Курсовая работа: Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК "Хліб України" Крижопільський елеватор
Курсовая работа: Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК "Хліб України" Крижопільський елеватор
Міністерство аграрної політики України Уманський державний аграрний університет
Кафедра фінансів і кредиту
Курсова робота
з курсу "Податкова система"
Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор
Гончаренко Віталій Васильович
42-ПО ГРУПИ
Науковий керівник: професор Дем'яненко М.Я.
Умань 2009
Вступ
1. Вплив світової фінансової кризи на зростання бартерних розрахунків підприємств АПК
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор
2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства
2.2 Аналіз фінансового стану підприємства
3. Стан та перспективи організації розрахунків на підприємствах агропромислового комплексу
3.1 Товарообмінні операції як система розрахунків підприємств
3.2 Теоретичні аспекти організації оподаткування бартерних операцій
3.3 Організація розрахунків на підприємстві як основна передумова мінімізац бартерних операцій
3.4 Шляхи мінімізації бартерних операцій
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Світова фінансова криза має негативний вплив на економіку України в цілому і на агропромисловий комплекс зокрема.
Особливість кругообігу коштів разом з їх авансуванням в оборот відмічається підприємств агропромислового комплексу, оскільки в першому півріччі, як правило здійснюється авансування затрат у виробництво , а в другому - навпаки вихід продукції.
Таке становище створює для підприємств АПК додаткові фінансові труднощі, що вимагає застосування таких неординарних видів розрахунків як товарообмінні. За такої ситуації порушуються принципи платіжного обігу. Як свідчить практика, за останні роки значно змінилася структура платіжного обігу. У ринковій економіці існує ряд підходів до вирішення питань мінімізац товарообмінних операцій.. Наприклад, крива Лаффера, діаграма Лоренца, коефіцієнт Джіні. Але використовувати їх теоретичні концепції в умовах затяжно фінансової кризи неможливо. Однією із складових реформувань і розвитку економіки України, забезпечення її фінансової стабільності є подальша розробка теоретичних основ організації платіжного обороту та мінімізації товарообмінних операцій.
За останні роки , підприємства АПК кардинально змінюють всі форми розрахунків Таке становище сприяло скороченню не тільки на рівні підприємств агропромислового комплексу , але і інших галузей економіки України бартерних операцій, що в свою чергу призвело до скорочення дебіторсько та кредиторської заборгованості .Але починаючи з четвертого кварталу 2008 року підприємства економіки України відчули всі негаразди світової фінансової кризи, що негативно вплинула на платіжний та постачальницький оборот. Це не сприяло нормалізації платіжного обігу, зменшення взаємної заборгованості підприємств підвищення відповідальності суб'єктів господарювання за стан платіжно дисципліни. Важливу роль у вирішенні цього питання відіграють методи регулювання грошового руху. Ці методи є специфічними для сфер готівкового обігу. Організація безготівкового грошового обігу органічно пов'язана з організацією бухгалтерського обліку.
В сьогоднішніх умовах суттєво зроста значення й потреба в ефективних й надійних інструментах безготівкових розрахунків. Розбіжності в рівнях суспільно-економічного розвитку між окремими підприємствами, інколи - невпевненість в діловій репутації партнерів, відсутність багаторічних ділових відносин та багато інших моментів призводять до того, що розрахунки вимагають організації потоку товарів від продавця до покупця й побудови ланцюжків платежів, що їх пов'язуватимуть.
Все це в певній мірі стосується підприємств аграрного сектору економіки як складової економіки України.
Актуальність обраної теми курсової роботи безспірна. Остання чверть сторіччя виявилась періодом глибоких змін в банківській справі, багато численних нововведень в організації, методах управління банків й формах обслуговування ділового сектору й різноманітних груп населення.
Разом з тим теоретичні, методичні, методологічні та практичні питання організації платіжного обігу, призводять до численного застосування бартерних операцій.
Таким чином виникає об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і методологічних розробок з метою вдосконалення процесів розрахунків підприємств АПК та мінімізації бартерних операцій.
Теоретичною основою написання роботи діалектичний метод пізнання. При написанні роботи використані Закони України, Постанови, інструктивні матеріали міністерства фінансів, міністерства аграрно політики України, НБУ, праці вітчизняних та зарубіжних економістів з питання грошового обігу планові та фактичні дані досліджуваного підприємства..
При дослідженні використано балансовий, аналітико-конструктивний, графічний метод, метод середніх величин та інші методи
1. Вплив світової фінансової кризи на зростання бартерних розрахунків підприємств АПК
Механізм впливу організації бартерних розрахунків і платіжного обороту на ефективність виробництва є тривалим. Позитивні результати Україна, як засвідчує економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7) отримає в перспективі.
Розглядаючи третю стадію кругообігу авансованої частини засобів праці економіст В.Н. Кравець ( 27, с.19) відміча факт досить таки інтенсивної переходу виробленої продукції в грошову форму.
Гроші , на його думку ( 27, с.20) обслуговують товарний обмін між суб'єктами господарювання, вони є мірилом вартості продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Продукція вважається реалізованою, а послуги -наданими, якщо вони оплачені покупцем чи замовником, а грошові кошти надійшли на рахунок постачальника. Розрахунки здійснюються або як безготівкові, або з використанням готівкових коштів. Сукупність усіх грошових розрахунків, незалежно від способу та форми їх здійснення, є платіжним оборотом. Реалізація сучасної політики , особливо в сфері аграрного сектору
економіки , як відмічає економіст А.М. Кузьмінський ( 26, с.29) повинна
Пострадянські реформи в Україн здійснювались у руслі лібералізму монетаризму, про що неодноразово заявляли хні ініціатори. При цьому варто нагадати, що монетаризму, як напрямку економічної думки представленому, насамперед, Чикагзькою школою на чолі з Фрідменом, який набув поширення з 70 рр., протистоїть кейнісіанство, основи якого ще в 30-х рр. заклав англійський економіст Дж.Кейнс. Тоді він і обґрунтував про неможливість подальшого розвитку капіталістичної економіки без посилення втручання в неї держави. Потім кейнсіанці теоретично підтвердили правомірність застосування тих методів державного регулювання економіки, що практикувалися багато десятиліть урядами розвинутих країн із часів нового курсу Ф.Рузвельта, який вивів США з великої депресії 30-х рр.
Готівковий обіг та розрахунки підприємств АПК за період становлення самостійності держави, як справедливо відміча економіст С.Р.Івченко (24,7 с.27) зазнали великих змін. Це стосується переробних підприємств , які зазнали величезних втрат від розбалансування платіжного обігу.
Стан економіки підприємств АПК, особливо переробної галузі , як справедливо відзначає економіст П.Д. Біленчук (20, с.74) в значній мірі залежить від використання діючих форм безготівкових розрахунків. Адже, чим більша їх частка в загальному товарообігу, тим міцніший стан грошового обігу в цілому в країні, і, зокрема, на окремо взятому підприємстві. Але, слід відмітити , що з переходом економіки на ринкові умови значно змінилися і система розрахунків.
При створенні підприємств корпоративного типу на основі приватної власності, шляхом внесення до статутних фондів належної працівникам частки приватизованого майна, землі та власних коштів на думку економіста О.Г. Левандівського( 28, с.40 ) слід дотримуватися вимог розрахунків, притаманних для корпорацій, виходячи з Закону України "Про господарські товариства" Отже, на думку автора , реформуючи власність підприємств, необхідно змінити і методологічні підходи в системі розрахунків, надати їм більше прав в організації платіжного обороту, вибору форм і методів розрахунків. Такої думки притримуються ряд економістів як теоретиків так практиків. Зокрема, економіст Р.С.Тимохін (31,с.8 ) відмічає, що за останн часи у зв'язку з наданням підприємствам широких прав у використанні власних фінансових ресурсів вибір форми розрахунків знаходиться в прямій залежності від вибору форми безготівкових розрахунків. Аналогічної думки притримується економіст Н.М.Ткаченко (32,с.52), яка зазначає, що в даний час, час перевагу необхідно надавати розрахункам шляхом платіжних доручень. На її думку, ця форма розрахунків максимально забезпечить надходження коштів до продавця товару, робіт чи послуг.
На нашу думку, не має потреби акцентувати свою увагу на одній чи, принаймні, двох формах розрахунків. Чомусь в даний час поза увагою залишаються акредитивна форма розрахунків, яка себе виправдала в умовах директивної економіки.
Аналізуючи порядок розрахунків підприємств економіки України слід відмітити, що в цілому, з кінця 80-х років, організація платіжного обігу на Україні зазнала великих змін. Становлення банківсько системи на Україні, впровадження нових форм грошової одиниці в певній мір вплинуло на стан платіжного обігу на Україні.
За цей період розрахунки в систем народногосподарського комплексу України зазнали змін. Підприємства всіх форм власності мають право відкривати в любій установі банку на свій розсуд по декілька рахунків, що лишній раз підкреслює про великі права підприємства в здійсненні операцій з постачальниками та покупцями.
Неоднозначні вислови в економічній літературі є з приводу попередньої плати. З цього приводу є цікаве висловлювання економіста В.М. Фащевського (33, с.75). Попередня оплата, на його думку вимагає від підприємств вилучення значних коштів з обігу. В цей час, значні суми коштів по відвантаженій продукції не оплачуються покупцями. Як результат - підприємства не спроможні стягнути плату за відвантажені товари, роботи та послуги .
В цей час на Україні з розширенням прав власників коштів підприємства мають право значні кошти використовувати готівкою за придбані товари, роботи і послуги. Починаючи з 31 березня 2005 року відповідно до Змін до Державного бюджету України на 2005 рік за № 2505 розрахунки готівкою до 10 тис. гривень в день з одним постачальником можна здійснювати готівкою без виписки податкової накладної. Це досить вагомий шлях назустріч платникам податку , який обмежує кількість документів при здійснення операцій.
Ефективність платіжного механізму, як справедливо відмічає економіст В.Д. Семенов ( ЗО, с.7) значно зросла в умовах ринкової економіки. Можливість фінансового прогнозування на його думку, прискорює та посилює вплив заходів щодо грошово-кредитної політики на економіку. Банки, що обслуговують підприємства АПК на всіх етапах свого розвитку приділяють значну увагу розвитку платіжної системи, її удосконаленню за допомогою автоматизованих систем. Розрахунки в аграрному секторі економіки України за період становлення самостійності держави зазнали великих змін
Огляд наукової літератури з точки зору проблеми організації бартерних операцій як свідчить аналіз проведений економістом О.В. Корневою ( 25, с.48) показав, що основними задачами обліку бартерних операцій є такі:
контроль за додержанням розрахунково дисципліни
правильне і своєчасне оформлення всіх документів;
суворе дотримання чинного порядку застосування безготівкових розрахунків;
своєчасність розрахунків з усіма контрагентами та попередження прострочених сум дебіторської та кредиторсько заборгованості;
своєчасність і точність відображення в облікових регістрах розрахунків з усіма господарюючими суб'єктами та фізичними особами.
На думку економіста П.Д. Біленчука (20, с.75) покращення організації безготівкових розрахунків повинно супроводжуватися зменшенням прозміру дебіторської і кредиторської заборгованості. Тому, в доповнення до Порядоку ведення касових операцій у національній валюті України, що затверджений постановою Правління НБУ від 02.02. 2002 р. №21, були внесені зміни, що набули чинності з 14 листопада 2002 року. Цими змінами передбачено, що підприємства та організації, установи повинні вимагати повного звітування підзвітних сум на протязі трьох днів після отримання, і не пізніше як за десять днів по сумах, що видані на придбання продукції, товарів, робіт і послуг. У випадку несвоєчасного звітування ці суми автоматично включаються в ліміт підприємства по готівці в касі, і за перевищення ліміту в касі застосовується штрафна санкція у встановленому порядку. З таким нововведенням значно змінився сам порядок витрачання отриманої готівки з каси підприємства.
Стосовно грошового обігу слід відмітити, що чинне законодавство передбачає здійснення суворого контролю за оприбуткуванням виручки готівкою в касу. За недотримання даного пункту цього Положення до підприємств застосовується штрафна санкція в п'ятикратному розмірі від суми не оприбуткованої готівки в касу.
Розглядаючи проблему платіжного обігу слід акцентувати свою увагу на системі безготівкових розрахунків підприємств економіки України. Керуючись Інструкцією №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», що затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.08. 1997 р. № 204, застосовуються ті форми розрахунків, звичайно за вибором господарства, які зможуть дати підприємству найбільший ефект. Це такі розрахунки: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселі.
Підприємство, при укладанні з банком угоди про касове обслуговування, обумовило ті форми, які найбільш сприятливі для нього. Вибір форм і методів розрахунків ще не означає, що за їх допомогою вирішуються всі проблеми організації виробництва, реалізації продукції, організації бартерних операцій. Справа в системі, що передує їх застосуванню.
2. Аналіз фінансово - господарсько діяльності ДП ДАК «Хліб України» Крижопільський елеватор
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
Дочірнє підприємство Державної акціонерно компанії "Хліб України " "Крижопільський елеватор " знаходиться в місті Крижопіль Вінницької області.
Крижопільський елеватор утворився при об'єднані млина харчокомбінату і реалізаційної бази у 1939р. У 1969р. побудований кукурудзо калібрувальний завод виробничою потужністю 1500 тон в сезон, у 1969 р. введений в дію елеватор місткістю 59,4 тис. тонн. У 1980 р. побудований двохповерховий адміністративний корпус з лабораторією, ваговою, медпунктом, їдальнею на 50 посадочних місць і продуктовим магазином. Пізніше були побудовані механічні майстерні, цех по розфасовці крупи, який був переобладнаний під хлібопекарню.
Виробничі дільниці підприємства розташован на трьох територіях, загальна площа складає - 14,2 га.
Підприємство здійснює промислову заготівельну діяльність.
Заготівельна діяльність - приймання, сушіння, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, зберігання та відвантаження зерна споживачам.
Проведена газифікація зерно сушок ДСП - 32, СКП - 6,7, котельних і виробничої дільниці та личина.
Обробіток гібридного насіння кукурудзи проводиться на кукурудзо калібрувальному заводі потужністю 1500 т/сезон.
Підприємство займається промисловою переробкою зерна на борошно пшеничне, житнє - обдирне, крупи, кормо суміш, олію.
Для цього є промислові цеха:
млин завод двох сортового 75% помелу в т.ч. 1 ґатунку 55%, 2 ґатунку - 20%) та житнє -борошно - 87%>;
круп'яний цех по виробництву крупи ячмінної, перлової, пшеничної, горохової, пшона, потужністю 6 тонн переробки зерна на добу;
хлібопекарня по випічці хліба пшеничного, житнього та хлібобулочних виробів, потужністю 500 кг в зміну.
Продукція підприємства конкурентоспроможна по відпускним цінам і показникам якості.
Для зміцнення власної сировинної бази з метою більшої завантаженості виробничих потужностей ДП "Крижопільський елеватор " взяв в оренду 1968 га землі.
Для покращення соціально - побутових умов працюючих, їх захищеності, на підприємстві діє: фельдшерський пункт та стоматологічний кабінет;їдальня;
- продуктовий магазин;підсобне господарство.
Підприємство працює над розширенням асортименту продукції — борошно вищого ґатунку.
Перспектива розвитку підприємства:реконструкція млина із збільшенням виходу пшеничного борошна високих сортів;виробництво гречаної крупи;поглиблена кооперація з сільськогосподарськими товаровиробниками; збільшення обсягів заготівлі зерна за рахунок власних коштів, кредитів банків і переробки його на борошно і крупи; газифікація другої виробничої дільниці.
