Курсовая работа: Особливості кредитування малого бізнесу
Курсовая работа: Особливості кредитування малого бізнесу
Курсова робота
Особливост кредитування малого бізнесу
Зміст
Вступ. 3
Розділ 1. Економічна характеристика та суть банківських програм по кредитуванню малого бізнесу. 6
Розділ 2. Аналіз діючих програм кредитування суб'єктів малого бізнесу комерційним банком на приклад Ужгородської філії ВАТ АБ "Укргазбанк". 13
Розділ 3. Проблеми кредитування малого бізнесу в Україні та шляхи їх рішення 20
Висновки. 27
Список використаної літератури. 30
Додаток 1. 32
Додаток 2. 34
Додаток 3. 40
Додаток 4. 49
Додаток 5. 57
Додаток 6. 66
Додаток 7. 70
Додаток 8. 72
Вступ
В умовах дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб`єкти підприємництва, які не потребують великих стартових інвестицій, спроможні за певної підтримки найшвидше і найефективніше розв`язувати проблеми кризово економіки України, стимулювати розвиток конкуренції та сприяти економічному зростанню.
Саме малий бізнес створює 65-80 % валового національного продукту, забезпечує ринкову конкуренцію, наслідком якої є висока якість товарів і найповніше задоволення потреб споживачів. В малому бізнесі зайнято близько 70% робочих місць. Проте порівняно з іншими країнами Україна має набагато гірші не тільки якісні, а й кількісні показники розвитку малого бізнесу.
Справа в тому, що значення малого та середнього бізнесу в економіці дуже велике. Без цієї сфери ринкова економіка ні функціонувати ні розвиватися не буде. Становлення та розвиток цієї сфери є одною з головних проблем економічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної економіки до нормально функціонуючо ринкової.
Отже сфера малого та середнього бізнесу в ринковій економіці є ведучим сектором, який визнача темпи економічного росту, структуру та якість валового національного продукту.
Беззаперечно те, що для розвитку малого та середнього бізнесу необхідні вільні грошові кошти, які повинні бути спрямовані в найбільш привабливі сфери бізнесу. Але за сучасних умов не легко відшукати такі ресурси підприємствам будь-якої галузі.
Отже, актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що застосування кредиту є необхідним елементом процесу функціонування ринкової економіки, а також чи не єдиним джерелом вирішення проблеми забезпечення стабільної, ритмічної роботи підприємств різних галузей народного господарства, зокрема малого бізнесу. Тим більше, що кредит потрібен вже існуючому підприємству.
Дана робота присвячена проблемі кредитування банками підприємств малого бізнесу за сучасних умов.
Об'єктом дослідження виступають кредитні відносини. Суб'єктами є банківські установи з одного боку та малого підприємства з іншого, які в свою чергу приймають безпосередню участь в процесі надання та отримання кредитних ресурсів.
Метою дано роботи є дослідження процесу надання кредитів комерційними банками суб'єктам малого бізнесу, а саме аналіз програм, які пропонують комерційні банки суб’єктам малого підприємництва; також виявлення недоліків (на основі аналізу роботи Ужгородської філії ВАТ АБ "Укргазбанк", зокрема кредитного відділу) та пропозицій щодо їх усунення або запобіганню. А також, проаналізувати проблеми надання кредитів суб’єктам малого підприємництва в Україні та шляхи їх вирішення.
На конкретному прикладі Ужгородської філії ВАТ АБ "Укргазбанк" в роботі буде розглянуто взаємовідносини малих підприємств з банками, включаючи програми кредитування малих підприємств установою банку, оцінку кредитоспроможност позичальника та методи забезпечення кредитів.
В останньому розділі висвітлено проблеми вдосконалення практики кредитування малих підприємств. Поряд з цим були висловлені пропозиції щодо усунення перешкод як стоять непомірно великим бар'єром в діяльності суб'єктів малого бізнесу і таким чином ускладнюють процес отримання кредитів.
Але за сучасних умов пріоритетним шляхом подолання перешкод в діяльності підприємств посилення ролі кредитних відносин як засобу стимулювання розвитку виробництва.
Посилення рол кредитних відносин як засобу стимулювання розвитку виробництва проявляється в різних аспектах. Кредит є обов'язковою умовою розширеного відтворення, важливою складовою діяльності державних, акціонерних, та малих підприємств, надійним нструментом, який опосередковує процес виробництва і реалізації продукції. Кредит сприяє технічному прогресу, стає джерелом капітальних вкладень, виступа нструментом стимулювання виробництва.
Розділ 1. Економічна характеристика та суть банківських програм по кредитуванню малого бізнесу
Розвиток малого підприємництва з часу здобуття Україною незалежності більш або менш активно проголошувався державою як один із пріоритетів державної політики. Але за результатами досліджень державної політики щодо малого підприємництва в Україн можна зробити невтішний висновок, а саме – малому та середньому бізнесу дуже мало приділялось уваги з боку держави, а в деяких напрямках зовсім не зроблено нічого. Після виходу Закон України “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21.12.2000 р. та Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.11.2000 у підприємців з`явилася надія про те, що держава все ж почне піклуватися про малий та середній бізнес в країні, але, як показує історія п`яти років, цього не відбулось.
Сьогодні малий та середній бізнес якнайбільше потребує фінансових ресурсів для свого розвитку. Фінансово-кредитна підтримка держави, що є одним із головних напрямків державної підтримки, які визначені в вище зазначених законах, є досить незначною і закритою бюрократичними перепонами, хоча деякі кроки зроблені – це участь НБУ, Міністерства фінансів України в програмі кредитування малого бізнесу з ЄББР, Світовим банком, Німецьким банком реконструкції (KfW), Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). Тому малому та середньому бізнесу приходиться шукати необхідних фінансових ресурсів на ринку банківському ринку. Залучення банківського кредиту є класичною технологією запозичення необхідних фінансових ресурсів. На сьогодні банківські кредити дають змогу фінансувати витрати суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язан з придбанням основних і поточних активів, покриттям таких потреб підприємства, як тимчасове збільшення виробничих запасів, виникнення (збільшення) дебіторсько заборгованості, іншими зобов’язаннями. В Україні спостерігається активізація діяльності банківських установ щодо кредитування малого та середнього бізнесу цей процес активно почав діяти з 2000 року і сьогодні кожний банк намагається створити відділ кредитування малого бізнесу. Це пояснюється трьома чинниками. Перший – переорієнтація багатьох фінансових установ на малий бізнес, що ста пріоритетним не тільки для великих банків із розвиненою філіальною мережею, а й для середніх, які також готові активно працювати з населенням, малим і середнім бізнесом. Другим чинником збільшення частки кредитів суб`єктам малого бізнесу у кредитних портфелях банків є зростання попиту на відносно невеликі за розмірами позики (сьогодні середній розмір позики по програмі кредитування малого та середнього бізнесу – 5 000 – 7 000 у.о.). Тобто при такій ситуації невеликий розмір кредитів при їх значній кількості дає банку змогу диверсифікувати кредитні ризики. Третій чинник – це швидкість оформлення кредиту та потреба малих підприємств у “швидких грошах”. Разом з тим на практиці банки дуже обережно підходять до питання кредитування малих підприємств. Головним недоліком кредитування малого та середнього бізнесу банкіри нерідко називають труднощі, пов`язані з “відстеженням” позичальників, які нерідко працюють у тін ведуть подвійну бухгалтерію. Але разом з цим банківський сектор дуже перспективно дивиться на розвиток кредитування малого бізнесу, тому що вони бачать великі фінансові ресурси та можливості, що кроїться в тіньовій економіц питаються залучити цей великий сектор економіки. Розглядаючи розвиток кредитування малого та середнього бізнесу можна виділити два шляхи розвитку програми кредитування за рахунок власних ресурсів банків та програми за рахунок ресурсів міжнародних фінансових організацій: ЄБРР, Світового банку, Німецько-українського фонду, фонду “Євразія” та інших. В майбутньому другий шлях” зникне, так як працюючи з іноземною валютою, вітчизняні банки розвивають власні кредитні лінії для малого та середнього бізнесу. Великі банки починають кредитувати за рахунок власних коштів, поступово відмовляючись від ресурсів ноземних кредитних ліній. Цей шлях був плацдармом розвитку кредитування малого та середнього бізнесу, так як вітчизняні банки не мали досвіду, технологій та програм роботи з малим підприємництвом. Сьогодні є певна напрацьована база і в умовах приходу іноземних банків є всі підстави говорити про розвиток кредитування малого та середнього бізнесу кожним банком окремо. Банки будуть конкурувати технологіями кредитування підприємництва (вже сьогодні банки кредитують до 7 000 у. о. без забезпечення, що свідчить про високотехнологічн програми кредитування), що в свою чергу буде впливати на швидкість видач кредитних ресурсів, строки та ціну. Разом з цим банки ще не в змоз задовольнити потреби малого та середнього бізнесу, тому кредитування по програмам за ресурси міжнародних організацій є актуальним. Необхідною умовою подальшого розвитку кредитування банками суб`єктів підприємницької діяльност залучення держави до цього процесу. Основними напрямками роботи повинні бути активізація кредитно-гарантійних установ, створення Національної системи гарантій, збільшення частки державних видатків на розвиток малого підприємництва, впровадження законів про мікрокредитування, розроблення програм фінансової підтримки на прикладі США та країн Європейської співдружності тощо. При конструктивній роботі банківського сектора та держави в особі НБУ, Міністерства фінансів можливо прискорити розвиток як банківського сектору так малого підприємництва до показників розвинутих країн світу [10, 84].
На сьогодн кредитна підтримка суб'єктів малого підприємництва здійснюється в межах Закону України від 19.10.2000 N 2063-III "Про державну підтримку малого підприємництва", який визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва, незалежно від форми власності, з метою сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення його як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та створення умов для позитивних структурних змін в економіці України.
Програма кредитування малого підприємництва – розрахована на суб’єктів малого підприємництва (фізичні особи – підприємці, юридичні особи – СМП). Фізичн особи, що отримують доходи від власного бізнесу (як підприємці або власники юридичної особи – суб’єкта малого підприємництва), які мають діючий бізнес протягом не менш ніж 3 (трьох) місяців для фізичних осіб-підприємців, та не менше ніж 6 (шість) місяців – для юридичних осіб – СМП. Для зручнішого пристосування до потреб потенційних клієнтів банки розробляють та впроваджують різні програми для кредитування суб’єктів малого підприємництва. Наприклад це можуть бути так програми:
· Кредит для розвитку бізнесу під заставу рухомого майна;
· Кредит для розвитку бізнесу під заставу нерухомого майна;
· Обладнання для малого бізнесу;
· Новий автомобіль на бізнес;
· Комерційна нерухомість;
· Експрес-кредитування тощо [10, 92].
Наприклад, під заставу рухомого майна кредити можуть надаватися до 12 місяців – на поповнення обігових коштів, до 18 місяців – на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів або на споживчі потреби (під заставу товарів в обороті), до 24 місяців – на придбання основних засобів або на споживчі потреби (під заставу обладнання), до 36 місяців – на придбання основних засобів або на споживч потреби (під заставу автотранспорту). Строки погашення банки розробляють в залежності від розробленої ними власної програми. Що стосується застави під нерухоме майно, то строки можуть коливатися від 5 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека землі та складських приміщень, виробничих приміщень, майнових комплексів іншої нерухомості (теплиці, гаражі, дачні будинки)), до 8 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека нерухомості нежитлового призначення офісних та торгівельних приміщень тощо), до 12 років (якщо забезпечення за кредитом - іпотека нерухомості житлового призначення).
Але щоб говорити про конкретні умови надання кредитів необхідно розглядати якийсь окремий банк, тому що кожен банк індивідуально розробляє власні програми надання кредитів суб’єктам малого підприємництва [15, 147].
Обсяги кредитування малого та середнього бізнесу комерційними банками в Україн зростають швидкими темпами. За кілька останніх років вони збільшились майже вдвіч приблизно в стільки ж знизилися кредитні ставки. Проте умови надання позик все ще важко назвати сприятливими. Підприємці нарікають на великі застави, високі кредитні ставки, банкіри ж вважають, що обсяги кредитування можна було б збільшити, а умови покращити, якби працювали надійні законодавчі механізми захисту кредитодавців.
Робота з банками корисна підприємцям не лише завдяки отриманню додаткових коштів для розвитку. Співпраця дозволяє з точки зору професіонала-фінансиста оцінити переваги та недоліки конкретних проектів, опанувати нові для суб'єктів малого бізнесу технології фінансового аналізу, управління грошовими потоками тощо.
Безперечно, кредитування малого бізнесу в Україні зростає досить швидкими темпами. Переважна більшість комерційних банків України мають в своєму складі підрозділи або програми, що спеціалізуються на мікрокредитуванні. Сьогодні вже накопичено значний досвід кредитування малого бізнесу, більшість банків мають висококваліфікований персонал, використовують технології кредитування, надан Європейським банком реконструкції та розвитку, фондом "Євразія", Німецько-Українським фондом.
Проте, як показу динаміка росту підприємництва в Україні, цього замало. Підприємці потребують нижчих кредитних ставок, довших термінів кредитування, більш гнучких вимог щодо забезпечення кредитів. І в цьому банкам потрібна підтримка держави [10, 103].
Слід зазначити, що визначена законодавством процедура оформлення та надання мікрокредитів в Україні майже нічим не відрізняється від процедури кредитування «великого бізнесу». Таким чином, адміністративні витрати (наприклад, із розрахунку на 1000 грн. кредиту) в десятки і сотні разів вищі при кредитуванні малих підприємств.
Підвищений ризик також пов'язаний в високим ступенем тінізації цього сектора економіки, залежністю бізнесу від однієї людини, високою вразливістю до змін зовнішнього економічного середовища. З огляду на це, ставки для малого та великого бізнесу, що відрізняються лише на 1-2 пункти, є на межі ринкових та пояснюються не економічним зиском, а скоріше "роботою на перспективу". Для подальшого поліпшення умов кредитування необхідні додаткові зовнішні чинники.
Такими чинниками можуть стати удосконалення законодавчої бази з метою захисту прав кредитора, зменшення ризиків, а отже, здешевлення кредитів. Введення в дію протягом 2004 року низки законів та інших нормативних актів, спрямоване на спрощення кредитних процедур, містить велику кількість суперечностей, що гальмують процес кредитування. Часто норми та механізми, які існують на папері, не можуть бути застосовані на практиці.
Взагалі, діюча законодавча база та судова практика дещо лояльніше ставляться до позичальника, ніж до кредитора. Але надмірний захист прав позичальника чи заставодавця (приватної особи, підприємця) унеможливлює роботу з деякими видами застави, ускладнює роботу з проблемними кредитами.
Слід зазначити, що адміністративні витрати банків при кредитуванні малих підприємств практично дорівнюють видаткам при розгляді кредитних заявок великих та середніх підприємств. Тому, для значного розширення кредитування комерційними банками малих підприємств необхідно запропонувати належні механізми-компенсатори високих адміністративних витрат [6, 36].
Таким компенсатором може бути додатковий відносно дешевий ресурс – в рамках Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) опрацьовує механізм видач кредитів малим підприємствам через уповноважені комерційні банки, відібрані на тендерних умовах. Цей механізм є перспективним, зокрема, завдяки досвіду участ ряду комерційних банків – “Аваль”, “Приватбанк”, “Надра” – в мікрофінансуванн по кредитних лініях ЄБРР та українсько-німецького фонду.
