типовою стала тенденція до зростання бюджетного дефіциту відносно ВВП.

   За своєю природою бюджетний дефіцит, як і будь-яка інша економічна категорія, ма конкретний інтервал дії, що визначається, з одного боку, законами зростання вартості, з другого — законами інфляції. Якщо бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, він об'єктивно набирає активної економічної форми, якщо ж до законів інфляції — то пасивної. Регулювання бюджетного дефіциту полягає в тому, щоб за допомогою фінансового механізму обома формами бюджетного дефіциту ефективно адаптуватися до тенденції зростання граничних суспільних витрат виробництва. Водночас це означає і стимулювання розвитку продуктивних сил країни. Застосування такої політики дасть змогу суспільству залежно від рівня економічного розвитку і потенціалу грошових ресурсів планувати прийнятний розмір дефіциту бюджету.

Важливим моментом у процесі розгляду проблеми бюджетного дефіциту є те, що її неможливо розв'язати за рахунок боргового фі­нансування, оскільки категор "бюджетний дефіцит" і "державний борг" тісно пов'язані між собою. Одне поняття випливає з іншого, а саме за рахунок боргового фінансування можна скоротити бюджет­ний дефіцит, проте одразу починає зростати обсяг державного бор­гу. І навпаки, при збільшенні виплат по державному боргу останній, звичайно, зменшується, однак це, в свою чергу, незмінне призводить до збільшення бюджетного дефіциту. Цей процес може бути нескін­ченним, внаслідок чого коло замкнеться, якщо уряд не докладе зу­силь для того, щоб підвищити ділову та економічну активність у кра­їні. Найвірогідніше, йдеться про те, щоб посилити увагу до концепції функціональних фінансів.

Безумовно, уряд ма контролювати розмір бюджетного дефіциту. Інакше останній сам по собі чинитиме дестабілізуючий вплив на со­ціально-економічний розвиток країни. Щоб досягти контрольованості таких подій, використовують три основних загальноприйнятих способи фінансування дефіциту державного бюджету, а саме: кредит­но-грошова емісія (монетизація); випуск державних позик; збільшен­ня податкових надходжень до державного бюджету.

РОЗДІЛ 1. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ

1.1. Теоретичн засади Державного бюджету України

  Державний бюджет – це система грошових відносин, які виникають між державою, з одного боку, підприємствами, організаціями і населенням – з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду державних грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

  Державний бюджет – це щорічно розроблюваний та регульований органами держави розподіл доходів і витрат. Це зведений основний фінансовий план утворення та використання загальнодержавних фінансів. Він складається з доходів та витрат. Баланс між ними саме і забезпечує узгодження матеріально – речових та грошово фінансових пропорцій суспільного відтворення.

Відповідно до законодавства доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1. Податкові надходження - передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

2. Неподаткові надходження - доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподатков надходження.

3. Доходи від операцій з капіталом.

4. Трансферти -  кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Видатки бюджету класифікуються за наступними напрямками:

1. Функціями, з виконанням яких пов'язан видатки (функціональна класифікація видатків);

2. Економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ц видатки (економічна класифікація видатків);

3. Ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4. За бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

1.2. Основні етапи бюджетного процесу

Бюджетний процес – це регламе­нтована нормами права діяльність, яка пов’язана з складанням, розглядом, затвердженням бюдже­тів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Найважливішими складовими грамотно побудованого бюджетного процесу є його структурне нормативне відображення в часі.

До основних завдань бюджетного процесу належать:

-         забезпечення збалансованості бюджету;

-         гармо­нізація бюджетної та економічної політики;

-         досягнення реалістично­ст прогнозного обсягу доходів та видатків бюджетів;

-         виявлення матеріальних і фінансових резервів;

-         здійс­нення перерозподілу бюджетних ресурсів між бюджетами;

-         здійс­нення контролю на всіх стадіях бюджетного процесу.

Не пізніше 1травня Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) по­дає до Верховної Ради України (далі – ВРУ) річний звіт про вико­нання закону про Державний бюджет України та показники виконання зведеного бюджету. Рахункова палата протягом 2-х тижнів з дня офіційного подання річного звіту готує висно­вки щодо використання державних коштів.

У червні у ВРУ відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. ВРУ або схвалює, або бере до відома зазначений доку­мент та подає пропозиції і дору­чення КМУ.

На початку липня відбува­ється розробка проекту ЗУ “Про Держбюджет У.” на наступний рік.

Не пізніше 15 вересня КМУ подає до ВРУ офіційне рішення про схвалення проекту з-ну про держбюджет на наступний рік разом із відповідними матеріалами. Через 5днів починається процес предста­влення проекту закону на пленарних засіданнях ВРУ.

З початку жовтня ВРУ готує проект закону про Держбю­джет України і до 1-го читання він розглядається народними депутатами, у комітетах, депутатських фракціях та групах.

Комітет ВРУ з питань бюджету не пізніше 15жовтня (20жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного подання КМУ) року, який переду плановому, розглядає пропозиції до проекту закону про Держбюджет України готує Висновки та пропозиції до нього.

У листопаді відбувається 2-є та 3-є читання закону про Держбюджет. Не пізніше 25 листопада Ко­мітет ВРУ з питань бюджету доопрацьовує проект закону та вносить його на розгляд ВРУ.

Закон про Держбюджет України приймається ВРУ до 1 грудня року, що передує плановому набуває чинності в разі його підписання Президентом України.

За умови неповернення Пре­зидентом закону для повторного розгляду на місцях розпочинається процес затвердження місцевих бюджетів. Для узгодженості процесу формування державного та місцевих бюджетів, визначення термінів отримання нформації, необхідної для обрахунків обсягів бюджетів та міжбюджетних трансфе­ртів, своєчасного затвердження місцевих бюджетів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У 2005 РОЦІ

2.1. Основні завдання бюджетно фінансової політики 2005 року

   Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. №686 "Про схвалення проекту Основних напрямів бюджетно політики на 2005 рік" та Постанови Верховної Ради України від 24 червня 2004 р. №1854-IV "Про Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік" Міністерство фінансів України розробило проект Державного бюджету України на 2005 рік.

  Метою бюджетної політики на 2005рік є фінансове забезпечення реалізац стратегічних цілей програми діяльності Кабінету Міністрів України – підвищення рівня державних соціальних стандартів надання державних та громадських послуг, зниження рівня бідності в країні.

  Основними завданнями бюджетно-фінансової політики на 2005 рік визначено:

-   забезпечення збільшення видатків соціально спрямованості державного та місцевих бюджетів як інструмента досягнення пріоритетних соціальних та економічних цілей;

-   сприяння випереджаючому зростанню темпів збільшення реальних доходів населення, передусім заробітної плати, порівняно з валовим внутрішнім продуктом;

-   стимулювання інноваційної та інвестиційно діяльності, формування бюджету розвитку як фактора економічного зростання та забезпечення становлення інноваційної моделі розвитку економіки;

-   недопущення виникнення прострочено заборгованості із заробітної плати у бюджетній сфері та соціальних виплат, у тому числі громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ та бюджетів усіх рівнів;

-   поліпшення умов для розвитку соціальної та гуманітарної сфери шляхом збільшення обсягів видатків на соціальний захист населення, охорону здоров'я та освіту, підвищення ефективності їх використання, зокрема через удосконалення механізму розподілу між-бюджетних трансфертів;

-   продовження застосування та удосконалення  механізму середньострокового бюджетного планування відповідно до основних напрямів соціально-економічного розвитку держави;

-   посилення взаємоузгодженості бюджетної та грошово-кредитної політики на всіх етапах формування і реалізації як необхідно умови   збалансованого економічного зростання;

-   продовження роботи з реформування системи соціального захисту, освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення відповідно до напрямів, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, насамперед первинної медичної допомоги, загальної середньої освіти;

-   підвищення рівня соціальної підтримки малозабезпечених і соціальне незахищених громадян шляхом запровадження пріоритетності політики зростання доходів, у першу чергу, працюючого населення, у тому числі через механізм забезпечення зростання рівня зайнятост працездатного населення.

2.2.     Аналіз соціальних видатків у Державному бюджеті 2005 року у порівнянні з 2004 роком

  Згідно з дорученнями Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у 2005 році у пріоритетному порядку потребують додаткового збільшення видатки соціального спрямування.

 Тому підготовка проекту Державного бюджету України на 2005 рік здійснювалась, виходячи із необхідності вирішення найважливіших соціальних питань:

-   збільшення на 20,6 % фонду оплати прац працівників бюджетних установ з метою запровадження з 1 січня 2005 року мінімальної заробітної плати працівників бюджетних установ у розмірі 262 гривн з збереженням міжпосадових співвідношень - 5 млрд. гривень.   

-   введення з 1 січня 2005 року в дію нових відповідних норм Закону України від 9 липня 2003 р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" – понад 2 млрд. гривень (щодо компенсації для сільськогосподарських підприємств та дострокового виходу на пенсію шахтарів).

-   поетапного врегулювання питання пенсійного забезпечення військовослужбовців - 0,9 млрд. гривень, на першому етапі більше ніж удвічі зростає пенсія осіб рядового та начальницького складу.

-   підвищення у 2,3 рази з 1 липня 2004 року стипендій студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів - понад 0,5 млрд. гривень.

-   підвищенням вдвічі соціальних гарантій ветеранам війни і праці, а саме: підвищення розмірів щорічної допомоги до Дня Перемоги, збільшення витрат на санаторно-курортне лікування та інші, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги, запровадження державних довічних стипендій особам, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною" - 0,3 млрд. гривень.

-   збільшення в півтора рази розрахункового розміру, що застосовуються при визначенні обсягу державної соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" - 150 грн. проти 100 грн. у 2004 році.

-   збільшення рівня забезпеченості прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги непрацездатним особам та інвалідам відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям": для непрацездатних осіб - 120 грн. проти 110 грн. у 2004 році та інвалідів - 130 грн. проти 115 грн. у 2004 році.

-   ведення в дію норм законодавства в частин соціальних гарантій (безкоштовного харчування учнів 1-4 класів, заробітно плати педагогам, працівникам музеїв, разових виплат науковцям та допомоги дітям-сиротам), які щорічно призупинялися Законом про Державний бюджет України - близько 1 млрд. гривень.

2.3.     Аналіз відновлень окремих норм законодавства у 2005 році

  В обсягах державного та місцевих бюджетів на 2005 рік включені видатки на реалізацію окремих норм законодавства, які щорічно призупинялися Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, таких, як:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5