Курсовая работа: Гірськолижні курорти України
Курсовая работа: Гірськолижні курорти України
Гірськолижні курорти України.
ПЛАН
Вступ................................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1.НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ............................................................. 4
1.1 Причини і шляхи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення, їх характер та цілі............................................................................................ 4
1.2 Передумови і напрями формування туристичного ринку України.. 13
РОЗДІЛ 2. ГІРСЬКОЛИЖНІ КУРОРТИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ....................................................................................................... 22
2.1 Аналіз підходів до розвитку лижного туризму в Україні................. 22
2.2 Гірськолижні курорти України........................................................... 29
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ........................................................................................................................ 34
Висновок........................................................................................................ 38
Список використаної літератури.................................................................. 40
Вступ
Перехід до ринкових відносин викликав глибокі перетворення в сфері туризму В результат скасована централізована система управління туризмом, державна фінансова підтримка розвитку регіональних туристських центрів, порушені основи взаємод різних регіонів у створенні і просуванні на споживчий ринок туристського продукту. Разом з тим кожен регіон володіє значними туристськими ресурсами, унікальність та істотна привабливість яких створює передумови для формування внутрішньорегіонального і міжрегіонального туристського продукту Різноманіття природних, кліматичних, ресурсних, історичних умов, що сприяють формуванню туристського продукту, стали основою для створення нових рекреаційних зон туристичного призначення, в тому числі і гірськолижних.
Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей функціонування в Україні гірськолижних курортів.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:
· дослідити науково-методичні принципи створення зон рекреаційного призначення;
· вивчити особливості функціонування гірськолижних курортів в Україні;
· узагальнити проблемні питання розвитку гірськолижного туризму в Україні.
Предметом курсової роботи відносини, що виникають в процесі функціонування гірськолижних курортів в Україні.
Об’єктом курсової роботи виступає гірськолижний туристичний комплекс України.
Курсова робота складається з трьох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.
РОЗДІЛ 1.НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
1.1 Причини і шляхи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення, їх характер та цілі
Перш за все, для того щоб визначити першопричини появи нових місць туристичного призначення, розглянемо який вплив завдає розвиток туризму на населення і економіку окремо взятої країни, зважимо всі переваги і недоліки туризму і на основі ц нформації зробимо висновок щодо причин появи нових туристичних місць.
Туризм як вид діяльності являє собою тимчасове переміщення людей (туристів) з місць постійного проживання в місця відпочинку (або місця туристичного призначення). У результаті туризм впливає на дві групи: це туристи і місцеві жителі. Під час свого перебування в іншій країні туристи спілкуються з місцевими жителями й у результаті цього спілкування відбуваються якісні зміни в стилі життя місцевого співтовариства, підпадає під вплив також система цінностей, поділ праці, відносини усередині родини, відносини між індивідами, традиції і т.д. Поряд з цим, міняється спосіб життя і самих туристів [12, c.51].
Чим більше розходження між туристами і місцевим співтовариством, тим більше очевидні ц зміни. Найбільш істотний вплив на стиль життя місцевих співтовариств і туристів роблять два фактори - це взаємини місцевого співтовариства з туристами навпаки, а також розвиток туристичної інфраструктури.
Можна виділити сім сфер життя, що завдають свій вплив на туризм і на який впливає туризм [12, 10]:
1. Якість життя - це ключова сфера і тим самим ціль усіх наших зусиль. Вона означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і гостей; роботу, якість житла, можливості для проведення дозвілля, відпочинок недалеко від будинку, соціальні контакти, мистецтво культура, спорт, ігри, приватне життя.
2. Суспільство. Мається на увазі розвиток населення, що піддається обчисленню, його склад і запити; щільність населення, віковий склад, кількість працездатного населення, соціальна структура; можливість для прийому й обслуговування гостей, соціально обумовлений туризм.
3. Освіта й інформація. Доступ до інформації через ЗМІ; шкільне виховання, навчання і підвищення кваліфікації (у тому числі) у туризмі; просвітня робота в напрямку здорового способу життя, планування родини, усвідомлення себе як частини навколишнього середовища, здійснення особистих планів; розширення обріїв; "активна" толерантність.
4. Економіка. Загальні положення: виробництво і ріст промисловості, сільського господарства, прикладних ремесел, сфери послуг.
5. Захист навколишнього середовища. Упровадження екологічних методів і продуктів у промисловість і сільське господарство, вторинна переробка і екологічні види енергії, гуманізація ринку праці, створення екологічних замкнутих циклів, екологічно відповідальний туризм.
6. Навантаження на навколишн середовище. Узагальнення всіх необдуманих наслідків нашої діяльності: вихлопні гази, стічні води, надлишкове тепло, шум, хижацьке відношення до природи, руйнування ландшафтів, знищення лісів, розрив природних замкнутих циклів, транспортний хаос, розпад міст, масовий туризм.
7. Політика. Здатність і можливост уряду; його авторитет і популярність, авторитетність прийнятих рішень далекоглядність, велика мета і направляюча лінія, розсудливість, проникливість урядових програм, ступінь кооперації між урядом і приватним підприємництвом та туризмом.
Вплив на соціокультурне середовище виникає в результаті соціальних і економічних розходжень між місцевими жителями і туристами, поза залежністю від того, чи належать вони до однієї чи різних культур.
У зв'язку з загальними процесами модернізації унікальний культурний характер регіону може бути втрачений частково чи цілком, якщо туризм не забезпечить визначену підтримку для його збереження. Як позитивний соціальний вплив, у цьому випадку розглядається збереження культурної спадщини тієї чи іншої країни. Туризм допомагає утримувати музеї, театри, пам'ятники природи і культурні установи. Культурна самосвідомість місцевих жителів, що щодня спостерігають непідроблений нтерес до своєї культури, зростає, і бажання прилучитися до її досягнень збільшується. Відбувається культурне взаємне збагачення туристів і місцевих жителів.
Розвиток туризму, особливо в регіонах з поганою інфраструктурою, приводить до розвитку ц нфраструктури, поліпшуються дороги, будуються нові житлові будинки, з'являються культурні і медичні установи. У результаті місцеве населення користається вигодами від поліпшення інфраструктури поряд з туристами [10, c.23].
Міжнародний туризм робить також позитивний вплив на міжнародну політику. Він може розглядатися як одна із найголовніших головних миротворчих сил. Число поїздок туристів з розвинутих країн у країни, що розвиваються, і навпаки, зростає з кожним роком і допомагає встановленню прямих контактів між людьми з різним образом і рівнем життя. Це сприяє кращому розумінню між народами, з іншого боку, внутрішній туризм також стимулює почуття національної гідності.
При правильному плануванні туризм може також впливати на навколишнє середовище. На сьогоднішній день багато національних парків розвивають туризм для того, щоб одержувати доходи на своє утримання. Це, з одного боку, допомагає туристам побачити унікальні природні визначні пам'ятки, з іншого боку, допомага акумулювати фінансові засоби на їхнє утримання.
Однак, як зазначають дослідники, негативні процеси впливу на культуру можуть виникнути в результаті надмірної комерціалізації і втрати справжньої самобутності в сфер традиційного мистецтва, ремесел і способу життя. Проблеми, особливо в молодіжному середовищі, може породити так називаний "демонстраційний ефект". Непорозуміння і конфлікти можуть виникнути між місцевими жителями туристами через розходження в мові, звичаях, релігійних цінностях і характер поводження. Місцеві жителі цілком обґрунтовано можуть критикувати усе, що зв'язано з туризмом, якщо в результаті його розвитку вони втрачають доступ до своїх власних місць відпочинку й об'єктам інфраструктури. Туризм може сприяти загостренню таких соціальних проблем, як наркоманія, алкоголізм, злочинність проституція, однак він не є першопричиною цих лих.
Туризм може викликати серйозні диспропорції в економіці і зайнятості, якщо концентрація туристських об'єктів спостерігається лише в окремих місцях, і відбувається відтік працівників із інших галузей економіки (наприклад, сільського господарства) у сферу туризму.
Надмірна залежність від туризму в окремо узятому регіоні може призвести до спаду в інших галузях і загальному розбалансуванні економіки. Безконтрольний розвиток туризму може викликати перенаселення і позбавити місцевих жителів елементарних зручностей.
Дуже сильний негативний вплив туризм, насамперед може робити на навколишнє середовище. Дуже часто саме туристи винні в забрудненні навколишнього середовища і руйнуванн дикої природи.
Однак усі вище перераховані негативні впливи можна уникнути за допомогою розумного планування відповідальним веденням справи [12, c.28].
Таким чином, можна зробити висновок, що туризм має як позитивні, так і негативні впливи на розвиток окремого регіону, держави. Аналіз літератури дозволяє визначити ключові поняття дослідження: рекреаційна зона; рекреаційні зони туристичного призначення. Рекреаційна зона це – місце яке використовується для відновлення здоров’я і працездатності шляхом відпочинку поза житлом на лоні природи; рекреаційна зона туристичного призначення це – місце для відновлення здоров’я працездатності шляхом відпочинку під час туристичної подорожі, яка пов’язана з відвідуванням цікавих для оглядання місць, у тому числі національних парків, архітектурних і історичних пам’яток, гірськолижних курортів тощо.
Визначимо шляхи появи нових рекреаційних зон туристичного призначення. Шляхів появи нових рекреаційних зон туристичного призначення є декілька, і вони напряму залежать від виду туризму на якому спеціалізується країна чи окремий регіон. Розглянемо більш докладніше які існують види туризму на сьогодення.
Основною зміною, що відбувається в туризмі можна назвати перехід туризму від масового (твердого) до так називаного екотуризму (м'якого). У таблиці 1.1 представлені порівняльні характеристики "твердого" "м'якого" туризму.
Таблиця 1.1
Порівняльні характеристики двох видів туризму
| „Твердий” туризм | „М’який” туризм |
| Агресивні дії | М’які дії |
| Орієнтування на сектор | Орієнтування на нішу |
| Швидкий процес розвитку | Повільний процес розвитку |
| Задоволення ндивідуальних інтересів | Задоволення громадських інтересів |
| Зростання кількості | Зростання якості |
| Короткостроковий прибуток | Довгостроковий прибуток |
За статистичними показниками турпакети, характерні для масового туризму останніх років, починають виходити з моди. Вони були розраховані на масового споживача, як правило, містили в собі відпочинок на пляжах як основне заняття.
Однак, на сьогоднішній день усе більше туристів прагнуть до самовираження, до отримання нових знань, а також до активних і динамічних форм проводження часу. Водночас з цим, підсилюється рух у напрямі захисту навколишнього середовища, й все більше уваги приділяється стійкому розвитку туризму і суспільства в цілому. На думку дослідників, сучасний світовий туризм характеризується наступними основними мегатенденціями:
· Глобалізація > < Локалізація;
· Панування електронних технологій;
· Диктувати умови будуть споживачі;
· Поляризація туристських переваг;
· Туристичний напрямок як "Модний аксесуар";
· Компан з забезпечення стійкого розвитку туризму і "справедливої торгівлі";
· Протиріччя між зростаючою соціально-екологічною свідомістю споживачів і прагненням активно споживати туристичні продукти.
Туризм визнається як ефективний інструмент, що дозволяє впливати на поліпшення економічної, соціальної й екологічної ситуації. Однак його розвиток пов’язаний із низкою проблем. Тому при плануванні розвитку туризму повинні прийматися в увагу економічні, соціальні, культурні потреби населення і туристів, а також потреби навколишнього середовища, що є основною базою для туризму.
Фактори, що роблять найбільш істотний вплив на розвиток туризму, можна розділити на чотири основні групи [10, c.17-19]:
· соціальні;
· демографічні;
· економічні;
· політичні.
Розглянемо їх докладніше.
Демографічн соціальні фактори. Зміни демографічної структури і соціальної моделі народонаселення в розвитих індустріальних країнах, обумовлені:
· збільшенням числа працюючих жінок;
· зростанням кількості самотніх людей похилого віку;
· появою тенденції до більш пізніх шлюбів;
· швидким ростом числа бездітних сімейних пар у порівнянні з ростом населення;
· збільшенням тривалості оплачуваних відпусток;
· більш раннім виходом на пенсію і усвідомленням туристських можливостей, що збільшується, ведуть до того, що усе більше людей має в розпорядженні вільний час і доходи, які використовуються для подорожей.
Основними причинами поліпшення показників туристичної галузі, є зміна способу життя людини, від статичного до динамічного, його прагнення познайомитися з культурою, побутом, історією інших країн і народів.
У результат росту народонаселення планети збільшується світовий туристичний потенціал. У туристичну діяльність задіюються нові людські ресурси, і в той же час збільшується кількість людей подорожуючих. Помітним є зростаючий приплив молод в туризм, і в зв'язку з цим бурхливий розвиток юнацького туризму.
Економічн фактори. Існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму і загальним економічним розвитком. Туристичний ріст дуже чуттєвий до будь-якої економічної зміни. При рості споживання на 2,5 % витрати на туризм зростають на 4%. У випадку, якщо споживання зменшується на 1%, то в туризмі відчувається спад. Але в кожній окремій країні така реакція на економічні зміни виявляється за своїм відхиленням від середнього показника, який також виступає в різних формах.
