Курсовая работа: Інтерактивні технології в освіті
Кооперативне учіння покликане розвивати толерантну поведінку серед учнів. Таке учіння знищує недовіру. Учні відчувають у конкретних виявах колективізму свою особисту участь і свою персональну значущість; усі відчувають комфорт від потреби спілкування з іншими. Усі відчувають власну вагомість ексклюзивну вартість. Рідко зменшується самотність, підвищується мотивація, поліпшуються особисті досягнення.
Ситуації колективного учіння дають школяреві можливість співпрацювати в різних групах. Кожен школяр своєрідно пережива когнітивну ситуацію, а разом із тим психологічну і соціальну, постійно перебуваючи в стані зміни між особистісних зв’язків, досвіду пізнання й оцінок, дій і сподівань. Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання можна виділити такі інтерактивн вправи: „Карусель”, „Синтез думок”, „Діалог”, „Спільний проект”, „Пошук інформації”, Коло ідей”.
На мою думку, за умов інтерактивного навчання учень може навчатися робити свідомий вибір серед широкого спектра альтернатив брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення, щодо розв’язку задач та вправ. Важливо, що кожен може це робити свідомо й грамотно. У результаті застосування нтерактивних технологій створюються сприятливі можливості й для духовного розвитку особистості, а також ефективному процесу соціалізації.
Слід зазначити, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання».
Лекція – 5 % засвоєння
Читання – 10 % засвоєння
Відео-, аудіо-матеріали – 20 % засвоєння
Демонстрація – 30 % засвоєння
Дискусійні групи – 50 % засвоєння
Практика через дію – 75 % засвоєння
Навчання інших застосування отриманих знань відразу ж – 90 % засвоєння.
Піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5 %, читання – 10 %), а найбільш нтерактивного (дискусійні групи – 50 %, практика через дію – 75 %, навчання інших чи негайне застосування – 90 %), тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.
Процес навчання на уроках математики це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребу напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках математики. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які найоптимальніші в кожній окремій ситуації. Учитель не має права гнорувати колективну ігрову діяльність учнів тому, що це може призвести до недовіри як між учнями, так і між учнями та вчителем. Спільна діяльність в організації та проведенні ігор сприяє об’єднанню колективу та формуванню спільної мети. Ігров технології інтерактивного навчання (ситуативне моделювання), які цікавістю, емоційністю позбавляють дитину почуття суспільного відчуження, сприяють соціальному розвитку дитини. Таким чином діти вчаться працювати в команді.
Для того, щоб учень добре навчався, він має бути постійно включений у процес учіння. Шляхом спілкування з учнями, учитель він має говорити на уроці не один і не два рази, а постійно спілкуватися.
Уроки математики, організовані за нтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша зробити свої висновки, вчитися повадки думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, нас своїх уроках математики активно застосовую групову навчальну діяльність модель організації навчання в малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю н групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.
Малі групи використовую тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.
Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає в тому. що будь-яка вправа або завдання складається з трьох елементів:
- нструкція;
- дія;
- рефлексія (осмислення), тобто спочатку йде пояснення, як роботи, далі учні виконують завдання, а в процес рефлексії пояснюють, чому саме такий варіант або спосіб, дію обрали.
В кожній групі розподілені ролі, як вони повинні виконувати під час групової роботи.
Спікер, головуючий (керівник групи):
• зачитує завдання групі;
• організує порядок виконання;
• пропонує учасникам групи висловитися по черзі;
• заохочує групу до роботи;
• визначає доповідача.
Секретар:
• веде записи результатів роботи групи;
• записи веде коротко й розбірливо;
• як член групи, повинен бути готовий висловити думки групи при
підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.
Посередник:
• стежить за часом;
• заохочує групу до роботи.
Доповідач:
• чітко висловлює думку групи;
• доповідає про результати роботи групи.
Важливим моментом групової роботи опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливості різні варіанти організації роботи групи.
Інтерактивну технологію, таку як „Пошук нформації”, використовую для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформац це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об’єднуються в групи. кожен отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховуються повідомлення від кожної групи, які потім повторюються розширюються всім класом. До цієї групи необхідно помістити інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу, обговорення проблеми в загальному колі, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань, тому різновидом на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Разом з технологією „Мікрофон” використовую прийом „Незакінчені речення”, формулюю незакінчене речення із правила і пропоную учням висловлюючись, закінчити його.
Розвитку пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів розв’язку завдань дуже доцільно використовувати відому інтерактивну технологію колективного обговорення «Мозковий штурм». Ця технологія спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета «Мозкового штурму» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
В старших класах на уроках математики важливо використовувати інтерактивну вправу „Ажурна пилка” для створення на уроц ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформац за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.
Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках математики дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки учнівського колективу. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.
І в цілому, інтерактивне навчання однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати х із власного досвіду, що веде до розвитку мислення – творчого і діалектичного. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а найкориснішим у такому навчанні є те, що математика почина подобатися.
Висновки
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Спрямування навчально-виховного процесу на формування духов ності особистості, розкриття її потенцій них можливостей та здібностей, утвер дження загальнолюдських цінностей стало головною стратегією педагогічної діяльност творчо працюючих вчителів.
Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основ впровадження новітніх педагогічних технологій, які б да вали можливість для розвитку творчих здібностей особистості. Такими новітніми педагогічними технологіями нтерактивні технології.
Інтерактивний — означає можливість взаємодіяти або знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або ким-небудь. Отже, інтерактивне навчання — це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія учителя і учня.
Суть інтерактивного навчання поляга в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учні беруть участь у процесі пізнання, вони мають змогу розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.
Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, нтелектуальну спроможність.
Інтерактивні методики навчання базуються на підході, центрованому на учні, що дає можливість актуалізувати знання, досвід всіх учасників навчання, обмінятися ним. Цей підхід робить навчання активним, що полегшує засвоєння матеріалу, робить цей процес усвідомленим, а відтак більш ефективним.
Упровадження нтерактивних технологій потребує від учителя розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових етапах. Слід поступово вводити елементи інтерак тивних технологій на окремих уроках, по чинаючи з найпростіших — робота в малих групах, парах, трійках, «мозковий штурм», «мікрофон» тощо.
Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого уроку є програмовий ма теріал. Мета — реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливост в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизна чення. Результат - створення дидактич них умов для ситуації успіху дитини у про цесі навчальної діяльності, збагачення мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.
Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує віков особливості та рівень розвит ку учнів класу.
Демократизація навчання, що є потре бою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність на вчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань.
Дане наукове дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми впровадження інновацій у систему управління навчальним процесом. Воно впевнює в необхідності подальших науково-конструктивних досліджень та розробок моделей і технологій управління навчальним процесом, досліджень функціональних взаємодій керівників навчального закладу з учасниками інноваційних процесів, підсилення інформатизації управління.
Список використаної літератури:
1. Активн та інтерактивні методи навчання / Укладач Кравчина О.С. – К.: ЦІППО АПН України, 2003. – 32 с.;
2. Алексютина Н. Диалог на равных: Такое возможно при коллективном способе обучения // Учительская газета. — 2002. — №7. — С.11;
3. Біда О. Структура методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 7;
4. Боровская О.Р. Использование интерактивных форм обучения в украинской в школе. — 2001. — №4. С.70-71;
5. Васильєва Н.М. Застосування інтерактивних методів навчання на уроках предметів гуманітарного циклу //Управління школою. – 2005. — № 34. — С. 22-24;
6. Вишневська К. Імітаційно-рольове навчання як процес підвищення комунікативної культури студентів економічної вищої школи // Педагогіка вищої та середньої школи. Зб. наук. праць. Випуск 11. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – С. 211-216;
7. Вольфовська Т.О. Визначення рівня сформованості інтерактивних умінь особистості на етапах соціалізац //Педагогіка і психологія. – 2003. — № 3/4. С. 141-148;
8. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. 2004. — № 3/4. – С. 229-232;
9. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). — 2000. — №8. — С.7-8;
10. Горшкова В.В. Межсубъективные технологии диалога в процессе обучения // Дидакт. — 2002. — №1. — С.25-31;
11. Гра "Дебати": принципи, методи та організація // Все для вчителя. — 1998. — № 13-14. — С.13-15;
12. Гражданское образование: содержание и активные методы обучения / Под ред. С. Шехтера и Н. Воскресенс кой. – Второе издание. М.:ЗАО Учительская газета. – 1998. – 190с.;
13. Губань О. Інтерактивні методи у виробничому навчанні учнів професійно-технічних училищ //Світло. — 2003. — № 1. С. 79-82;
14. Гузеев В.В. Интерактивные приёмы // Гузеев В.В. Педагогическая техника в контексте образовательной технологии. — М., 2001. — С.21-52;
15. Джойс Б. Вейл М. «Дерево решений»: Метод всех возможных вариантов организации дискуссии // Учительская газета. — 2001. 28-29. — С.78-80;
16. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3-4 (14-15). – С. 71-74;
17. Єльникова О.В. Інтерактивне навчання – засіб модернізації освіти у сучасній школі //Педагогіка психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 24. С. 84-88;
18. Єльникова О.В. До питань інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 5-6. – С. 72-74;
19. Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання. // Початкова школа. —2006. — №3;
20. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання. // Початкова школа. — 2006.—№8;
21. Інтерактивне навчання: [Добірка статей] // Початкова школа. — 2006. — №44. — С.1-23;
22. Кларин М.В. Интерактивное обучение инструмент обучения нового опыта // Педагогика. — 2000. — №7. — С.12-18;
23. Комар О. Інтерактивні технолог технології співпраці. // Початкова школа. — 2005. — №2;
24. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами //Рідна школа. – 2006. — № 5. — с. 57-60;
25. Крамаренко С.Г. Інтерактивн техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. 2002. — № 5-6. — С.7-10;
26. Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: Розвиток комунікативних і мовленнєвих умінь // Дивослово. – 2004. – №10. – С. 2-11;
27. Курінчук Л. "Мозкова атака" // Шкільний світ. — 2002. — № 15. — С.3;
28. Махмутов М.І. Сучасний урок. — М., 1985;
29. Освіта для демократії в Україні. Інформаційний бюлетень. – К., 2000. – Випуск 2. – 8 с.;
30. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій // Початкова школа. – 2004. – № 10. С. 8-10;
31. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.;
32. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці // Доба. 2002. — №2. — С.2-6;
33. Симоненко Н.Є. Інтерактивн методи в гуманітарній освіті //Управління школою. – 2005. — № 34. — С. 18-21;
34. Сиротенко Г. Шляхи оновлення освіти: Науково-методичний аспект. Інформаційно-методичний збірник. – Х.: Видав. гр. "Основа", 2003. 96 с.;
35. Ситник Г. Технології превентивного виховання школярів: Практичний посібник. – Рівне: Юлат, 1999;
36. Сучасні шкільні технології. У 2-х частинах. Частина 1 / Упорядники І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004. – С. 5-30;
37. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О.І.Пометун, Л.В. Пироженко; За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2003;
38. Хайруліна Т.Г. Активні методи навчання та виховання // Відкритий урок. — 2001. — №1-2. — С.64-76;
Додатки І
