Быстрый поиск

Курсовая работа: Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району

Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району

Вступ

Мета роботи: вивчити лікарські рослини урочища Вістова

Завдання:

1. скласти перелік лікарських рослин урочища.

2. провести флористичний аналіз.

3. вивчити лікарські види рослин.

4. розробити заходи щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.

Актуальність роботи:

У зв’язку з інтенсифікацією різноманітних форм антропогенного впливу на навколишнє середовище істотно порушується природній процес розвитку фітобіоти: спостерігається подальше збіднення автохтонної флори. Зменшення площ природних рослинних угрупувань і спрощення їх ценотичної структури.

У результаті екологічної дестабілізації природного середовища знижується рівень ценотичної різноманітності рослинного покриву, порушується рівень натуральност філоценогенезу. Тому актуальним завданням сьогодення є розробка наукових основ охорони не лише реритетного фітогенофонду, але й фітоценофонду.

1. Методика та об’єкти дослідження

Матеріали збиралися протягом вегетаційного періоду 2005 року. В ході досліджень ми використовували маршрутний метод геоботанічних досліджень.

Маршрутний метод охоплює кілька етапів дослідження:

1) рекогницирувальний етап, при якому виявляються особливост місцевості, основні типи рослинності.

2) Детально-маршрнутний етап, під час якого дослідник складає список рослин якій йому зустрічаються, збирає гербарій, підбирає місця для майбутніх пробних ділянок.

Для визначення рясності видів ми користувались окомірним методом прямого обліку. Цей метод визначається шкалою Друде:

SOC (100–81%) – якщо рослини змикаються надземними частинами.

COP3 (60–81%) – рослини дуже рясні в фітоценозі.

СОР2 (40–60%) – рослини рясні.

СОР1 (30–40%) – рослини досить рясні.

SP (10–30%) – рослини рідкі.

SOL (10–20%) – рослини дуже рідкі.

UN (<1%) – одна рослина в фітоценозі.

Об’єктом дослідження стали лікарські рослини урочища Вістова.

2. Огляд літератури

Для написання бакалаврської роботи ми користувалися великою кількістю рекомендованої літератури, з якої ми почерпнули величезний багаж корисно нформації. Для висвітлення фізико-географічної характеристики територ дослідження ми звернулись до книги під редакцією К.І. Геренчука «Природа Івано-Франківської області», де подані матеріали про рельєф, геологію, клімат поверхневої і підземні води, ґрунтовий покрив, рослинний і тваринний світ вс Івано-Франківської області.

Ними розглянуті питання щодо методів охорони довкілля.

Для подання біоекологічної характеристики та використання лікарських рослин ми користувалися книгами У.М. Насаля «Від рослини – до людини», М.О. Гарба ця «Довідник з фітотерапії», В.В. Кархута «Ліки навколо нас», В.І. Комендора «Лікарські рослини Карпат», Б.В. Заверухи «Дикорослі рослини – джерело вітамінів» та іншими. Кожна книга – невичерпне джерело інформації про лікарськ рослини, зокрема в книзі В.І. Комендора «Лікарські рослини Карпат» детально описані техніка збирання лікарських рослин, правила сушіння і зберігання висушених рослин, описані методи охорони лікарських рослин і боротьба з неправильним збиранням. Книги І.М Носаля «Від рослини – до людини» і Д.В. Кархута «Ліки навколо нас» – справжні енциклопедії рослинного світу, скарбниці народно мудрості. Тут подано точні назви рослин, їх назву на латинській мові, детально описані способи їх використання, вказані час і місце збирання рослин, цінн поради щодо їх збирання і сушіння.

3. Фізико-географічна характеристика території дослідження

3.1 Географічне дослідження

Івано-Франківське Передкарпаття – це розчленована височина між північними скибовими хребтами Горган і охоплює басейни Бистриць, Надвіряннської і Солотвинської, Лукви, Сивки частково Свічі. Абсолютна висота дна улоговин коливається від 250 до 300–350 м. Їх границею служить ізогіпса. В улоговинах випадає найменша кількість атмосферних опадів у всьому Івано-Франківську Передкарпаття.

3.2 Геологічна будова

На території Івано-Франківщини на поверхні відслоюються різні за своїм віком породи: палеозойські, мезозойські, палеогенові, неогенові, четвертинні.

Крейдов відклади на території області виявлені морськими платоформенними геосинклінальними фаціями. Перша відміна поширена в межах Волино-подільсько плити і друга – у Внутрішній зоні прогину і складчастій області Карпат. У палеоцені в Скобовій зоні Передкарпарського прогину майже всюди відклалися масивні пісковики Ямщицької Світи (потужність 100–300 м.) з Яремчанським горизонтом строкатих глинистих порід в основі.

В межах Передкарпатського прогину поширені відклади тортону. Нижня частина тортонських утворень представлена відкладами Богородачнської світи. У розрізі виділяють 2-і товщі: нижньо-мергенсько-тудову – з проверстками аргілітів і верхньо-глинисто-піщану – з проверстками світоталенієвих вапняків.

3.3 Геоморфологія

Відповідно до 3-х основних тектонічних зон Івано-Франківської області утворюється три основних типи рельєфу:

1) рівнинно-пластовий на платформі;

2) флювіально-акумулятивний в зоні прогину;

3) гірський складчастий в геосинклінальній зоні.

В передкарпарській частині Івано-Франківської області поширений делювіально-акумулятивний рельєф. На річках Передкарпаття (Свічі, Лімниці, Лукві, Бистриця Солотвинській і Надвірнянській) утворилося 7 терас, які в свою чергу утворюють своєрідні акумулятивні рівні.

В Івано-Франківському Передкарпатті крім вище перерахованих є ще такі типи рельєфу:

структурно-ерозійні низькогір’я зі скульптурно-строзійними формами;

структурно-тектонійні межиріччя з поширенням зсувних форм рельєфу.

Перший тип рельєфу представлений складками так званих нижніх молах Передкарпатського прогину, складених пісковиками, конгломератами, соляними глинами.

Другий тип рельєфу утворюють структурно-ерозійні межиріччя з поширенням зсувних форм.

3.4 рунти

В межах Івано-Франківської області є такі типи ґрунтів:

1. дренові-підзолисто-глеєві;

2. опідзолені (світло-сірі, сірі, темно-сірі);

3. чорноземи;

4. чорноземи глибокі, мало гумусні;

5. лучно-болотні;

6. болотні;

8. торфовища низинні;

9. бурі гірсько-лісові;

10. буроземно-підзолисті;

11. гірсько-лучно-буроземні.

На Передкарпатті переважають деревно-підзолисто-глеєві та дернові ґрунти. Характерною рисою цих ґрунтів є чітка диференціація на горизонти за підзолистим типом:

– гумо сово-елювіальний горизонт (безструктурний, світло-сірого кольору);

– елювіальний горизонт (безструктурний, світло-попелястого кольору);

– лювіальний (має призматичну структуру і темно-буре забарвлення).

За ступенем вираження підзолистого процесу деревно-підзолисто-глеєві ґрунти Передкарпаття поділяються на:

– слабопідзолисті (мають слаборозвинений елювіальний горизонт);

– середньо підзолисті (елювіальний горизонт яскраво виражений, але товщі не перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт);

– сильно підзолисті (елювіальний горизонт виражений потужно і по товщі перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт).

Деревно-підзолисто-глеєв рунти Передкарпаття безструктурні, брилуваті, їхній водно-повітряний режим незадовільний, ґрунти бідні на фосфор і калій.

3.5 Водні ресурси

Водн ресурси Івано-франківської області – це переважно річки. Озер мало, переважають штучні озера-ставки.

Ріки Карпат і Передкарпаття своїми сильно розгалуженими верхів’ями починаються на північних схилах Карпатських гір на абсолютній висоті 700–1800 м., де річна сума атмосферних опадів становить 900–1500 мм. Середні і нижні їх течії протікають по Передкарпаттю, де також випадає багато атмосферних опадів (понад 700 мм.).

Ріки Передкарпаття, як правило, взимку покриті льодом, але льодовий режим надто нестійкий і протяжність льодоставу, звичайно, невелика. Основний річковий басейн Івано-Франківської області – річка Дністер. До типово Передкарпаських приток Дністра, що протікають через урочище Вістова належать річки Луква з Луквицею – течія цих річок стійка але трапляються паводки.

3.6 Клімат

Вітровий режим. У районах Передкарпаття переважають північно-західний та південно-східний напрями вітру. З напрямком пов’язана температура і вологість повітря. Напрям вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно створюється рельєфом місцевості.

Термічний режим. Під термічним режимом розуміють зміни температури повітря у час та просторі, які виражені в багаторічних середніх місячних і середніх річних температур повітря, амплітудах річних коливань температури, її абсолютних максимумах, мінімумах. Річний хід температури повітря у Передкарпатт континентальний. У липні, найтеплішому місці, середня температура повітря становить 19–19,5оС, у січні, найхолоднішому місяці вона зменшується до (-4) – (-5,5оС)оС.

Режим зволоження. Основні характеристики температури зволоження – середні місячн та річні суми атмосферних опадів, а також їх сума за теплий і холодний періоди. У районах Передкарпаття за рік випадає 800 мм. опадів. За теплий період тут випадає близько 78% опадів від річної норми. Найбільш дощовими вважаються літні місяці, протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень. Річні величини коефіцієнта зволоження в районах Передкарпаття коливань від 1,1 до 1,49.

3.7 Рослинний покрив

Територія Івано-Франківської області розташована у двох широтних рослинних зонах:

1) лісовій;

2) лісостеповій.

Цим зонам відповідають Європейська широколистяно-лісова та Європейсько-Сибірська лісостепова геоботанічні області.

В межах першої виділяють Центральну Європейську провінцію із Східно-Карпатською гірською провінцією, яка представлена кількома геоботанічними округами Самбірсько-Івано-Франківським, Карпатським, Гірсько-Карпатським, Свидовецько-Покутсько-Мормароським, і Східноєвропейську провінцію із Західноукраїнською провінцією – Крименецько-Хотинський округ, що охоплює Опілля та частину Прутсько-Дністровського межиріччя.

Рослинність являє собою сукупність рослинних угрупувань, систему фітоценозів даної ділянки зеленої поверхні і характеризується рясністю кожного виду, певним поєднанням видів.

На рівнині та в передгірних районах ліси займають понад 30% території, а на схилах Карпат 60%.

Лісова рослинність. На рівнинній частині області і в пониженнях передгір’ях є 4 лісові формації:

1) грабово-дубові ліси;

2) дубові ліси;

3) букові ліси;

4) Долинні ліси з домуванням вільхи чорної;

5) Соснові ліси, ялинкові і мішані, хвойно-широколистяні, як займають більшу частину загальної площі.

Грабово-дубов ліси. Трав’яний покрив рясний в мало змінених порубами двоповерхових деревостанах і помітно рідкий під густо зімкнутими чисто грабовими наметами.

Дубов ліси. У трав’яному ярусі переважає осока трясучко видна, анемона дібровна, ялиця звичайна, маренка запашна, розхідник звичайний, медунка темна.

Діброви з дуба скельного. У трав’яному покриві домінують горобейник пурпурово-голубий, осока Мікелі.

Грабово-буков ліси. У трав’яному покриві найчастіше трапляються осока волосиста, моренка запашна, дивина звичайна, фіалка лісова, медунка маленька, чистотіл звичайний, вороняче око.

Дубово-буков ліси. Трав’яний ярус не суцільний і поширюється лише на галявинах та узліссях. Основу його становить осока волосиста, шавлія клейка, яглиця, барвінок малий.

Буков ліси. У трав’яному покриві є такі види рослин як білоцвіт весняний, живокіст серцевидний, ожина лісова, яруси аруш плямистий.

Дубово-буково-ялицев ліси. Трав’яний ярус складають зеленчук, зубиця залозиста, щитник чоловічий, перелічка багаторічна.

Буково-ялицев ліси. В трав’яному покриві турляються моринка запашна, осока волосиста, щитник чоловічий, калюжниця, розхідник, квасениця.

Ялецево-буков ліси. Пануючі види трав’яного покриву квасениця, осока лісова, костриця висока, зубниця залозиста.

Соснов ліси. Добре розвинений трав’яно-чагарниковий ярус з домінуванням чорниці, водянки чорної, брусниці, багна.

Ялинов ліси. У трав’яному покриві домінують такі види рослин як чорниця, ожина лісова, щитник чоловічий, сальмонела гірська, звіробій чотиригранний.

Ялинники кедрові. У трав’яно-чагарниковому ярусі переважають чагарники, чорниця, брусниця, водянка чорна.

4. Результати досліджень та їх обговорення

4.1 Конспект флори лікарських рослин урочища

Протягом дослідження ми виявили 60 видів рослин, систематизували їх у таблиці по родинах вказали рясність кожного виду.

Систематика видів по родинах та їх рясність

Родина	Вид	Рясність	Місце зростання
1. Розові (Rosaceae)	Суниця лісова Fracania vesca L.	Cop2	На узліссі
	Малина звичайна Rubur idaeus L.	Cop3	На зрубах
	Ожина звичайна Rubur caesius L.	Cop3	На зрубах
	Горобина звичайна Sorbus aucuparia L.	Сор2	Обабіч лісової дороги
	Гадючник оленячий Filipendula ulmaria L.	Сор2	Лісова галявина
	Шипшина собача Rosa canina L.	Sp	Обабіч лісової дороги
	Родовик лікарський Sanquspa officindis	Sp	У підліссі
Монотролові (Monotropaceae)	Підялинник звич. Hypopitus monotkora cranez	Sp	Ялиновий ліс
Складноцвіті (Astenaceae)	Деревій звичайний Achilea millefolium	Сор3	Лісова галявина
	Цикорій дикий Cschorium intybus	Cop2	Обабіч лісової дороги
	Пижмо звичайне Tonacetum vulgare	Cop1	Обабіч лісової дороги
	Оман високий Inula helenium	Сор1	Обабіч лісової дороги
	Оман британський Inula britannica	Sp	Берег річки
	Хамаміла лікарська Chamamilla recutita	Сор3	На узліссі
	Кульбаба лікарська Taraxacum ofticinela	Сор1	Лісова галявина
	Нечуйвітер волохатенький Hieracium pillosila	Сор1	Лісова галявина
	Жовтозілля звичайне Senecio Vulgaris	Sp	Лісова галявина
Рудоцвіті Lamiaceae	М’ята перцева Menta piperita L	Сор1	Берег річки
	Материнка звичайна Origanum nelpare	Сор1	Обабіч лісової дороги
	Чебрець повзучий Thynus serpillum	Сор3	Лісова галявина
Звіробійні (Hipericuceae)	Звіробій звичайний Hipericum perfonatum	Сор2	Лісова галявина
Соснові (Pinaceae)	Сосна звичайна Pinus silvestris	Сор3	Сосновий ліс
Зонтичні (Apiaceae)	Дудник лісовий Angelica silvestris	Сор1	Берег річки
	Борщівник європейський Heracleum sphondylium	Сор1	Берег річки
	Морква дика Daucus corota	Сор1	Берег річки
	Підлісник європейський Sonicula curropea	Sp	У підліссі
Ранникові Schophulariaceae	Вероніка дібровна Veronica chamaedris	Sol	У діброві
	Дивина густоквіткова Verbascum densitlonum bertol	Sp	На схилі річки
	Перестріч гайовий Melampyrum nemorosum	Cop3	Лісова галявина
Бобові (Fabaceae)	Бурник лікарський Melilotum officinalis	Sp	Обабіч лісової дороги
	Конюшина лучна Trifolium repens	Cop1	Лісова галявина
	Довгун лісовий Oronis arvensis	Sp	Лісова галявина
Ліщинові Corilauae	Ліщина звичайна Conilus avelana	Cop1	У підліссі
Подорожникові (Plantaginaceae)	Подорожник великий Plantago major	Cop1	Лісова галявина
Щитникові (Aspidiaceae)	Щитник чоловічий Dryopteris Filix mas	Cop3	Сосновий ліс
	Голокучник дубовий Gymnocarpium driopteris	Sp	В діброві
Безщитникові Alhyriamceae	Безщитник жіночий Alhyrium filix	Cop3	У підліссі
Шорстколисті Bonaqinaceae	Живокіст лікарській Symphytum officinale	Cop1	Берег річки
	Медунка м’яка Pulmonaria mollis	Cop1	Лісова галявина
Букові (Fagaceae)	Дуб звичайний Quercus robur	Cop2	Дубовий ліс
	Бук лісовий Fagus selvatica	Cop1	Буковий ліс
Анагрові (Anagraceae)	Хаменерій вузьколистий (Іван-Чай) Chamaererion anegustifolum	Cop1	На узліссі
Шовковицеві (Ronunculaeceae)	Анемона дібровна (Anemone nemorosa)	Sp	У діброві
	Жовтець повзучий Rononculus repens	sp	На узліссі
Брусничні (vanicciaceae)	Чорниці Vaccinium myrtilus	Cop3	Ялиновий ліс
	Брусниця Rhodococcum vitisidaca L.	Cop1	На зрубах
Кипарисові (Cupressaceae)	Ялівець звичайний Iuniperus communis	Cop1	Сосновий ліс
Хвощеві (Equisctaceae)	Хвощ польовий Equisctum arvense	Cop1	На узліссі
Злакові (Poaceae)	Пирій звичайний Agropyrum rupens	Cop1	На узліссі
Гвоздичні (Coryophyllaceae)	Миkmнянка лікарська (Saponaria officinalis)	Cop1	Берег річки
Березові (Betulaceae)	Береза бородавчаста (Betula pendula)	Cop2	Березовий ліс
Жимолостеві (Coprifojiaceae)	Бузина трав’яниста Sambucus ebulus	Sp	На узліссі
Кропивові (Unticaceae)	Кропива дводожна (Urtica ouoica)	Sp	На узліссі
Первоцветі (Primulaceae)	Вербозілля звичайне Lysimachia vulgaris	Cop1	Лісова галявина
Маренові (Rubiaceae)	Маренка запашна (Aspenula odonata)	Cop2	На узліссі
Хвилівникові (Aristolochiaceae)	Копитник європейський Asarum europium	Cop1	Лісова галявина
Тремелеєві (Thmelaeceae)	Вовчі ягоди звичайні Daphne mezerum	Cop1	Обабіч лісової дороги
Зозулинцеві (Ouehiolaceae)	Зозулені черевички справжні Cyripedium calceoles	Sp	Лісова галявина