Курсовая работа: Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей
Курсовая работа: Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей
Зміст
Вступ
І. Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей
1.1. Завдання, послідовність і джерела інформації аудиту
1.2. Аудит руху наявності товарних запасів на складах
1.3. Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів
ІІ. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»
2.1. Організаційно-правова характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»
2.2. Економічна характеристика ВАТ «Якимівський АГРОС»
ІІІ. Аудиторська перевірка операцій по обліку матеріалів (рах. 201, 203)
Висновки пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
ВСТУП
Бухгалтерський облік забезпечує інформацією про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішень як зовнішнім користувачам, так і внутрішнім користувачам. До товарно-матеріальних цінностей відносять запаси, а як відомо вони становлять левову частину собівартості сільськогосподарської продукції. Тому правильність зберігання, ведення первинної та зведеної документації прямим чином впливає на прибутковість та рентабельність господарства. Метою курсової роботи є засвоєння методики аудиту товарно-матеріальних цінностей, виявлення можливих порушень та х ліквідацію, дослідження аудиту фінансової звітності підприємств, а саме відображення запасів підприємства пошук шляхів його удосконалення. Завдання курсової роботи полягає у визначенні характеристики фінансової звітності, складу, призначені та основних принципів підготовки; порядку оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту товарно-матеріальних цінностей.
Предметом дослідження курсової роботи є аудиторська перевірка товарно-матеріальних цінностей. А об’єктом дослідження виступає ВАТ «Якимівський АГРОС».
При написан курсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналітичний, монографічний, статистичний, економіко – математичний.
В якост теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті українських вчених, а також Закон України „Про бухгалтерський облік фінансову звітність України”, Закон України „Про аудиторську діяльність”, П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО 3, П(С)БО 4, П(С)БО 5, П(С)БО 9. А в якост практичних матеріалів були використані Статут ВАТ «Якимівський АГРОС», наказ про облікову політику та річні фінансові звіти господарства за останні 3 роки.
Дана курсова робота містить 12 таблиць і 43 сторінка печатного тексту.
І. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
1.1. Завдання, послідовність і джерела нформації аудиту
Реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні вимагає внесення корінних змін до методології контролю і аудиту операцій з (із) товарно-матеріальними цінностями. Перш за все слід провести раціоналізацію управління комерційною діяльністю, основними елементами якої виявляє економічна свобода, вільний рух товарів і послуг у сфері підприємництва, конкуренції, маркетингу, довершене знання ринку цінового механізму, поняття ризику і оперативного реагування на ситуацію, яка склалася на ринку, і т.п.
Основними завданнями аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями виявляє:
– аналіз виконання завдання з товарообігу, виявлення резервів збільшення його об'єму, зменшення витрат і забезпечення рентабельності;
– перевірка правильності документального оформлення і доцільності здійснення товарних операцій, своєчасне відображення їх в обліку;
– контроль за своєчасним і повним оприбутковуванням товарно-матеріальних цінностей;
– дослідження товарних запасів і контроль за дотриманням їх нормативу;
– контроль за дотриманням правил проведення інвентаризації, своєчасне виявлення результатів;
– перевірка виконання договірних зобов'язань щодо постачання і збуту (реалізації) товарів;
– виявлення фактів приписок і понаднормового списання втрат товарів і т.п.
Аудит на підприємствах здійснюються відповідно Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ.
Послідовність порядок проведення аудиту залежать від завдання аудиту і об'єму діяльності підприємства, його структури, стану обліку і контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей.
Послідовність аудиту така. Аудит починають з раптової інвентаризації грошей в касі і інших товарно-матеріальних цінностей на складі. До проведення інвентаризації слід привернути (привабити, залучити, притягати) бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, товарознавців і інших фахівців (спеціалістів) підприємства. Потім аудитор обстежує склад, здійснює перевірку стану складських і торгових (торгівельних) приміщень (помешкань) і дотримання порядку (ладу) прийому і реалізації товарів за кількістю і якістю. Потім аудитор починає (розпочинає, зачинає) документальну перевірку із застосуванням прийомів і способів економічного аналізу.
Аудит операцій з (із) товарно-матеріальними цінностями здійснюють вибірково.
Проте (однак) суцільній перевірці підлягають актован втрати (акти на списання бою, лому, браку (шлюбу), псування товарно-матеріальних цінностей, акти на завищення ваги тари, акти на переоцінку товарів), а також порівняльні відомості, розрахунки природного збитку товарів, документи на внутрішнє переміщення і повернення товарів, витрати (затрати) звернення (звертання, обігу), торгова (торгівельна) націнка, доходи від реалізації і фінансов результати.
Суцільним способом перевіряються товарні операції, якщо при їх аудиту встановлені (установлені) істотні (суттєві) порушення і зловживання.
Старанно перевіряється здійснення оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і збут товарів, особливо, чим дотримання цін і торгових (торгівельних) націнок.
Приведемо схему послідовності аудиту руху і наявності товарних запасів на складах підприємства.
Схема 1.1. – Послідовність аудиту руху наявності товарних запасів на оптових складах і підприємствах роздрібної торгівлі
| Первинні документи по надходження (вступ) реалізації товарів |
| Звіти про рух товарів |
| Журнал (часопис (-ордер № 7 |
| Головна книга |
| Оборотна відомість по синтетичних рахунками (лічбою) |
| Баланс |
| Стрічна перевірка операцій по рахунках (лічбі) 281 «Товари на складі» і 282 «Товари в торгівлі» з (із) відповідними операціями по рахунках (лічбі) 15, 20, 23, 27, 28, 37, 41, 63, 64, 90, 93 та ін. |
| Аналіз товарообіг і товарних запасів |
Основними джерелами аудиту товарних операцій є:
– договори з (із) постачальниками і покупцями, реєстри оперативного обліку (урахування) і контролю х виконання (журнал (часопис) обліку (урахування) надходження (вступу) вантажів (тягарів), книга обліку (урахування) виконання договорів);
– доручення на отримання (здобуття) і відпустку (відпуск) товарів, книга обліку (урахування) виданих доручень;
– товарно-транспортн накладні, накладні, рахунки (лічба (-фактури, платіжні вимоги, платіжні доручення, виписки з рахунків (лічби) в банках, товарні звіти, звіти касира і касові книги, векселі;
– нвентаризаційн описи, порівняльні відомості, розрахунки природного збитку, розрахунки витрат (затрат) на залишок (остачу) товарів, розрахунки реалізованої торгової (торгівельної) націнки;
– акти на списання товарних втрат; регістри (реєстри) аналітичного синтетичного обліку (урахування) — журнали (часописи (-ордери № 7, відомості, картки (карточки) складського обліку (урахування), товарні книги;
– фінансова, оперативна і статистична звітність і т.п.
1.2. Аудит руху і наявності товарних запасів на складах
Після (потім) проведення інвентаризації товарів виявлення її результатів Аудитор починає (розпочинає, зачинає) документальну перевірку товарних операцій.
Основна мета (ціль) перевірки товарних операцій — встановити своєчасність і повноту оприбутковування матеріально відповідальними особами товарів, які поступили (вчинили) на базу (склад), правильність їх обліку (урахування) на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі» обґрунтованість і правильність списання у витрату відпущених (відвантажених) товарів.
Аудит товарних операцій починають (розпочинають, зачинають) зі (із) встановлення реального сальдо на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі». Шляхом порівняння аудитору слід встановити на найближчу до аудиту дату тотожність записів про залишки товарів на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі», вказаних в балансі, даним Головної книги, регістрів (реєстрів) аналітичного обліку (урахування) і особових рахунків матеріально відповідальних осіб (завідувач (завідуючий) складом).
Аудитор з'ясову не чи, значаться товари за звільненими матеріально відповідальними особами, а потім встановлює повноту і своєчасність оприбутковування товарно-матеріальних цінностей, які поступили (вчинили) на оптову базу (склад) за період, який підлягає аудиту.
Під час перевірки операцій щодо (відносно) надходження (вступу) товарів слід проаналізувати записи по рахунки (лічбу) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками». Зокрема, з'ясовують:
– наявність рахунків (лічби) постачальників, як підтверджують суму, віднесену із цього приводу (з цього приводу (;
– не чи числяться на вказаному рахунку (лічбі) товари, які тривалий час знаходяться (перебувають) в дорозі (зверху встановленого (установленого) терміну пробігу). Які заходи спожиті для пошуку цих товарів;
– чи нема на цьому рахунку (лічбі) претензійних сум щодо (відносно) розрахунків з (із) постачальниками або недоліку (нестачі) товарів.
Акти на недолік (нестачу) товарів при їх прийомі повинні бути перевірені повністю, суцільним способом. Особливу увагу слід скрутити (згорнути) на акти, по яких не є (з'являються, являються) задоволені претензії, встановити причини і винних особи (обличчя, лиця).
Записи в звітах завідувача (завідуючого) складом порівнюють з (із) даними первинних документів і встановлюють правильність бухгалтерської обробки їх (прославлення кореспондуючих рахунків (лічби). Записи в звітах повинні бути підтверджен правильно оформленими документами. Аудитор перевіряє в документах правильність таксування (оподаткування), підрахунків суму до розрахунку.
По записах в книзі виданих доручень аудитори перевіряють наявність неповернених невикористаних доручень у (в, біля) матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі і оформлення доручень. У таких випадках з'ясовують не чи, видавалися доручення особам (обличчям, лицям), які не працюють на цьому підприємстві, а також доручення без заповнення всіх реквізитів. Вибірково аудитор повинен перевірити по звітах завідувач (завідуючий) складом і по звітах експедиторів, чи прибуткують цінності, одержані (отримані) за дорученнями, чи виявляє відмітки в книзі обліку (урахування) виданих доручень про їх використання (повинні бути вказані назва документа, його номер і дата).
Суцільним способом перевіряють акти про встановлену (установлену) розбіжність (розходження) в кількост якості на час прийому товару унаслідок (внаслідок) виникнення недоліків (нестач), пересортиці і псування.
Аудитор перевіряє, чи своєчасно і правильно складені претензійні і позовні заяви до органів транспорту або постачальників. Якщо допущена часткова втрата або пошкодження (ушкодження) вантажу (тягаря), то аудитор встановлює, чи прикладені до позовних заяв (претензій) комерційні акти і транспортні документи (залізничн накладні, вантажні квитанції). Аудитор перевіряє, чи повністю відшкодован збитки на користь торгової (торгівельної) бази (складу). Крім того, аудитор перевіряє правильність заповнення товарно-транспортних накладних. Книжки товарно-транспортних накладних слід враховувати як бланки строгої (суворої) звітності, вони повинні бути пронумеровані і мати штамп торгово (торгівельної) бази.
Аудитор перевіря дотримання порядкової нумерації виписаних товарно-транспортних накладних. Відсутність якого-небудь (будь-якого) номера націлює аудитора на виявлення безтоварних документів.
Особливій перевірці підлягає правильність ціни, вказаної в товарно-транспортній накладній покупця. У такому разі (в такому разі) аудитор користується книгою реєстрації номенклатурних номерів на товари і встановлю правильність цін на товари, які поступають (надходять).
В окремих випадках аудитор звертає увагу на обов'язковий додаток до товарно-транспортних накладних доручень на отримання (здобуття) товарів, копій пакувальних листів, пропусків на вивіз товарів з території торгової (торгівельної) бази.
Аудитор також перевіряє правильність кореспонденції рахунків (лічби) щодо (відносно) надходження (вступу) товарів.
Так, на вартість товарів за купівельними цінами здійснюються бухгалтерські записи:
– дебет рахунку (лічби) 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;
– кредит рахунку (лічби) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками».
Якщо на склад товари враховуються за продажними (підкупними) цінами, то на суму торгової (торгівельної) націнки робиться (чиниться) запис:
– дебет рахунку (лічби) 28, субрахунок 281 «Товари на складі»;
– кредит рахунку (лічби) 285 «Торгова (торгівельна) націнка».
Оплата розрахункових документів постачальників і транспортних організацій здійснюється на підставі таких бухгалтерських записів:
– дебет рахунку (лічби) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками»;
– кредит рахунку (лічби) 31 «Рахунку (лічби) в банках», або кредит рахунку (лічби) 51 «Довгострокові векселі видані», чи кредит рахунку (лічби) 62 «Короткострокові (короткотермінові) векселі видані» — на суму виписаних векселів постачальникам;
– кредит рахунку (лічби) 60 «Короткострокові (короткотермінові) позики (позички)» — при розрахунках з (із) постачальниками одержаними (отриманими) кредитами банку.
Велике значення має перевірка правильності відвантаження (реалізації) товарів з бази (складу). Особливу увагу при цьому слід скрутити (згорнути) на організацію аналітичного обліку (урахування) і, зокрема, на правильність і своєчасність складання товарних звітів.
Аналітичний облік (урахування) товарів на оптових складах може бути) сортовим і оперативно-бухгалтерським. Перевірку товарних звітів завідувач (завідуючий) складів здійснюють балансовим способом: до залишку (остачі) товарів на початок дня (початкове сальдо по дебету) додають оборот (зворот, оберт) товарів за день по дебету (надходження (вступи) товарів) і таким чином визначають залишок (остачу) товарів на кінець дня (кінцеве (скінчене) дебетове сальдо) по кожним видом і сортом (ґатунком) товарів.
При цьому слід мати на увазі, що в оптовій торгівлі аналітичний облік (урахування) товарів в бухгалтерії бази здійснюється тільки (лише) у вартісному виразі (вираженні) в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.
Відповідно П(С)БО) 9 «Запаси» при відпустці (відпуску) запасів (в т.ч. товарів) у виробництво, продаж ншому убуванні оцінювання їх здійснюється по одному з таких методів:
1) дентифікованій собівартості відповідної одиниці запасів;
2) середньозваженій) собівартості;
3) собівартост перших за часом надходження (вступи) запасів (ФІФО);
4) собівартост останніх за часом надходження (вступи) запасів (ЛІФО);
5) нормативних витрат (затрат).
Отже, для всіх одиниць бухгалтерського обліку (урахування) запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки (лише) один з приведених методів.
А тому залежно від методу оцінювання товарів, який застосовується на підприємстві при їх убуванні, собівартість реалізації буде неоднаковою за умови, що (при умові, що, при условии ) убування відбувається (походить) в різні звітн періоди. Відповідно і фінансовий результат від реалізації однакових товарів, але (та) при застосуванні (вживанні) різних методів оцінювання, буде різним.
