Курсовая работа: Діагностика діяльності підприємств готельного господарства (на прикладі ГК "Русь")
Курсовая работа: Діагностика діяльності підприємств готельного господарства (на прикладі ГК "Русь")
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
факультет ресторанно-готельного та туристичного бізнесу
кафедра готельно-ресторанного та туристичного бізнесу
Курсова робота
з дисципліни "Економіка готельно-ресторанного господарства" на тему:
"Діагностика діяльності підприємств готельного господарства"
(на прикладі ГК "Русь")
Виконала студентка факультету
ресторанно-готельного та
туристичного бізнесу
4 курсу, 6 групи, д⁄в
Чорна Ірина Володимирівна
науковий керівник - Каролоп О.О.
КИЇВ 2009
Зміст
Розділ І. Теоретичні підходи до здійснення діагностики діяльност підприємств готельного господарств
1.1 Сутність та зміст діагностики діяльності підприємств готельного господарства
1.2 Місце діагностики в управлінській діяльності підприємств готельного господарства.
Розділ ІІ. Діагностика діяльності підприємств готельного господарства на прикладі ГК "Русь"
2.1 Діагностика управлінської діяльності готельного комплексу "Русь"
2.2 Економічна діагностика діяльност готельного комплексу "Русь"
2.3 Антикризова діагностика діяльності готельного комплексу "Русь"
3.1 Напрямки удосконалення управлінської діагностики діяльності ПГГ
3.2 Напрямки удосконалення економічної діагностики діяльності ПГГ
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми.
Важливою складовою туристичної діяльност готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною мірою пов’язується з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманітністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами.
Економічна сутність готельної діяльност полягає, насамперед, у тому що вона носить нематеріальний характер. Результатом виробничо-експлуатаційної діяльності готелів є не готовий продукт, а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть вироблятися окремо від снуючого матеріального продукту, тобто експлуатація матеріально-технічної бази (будівель, споруд, устаткування, інвентарю) є основою виробництва та реалізац послуг. З точки зору особливостей процесу обслуговування в готельному господарстві, де поєднується виробництво та споживання послуг, досить часто цей процес називають "надання послуг". Але це не вірно тому, що надання послуг здійснюється як платно, так і безплатно. Тому слід підкреслити, що ця діяльність здійснює продаж і надання послуг [9].
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств готельного господарства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється діагностиці господарської діяльност підприємств. З її допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективност виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів робітників.
Під діагностикою діяльності ПГГ варто розуміти комплексну аналітичну оцінку всіх сфер діяльності підприємства з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимального й ефективного використання обмежених економічних ресурсів.
Тривалий комерційний успіх підприємства визначається ефективним розподілом та використанням економічних ресурсів, тобто ефективність функціонування підприємства залежить від того, наскільки відповідають управлінські рішення стану ринкового середовища, власного потенціалу і успішності його використання. Базою для обгрунтування управлінських рішень виступає економічна діагностика.
Діагностика озброює фахівця методичними підходами до оцінки результативності господарської діяльності й визначенню рівню і якості реального економіко-фінансового та управлінського стану підприємства в цілому або окремих його аспектах.
Виконання економічної діагностики стану ПГГ базується на обробці інформації бухгалтерської й поточної звітності. Первинна нформація агрегується й спрощується, будуються аналітичні таблиці.
У підсумку, на базі результатів діагностики, розробляються рекомендації з удосконалення господарського механізму підприємства, стабілізації або поліпшенні його фінансового стану.
Мета даної роботи дослідження особливостей діагностики діяльності ПГГ.
Для досягнення поставленої мети, потрібно поставити такі завдання:
визначити сутність діагностики діяльності ПГГ;
дослідити місце діагностики в управлінській діяльності ПГГ;
проведення діагностики діяльності ГК "Русь";
запропонувати шляхи удосконалення діагностики діяльності ГК "Русь".
Предметом дослідження виступають особливост та специфіка проведення діагностики діяльності підприємств у готельному господарстві.
Об’єктом діагностики виступає готельний комплекс "Русь".
Структурно робота складається з вступу, основної частини, висновків, використаної літератури та додатків.
Розділ І. Теоретичні підходи до здійснення діагностики діяльності підприємств готельного господарств
1.1 Сутність та зміст діагностики діяльності підприємств готельного господарства
Діагностичний підхід, перш за все, передбача визначення характеру порушень сфери господарської діяльності, в якій відбуваються відхилення від нормальної відносної динаміки різних процесів, як виражаються через темпи змін відповідних показників.
Діагностика (від грецької diagnosis - розпізнавання) передбачає визначення суті й особливостей проблеми на основ всеохоплюючого аналізу із застосуванням певного набору принципів і методів його проведення. У процесі діагностики визначаються стратегічні проблеми підприємства і причини їх виникнення. Також, діагностику розглядають як етап дослідження проблемної ситуації функціонування будь-якого об’єкта на основ проведеного моніторингу.
Предмет діагностики - дослідний, пошуковий чи пізнавальний процеси. Мета діагностики - установити стан об’єкта за допомогою реалізації комплексу дослідницьких аналітичних процедур.
Розрізняють такі методи діагностики:
аналітичні, засновані на безконтактних дослідженнях за допомогою статистичної інформації, використанні комплексного економічного аналізу;
експертні, засновані на узагальненні оцінок та нформації, наданих експертами на основі контактних досліджень;
динамічне програмування - обчислювальний метод розв’язання задач за допомогою використання математичних моделей;
лінійне програмування - математичний метод, заснований на оптимізації досягнення кількісно визначеної мети.
Сучасний етап розвитку нашої держави зумовлю високі вимоги до оцінки ефективності функціонування економічних систем різних рівнів. Але основна увага приділяється саме підприємству як первинній, основній, самостійній ланці народного господарства, що створює конкретн економічні блага, а отже, є першоосновою національного багатства України [15].
Вивчення досвіду трансформаційних процесів у нашій державі свідчить передовсім про надто велику кількість економічно недоцільних бізнес-проектів. Звичайно, не останню роль у невдачах вітчизняних зарубіжних бізнесменів відіграє постійна нестабільність зовнішнього середовища господарювання, але внутрішні чинники також не слід ігнорувати. Якнайповніше уявлення про ситуацію на підприємстві можна отримати лише за допомогою комплексної діагностики його виробничо-господарської діяльності. Для подолання хоча б частини дестабілізуючих факторів доцільно підняти економічну діагностику підприємств на якісно новий рівень.
Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному стану ринкового середовища господарювання (з урахуванням власного потенціалу підприємства). Базою для обґрунтування прийняття оптимальних управлінських рішень має бути глибока комплексна економічна діагностика підприємства. У ході такої діагностики всі сфери діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимально ефективного (у тому числі і з погляду ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів, передовсім фінансових.
Процес діагностики - це не одноразова дія, а постійна систематична діяльність, ефективність якої значною мірою обумовлюється нагромадженим досвідом. Основним завданням економічної діагностики є системна оцінка результативності господарської діяльності за кілька періодів, виявляння факторів, які позитивно чи негативно вплинули на неї, а також визначення реальної фінансової стійкості підприємства в цілому чи окремих аспектів його плато - , кредитоспроможності, інвестиційної привабливості тощо.
Залежно від явищ, що підлягають фіксації, виділяють внутрішню та зовнішню діагностику.
Зовнішня діагностика - це моніторинг фінансового становища підприємства контролюючими й управляючими органами. Такий вид діагностики зазвичай виконується на основі офіційних даних, тобто вихідною нформацією у цьому випадку є Форма 1 і 2 фінансової звітності, яка надається у податкові служби. Для внутрішньої діагностики в якості джерела інформац підприємству корисно використовувати не тільки баланс і звіт про прибутки збитки, які дозволяють провести експрес-аналіз фінансового становища (це прямий аналог зовнішньої діагностики, але він виконується на основі більш реальних даних), а й звіти про рух грошових коштів і капіталу, дані дебіторсько кредиторської заборгованості, розшифрування прибутків і збитків.
Залежно від характеру дослідження дослідники виділяють етіологічну та симптоматичну діагностику.
Так, під етіологічною діагностикою слід розуміти систему аналізу економічної діяльності підприємства, що побудована за принципом "від причини до симптому", тобто за принципом зосередження основної уваги дослідника на встановленні причинно-наслідкових зв'язків між подіями внутрішнього та зовнішнього середовища господарювання. Така система діагностики дає змогу передбачати розвиток позитивних чи, навпаки, деструктивних процесів на підприємстві.
Симптоматична діагностика - це система аналізу, що передовсім фіксує позитивні чи негативні вияви різноманітних чинників, а потім досліджує їхні причинно-наслідкові зв'язки. За створення такої системи на підприємстві аналітики основну увагу приділяють достовірност та повноті фіксації змін внутрішнього та зовнішнього середовища, тобто система працює за принципом "від симптому до причини". Таким чином, процес діагностики економічної діяльності підприємства передбачає побудову системи аналізу, що уможливлює задоволення потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів.
Система економічної діагностики підприємства базується на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного аналізу, побудованих на інформаційній базі господарського обліку. З огляду на це, доцільно розглянути певні методологічні основи фінансово-економічного аналізу та господарського обліку, а потім сформувати комплексну систему діагностики діяльності підприємства. У даному разі під системою діагностики слід розуміти єдність концепції, підходів, принципів, механізмів, технологій та конкретних алгоритмів постійного простежування цільових точок соціально-економічної системи підприємства [10].
У процесі дослідження фінансово-економічно діяльності підприємства основним слід уважати спроможність аналітика логічно відновити господарські операції, відображені у бухгалтерській звітності, та здатність відтворити у зворотному порядку процеси нагромадження (обліку) інформації.
Основне завдання аналітика - реконструювати реальність, котра міститься у звітності. Для цього необхідне знання методики бухгалтерського обліку, що використовується для фіксації господарських фактів.
Таким чином, можна стверджувати, що економічна діагностика в сучасних умовах повинна стати головним інструментом в управлінн витратами підприємства, в управлінні ефективністю виробництва. З цією метою економічна діагностика повинна чітко та об’єктивно визначати:
по-перше, ступень відхилення фактичних показників від заданих, планових, середніх, еталонних, нормативних і т.д.;
по-друге, визначення причин, що обумовили ц відхилення як в позитивну сторону (для подальшого їх розвитку), так і в негативну (для усунення їх дії у майбутньому);
по-третє, визначення загального „ діагнозу встановлення осіб, відповідальних за відхилення з метою розробки заходів для подолання негативних явищ і тенденцій.
1.2 Місце діагностики в управлінській діяльності підприємств готельного господарства.
Для успішного функціонування підприємства готельного господарства на ринку необхідно дослідити його управлінську діяльність. Управлінська діяльність ПГГ включає в себе трудові ресурси, маркетингову діяльність, антикризову та фінансову діяльність.
У сфері обслуговування дуже важливо правильно добирати працівників, які відповідали б вимогам клієнтів. В сучасній готельній справі зростає значення якості роботи служби менеджменту персоналу для забезпечення готельного бізнесу висококваліфікованими працівниками. Ця служба повинна бути професійно підготовлена, структурована та укомплектована так, щоб могла діяти у правовому середовищі, яке з часом ускладнюється. Кадровий склад або персонал ПГГ має певні, якісні й структурні характеристики.
Кількісна характеристика трудових ресурсів в першу чергу виміряється такими показниками, як облікова, явочна й середньосписочна чисельність працівників.
Якісна характеристика трудових ресурсів підприємства визначається ступенем професійної й кваліфікаційної придатност його працівників для виконання цілей підприємства й вироблених ними робіт.
Структурна характеристика трудових ресурсів підприємства визначається складом і кількісним співвідношенням окремих категорій і груп працівників підприємства.
У процесі діагностики трудових ресурсів вирішуються наступні завдання:
1. Діагностика наявності й складу працюючих на підприємстві.
2. Діагностика структури персоналу.
3. Діагностика кваліфікаційного рівня кадрів.
4. Діагностика руху робочої сили.
5. Оцінка використання робочого часу.
6. Установлення факторів і причин непродуктивного використання робочого часу.
7. Вимір і вивчення динаміки продуктивност праці, її факторний аналіз.
8. Діагностика фонду заробітної плати.
Інформація для діагностики трудових ресурсів береться з наступним джерел:
"Звіт про працю";
"Звіт про використання робочого часу";
"Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад і професійне навчання";
дані табельного обліку й відділу кадрів.
Щодо маркетингової діяльності, то вона в готельному бізнесі є складною багато компетентною системою, яка повинна забезпечити задовольнити потреби і бажання клієнтів. Маркетингові служби готелів на основ маркетингових досліджень можуть виділити періоди зростання й падіння попиту під впливом різноманітних факторів (сезону, дня тижня, календаря подій, часу відпусток і канікул тощо), можуть формувати широку дисконтну програму ти систему стимулів для проживання у періоди спаду попиту.
Створення маркетингових служб у готельній справі - складне як в організаційному, так і в технічному плані завдання. Ефективна робота готелів залежить від того, який з підходів до взаємозв’язків основних виробничо-економічних функцій домінує в генеральній концепції: традиційний, орієнтований на надання традиційних послуг, або новий, орієнтований на споживача й ринок.
