Курсовая работа: Вплив абіотичних і біотичних факторів на відтворювальну функцію корів
Курсовая работа: Вплив абіотичних і біотичних факторів на відтворювальну функцію корів
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури
1.1 Вплив абіотичних біотичних факторів на відтворювальну функцію корів
1.2 Принципи і фактори родів
1.3 Передвісники отелення
1.4 Перебіг родів
1.5 Перебіг післяотельного періоду
1.6 Корекція післяотельного періоду
1.7 Диференціація нормального патологічного перебігу післяотельного перебігу
1.8 Роль адсорбентів у раціоні корів
1.8.1 Сорбенти та їх природн властивості
1.9 Заключення до огляду літератури
2.Власні дослідження
2.1 Матеріали і методи дослідження
2.2 Характеристика господарства
2.3 Результати власних досліджень і їх обговорення
2.4 Розрахунок економічно ефективності
3. Охорона праці в галузі
4. Екологія
Висновки
Пропозиції виробництву
Список літератури
Вступ
Фундаментальними підвалинами впровадження програми стабілізації економіки і зростання рівня життя населення України є інтенсифікація сільськогосподарського виробництва.
Зростання обсягів виробництва продукції тваринного походження повинно здійснюватися завдяки впровадженню сучасних технологій розведення тварин, ефективних профілактичних, діагностичних та лікувальних міроприємств [36].
Останнім часом однією з причин, що стримує позитивні тенденції у розвитку тваринницької галуз неплідність маточного поголів'я великої рогатої худоби, що викликана неправильними умовами утримання, незбалансованою, неповноцінною годівлею, порушенням правил штучного осіменіння, патологією статевих органів та інших органів тварин [6].
В останні роки зараз досить часто можна натрапити на інформацію про захворювання з порушенням функції репродуктивної системи корів у різних природно-кліматичних зонах. Їх обґрунтування основане на втраті рівноваги і порушенні активності абіотичних, біотичних і антропогенних факторів.
На частин території Житомирщини та інших областей України і межуючих з нею держав, зміни в навколишньому середовищі пов'язані із забрудненням цих територій радіоактивними речовинами внаслідок аварії на ЧАЕС, яка залишила низку глобальних проблем і питань перед радіобіологічною наукою. Значна увага в даний час спрямована на вивчення впливу малих доз радіаційного випромінення на екологію і, перш за все, на живі організми з урахуванням їх віку, механізму біологічної дії опромінення малої інтенсивності в сукупності з іншими чинниками навколишнього середовища, відповіді організму на них, методів і заходів профілактики захворювань людей і тварин, довготривалих прогностичних даних щодо наслідків такого впливу.
Накопичення в рунті і наступне забруднення рослинності, продуктів харчування і кормів зотопами радіоактивних елементів створило умови для тривалої дії на мешканців тварин цих територій малих доз іонізуючого випромінення. Пролонгована радіаційна дія на організм вагітних, плода, новонароджених і дітей і тварин різних вікових груп практично не вивчено [26].
Досліди, що були проведені в період після аварії на ЧАЕС, довели присутність негативної д радіації на здоров'я людей і тварин. Помітно зросла загально соматична захворюваність жінок репродуктивного віку, вагітних та дітей, знизилась народжуваність, підвищилась мертвонародженість, смертність дітей від 1 до 14 років [10].
Чутливість великої рогатої худоби до постійного опромінення зниженими дозами радіоактивного випромінення виражається певними порушеннями відтворювально функції.
Фактори абіотичного і біотичного походження, що певним чином впливають на репродуктивну здатність, можуть діяти окремо чи в комплексі як на окремих тварин, так і на групу тварин або навіть на цілі регіони. В зоні радіоактивного забруднення неплідність маточного поголів'я великої рогатої худоби викликана змінами у внутрішніх органах під впливом різноманітних екзогенних і ендогенних чинників [6].
Значна кількість наукових робіт вітчизняних та зарубіжних вчених присвячена встановленню причин неплідності, розробці і впровадженню різних методів профілактики та нтенсифікації відтворювальної функції корів [30, 39, 45].
В наукових роботах окремих дослідників [11] нформація про вивчення змін морфології та біохімічного складу крові у різних видів свійських тварин, які довго перебувають в умовах дії на них малих доз онізуючого випромінення. Дуже мало повідомлень у наукових роботах про дію малих доз радіонуклідів на амінокислотний склад крові тварин і накопичення радіонуклідів в провізорних органах періоду вагітності.
Актуальність теми. Впровадження здійснення фундаментальних наукових досліджень, спрямоване на встановлення основних закономірностей виникнення та розвитку змін в людському і тваринному організмах, які появилися під дією абіотичних факторів, в тому числі і радіац внаслідок аварії на ЧАЕС, та знаходяться на протязі довгого часу в таких умовах актуальними і дуже важливими. В першу чергу це стосується обміну речовин в організмі корів у період тільності, оскільки вона збігається з періодом лактації і сухостою, які проходять із суттєвими змінами в обміні речовин.
Частково дана проблема описана в наукових роботах, розроблених рекомендаціях, щодо ведення сільського господарства на територіях забруднених ізотопами радіоактивних елементів (Йохансон К. із. співав., 1996; Можар А.А., 1996; Романов Л.М., 1996).
Застосування адсорбентів з метою дослідження їх впливу на перебіг тільності, отелення і післяотельного періоду та стану новонароджених має важливе практичне значення.
Серед великого різноманіття природних адсорбентів найбільшого практичного застосування набули високодисперсні шарувальні силікати (сапоніт, бентоніт, гідрослюда, нонтроніт) та шарувально-стрічковий силікат палигорcькіт (Кадошкінов В.М., 1997).
В галуз скотарства молочного напряму їх дію вивчали здебільшого з метою отримання відносно чистої продукції.
Окремі автори вважають, що зниження процесу адсорбц накопичення радіонуклідів в тваринному організмі можливе при складанн спеціальних раціонів направленої дії шляхом введення в її склад речовин з високоадсорбційними властивостями [35].
Виходячи з цього, ми вивчали вплив сапоніту, введеного до складу раціону, на перебіг тільності, отелень та післяотельного періоду корів в умовах господарства, що розташоване на відносно чистій від радіонуклідів території.
Розділ 1.
Огляд літератури
У розділ представлені літературні відомості щодо впливу різних екологічних факторів на організм свійських тварин і статеві органи, зокрема про причини і фактори, що обумовлюють виникнення та перебіг отелу, післяродового періоду, та можливі їх корекції шляхом згодовування різних мінеральних речовин.
1.1 Вплив абіотичних і біотичних факторів на відтворювальну функцію корів
Серед абіотичних факторів зовнішнього середовища найбільший вплив на організм мають: температура, тиск, повітря, відносна вологість, інсоляція, освітлення.
Повітряне середовище безпосередньо впливає на організм тварин і, перш за все, на обмін речовин та фізико-хімічні властивості крові [45], а також сприяє виникненню захворювань, зміні молочної продуктивності.
Статистичні дані вказують на достовірну залежність появи деяких захворювань корів як травми статевих органів, перебіг важких отелів, гнійних запалень статевих органів і затримання посліду від пори року [40]. В умовах півночі з цілорічним утриманням тварин у приміщеннях відбуваються значн морфофункціональні зміни в яєчниках, що призводять до тривалої неплідност [11].
Стан відтворення стада визначається низкою технологічних і господарсько-організаційних факторів [49]. Встановлена залежність відтворювальної здатності корів від їх концентрації в приміщенні. При підвищеній щільності поголів'я у дію вступають внутрішні регулюючі системи організму, які ведуть до зниження запліднюючої здатності тварин [17].
На сьогоднішній день накопичена значна інформація про залежність росту і розвитку тварин від віку досягнення статевої зрілості, нтенсивності і тривалості їх використання, рівня продуктивності від повноцінності годівлі [17, 50], тобто забезпечення організму поживними біологічно активними речовинами, що мають вплив на морфологічний функціональний стан органів та систем, включаючи статеву [1].
Велику роль у відтворенні тварин відіграють вітаміни. Вони впливають на процеси оновлення структур матки, імунні взаємозв'язки, підвищення запліднення, повноцінність статевих циклів. Особлива роль у забезпеченні тварин вітамінами належить вітаміну А, головною природною формою якого є каротин. Недостатня кількість каротину в кормах призводить до кератизації слизових оболонок статевих органів, внаслідок чого тварини втрачають здатність до запліднення. Інколи запліднення настає, але зигота, яка утворилася, розсмоктується [49].
Вітамін А ма велике значення в регуляції статевого циклу, підтриманні фізіологічного стану ендометрію і скоротливої властивості матки [36].
Дефіцит вітамінів А та Е в раціоні призводить до зниження неспецифічної резистентності організму корів [21].
1.2 Причини фактори родів
Родовий акт – складний біологічний процес до цього часу ще не вивчений достатньо. Регуляція родової діяльності при її порушенн перебуває в прямій залежності від наших знань, що стосуються вивчення різних ланок цього складного у біологічному відношенні процесу.
Спираючись на літературні дані треба мати на увазі, що в розвитку і підтриманні родово діяльності необхідно враховувати такі причинні фактори: нервово-рефлекторні, гормональні, нейро-гуморальні, біоенергетичні, метаболічні, трофічні, механічн [33].
Характеристику перебігу родів у свійських тварин описав А.П. Студєнцов [39]. За його визначенням, родовий акт – це фізіологічний процес, який закінчується виведенням з організму матері дозрілого життєздатного плоду та визнання плодових оболонок і навколородових рідин.
Таким чином, отелення настає в результат функціонування складного комплексу нейрогуморальних факторів під контролем центральної нервової системи та її найвищого відділу – кори головного мозку.
1.3 Передвісники отелення
Значна частина науковців у своїх працях серед багатьох симптомів передвісників отелення виділяють зміни стану крижово-сідничних зв'язок, піхви, вим'я, виділення слизу із статевої щілини, зміни поведінки тварин [28, 31, 39].
Про терміни виникнення цих ознак немає єдиної думки.
За даними А.П. Студєнцова [39], таз стає родовим за 12 – 36 годин до початку виведення плоду, але зв'язки можуть розслаблятися ще за 1 – 3 тижні до отелення. Аналогічні дан наводять Д.Д.Логвінов [31], Г.В. Звєрєв із співавторами [36].
У своїй публікації низка авторів, виходячи і з власних спостережень вказують, що набряк статевих губ розвивається в різних тварин одного виду неоднаково, а у деяких зовсім відсутній до початку отелення [49].
Розрідження слизової пробки шийки матки і самовільне виділення її із статевої щілини як один із передвісників отелення виявляється за 1 – 2 дні до отелення [28, 36, 38, 46, 50].
Виділення молозива А.П. Студєнцов [39], Г.В. Звєрєва із співавторами [36], спостерігали за 2 – 3 дні.
Зміни в поведінці тварин як ознаки передвісників отелення, за спостереженнями В.С. Шипілова і співавторів [47], виявляються по-різному: одні тварини весь час стоять і піднімають хвіст, друг переступають тазовими кінцівками; у третіх можуть бути одночасно вс перераховані ознаки.
Із описаного вище видно, що передвісники отелення проявляються певними симптомами, які при ретельному спостереженні доступні для урахування і можуть з успіхом використовуватися для передбачення часу отелення.
1.4 Перебіг родів
У родовому акті прийнято виділяти три стадії: підготовчу або розкриття і розширення шийки матки, виведення плоду або народження теляти і послідову або вигнання плодових оболонок та залишків навколоплодових рідин.
Розкриття і розширення каналу шийки матки відбувається з боку внутрішнього її отвору до піхви. Цьому сприяє значно виражений естрогенний фон і тиск плодових оболонок: А.П. Студєнцов [39].
Повідомлення про тривалість підготовчої стадії родів у корів дуже різні. Так, окремі автори у своїх роботах [5, 28, 31, 46] наводять дані із власних спостережень, що підготовча стадія у корів триває 3 – 12 годин.
На думку В.С. Шипілова і А.М. Лобікової [48], продовження підготовчої стадії залежить від умов утримання корів до родів.
Після завершення розкриття шийки матки в тазову порожнину породіллі вклинюється плід в оболонках тисне на внутрішнє гирло шийки матки. Це рефлекторно викликає виділення окситоцину, під впливом якого перейми стають довшими, паузи – короткими. Зовнішня зміна ритму скорочень матки характеризується розривом або виходом плодового міхура із родових шляхів, що свідчить про початок стадії виведення плоду. Незадовго до цього корова, як правило, лягає .
Зникнення потуг проявляється рефлекторно внаслідок подразнення нервових закінчень родових шляхів плодом, який вклинився в тазову порожнину. Скорочення м'язів діафрагми черевного пресу призводить до максимального підвищення тиску в черевній порожнині. Встановлено [12, 42], що ці скорочення у корів продовжуються 2 – 7 с. періодично чергуються з паузами.
При проходженні голови плоду через статеву щілину активність перейм і потуг досягає найвищого напруження. Після виходу голови настає коротка пауза. Потім під впливом сильних перейм і потуг виводяться із родових шляхів плечовий пояс і груди теляти. Після цього знову настає пауза, по закінченні якої під дією перейм і потуг плід виходить повністю. Пуповина, як правило, обривається в процесі родів, але в окремих випадках теля може народжуватись з непошкодженою пуповиною. Роди при тазовому передлежанн відбуваються в тій же послідовності і зустрічаються в 4 – 5 % випадків [47].
Ряд дослідників науковців у своїх роботах наводять дані, що стадія виведення плоду триває від 20 хвилин до 3 – 4 годин і більше [21, 39, 46].
Г.М. Калиновський, О.А. Омельяненко відмічають, що виведення плоду у корів проходить за 84 ± 11 хв. [20].
Зразу ж після народження теляти настає пауза в перебігу отелення. Через певний час знову відновлюються перейми і слабо помітн потуги, які сприяють вигнанню посліду і залишків навколоплодових рідин.
Процес виділення посліду корів безпосередньо залежить від особливостей плацентарного зв'язку [28]. Активність маткових скорочень у цей період сприяє порушенню зв'язку між карункулами і котиледонами і призводить до вигнання плодових оболонок [16].
До головних причин, що обумовлюють виділення посліду належать зменшення об'єму порожнини матки, тертя стінки матки і карункулів [29].
За даними Г.М. Калиновського, А.О. Омельяненко [20], послідова стадія родів у корів становить 756 ± 73 хв.
За спостереженнями інших дослідників, на стадію виділення посліду впливають годівля, умови утримання та пора року: в осінньо-зимовий період послід виділяється 3,51 ± 0,2 і 4,1 ± 0,17 год., в зимово-весняний – 4,05 ± 0,13 4,03 ± 0,16 год. відповідно [33, 40].
З наведених даних видно, що перебіг родового акту вивчали багато дослідників. Проте, як свідчать їх повідомлення, питаннями впливу низьких доз тривалого радіоактивного опромінення на перебіг тільност отелень цікавились окремі дослідники. Зокрема А.С. Ревунець встановив, що добавка сапоніту до раціону корів в умовах радіаційного забруднення, як з погляду його сорбційних властивостей, так і вмісту мікроелементів має важливе значення для перебігу фізіологічних процесів в організмі тільних.
1.5 Перебіг післяотельного періоду
З виділенням посліду отел закінчується і тварина вступає в новий період життя, який називається післяотельним або пуерперальним [5, 16, 39].
Всі літературн дані відносно терміну закінчення післяотельного періоду та інволюції статевого апарату корів неоднозначні.
Деякі дослідники визначають, що повна інволюція статевого апарату корів закінчується впродовж 3 4-х тижнів після отелення одночасно із завершенням інволюції матки [29].
При нормальних умовах годівлі і утримання інволюція статевого апарату у здорових корів закінчується на 17 – 18 – й день після отелення не тільки за клінічними ознаками, а і за гістологічною будовою м'язових елементів та ендометрію. Інш автори встановили, що клінічна інволюція статевого апарату у корів при стійловому утриманні закінчується на 23 – 26 день, а при пасовищному – на 17 19 день [13].
Основними природними факторами, що прискорюють перебіг післяотельного періоду і посилюють нволюційні процеси в статевих органах корів, є покращення годівлі і утримання [21], активний моціон, моціон з бугаєм – пробником [47, 48].
