Курсовая работа: Мале підприємництво і його роль у реформуванні економіки та зміцненні місцевих бюджетів

Курсовая работа: Мале підприємництво і його роль у реформуванні економіки та зміцненні місцевих бюджетів

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний технологічний університет

Кафедра менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: ”Економіка – II”

на тему:

„Мале підприємництво і його роль у реформуванн економіки та зміцненні місцевих бюджетів”

Виконав:

студент групи ЗДСВ-082

Перевірив: Бутко М.П.

Чернігів ЧДТУ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА, ЙОГО РОЛЬ У РЕФОРМУВАННІ ЕКОНОМІКИ ТА ЗМІЦНЕННІ МІСЦЕВИХ   БЮДЖЕТІВ   5

1.1. Роль та місце малого підприємництва в економіці держави   5

1.2. Мале підприємництво: суть, система організації та принципи діяльності 9

1.3. Створення і формування нового підприємства.. 16

2. АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ.. 31

2.1. Становлення та розвиток малого підприємництва в Україні 31

2.2. Актуальні проблеми розвитку малого підприємництва на сучасному етапі трансформації економіки України.. 44

3. ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ 54

3.1. Механізм стратегічного розвитку малих підприємств в Україні 54

3.2. Основні напрямки державної підтримки малого підприємництва на сучасному етапі розвитку економіки України   63

3.3. Досвід розвитку малого підприємництва в економіці зарубіжних країнах.. 69

ВИСНОВОК.. 76

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 79

ВСТУП

Важливим напрямком економічних реформ в Україні є створення сприятливого середовища для формування та функціонування суб’єктів малого підприємництва, які є одним з дійових засобів розв’язання таких першочергових соціально-економічних проблем, як: прискорення структурної перебудови економіки, забезпечення насиченості ринку товарами та послугами, створення конкурентного середовища, поповнення доходів місцевих бюджетів, створення додаткових робочих місць, вирішення питання зайнятості в кризових регіонах, як потенціальними осередками високого рівня структурного безробіття, поліпшення загальних параметрів інвестиційного клімату, забезпечення ефективного використання місцевих сировинних ресурсів.

У сучасних умовах кризових явищ в економіці та обмеженості фінансових ресурсів найшвидше і найефективніше вирішуватимуть ці проблеми саме суб’єкти господарювання малого бізнесу - малі підприємства, які не потребують великого стартового капіталу і мають високу оборотність ресурсів.

Перехід від централізовано керованої системи господарства до ринково зробив проблему підприємництва, у тому числі малого, предметом інтенсивних наукових досліджень і дискусій. З розвитком цього сектора економіки пов’язують перспективи виходу вітчизняної економіки з кризи, забезпечення стійких темпів економічного росту, формування цивілізованих ринкових відносин.

Мале підприємництво – це особливий сектор економіки, утворений сукупністю малих підприємств і виступає у якості специфічно соціально-економічної форми дрібного виробництва в умовах ринку. Мале підприємство існує об’єктивно і розвивається як деяка цілісність, як сектор економіки національного, місцевого масштабів. Мале підприємництво являє собою особливий тип діяльності, заснований на ініціативній, інноваційній, ризиковій основі з метою одержання підприємницького доходу.

Метою даної курсової роботи – є виявлення актуальних проблем розвитку малого підприємництва, механізмів стратегічного розвитку підприємств в Україні, основних напрямків державної підтримки малого бізнесу на сучасному етапі розвитку економіки України.

В курсовій роботі використано – 9 таблиць, 25 джерел літератури.

Головні терміни: мале підприємництво, стратегічний розвиток, економічний розвиток, податковий тиск, бізнес, оподаткування, якість управління, кредитування, фінансова інфраструктура, фінансові ресурси.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА, ЙОГО РОЛЬ У РЕФОРМУВАННІ ЕКОНОМІКИ ТА ЗМІЦНЕННІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

 

1.1. Роль та місце малого підприємництва в економіц держави

Мале підприємництво (МП) є органічним структурним елементом ринково економіки, її ведучим фактором, одним з найважливіших діючих факторів економічного розвитку суспільства, що спирається на ринкові методи господарювання.

Малі підприємства – досить поширена й ефективна форма господарювання. Вони мають багато таких рис, які не можуть бути притаманні великим підприємствам. Саме мале підприємство здатне найоперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку і таким чином надавати ринковій економіц необхідної гнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацького попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів та послуг.

Крім того, мале підприємництво мобілізує значні фінансові й виробнич ресурси населення, які за його відсутності не були б використані. На малий бізнес припадає до 90-95% усіх підприємств і до 20-60% валового національного продукту. Особливу роль відіграє мале підприємництво в сфері послуг і торгівлі. Розвиток малого бізнесу також виступає дійовим чинником, що пом'якшує соціальну напругу і сприяє демократизації ринкових відносин, тому що саме він фундаментальною основою формування "середнього класу", а отже, й послаблення властивої ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації.

Істотний внесок вносить мале підприємництво у формування конкурентного середовища, що для нашої високо монополізованої економіки має першорядне значення. Малі підприємства також менше впливають і на екологічне становище.

Отже, значення малого підприємництва в ринковій економіці дуже велике. Без малого бізнесу ринкова економіка ні функціонувати, ні розвиватися не в змозі. Становлення та розвиток його є однією з основних проблем економічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної економіки до нормальної ринково економіки. Мале підприємництво у ринковій економіці – головний сектор, що визначає темпи економічного росту, структуру і якість валового національного продукту.

Найважливішим компонентом ринкової економіки є існування і взаємодія великих, середніх і малих підприємств, їхнє оптимальне співвідношення. Ефективність виробництва товарів і послуг, їхнє доведення до споживачів багато в чому залежать від взаємозв'язків малого і великого бізнесу. Така кооперація в країнах з ринковою економікою визначається децентралізовано на основі пошуку підприємствами партнерів, здатних брати участь у спільній роботі з найменшими витратами і чітко виконувати договірні зобов'язання. При цьому успіх залежить від кількості потенційних партнерів, а отже, від ефективності антимонопольно політики і рівня розвитку малого бізнесу.

Малі підприємства найчастіше створюються при великих фірмах чи співпрайюють з ними. Таким чином, формується принципово нова структура економіки. Для великого бізнесу необхідні ринок зі стабільним і тривалим попитом, продукція масового виробництва, акумулювання значних фінансових засобів, дешева робоча сила. Малі підприємства мають ряд переваг в управлінні: відсутність твердо рархії, простота комунікації, можливість швидкого коректування цілей. Тому собівартість виробництва продукції в малому бізнесі нижча, ніж у великому при високій якості виробленої продукції і послуг.

Розвиток інтеграції і партнерських відносин пов'язаний конкретною вигодою, що вимагає стійкої й ефективної системи кооперативних зв'язків. Велик підприємства створюють основу для стабільності і керованості ринкової економіки країни, відкривають шлях до широкомасштабної реалізації науково-технічних новацій, а малий бізнес забезпечує виробництву гнучкість й індивідуалізацію.

В умовах дестабілізації економіки саме малі господарські структури не вимагають великих стартових інвестицій, володіють швидкою окупністю витрат, більш активні в інноваційній діяльності, здатні при певній підтримц стимулювати структурну перебудову економіки, розвиток економічної конкуренції, сприяти ослабленню монополізму, створювати додаткові робочі місця, насичувати ринок товарами і послугами.

Мале підприємство оперативно реагує на зміни кон'юнктури. Ця гнучкість має особливе значення внаслідок швидкої індивідуалізації і диференціац споживчого попиту, розширення номенклатури промислових товарів і послуг. Сприяючи прискореній реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, мале підприємництво виступає провідником НТП.

Важливу роль у ринковій економіці мале підприємництво відіграє в сфер нновацій. Завдяки своїм потенційним можливостям малі підприємства швидко міняють асортимент продукції, що випускається, і перелік послуг, що надаються, прагнуть отримати швидко прибуток, розширити експортні постачання, орієнтуються на нововведення. Це підтверджується історією створення багатьох високотехнологічних виробництв, великих фірм (наприклад Місrosoft), що починали як мал підприємства.

У вирішенні проблем зайнятості населення малий бізнес відіграє особливо важливу роль. Рівень зайнятості населення – синтетичний показник стану економіки будь-якої країни. З одного боку, він характеризує ефективність використання трудового потенціалу, а з іншого боку – ступінь соціально напруженості. Навіть у високорозвинених країнах, здатних забезпечити нормальний прожитковий мінімум для незайнятих громадян виникають серйозні проблеми. Це втрата кваліфікаційного потенціалу, ослаблення в незайнятого населення мотивації до праці і навчання.

На малих підприємствах наявні великі можливості для організації роботи за індивідуальним графіком, для неповного робочого дня. Отже, створюються робочі місця для жінок, учнів, пенсіонерів, інвалідів. Оплата їхньої прац сприяє скороченню частки населення, що має доходи нижчі прожиткового рівня.

Таким чином, з погляду впливу малого підприємництва на ресурсн збутові ринки можна говорити про його роль як:

великого роботодавця, що використовує робочу силу вразливих шарів (жінок, депортованих народів, іммігрантів, інвалідів й ін) і виконує важливу соціальну функцію;

впливового споживача, що здійснює значні закупівлі для власних виробничих потреб;

гнучкого виробника, що оперативно реагує на зміни кон'юнктури ринку надає ринковій економіці необхідну еластичність.

Таким чином, дослідження впливу малого підприємництва на різноманітн суспільні процеси дозволяють зробити висновок про об'єктивно високу соціально-економічну значимість його функцій.

Соціально-економічна суть підприємництва – це особливий тип господарювання, де головним суб’єктом є підприємець, що раціонально поєдну фактори виробництва на інноваційній основі і на власний ризик організову керує виробництвом з метою одержання підприємницького доходу.

Виділено два аспекти малого підприємництва. По-перше – це особливий сектор економіки національного, регіонального і місцевого масштабів, утворений сукупністю малих підприємств і виступає в якості специфічно соціально-економічної форми дрібного виробництва в умовах ринку. Підхід до малого підприємництва як сектору економіки заснований на єдності двох сторін суспільного виробництва: організаційно-технічній і соціально-економічній.

По-друге, мале підприємництво являє собою особливий тип діяльності, заснований на ініціативній, інноваційній, ризиковій основі з метою одержання підприємницького доходу. Цей тип діяльності найбільш повно розкривається через характеристику її суб’єкта, тобто підприємця.

 

1.2. Мале підприємництво: суть, система організації та принципи діяльності

У статті І Закону України "Про підприємництво" дається таке визначення: "Підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством". При визначенні поняття "мале підприємництво" слід враховувати не стільки кількісні показники, скільки якісну характеристику. Малі підприємства - це організаційно-економічний вид підприємств, які згідно ст.2 Закону "Про підприємства в Україні" кваліфікуються за показником чисельності зайнятих працівників з градацією за сферами діяльності.

Мале підприємництво здійснюється шляхом створення розгалуженої системи малих підприємств. Згідно ст.2 Закону України “Про підприємства в Україні” до малих відносяться такі підприємства:

у промисловості та будівництві – з чисельністю працюючих до 200 чоловік;

в інших галузях виробничої сфери – з чисельністю працюючих до 50 чоловік;

у науці і науковому обслуговуванні – з чисельністю працюючих до 100 чоловік;

у галузях невиробничої сфери – з чисельністю працюючих до 25 чоловік;

у роздрібній торгівлі – з чисельністю працюючих до 15 чоловік.

Законодавство України надає широкі права щодо створення малих та середніх підприємств. Так, засновниками їх можуть бути орендні, колективні, спільні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства та інші підприємства й організації, а також громадяни, члени сімей, інші особи, що спільно ведуть трудове господарство.

Малі підприємства - досить поширена й ефективна форма господарювання. Вони мають багато таких рис, які не можуть бути притаманні великим підприємствам. Саме мале підприємництво здатне найоперативніше реагувати на кон’юнктуру ринку таким чином надавати ринковий економіці необхідної гнучкості. Ця властивість малого та середнього бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацького попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів і послуг.

За характером діяльності у малому та середньому бізнесу можна виділити декілька видів підприємств. До першого виду належать індивідуальні (заснован на особистій власності окремої особи та виключно на її праці) або сімейн (засновані на власній праці членів однієї сім’ї, які проживають разом) підприємства. Майно такого підприємства формується з майна громадянина (сім’ї), одержаних доходів та інших законних джерел.

Інший вид - кооперативи або колективні підприємства, чисельність працюючих у яких не перевищує установлених обмежень. Майно кооперативу формується за рахунок вкладів учасників, одержаних доходів та інших законних джерел і належить його учасникам на правах пайової часткової власності.

Крім названих вище, можуть створюватися й інші малі підприємства. Законодавством передбачається можливість утворення на території України іноземних, а також спільних підприємств.

Серед характерних особливостей діяльності малих та середніх підприємств слід виділити найважливіші моменти:

підприємець сам вибирає, що, як і для кого виробляти;

підприємець має можливість застосувати найману працю.

Перспективи розвитку малого та середнього підприємництва дуже великі. Зарубіжний досвід переконливо свідчить, що в усіх розвинутих країнах такі підприємства давно оформилися в самосійні структурні підрозділи малого бізнесу, вони зайнят виготовленням продукції невеликих серій, сезонного попиту, виробляють компоненти для великих підприємств. Особливо відчутна роль малого та середнього бізнесу в галузі НТП. Невеликі науково-пошукові фірми перетворилися в важливий фактор НТП.

В умовах ринку основними формами інтеграції малого підприємництва є:

у виробництві – субпідряд;

у виробництві і збуті – франчайзинг;

в інновації – венчурне фінансування;

у фінансуванні – лізинг.

Перераховані форми інтеграції здатні підстрахувати мале підприємництво від ринкових катаклізмів, крім того, забезпечити взаємовигідний рух нформаційних, технологічних, сировинних, кадрових і фінансових ресурсів в нтересах національного господарства.

Субпідряд у промислово розвинутих країнах практикується досить широко, суть якого полягає в збільшенні обсягу робіт, переданих великими компаніями на контрактній основі малій і середній спеціалізованій фірмам, а також у скороченні загальної кількості прямих постачальників комплектуючих. Робота із субпідряду дозволяє малим фірмам одержати доступ до технологічних і комерційних нновацій великих підприємств. Діючи як постачальник, мале підприємство в той же час може налагодити виробництво власного кінцевого продукту і досягти більшої самостійності.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9