Быстрый поиск

Курсовая работа: Планування собівартості готової реалізованої продукції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту господарського права

КУРСОВА РОБОТА

по курсу «Планування діяльності підприємства»

на тему:

«Планування собівартості готово реалізованої продукції»

2006

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсової роботи: стор., 6 джерел., 3 табл., 5 додатків.

Мета роботи оволодіння методикою проведення аналізу собівартості продукції підприємства, а також виявлення заходів щодо її зниження.

Об'єктом дослідження при виконанні роботи є АП «Шахта ім.О.Ф.Засядька»

Дана курсова робота призначена для розкриття основних питань по плануванню собівартост продукції, а також зниженню собівартості. У загальному виді собівартість може бути визначена як представлена у грошовому виражені величини ресурсів, використаних у певних цілях. Описуються можливі заходи, що можливо провести на підприємстві для зниження собівартості, а також додається числовий розрахунок ефективності їхнього застосування.

Метод дослідження – техніко-економічн показники роботи шахти за 2000–2004рр., а також додаткова інформація з планового відділу, що дає можливість для загальної характеристики планування собівартості в умовах даного підприємства.

ШАХТА ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА, ПЛАНУВАННЯ, СОБІВАРТІСТЬ, АНАЛІЗ, ВИТРАТИ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ЗАХОДИ, ЗНИЖЕННЯ, ВИТРАТИ, ПРОДУКЦІЯ, ЕКОНОМІКА, ФОНДИ

ЗМІСТ

Вступ

1. Коротка характеристика АП «Шахта ім.О.Ф.Засядька»

2. Аналіз планування собівартост продукції

3. Розробка заходів щодо зниження собівартості продукції

4. Планування показників після впровадження заходів

Висновки

Перелік посилань

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

ВСТУП

Темпи змін умов і збільшення обсягу знань у сьогоднішньому світі настільки високі, що планування представляється єдиним способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує організацію засобів створення плану діяльності як на перспективний, так і на поточний періоди і дає основу для прийняття управлінських рішень. Планування, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей і розробці шляхів їхньої реалізації, допомага створити єдність загальних цілей усередині організації і тим самим організуючим початком у діяльності підприємства.

Собівартість продукції – це один з найважливіших комплексних показників роботи підприємства, оскільки саме він характеризує всі сторони його діяльності. Розробці плану по собівартості передує техніко-економічний аналіз господарської діяльност підприємства і його структурних підрозділів, головним змістом якого є виявлення шляхів удосконалювання організаційно – технічного рівня виробництва, ліквідація утрат від шлюбу, усіх невиробничих витрат і втрат.

Ціль роботи оволодіння методикою проведення аналізу собівартості продукції підприємства, а також виявлення заходів щодо її зниження.

Об'єктом дослідження при виконанні роботи є АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька».

Метод дослідження – техніко-економічн показники роботи шахти за 2000–2004рр., а також додаткова інформація з планового відділу.

Завданням й очікуваним результатом буде зниження собівартості продукції з одержанням економії.

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА АП «ШАХТА ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА»

Короткий опис АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька».

Шахта “Ветка Глубокая“ була закладена в 1949 році по проекту, розробленому інститутом Южгипрошахт“ на базі геологічного звіту, складеного колишнім трестом “Донбассуглеразведка у 1946 році з проектною потужністю 1200 т. тонн у рік. Почала експлуатуватися з 31 грудня 1958 року. У 1963 році шахті привласнене ім'я О.Ф.Засядька.

За результатами зборів орендарів шахти ім. О.Ф.Засядька на підставі Законів України «Про підприємство», «Про оренду майна державних підприємств і організацій», договором оренди № Д-1727 від 16.12.92, Положенням про організацію орендарів підприємство «Шахти ім. О.Ф. Засядька»є орендним підприємством.

Гірський відвід шахти ім.О.Ф.Засядька в адміністративному відношенні розташований на територ Київського району міста Донецька, Червоногвардійського району міста Макіївки Ясиноватського району Донецької області.

Надра шахти належать МУП України.

В економічних відносинах шахта розташовані в районі з добре розвитий металургійною і коксохімічною промисловістю і вигідним положенням стосовно залізничних магістралей.

Основними споживачами вугілля є Маріупольський КХЗ і Донецький КХЗ. Збагачення вугілля виробляється на ЦОФ Київська, вхідної до складу шахти структурним підрозділом. Електроенергією шахта забезпечується з мережі “Донбассэнерго”.

Поверхня шахтного поля перетинає ріка Кальміус з пов'язаними з нею балками. По балках з водотоками тягнуться заболочені ділянки і ставки. В основному рельєф місцевост ярово-балковий у цілому з невеликим зниженням на південь з оцінками +260 до +220м.

На територ гірського відводу розташовані терикони старих закритих шахт (ш. “Володимир”, ш. 12 Ф.Кону, ш.№2 Ф.Кону, ш. їм. Горького, ш.№4 ім. Горького, ш.№1-7 Ветка,ш.№4 Ветка” – усього 9 териконів) і діючий терикон шахти ім. О.Ф. Засядька. Із сумарним обсягом відвалів -16855100 м3.

Геологічна характеристика шахтного поля.

Надра шахтного поля складені відкладеннями звитий С25, С26, С27 і С31, перекриті палеоген-неогеновими четвертинними відкладеннями”.

По складності тектонічно будівлі родовище (шахтне поле) віднесено до першої групи. Загальне спокійне, близьке до моноклинальному залягання відкладень, ускладнено великими тектонічними порушеннями серіями дрібних, але це не додає будівлі шахтного поля блокової структури.

Характеристика вугільних пластів.

Промислова вугленосність у межах шахтного поля присвячена до відхилень звиті С27, С26, С25, у яких знаходиться 57 вугільних пластів і пропластків, 24 з них мають робочу потужність на значних площах чи на всій площі. Із пластів робочої потужності, на поле шахти оцінені наступні: М81, М51, М41, М40, М3, М2, Л81, Л8, Л71, Л4, Л3, Л21, Л1В, Л1, Л1Н, К8, К7, К61, К51, К5. В даний час розробляються пласти М3, Л81, Л71, Л1, К8 (за даними на 2000 рік).

Основні технічні рішення по розвитку шахти.

Розміри шахтного поля по падінню 6000–6500 метрів, по простяганню 4600–5000 метрів. Гірськ роботи ведуться на глибині 700–1300 метрів. В даний час площа шахти складає 71 тис. гектарів паханої землі.

Шахтне поле розкрите 7 вертикальними стовбурами.

Схема підготовки шахтного поля – панельна.

Порядок відпрацьовування запасів шахтного поля – спадний.

Шахта забезпечена всім необхідним устаткуванням і фахівцями для виконання робіт.

У роботі знаходяться 6 комплексно-механізованих очисних вибоїв, обладнаними комплексами КМ–87 КД–80.

Схема підготовки пластів панельна.

Система розробки пласта М3 – стовпова по простяганню при зворотному ході і суцільна по падінню при прямому ході (розвантажувальна лава).

Система розробки шарів Л1 і Л71 – стовпова, а шарів К8 і Л81 – суцільна.

Підготовчі польов вироблення проводяться буровисаджувальним способом із застосуванням породонавантажувальними машин ПНБ–3Д, 2ПНБ–2, 1ППМ–5, ППМ–4У; для буравлення шпурів використовуються установки БУЗ–3Т и БУЗ–1М. Пластові ярусні штреки переводяться комбайнами 4ПП–2М и ГПКО.

Для подальшого розвитку шахти, у зв'язку з доробкою пласта М3, почата підготовка пласта Л4.

Пласт намічається розкрити конвеєрним і вентиляційним квершлагами з похилих конвеєрного вентиляційного квершлагів і з центрального і відкаточного штреку г. 802м. відкаточним квершлагом.

Відпрацьовування лав по пласту Л4 і подальше відпрацьовування лав по пласту К8 намічається по прогресивних технологічних схемах СПОРВ із упровадженням нових комплексів ЗКД–80.

Преміювання трудящих.

Робітники за виконану роботу одержують премії. АП “Шахта ім. О.Ф. Засядька“ має своєю метою посилення стимулювання високопродуктивної праці і забезпечення єдиного підходу до організації преміювання працівників шахти.

Премія найважливішою складовою частиною заробітної плати як по призначенню, так розмірам після основної частини, що нараховується за відрядними розцінками, тарифним ставкам і окладам. Вона дозволяє шляхом виділення частини засобів з доходів підприємства стимулювати в трудящих прагнення до більш продуктивно праці, розвивати професійні навички, підвищувати ініціативу в роботі, формувати творче відношення до праці.

Підставою для нарахування премії є дан статистичної і бухгалтерської звітності, оперативного обліку і лабораторного контролю, дані маркшейдерських вимірів і актів приймання виконання робіт.

Способи формування рівня заробітної плати по всіх професіях і групам трудящих на шахт націлені на об'єднання їх трудової і господарсько-економічної діяльності в дину систему, орієнтовану на досягнення найкращих кінцевих результатів діяльності підприємства. Виходячи з фінансово-економічних можливостей підприємства, визначається рівень заробітної плати робочих ведучих професій виробничих підрозділів шахти, що забезпечують організаційно0виробничу основу функціонування підприємства.

Оплата праці відрядно - оплачуваним працюючих (прохідники, ГР по РГВ) виробляється відповідно до розцінок, отриманими на підстав проведення хронометражних спостережень і затвердженими керівництвом профспілковим комітетом шахти.

Нарахування премії (індексації) почасово оплачуваних працівникам шахти і працівникам, оплачуваних згідно посадових окладів, виробляється в залежності від рівня коефіцієнтів співвідношення заробітної плати даної професії до базової заробітної плати, затверджено погодженої з профспілковим комітетом шахти.

Виробнича потужність шахти

Аналізуючи основні техніко-економічн показники роботи шахти за 2000–2004р. (додаток 1), можна проаналізувати динаміку основних показників роботи шахти:

1. Спостерігається ріст видобутку вугілля з 4071,2т.тн. до 4330,6 т. тн. з 2000р.по 2004р. (фактичні значення);

2.Чисельність трудящих з річними коливаннями на початок 2000р. склала 10969,0 чол., а на початок 2004р склала 11690,0 чол. Але за весь розглянутий період (2000–2004 рр.) спостерігається збільшення чисельності. Саме велике воно склало 13770,0 чол. у 2003р.

3. Середньомісячна продуктивність праці робітників по видобутку по роках трохи зменшується й у 2004р. склала 45,3 т/м.

4.Ціна 1т товарної продукції в оптових цінах дуже росте. У 2004р. вона склала 195 грн., хоч на початок 2000р вона складала 166,87 грн.

2. АНАЛІЗ ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Попит, як правило, визначає максимальну ціну, що підприємство може запросити за свою продукцію. Мінімальна ціна визначається витратами товаровиробника, що він несе при виробництві і реалізації продукції. Будь-яке підприємство прагне призначити таку ціну, яка б цілком покривала витрати на виробництво і реалізацію продукц давала прибуток, необхідний для забезпечення конкурентноздатност винагороди за прикладені зусилля і ризик.

Собівартість робіт чи продукції – це витрати організації на виконання цих робіт чи випуск продукції. Вона відбиває ефективність використання всіх ресурсів: машин, устаткування й інших основних фондів, матеріальних, трудових і інших ресурсів. Розрізняють кошторисну, планову і фактичну собівартість. Кошторисна собівартість робіт чи продукції являє собою виражені в грошовій формі витрати організації на виконання робіт чи одиницю продукції. Вона складається з витрат на оплату результатів минулої праці (сировини, напівфабрикатів, енергії, амортизац основних фондів і ін. ресурсів) і витрат на оплату знову витраченого (на заробітну плату, включаючи нарахування)

Планова собівартість визначається на кожен планований період з урахуванням запланованих завдань по зниженню собівартості. Вона встановлюється шляхом технико-економічних розрахунків виходячи з конкретних умов виробництва. Планова собівартість визначає рівень припустимих витрат на виробництво продукції в планований період.

Фактична собівартість виконання робіт чи одиниці продукції відбиває в грошовій формі ус фактичні витрати організації, у тому числі штрафи, пени, утрати матеріалів т.д. Зіставлення фактичної собівартості з планової дозволяє визначити, чи не перевищений організацією рівень передбачених витрат, а також оцінити ефективність її діяльності. Враховуються як виробничі витрати на виконання робіт чи випуск одиниці продукції, так і невиробничі. Виробничими називають необхідн витрати, що випливають з існуючих технологій і організації виробництва, а невиробничими - ті, котрі є наслідком порушення технологій, низького рівня організації виробництва, недотримання договірних і інших умов і т.д.

Планування й облік показників собівартості необхідно робити по всіх групах робіт і всій номенклатурі продукції, що випускається.

Для обліку і планування витрат на виробництво застосовується наступна класифікація.

По економічних елементах усі витрати поділяються на витрати оборотних фондів (сировина, матеріали, паливо, енергія) і витрати основних виробничих фондів (амортизація), а також витрати живої праці (зарплата з відрахуваннями на соціальне страхування, пенсійний фонд, обов'язкове медичне страхування) та ін. Ця класифікація витрат використовується при розрахунку собівартості продукц для визначення величини оподатковуваного прибутку, тобто при розрахунку кошторису витрат не тільки на виробництво продукції, але і її реалізацію відповідно до «Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукц (робіт, послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванн прибутку».

По калькуляційних статтях витрати групуються по їхній ролі у виробництві продукц витрати на ведення технологічного процесу по виготовленню одиниці продукц витрати на керування й обслуговування виробництва. Це угруповання застосовується при калькуляції собівартості продукції.

По способі віднесення на собівартість визначеного виду продукції витрати поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати зв'язані з виробництвом визначеного виду продукції і безпосередньо включаються в собівартість конкретної продукції (зарплата виробничих робітників, основні матеріали й нші). Непрямі витрати зв'язані з роботою цеху або підприємства в цілому і не можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість конкретної продукц (витрати на зміст і експлуатацію устаткування, на зміст апарата керування й інші).

По ступені залежності від обсягу виробництва усі витрати поділяють на умовно-перемінні й умовно-постійні. До умовно-перемінного відносяться витрати, що змінюються майже пропорційно зміні обсягу виробництва (виробнича зарплата, технологічне паливо, основні матеріали). Умовно-постійні витрати не змінюються або змінюються незначно при збільшенні випуску продукції (зарплата працівників цеху, заводоуправління, витрати на утримання будинків і інші).

Зниження собівартості продукції означає економію упредметненої і живої прац найважливішим чинником підвищення ефективності виробництва, росту нагромаджень.

Планування зниження собівартості на промислових підприємствах здійснюється у відповідність с. характером виробленої продукції і застосовуваних показників собівартості.

Виявлення резервів зниження собівартості повинне спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного й організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків:

• зниження собівартості порівнянної товарної продукції;

• зниження витрат на гривню товарної продукції;

• зниження собівартості продукції по техніко-економічних факторах;

• зниження собівартості продукції по окремих факторах.

Розглянемо по докладніше зниження собівартості продукції по окремих факторах.

У цілому собівартість продукції складається з матеріальних витрат, витрат на виплату заробітної плати робітником і комплексними статями витрат. Збільшення або зменшення витрат по кожнім елементі викликає або подорожчання, або зниження собівартості продукції. Тому при аналізі треба перевірити витрати сировини, матеріалів, палива й електроенергії, витрати на заробітну плату, цехові, загальнозаводські й інші витрати.

Економія від зниження матеріальних витрат (Эм) визначається по формулі:

(2.1)