Курсовая работа: Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати виробництва, визначені П(С)БО 16 "Витрати". Вимоги до визначення та оцінки витрат, облік за елементами, відображення у фінансовій звітності
Курсовая работа: Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати виробництва, визначені П(С)БО 16 "Витрати". Вимоги до визначення та оцінки витрат, облік за елементами, відображення у фінансовій звітності
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ (м. Київ)
Кафедра обліку та аудиту
КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА
з дисциплін: „Фінансовий облік І” та „Фінансовий облік ІІ”
на тему: «Методичні засади формування в БО інформації про витрати виробництва визначені П(С)БО 16 «Витрати». Основні вимоги до визначення та оцінки витрат, облік витрат за елементами, відображення операційних витрат у фінансовій звітності.»
Керівники роботи:
ст. викладач Н.М. Самородова
Виконавець:
Студентка факультету банківської справи,
обліку фінансів,
4 курсу, групи 46-ОА
спеціальност
"Облік та аудит" Н.О. Мірошниченко
Харків – 2008
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічн суб’єкти як об’єкти аудиту
1.2. Джерела отримання інформації для аудиту прибутку підприємства
РОЗДІЛ ІІ ДІЮЧА МЕТОДИКА АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аудит формування прибутку підприємства
2.2. Аудит розподілу та перерозподілу прибутку підприємства
2.3. Порядок проведення аудиту прибутку підприємства
РОЗДІЛ ІІІ АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Метою аудиту прибутку підприємства встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів формування фінансових результатів, правильності і достовірності розподілу чистого прибутку, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів і визначення результатів діяльності у звітност господарюючого суб'єкта.
Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру його розподілу. Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляді податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства використовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробництва, створення резервних фондів і т. ін.
Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності в задоволенн нтересів держави, підприємства і працівників. Держава зацікавлена одержати якомога більше прибутку до бюджету. Керівництво підприємства прагне спрямувати більшу суму прибутку на розширене відтворення. Акціонери і працівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку. А аудитори їм у цьому допомагають, знаючи закони та інші законні обхідні маршрути списання прибутку на валові розходи.
Робота аудитора заклечається у виявленні відповідності даних бухгалтерського обліку доходів діяльност виробництва законодавчим та нормативним актам та прийнятій обліковій політиц підприємства, встановлення достовірності первинних документів щодо формування та розподілу прибутку підприємства, перевірка повноти і своєчасност відображення даних первинних документів в зведених документах, облікових регістрах та складеної на їх основі фінансової звітності.
В роботі були використані дані Закону України „Про аудиторську діяльність”, Національних нормативів аудиту, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 15 „Доходи”, праці відомих українських економістів та статті наведені в журналах з бухгалтерського обліку на Україні, таких як “Все про бухгалтерський облік”, Податки та бухгалтерський облік”, “Бухгалтерський облік та аудит”.
Проведені в робот дослідження дозволили розробити рекомендації підприємствам у майбутньому не робити помилок, пов’язаних з веденням бухгалтерського обліку доходів підприємства.
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Економічні суб’єкти як об’єкти аудиту
Підприємства, які займаються випуском готово продукції, досить часто стикаються з проблемами при визначенні фактично собівартості реалізованої готової продукції. Насамперед це пов'язано з тим, що методики та рекомендації щодо здійснення такого розрахунку не розроблені н ДПАУ, ні Міністерством фінансів.
У кінці звітного періоду при відображенн собівартості реалізованої готової продукції в обліку бухгалтерськими записами Д-т 801 "Собівартість реалізованої готової продукції" Д-т 26 "Готова продукція" виникає необхідність її визначення розрахунком. Фактичну собівартість готової продукції розраховують за формулою
Сф.г.п = Цо.г.п Кс , (1.1)
де Цо.г.п облікова ціна готової продукції, грн.;
Кс середній коефіцієнт фактичної собівартості готової продукції в обліковій собівартості:
Кс = (СВФпоч+ ВПФпер) / (СВОПОЧ + ВПОпер). (1.2)
де СВФпоч — фактична собівартість на початок періоду (залишок на рахунку 26 "Готова продукція"), грн.;
ВПФпер — виготовлена продукція за період за фактичною собівартістю (Д-т 26 "Готова продукція" — К-т 23 "Виробництво"), грн.;
СВОпоч — облікова собівартість на початок періоду, грн.;
ВПОпер — облікова собівартість за період, грн.
При здійсненні аудиторських перевірок правильності визначення фактичної собівартості реалізованої продукц найтиповішими є такі помилки:
1) підприємства формують дебетовий оборот по рахунку 23 "Виробництво" віднесенням на нього адміністративних витрат, ви трат на збут тощо, які згідно із законодавством підлягають списанню на фінансовий результат окремо, що тягне за собою завищення фактичної собівартост готової продукції;
2) бувають випадки, коли підприємства неефективно обирають базу розподілу загальновиробничих витрат між різними видами готово продукції, в зв'язку з чим фактична собівартість готової продукц викривлюється.
На деяких підприємствах такий розрахунок здійснюється з використанням загальної фактичної собівартості готової продукц та незавершеного виробництва, що суперечить вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , оскільки таке коригування здійснюється лише за вартістю товарно-матеріальних цінностей у залишку готово продукції та в незавершеному виробництві. Такі порушення тягнуть за собою викривлення величини валових витрат підприємств та оподатковуваного прибутку. Отже, з метою здійснення розрахунку приросту (убутку) слід розмежовувати так поняття, як фактична собівартість готової продукції та вартість товарно-матеріальних цінностей, які витрачені підприємством на виготовлення готової продукції.
Предметом аудиту операцій з обліку доходів результатів діяльності є господарські процеси та операції, пов'язані з визначенням доходів і фінансових результатів діяльності, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.
Виходячи з мети, яку необхідно досягти аудитору при дослідженні операцій з обліку доходів і результатів діяльності, формуються об'єкти аудиту (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Об'єкти аудиту операцій з обліку доходів результатів діяльності.
Аудитору необхідно знати порядок відображення доходів і результатів діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Відображення доходів і фінансових результатів діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності.
| Шифр та назва рахунку |
Регістри обліку |
Номер рядка в Звіті про фінансові результати (ф.№ 2) | Номер рядка в Примітках до річної фінансової звітності (ф.М5) |
| 70 "Доходи від реалізації"' | Журнал 6 | 010 | - |
| 71 "Інший операційний дохід" | Журнал 6 | 060 | 440-490 |
| 72 "Дохід від участі в капіталі" | Журнал б | 110 | 500-520 |
| 73 "Інш фінансові доходи" | Журнал 6 | 120 | 530-540 |
| 74 "Інш доходи" | Журнал 6 | 130 | - |
| 75 "Надзвичайн доходи" | Журнал 6 | 200 | - |
| 79 "Фінансов результ | Журнал б | 220(225) | - |
1. 2. Джерела отримання інформації для аудиту прибутку підприємства
Джерелами інформації для аудиту операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності є наступні:
1. Наказ про облікову політику підприємства.
2. Первинні документи з обліку доходів і результатів діяльності.
3.Обліковірегістри,щовикористовуютьсядлявідображення господарських операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності.
4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторськ висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
5.Звітність.
Документальний контроль
Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов'язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.
В процесі вивчення операцій з обліку доходів фінансових результатів діяльності з'ясовуються:
- облікова політика підприємства щодо організації обліку доходів фінансових результатів діяльності;
- умови визнання та оцінки доходів і результатів від звичайно діяльності;
- чи ведеться окремий облік доходів і фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності;
- чи відбувались зміни облікової політики;
- методика формування чистого прибутку підприємства та його використання;
- наявність необхідних пояснень у примітках до річної фінансово звітності тощо.
Вивчення операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності проводиться в наступній послідовності.
Перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і результатів діяльності. Увага аудиторів при проведенн такої перевірки концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду та класифікації доходів і фінансових результатів діяльності.
Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змісту операції.
Разом з тим, окремі види доходу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку мають певні особливості визнання. Аудитору необхідно звернути увагу на те, які види надходжень не визнаються доходами:
- суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;
- суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
- суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
- суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
- суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
- надходження, що належать іншим особам;
- надходження від первинного розміщення цінних паперів.
При проведенні перевірки аудитору необхідно звернути увагу на правильність розмежування понесених витрат відповідно до одержаних доходів. Таким чином, необхідно встановити чи дотримується підприємство вимог П(С)БО 15 "Дохід" 16 "Витрати" щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямами діяльності (табл. 1.2.
Таблиця 1.2 Класифікація доходів і витрат згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
| Доходи | Витрати |
| Доходи від реалізації |
Собівартість реалізації. Загальновиробнич витрати Адміністративн витрати. Витрати на збут |
| Інший операційний дохід | Інш витрати операційної діяльності |
| Дохід від участі в капіталі | Витрати від участі в капіталі |
| Інш фінансові доходи | Фінансов витрати |
| Інш доходи | Інш витрати |
| Надзвичайн доходи | Надзвичайн витрати |
Перевірка правильності відображення доходів фінансових результатів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг). Операції з реалізації продукції відіграють основну роль у формуванн результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта, тому їх достовірність є досить високою.
Для успішного проведення перевірки процесу реалізації аудитор повинен мати уявлення про характер і особливості ринків збуту продукції, що випускається господарюючим суб'єктом, про конкурентну ситуацію на цих ринках, про платоспроможність споживачів цієї продукції.
Правильність відображення операцій з реалізац встановлюється в ході вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки даних, відображених в облікових регістрах господарюючого суб'єкта, з первинними документами і навпаки.
Аудитору необхідно перевірити дотримання політики господарюючого суб'єкта щодо надання кредитів покупцям, перевірки замовлень на продаж за книгою реєстрації, процедур доставки та ціноутворення при виконанн щоденних операцій. Перевірка проводиться шляхом порівняння фактичних цін по різних видах продукції, умов оплати транспортних витрат або доставки, вказаних в рахунках, з даними відповідних документів, затверджених керівництвом. Фактичн ціни та умови доставки, що одержуються з рахунків-фактур або товарно-транспортних накладних, можна порівняти із затвердженими прайс-листами, номенклатурою цін, іншими документами, які визначають порядок та умови реалізації
Якщо ціни продажу або умови продажу продукц визначаються індивідуально для кожного замовника, то необхідно впевнитися в тому, що вони були належним чином санкціоновані уповноваженою на це особою (наприклад, начальником відділу продажу). У випадку, якщо продаж базується на виконанні деяких значних договорів, сума та опис фактично доставлених товарів або наданих послуг повинні бути пов'язані з умовами таких угод.
