скачать рефераты
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

скачать рефераты

скачать рефератыКурсовая работа: Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)

Курсовая работа: Дослідження порушень репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007 рр.)

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I Теоретичні основи репродуктивного здоров’я

1.1 Репродуктивна система чоловіка та жінки

1.2 Соматичні захворювання репродуктивного здоров’я

1.3 Безплідність

1.4 Висновки до розділу I

Розділ II Порівняння захворювань чоловічої та жіночої репродуктивних систем на фоні радіаційного опромінення

2.1 Стан здоров’я та фізичного розвитку населення, яке проживає на території забруднених радіонуклідами

2.2 Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС

2.3 Особливості перебігу вагітност та пологів у жінок, які постійно мешкають на радіаційно забруднених територіях

2.4 Висновки до розділу II

Розділ III Вивчення динаміки рівня поширеності захворювань викликаних радіаційним опроміненням серед населення Рівненської області впродовж 2000-2007рр.

3.1 Рівень поширеності захворювань населення області за 2000-2007рр

3.2 Материнська смертність (на 100 тис. народжених живими) в період з 1999 по 2003рр

3.3 Поширеність захворювань серед дитячого населення 10-14 років включно за 2006-2007рр.) та онкологічна ситуація

3.4 Висновки до розділу III

Розділ IV Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях Рівненської області

4.1 Основні міжнародні стандарти радіаційної безпеки

4.2 Основні принципи захисту

4.3 Санаторно-курортне лікування

4.4 Висновки до розділу IV

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додаток


Вступ

Актуальність теми дослідження: вивчення та порівняння захворювань репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007рр.).

Мета дослідження: визначення порівняльних показників та факторів, що негативно впливають на репродуктивну функцію людей південних і північних районів Рівненської област та вивчення заходів, що впроваджені спеціальними службами з метою охорони здоров’я людини.

Об’єкт дослідження: населення, що отримало малі дози радіації, діти від вагітних жінок, що постраждали внаслідок впливу малих доз радіації та нащадків чоловіків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Предмет дослідження: оцінка впливу радіації на населення репродуктивного віку та дітей на основі статистичних даних Інформаційно-аналітичного центру медично статистики РОДА.

Головні завдання досліджень:

1)    розкрити суть радіологічно ситуації, що склалася у районах Рівненської області.

2)    вивчити вплив радіації на населення репродуктивного віку, дітей, беручи до уваги внутрішнє опромінення малими дозами радіації.

3)    ознайомитись із статистичними даними звітів в період 2000-2007рр.

4)    вивчити схеми та принципи загального та місцевого лікування, профоглядів, диспансерного лікування.

Науково-медична база дослідження: Інформаційно-статистичний центр медичної статистики.

Методи дослідження:

1)     лабораторн (це методи, що застосовуються для визначення радіоактивного забруднення, опромінення за допомогою радіобіологічних приладів у лабораторних умовах різних установ).

2)     теоретичн (це методи, що застосовуються за допомогою вивчення теоретичного матеріалу, що ставляться перед дослідником).

3)     методи порівняльного аналізу (це методи, що застосовуються при порівняльних характеристиках по даних регіонів, областей чи районів, щоб показати між ними відмінності).

4)     узагальнення даних звітів роботи радіобіологів різних установ, що займаються проблемою радіологічного забруднення (це висновки роботи фахівців).

5)     статистичний метод (це метод дослідження, де показуються статистичні дані по роках районах, областях в залежності від охоплення об’єкту).

Практична цінність результатів дослідження: полягає в узагальненні, коментуванні та вивченні результатів роботи ІСЦМС РОДА. Ці дані доступні для екологічних служб, медичних працівників, викладачам шкіл та ВНЗ, студентам, що здобувають відповідну професію.

Ключові слова:

Радіоактивний розпад - це весь процес мимовільного розпаду нестабільного нукліда.

Радіонуклід - це нестабільний нуклід, здатний до мимовільного розпаду;

Період напіврозпаду ізотопу - час, за який розпадається в середньому половина всіх радіонуклідів даного типу в будь-якому радіоактивному джерелі;

Радіаційна активність зразка - число розпадів у секунду в даному радіоактивному зразку (одиниця виміру - БК - беккерель);

Поглинена доза - енергія іонізуючого випромінювання, поглинена тілом, що опромінюється (тканинами організму) у перерахуванні на одиницю маси;

Еквівалентна доза - це поглинена доза, помножена на коефіцієнт, що відбиває здатність даного виду випромінювання ушкоджувати тканини організму;

Ефективна еквівалентна доза - еквівалентна доза помножена на коефіцієнт, що врахову різну чутливість різних тканин до опромінення;

Колективна ефективна еквівалентна доза - ефективна еквівалентна доза, отримана групою людей від якого-небудь джерела радіації;

Повна колективна ефективна еквівалентна доза - колективна ефективна еквівалентна доза, що одержить покоління людей від якого-небудь джерела за увесь час його подальшого існування.


Розділ І. Теоретичні основи репродуктивного здоров'я

1.1 Репродуктивна система чоловіка і жінки

Статева система жінки:

До внутрішніх статевих органів належать яєчники, маткові труби, матка та піхва.

Яєчник (ovarium) - парний залозистий орган, в якому ростуть та дозрівають жіночі статеві клітини (яйцеклітини), а також виробляються жіночі статеві гормони. Яєчник розташований в малому тазі збоку від матки і одним кінцем (матковим-нижнім) за допомогою власної зв'язки прикріплюється до її латерального кута. Протилежний кінець яєчника обернений до маткової труби і називається трубним (верхнім).

Яєчник має везикулярні яєчникові фолікули, в кожному з яких міститься жіноча статева клітина, що розвивається, - овоцит. Коли дозрілий фолікул лопається (овуляція) з нього виділяється овоцит, стінки фолікула спадаються, порожнина його наповнюється кров'ю і клітинами жовтого кольору, утворюється жовте тіло. Розрізняють менструальне жовте тіло, яке через деякий час (21 - ЗО днів) рубцюється сполучною тканиною і перетворюється на біле тіло, та жовте тіло вагітних, яке виконує під час вагітності роль ендокринної залози. Після родів жовте тіло також перетворюється на біле. Овоцит перетворюється на зрілу яйцеклітину вже в матковій трубі.

Маткова труба (tuba uretina) - парний орган завдовжки близько 15см. Одним кінцем труба відкривається в порожнину матки, другим обернена в бік яєчника. Цей відділ труби називається лійкою і являє собою лійкоподібне розширення труби, краї якого забезпечені численним відростками торочками, як оточують яєчник. На верхівці лійки є круглий отвір, через який звільнена з яєчника яйцеклітина потрапляє в ампулу труби.

Слизова оболонка труби вистелена війчастим епітелієм, війки якого сприяють рухов яйцеклітини в бік матки.

Матка (uterus) - непарний порожнистий орган, який призначений для розвитку заплідненого яйця і виношування плоду в період вагітності. В ній розрізняють дно (верхня, розширена частина матки), тіло (середня її частина) та шийку (нижня, звужена частина). Розмішена матка в порожнині малого таза, між сечовим міхуром спереду та прямою кишкою ззаду; утримується зв'язками та піхвою.

Між прямою кишкою і маткою очеревина утворює заглибину, яка називається прямою кишковою, або дугласовою. Спереду між маткою та сечовим міхуром утворюється міхурово-маткова заглибина.

На фронтальному розрізі порожнина матки має вигляд трикутника, знизу вона переходить у канал шинки матки, який відкривається в порожнину піхви отвором матки. Місце, де матка переходить в шийку називається перешийком.

Стінка матки має 3 шари: зовнішній - серозна оболонка - периметри (peremetrium) середня м'язова оболонка (myometrium), внутрішня слизова оболонка - ендометрій (endometrium).

Піхва (vagina) - це м'язово-фіброзна трубка завдовжки 8-10 см, яка верхнім своїм гінцем зростається з шийкою матки, а нижнім отвором відкривається в пристінок піхви, що утворений малими статевими губами.

Слизова оболонка піхви товста і покрита численними щільними поперечними складками, як утворюють два повздовжні валики. У дівчат отвір піхви закритий складкою слизової оболонки - дівочою перетинкою (hymen) з невеликим отвором посередині. У жінок, що народжували, дівочої перетинки залишаються лише невеликі кругов підвищення.

До зовнішніх статевих органів належать великі та малі статеві губи пристінкові залози, зовнішній отвір сечівника, пристінок піхви, клітор.

Велик статеві губи обмежують з боків щілиновидний простір статеву щілину (rima pudendi). У глибині великих статевих губ розміщені малі статеві губи, які обмежують щілиноподібний простір, що носить назву присінка піхви. У порожнину присінка відкриваються сечівник, піхва та вивідні протоки пристінкових залоз: великої (бартолінової) залози присінка та малих пристінкових залоз, які є сальними залозами.

До зовнішніх жіночих статевих органів відносяться утворення, які відповідають поперечне тим тілам чоловіка: цибулина пристінка і клітор.

Клітор (clitoris) розташований у верхньому кутку статевої щілини, має головку, тіло та ніжки. Тіло клітора утворене двома печеристими тілами, здібними напружуватися. Спереду воно закінчується головкою, ззаду поділяється на дві ніжки, які зафіксовані до нижніх гілок лобкових кісток.

Чоловічі статеві органи:

До внутрішніх статевих органів відносяться яєчка з придатками, сім'явиносн протоки, передміхурова залоза, сім'яні міхурці та сім'яні канатики.

Яєчко (testis) - парний залозистий орган, в покручених сім'яних канальцях якого виробляються статеві клітини - сперматозоїди. До заднього краю яєчка прилягають сім'яний канатик і придаток яєчка (epididymis), який своєю головкою зафіксований до верхнього кінця яєчка, а нижнім кінцем (хвостом) - до його нижнього кінця.

Яєчка досягають повного розвитку з настанням статевої зрілості (16-18 років), Сперматогенна функція їх зберігається до глибокої старості.

Одночасно з сперматогенною розвивається їх внутрішньо секреторна функція, яка в основному полягає в виробленні чоловічого статевого гормону – тестостерону.

Сім'явиносна протока (ductus deferens) - парна, являє собою продовження протоки придатка яєчка завдовжки близько 4см, завширшки 0,2-0,5мм. Входить до складу сім'яного канатика, який через пахвинний канал проникає в порожнину малого таза з'єднуються сім'явипорскувальною протокою (dectus ejaculatoris). Остання проходить крізь товщу передміхурової залози і відкривається в просвіт передміхурової частини уретри. Довжина її близько 2см.

Передміхурова залоза (prostata) розміщена між сечовим міхуром і сечостатевою діафрагмою. Вона щільно охоплює передміхурову частину уретри, за формою нагадує каштан. В залозі розрізняють основу та верхівку.

У передміхуровій залозі утворюється секрет, який входить до складу сперми стимулює рухову активність сперматозоїдів, що перебувають у нерухомому стані. Крім того, своєю лужною реакцією секрет передміхурової залози нейтралізу шкідливий для сперматозоїдів вплив кислою середовища піхви.

Сім'ян міхурці (vesicular seminal) розміщені латеральне від сім'явиносних протоків, між дном сечового міхура та прямою кишкою.

Нижній кінець міхурців переходить у вивідну протоку, яка з'єднується з сім'явиносною протокою та утворює сім'явипорскувальну протоку.

Сім'ян міхурці виділяють драглистий секрет, який входить до складу сперми і розріджу . Під час еяколяції сім'яні міхурці виділяють в уретру сперматозоїди, куди в той самий час надходить секрет передміхурової та цибулино-сечівникової залоз утворюється з цих елементів желатиноподібна маса лужної реакції - сперма.

До зовнішніх статевих органів належать статевий член, сечівник і мошонка.

Статевий член (penis) складається з трьох тіл: парного печеристого та непарного губчастого. В статевому члені розрізняють корінь, головку і тіло.

Головка статевого члена (передня його частина) має форму конуса. На головці члена вертикальна щілина - зовнішнє вічко сечівника, від нижнього краю якого відходить складка, що продовжується на шкіру статевого члена - вуздечка передньої шкірочки статевого члена. Шкірочка статевого члена біля основи головки утворює вільну складочку - передню шкірочку.

Мошонка (scrotum) - шкірно-м'язовий мішковидний утвір, в якому містяться яєчка з придатками, дистальні (початкові) відділи сім'яних канатиків та їх оболонки. Вона міститься між статевим членом промежиною. Стінка мошонки утворена тканинами - гомологами шарів передньо стінки живота: шкірною, м'ясистою оболонкою (шаром не посмугованих міозитів), зовнішньою і внутрішньою сім'яною фасціями та піхвовою оболонкою яєчка.

Жіночий статевий цикл

У жінок з появою статевої зрілості періодично повторюється овуляція.

Статевий цикл триває 21-28 днів. У ньому розрізняють чотири періоди: передовуляційний; овуляційний; після овуляційний; період спокою.

У передовуляційний період йде підготовка статевих органів до вагітності: збільшується в розмірах і стає повнокровною матка, слизова оболонка матки та піхви розростається. Причиною цих змін є підвищене виділення гонадотропних фолікулостимулюючого гормонів гіпофіза.

Фолітролін прискорює визрівання найбільш зрілого з везикулярних яєчникових фолікулів, яке закінчується розривом поверхні цього фолікула та виходом з нього яйцеклітини, тобто настає овуляція.

В овуляційний період яйцеклітина, яка вийшла з фолікула, що лопнув, прямує до маткової труби за допомогою рухів війчастого епітелію. На місці фолікула, що лопнув, утворюється жовте тіло, клітини якого виробляють гормон прогестерон. Яєчники виробляють естроген, завдяки якому посилено скорочується м'язова тканина маткових труб і яйцеклітина швидко рухається по трубі. Жовте тіло, що почало розвиватись виділяє все більшу кількість прогестерону, який протидіє стимулюючому впливу естрогену і перистальтичні скорочення труб стають рідшими і слабкішими. Якщо запліднення яйцеклітини не відбулося, настає післяовуляційний період, в якому у жінок з'являється менструація. Під впливом прогестерону зменшується вироблення гормонів гіпофізу й естрогену, тобто випадає фактор, який викликає та підтриму передовуляційні зміни в трубах та піхві.

Наста атрофія жовтого тіла, за якою припиняється продукція прогестерону.

В цей період наростають тонічні скорочення матки, які ведуть до відторгнення слизової оболонки. Шматки її виходять разом з кров'ю – настає менструальна кровотеча, яка триває 3-7 днів. Після менструації виникає швидка регенерація слизової оболонки матки, настає період міжовуляційного спокою.

У жінок після 45-50 років статеві цикли стають нерегулярними безовуляційними, а потім припиняються. Разом з ними припиняються і менструації.

Радіоактивність навколо нас. Відкриття проникаючої радіації

Людство вперше впізнало про існування невідомого світу опромінення високої енергії, познайомилося із його функціями та особливостями близько 100 років тому.

В грудні 1895р. Професор Вюрцбурського університету В.К.Рентген повідомив вченому світу" про відкриття нового виду опромінення, який він назвав Х-променями (сьогодні відомі вони як рентгенівські). Вони мають таку особливість, проходити через непрозорі для видимого світу предмети — дерево, картон, тканини людського організму.

Нов промені привернули увагу вчених і не тільки фізиків. Біологи та лікар справедливо побачили в них предмет опромінення живих організмів, розпізнавання лікування хвороб людини. На протязі першого року після відкриття променів Рентгена їх використання в медицині було присвячено більше 1000 наукових статей та 49 книг, а через півроку російський вчений-фізіолог, учень І.П.Павлова, І.Р.Тарханов опублікував перше дослідження для виявлення Х-променів на нервову систему тварин.

І вчені кинулися в нову область, на штурм неопізнаних таємниць світотворіння. В лютому 1896р., а це через два місяці після відкриття Рентгена, А.А.Беккерель на засіданн Паризької академії наук повідомив про відкриття ним нового проникаючого опромінення. Спочатку вчений припускав, що проникаюча радіація являється просто супутником флюоресенсії. Але по щасливій випадковості він вибрав в ролі флюорецируючої речовини сіль урану і так само скоро встановив, що уран генерує невидиме проникаюче опромінення незалежно від того, підсвічувати його перед цим видимим світлом чи ні. Стало відомо, що сам уран (в складі різних сполучень чи сам) випромінює невидиму радіацію, близьку по якостям до променів Рентгена.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  скачать рефераты              скачать рефераты

Новости

скачать рефераты

© 2010.