Реферат: Управління інноваційними платформами проектів енергозберігаючих технологій у житлово комунальному господарстві

відсутність сформованої системи стандартів і нормативів для критеріальної оцінки рівня енергоефективності процесів, продукції, технологій, послуг;

3. Неефективність управління енергозбереженням з боку державних органів, а саме відсутність спеціалізованого органу управління енергозбереженням з визначенням його прав відповідальності;

4. Слабка фінансова підтримка діяльності з підвищення ефективності використання енергії:

низький рівень бюджетного фінансування програм енергозбереження;

недостатність важелів державної підтримки формування цільових джерел фінансування реалізац енергозберігаючих програм і заходів;

відсутність достатніх власних коштів у господарюючих суб'єктів, що збільшена кризою неплатежів; відсутність фінансових ресурсів (фондів) для цілей енергозбереження й (або) пільгового кредитування;

5. Нерозвиненість механізмів стимулювання та мотивації енергозбереження:

відсутність системи економічного впливу на споживачів енергетичних ресурсів з метою підвищення їхньої зацікавленості в енергозбереженні, досягненні й поліпшенн нормативних показників енергоефективності;

відсутність механізмів зацікавленості споживачів енергоресурсів у підвищенні енергетично ефективності;

недосконалість цін тарифів на енергоресурси;

слабке використання цінового (тарифного) регулювання;

відсутність механізму зацікавленості суб'єктів в енергозбереженні.

Функціонування системи енергозбереження на корпоративному рівні ускладнюється наявністю наступних проблем:

недооцінка рол малого бізнесу в енергозбереженні;

відсутність банку даних науково-технічних досягнень, що сприяє інноваційному розвитку підприємств ЖКГ;

низька зацікавленість споживачів енергії в реалізації енергозберігаючих проектів;

відсутність програмно-технічних засобів для енергоаудиту та інфраструктури спеціалізованих енергозберігаючих організацій, що ініціюють реалізацію енергозберігаючих проектів;

недостатня кількість кваліфікованого персоналу.

Таким чином, у цей час системи енергозбереження державного, регіонального і корпоративного рівнів практично не використовують наявний інноваційний потенціал. Однак управління нноваційними проектами і програмами енергозбереження та впровадження ресурсозберігаючих технологій є однією із стратегічних цілей розвитку України.

Другий розділ дисертаційної роботи присвячений розробці структури та функцій інноваційно платформи управління проектами енергозбереження в ЖКГ. Автором обґрунтована концептуальна модель інноваційного розвитку енергозбереження в житлово-комунальному господарстві, економіко-математична модель формування нвестиційних пріоритетів в управлінні проектами інноваційного розвитку енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві, когнітивна модель і механізми управління інноваційними проектами енергозберігаючих технологій.

Запропонована автором концептуальна модель показана на рис.4. Модель включає систему цілей збалансованих показників розвитку, на основі яких формується основний цикл управління (моніторингу) програми. Програма інноваційного розвитку містить ряд взаємозалежних проектів або їх портфелів, реалізація яких забезпечує досягнення стратегічних цілей. Проекти будуються на основі кращої практики й уроків, сформованих двома когнітивними циклами. При цьому інноваційна платформа програми розвитку будується на нових знаннях і технологіях, що надходять із зовнішнього середовища, а також когнітивних циклах перенесення кращої практики й уроків виконаних проектів.

Схема включає три базових цикли управління – цикл моніторингу проектів і програми на основ збалансованої системи показників по цілям, цикл вивчення і переносу кращо світової практики в масштабовані моделі проектів, цикл вивчення уроків для недопущення повторення помилок.

Система управління переносить в інноваційну платформу енергозберігаючі технології (ЕТ), та забезпечує їх своєчасне використання. Сьогодні впровадження ЕТ у галузях нематеріального виробництва, у першу чергу житлово-комунального господарства, не носять масового характеру, та використання енергоресурсів має низьку ефективність.

У робот обґрунтована схема інформаційного забезпечення інноваційної платформи управління проектами ЖКГ з урахуванням економічних реалій України.

Реалізацію проектів оптимізації режимів подачі і розподілу тепла споживачам визначимо на основі її подання з позицій системного підходу як єдиної системи, що функціону в деякому середовищі. Виділення об’єкта із середовища дозволяє здійснити декомпозицію системи, визначити керовані параметри, вхідну і вихідну інформацію системи.

До середовища відносять, як правило, некеровані підсистеми, а також ті підсистеми, керування якими здійснюється на інших ієрархічних рівнях. У цьому випадку до середовища віднесемо споживачів, систему підготовки теплоносія, макроекономічні умови, що склалися на даний період у країні.

Виділення системи з середовища здійснюється також на підставі певної мети її функціонування.

Тод функціонування системи теплопостачання можна представити у вигляді оператора F:

Y = F(Х, W, U) (1)

тобто оператора, що перетворить вхідну інформацію Х(q,p,t) у вихідну Y(Q,P,T) з урахуванням вектора вимог середовища W(Qs,Ps,Ts) і вектора керування U(S,R) де q, p, t витрата, тиск, температура теплоносія на вході в систему теплопостачання; Q, P, T – витрата, тиск, температура теплоносія на виході із системи теплопостачання; Qs, Ps, Ts – такі параметри теплоносія (витрата, тиск, температура), що забезпечують необхідний рівень якості теплопостачання; S, R – структура системи теплопостачання і її параметри при заданій структурі. Таким чином, процес керування системою теплопостачання полягає в підтримці таких параметрів на виході системи Y(Q,P,T), які забезпечують вимоги середовища W(Qs,Ps,Ts) по забезпеченню комфортних умов у споживачів, тобто забезпечення виконання наступної умови:

Y(Q,P,T) >= W(Qs,Ps,Ts). (2)

Основною задачею, яку вирішує система теплопостачання, є забезпечення споживачів опаленням заданої якості при мінімізації енергетичних ресурсів, що витрачаються на реалізацію технологічного режиму теплопостачання:

J = У {J1 [(Х(q,p,t), U(S,R)], J2 [W(Qs,Ps,Ts), U(S,R)] }. (3)

Показники ефективності функціонування системи теплопостачання, тобто енергозбереження, визначаються обсягами газу й електроенергії, затрачуваними на забезпечення технологічного режиму подачі і розподілу споживачам теплоносія, що забезпечу задану якість теплопостачання:

У J1 [(Х(q,p,t), U(S,R)]. (4)

Під якістю будемо розуміти підтримку в приміщенні комфортного температурного режиму, що для кожного теплового району залежно від температури зовнішнього повітря визначається кількістю поданого тепла

У J2 [W(Qs,Ps,Ts), U(S,R)]  (5)

G1 >= J2 [W(Qs,Ps,Ts), U(S,R)] >= G2, (6)

де G1,G2 відповідно мінімальне і максимальне значення тепла, необхідне для підтримки в приміщенні комфортного температурного режиму.

Таким чином, процедуру формування оцінки, що дозволяє визначити ефективність функціонування системи теплопостачання з позиції гармонізації цілей споживачів постачальників теплоносія, можна представити у вигляді наступної ієрархічно моделі прийняття багатокритеріального рішення.

Оцінка функціонування системи теплопостачання J базується на значеннях локальних показників, що характеризують рівні ефективності I1, I2, In і D1, D2, Dn якост роботи кожного теплового району.

Отже, керування режимами функціонування системи теплопостачання зводиться до рішення багатокритеріального завдання. Рішення даного завдання пов’язане з вибором принципу оптимальності, що визначає властивості оптимального рішення. Таким чином, дана задача є задачею векторної оптимізації, що має безліч різних принципів оптимальності. У цьому випадку концептуальна сторона вибору принципу оптимальності віднесена до компетенції суб’єктів регулювання системи теплопостачання. З іншого боку, формальна сторона рішення багатокритеріально задачі може бути представлена у вигляді реалізації наступних основних етапів: нормалізація локальних показників ефективності і якості функціонування системи теплопостачання, визначення області рішення, визначення схеми компромісу.

Для забезпечення дієвості запропонованої інноваційної платформи була сформована когнітивна модель управління інноваційними проектами енергозберігаючих технологій, враховуючи основні напрямки і перспективи розвитку житлово-комунального господарства. Відмінна риса запропонованої когнітивної моделі полягає в наявності двоелементної базової моделі прогнозування, яка включає робочу (РМ) детерміновану (ДМ) моделі, що дозволяє ефективно вирішувати завдання прогнозування розвитку житлово-комунального господарства з реалізацією принципу динамічного відновлення бази уроків проектів.

Таким чином, в роботі автором представлена декомпозиція інноваційної платформи управління проектами енергозбереження у ЖКГ.

У третьому розділ дисертаційної роботи автором розроблені механізми моделювання інноваційного розвитку енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві, обґрунтовані стратегічні цілі і завдання інноваційного розвитку систем енергозбереження в житлово-комунальному господарстві. Проаналізовано структуру функції системи управління проектами впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство. Оцінено ефективність впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство.

Реалізація проектів ресурсозбереження, що забезпечують оптимізацію технологічних режимів подачі теплоносія споживачам, вимагає проведення структуризації оператора F як для окремих елементів системи, так і для системи в цілому.

Модель активних елементів ТЕЦ або котелень можна представити поліномом другого порядку:

H=d1+d2q+d3q2, (7)

де H – напір активного елемента, d1, d2, d3 – коефіцієнти навантажувально характеристики активного елемента, q – витрата через активний елемент.

Модель на ділянц трубопроводу теплової мережі характеризується наступною залежністю:

Piн – Piк – ciqiв = 0, (8)

де Piн, Piк – тиск на початку кінці i-ої ділянки трубопроводу, ci – гідравлічний опір i-ої ділянки трубопроводу, qi – витрата на i-ій ділянці трубопроводу, в – константа, що визначає вид апроксимації на ділянці трубопроводу.

Модель функціонування магістральних і розподільних мереж визначається моделлю сталого потокорозподілення в тепловій мережі, що описується системою рівнянь виду:

f(Piн, Pik, qi, лi) = 0, iєM (9)

У qi - У qi, jєV (10)

Piн = Pj, iєV, jєV - , (11)

Pik = Pj, iєV, jєV+, (12)

де f(Piн, Pik, qi, лi) – нелінійні монотонно зростаючі або спадаючі безперервні функції, що визначають режим передач теплоносія по ділянці трубопроводу; M – множина індексів реальних дуг графа мережі; V – множина індексів вузлів графа мережі; jєV - , jєV+ – множина індексів дуг графа мережі вихідних і вхідних в j-ий вузол.

Виконані в дисертації дослідження дозволили розробити науково-обґрунтовані рекомендації з управління інноваційним розвитком систем енергозбереження в житлово-комунальному господарстві.

Вивчення впливу енергетичної складової на конкурентоспроможність послуг дозволило виявити залежність зростання енергоємності в галузі ЖКГ від обсягів падіння виробництва зростання енерговитрат у структурі собівартості житлово-комунальних послуг. На основі піднятої проблематики були систематизовані основні фактори, що визначають недостатню ефективність роботи систем енергозбереження.

У ход дисертаційного дослідження був зроблений аналіз ефективності формування функціонування систем енергозбереження на державному, регіональному корпоративному рівнях, сформульовані загальні напрямки їх інноваційного розвитку на основі інституціональних перетворень, що дозволяють врахувати особливості інноваційного потенціалу енергозбереження на житлово-комунальних підприємствах.

Проведене дослідження дозволило розробити концептуальну модель інноваційного потенціалу енергозбереження в ЖКГ, що дозволяє зробити прогноз зниження споживання енергії, визначити основні його складові і фактори, що роблять найбільший вплив на цей потенціал.

Дослідження нституціональних проблем інноваційного розвитку систем енергозбереження дозволило запропонувати модель створення системи енергозбереження для досягнення цілей використання інноваційного потенціалу підприємств ЖКГ на основі формування спеціалізованих енергозберігаючих компаній.

У четвертому розділ дисертаційного дослідження “Впровадження результатів досліджень у практику управління інноваційними платформами проектів енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України” обґрунтовані напрямки впровадження методології проектного управління в практику інноваційного розвитку енергозбереження в житлово-комунальному господарстві міст. Сформульован проекти ефективної витрати енергоресурсів при реалізації технологічного режиму подачі і розподілу споживачам теплоносія, що забезпечує заданий рівень якост теплопостачання у вигляді задачі нелінійного математичного програмування

qihi/(102*з) →min (13)

ф1 qi,hi€ Ω

Ω:

fr = signqrcrqr2 +b1ri signqiciqi2 + b1ri (d1+d2qr+d3qr2) =0 rÎM2 (14)

fr = (d1+d2qr+d3qr2) +b1ri signqiciqi2 + b1ri (d1+d2qr+d3qr2) =0 r€L2 (15)

fr =hr1 - hia+ b1ri (signqiciqi2+ hir) + b1ri (d1+d2qi+d3qi2) =0 r€ N2 (16)

qi= b1ri qi i€N1 (17)

qj*<= qj<= qj**, j=L (18)

G1 <= кс Qi g(ф1 – ф2) <=G2 (19)

де M – множина комплексів, що відповідають ділянкам мережі, N – множина індексів, що відповідають виходам із мережі, L – множина індексів, що відповідають активним елементам мережі (індекси 1 і 2 для цих множин відповідають гілкам і хордам відповідно), qi – витрата по ділянці мережі, b1ri – елемент цикломатично матриці, ci – гідравлічний опір ділянки мережі, hr, h1 задані значення напору, с – щільність теплоносія, g – теплоємність, ф1, ф2 – значення температур у прямій і зворотній мережі, з – к. к. д. активних елементів теплової мережі, qj*,qj** - нижня і верхня межа пропускної можливості входів системи теплопостачання.

Запропонований в дисертації алгоритм вирішення системи рівнянь (13) – (18) дозволяє визначити оптимальний гідравлічний режим системи теплопостачання з урахуванням мінімізації витрат електроенергії на подачу теплоносія споживачам, тобто забезпечується ефективність функціонування системи теплопостачання, облік співвідношення (19) дозволяє визначити температурний графік, що забезпечу необхідну якість функціонування системи теплопостачання.

Вирішення даного завдання дозволить реалізувати проекти планування режимів функціонування систем теплопостачання і їх оперативного управління, а також контролю вироблення, збуту, транспорту, і раціонального розподілу теплової енергії.

Реалізація даних проектів забезпечить підвищення ефективності і якості функціонування системи теплопостачання за рахунок: підтримки економічних режимів роботи теплових мереж на основі раціональних гідравлічних режимів; зниження аварійності теплових мереж за рахунок зниження надлишкового тиску в мережі; підвищення оперативност керованості режимів функціонування систем теплопостачання.

ВИСНОВКИ

Аналіз проблем функціонування підприємств житлово-комунального господарства показує, що першочерговими завданнями в галузі є вирішення проблем зростання вартост житлово-комунальних послуг у контексті модернізації і розвитку інфраструктури ЖКГ шляхом впровадження комплексу інноваційно-інвестиційних проектів. Існу гостра необхідність пошуку шляхів розробки й оптимізації програм модернізації, будівництва і розвитку житлово-комунальних підприємств як комплексу взаємопов'язаних інвестиційних проектів.

Фінансові проблеми галузі зводяться до: наявності кредиторської заборгованості, в основному за енергоносії; дебіторської заборгованості, в основному населення за спожит послуги; неврегульованості деяких питань у фінансових відносинах з державою; існуючих тарифів, які не покривають поточних витрат й інвестиційної складової. Значна частина фінансових проблем може бути вирішена за рахунок здійснення низки організаційно-фінансових заходів

Дослідження стану підприємств житлово-комунального господарства засвідчило істотне зростання витрат на підприємствах, що зумовлено загальними тенденціями зростання вартост енергоносіїв.

Аналіз іноземного досвіду реформування житлово-комунального господарства дозволив дійти висновку про необхідність формування власної моделі реформування галузі, орієнтованої на нноваційну перебудову.

Дослідження нормативно-правового поля функціонування ЖКГ в Україні засвідчило відсутність організаційно-правових передумов реалізації інноваційного оновлення та енергозбереження в галузі та відсутність послідовної стратегії розвитку галузі.

Запропонован структура та функції інноваційної платформи управління проектами енергозбереження в ЖКГ забезпечують ефективність на рівні реалізації комплексу проектів.

Проведене дослідження дозволило авторові побудувати концептуальну модель інноваційного потенціалу енергозбереження в ЖКХ, що дозволяє прогнозувати зниження потреб енергії, визначати складові та фактори, що забезпечують ефективність його використання.

Сформульован проекти ефективної витрати енергоресурсів при реалізації технологічного режиму подачі й розподіли споживачам теплоносія, що забезпечує заданий рівень якост теплопостачання.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ

1. Ачкасов І.А. Управление инновационными программами энергосбережения // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - № 3.

2. Ачкасов І.А., Прокопенко В.О., Пан Н.П., Юрьева С. Ю, Соболева Г.Г. Систематичні підходи до формування інвестиційних програм // Научно-технический сборник "Коммунальное хозяйство городов". - Киев: Техніка, 2003. - №47. - С.102-109.

3. Ачкасов И.А., Торкатюк В.И. Особенности формирования имитационных моделей материального стимулирования повышения экономической результативности деятельности строительных предприятий // Научно-технический сборник "Коммунальное хозяйство городов". - Киев: Техніка, 2003. - №50 - С.164-170.

4. Ачкасов И.А., Дмитрук И.А., Пан Н.П., Соболева Г.Г., Хохотва А.А. Особенности повышения эффективности процесса диверсификации производственной деятельности предприятий строительной отрасли на основе систем контролинга // Научно-технический сборник "Коммунальное хозяйство городов". - Киев: Техніка, 2004. - №54. - С.67-91.

5. Ачкасов І.А. Торкатюк B.I., Пан М.П., Димченко В.В., Сухонос М.К. Моделювання модернізації інженерних мереж на комунальних підприємствах міста Харкова при реалізації енергозберігаючих проектів // Проблеми та перспективи енерго-, ресурсозбереження житлово-комунального господарства. - Харків, ХНАМГ, 2005. - С.115-117.

6. Ачкасов И.А., Семенов В.Т., Торкатюк В.И., Шатенко А.Л., Хомутенко А.В., Свичка С.А., Степаненко С.А., Дмитрук И.А., Черноморденко Г.В. Особенности формирования ресурсосберегающих систем в жилищно-коммунальной отрасли на основе энергетических принципов проектирования и строительства жилых зданий // Проблеми та перспективи енерго-, ресурсо- збереження житлово-комунального господарства. - Харків, ХНАМГ, 2005. - С.128-134.

7. Ачкасов І.А., Мороз O.I. Ресурсозберігаючі режими експлуатації міського електротранспорту у автономній республіці Крим // Проблеми та перспективи енерго-, ресурсозбереження житлово-комунального господарства. - Харків, ХНАМГ, 2005. - С.180-183.

8. Ачкасов І.А. Торкатюк В.І., Штерн Г.Ю., Булига С.М., Соболева Г.Г., Богдан Н.Н., Куценко Т.Г. Хохотва А.А. Стратегічні підходи до формування ефективних критеріїв і систем управління інвестиційно-будівельним комплексом у регіоні // Научно-технический сборник "Коммунальное хозяйство городов". - Киев: Техніка, 2006, № 68. - с.248-254.

9. Ачкасов И.А., Торкатюк В.И., Сидоренко А.Л., Золотова Н.М. Миграция населения Украины, ее социально-экологические последствия и влияние на состояние рынка труда региональных инфраструктур // Научно-технический сборник "Коммунальное хозяйство городов". - Киев: Техніка, 2006, № 75. - С.187-193.

10. Ачкасов А.І., Ахромкін А.О. Наукові засади економічного використання ресурсів та впровадження новітніх технологій // Матеріали науково-практичної конференц "Економічна освіта та наука: досвід та перспективи розвитку", 22-23 листопада 2007 року, м. Харків. – С.35-37.

АНОТАЦІЯ

Ачкасов І.А. Управління нноваційними платформами проектів енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 управління проектами і програмами. Київський національний університет будівництва архітектури, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі автором проведений аналіз стану споживання енергоресурсів у процес функціонування житлово-комунальних господарств. Сформовано оцінки ефективност функціонування житлово-комунального господарства України. На підставі аналізу вітчизняного та закордонного досвіду реформування житлово-комунального господарства критично переосмислена загальнодержавна програма реорганізац систем енергозбереження ЖКГ України і концептуальні засади механізму розвитку житлово-комунального комплексу.

Запропоновано структуру і функції інноваційної платформи управління проектами енергозбереження у ЖКГ. Автором обґрунтована концептуальна модель інноваційного розвитку енергозбереження в житлово-комунальному господарстві, економіко-математична модель формування інвестиційних пріоритетів в управлінні проектами нноваційного розвитку енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві, когнітивна модель і механізми управління інноваційними проектами енергозберігаючих технологій. На підставі розроблених моделей інноваційного розвитку запропонована система збалансованих показників стратегічного управління енергозбереженням житлово-комунальних господарств України.

Автором розроблен механізми впровадження інноваційних платформ енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві, обґрунтовані стратегічні цілі і завдання розвитку систем енергозбереження в житлово-комунальному господарстві.

Обґрунтован напрямки впровадження методології проектного управління у практику нноваційного розвитку енергозбереження в житлово-комунальному господарств міст.

Ключові слова: житлово-комунальне господарство, енергоресурси, енергозбереження, інноваційна платформа, управління проектами.

АННОТАЦИЯ

Ачкасов И.А. Управление инновационными платформами проектов энергосберегающих технологий в жилищно-коммунальном хозяйстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 - управление проектами и программами. Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2008.

В диссертационной работе автором проведен анализ состояния потребления энергоресурсов в процессе функционирования жилищно-коммунальных хозяйств. Сформированы оценки эффективности функционирования жилищно-коммунального хозяйства Украины. На основании анализа отечественного и зарубежного опыта реформирования жилищно-коммунального хозяйства критически переосмыслена общегосударственная программа реорганизации систем энергосбережения ЖКХ Украины и концептуальные положения механизма развития жилищно-коммунального комплекса. Определены проблемы и перспективы инновационного развития систем энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве в разрезе государственного, регионального, корпоративного и местного уровней. Разработаны структура и функции инновационной платформы энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве.

Автором разработана концептуальная модель инновационного развития энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве, экономико-математическая модель формирования инвестиционных приоритетов в управлении проектами инновационного развития энергосберегающих технологий в жилищно-коммунальном хозяйстве, когнитивная модель и механизмы управления инновационными проектами энергосберегающих технологий. В рамках концептуальной модели предложена система сбалансированных показателей стратегического управления проектами и программами энергосбережения жилищно-коммунальных хозяйств Украины.

Автором разработаны модели внедрения энергосберегающих технологий в жилищно-коммунальном хозяйстве, обоснованы стратегические цели и задачи инновационного развития систем энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве. Проанализирована структура и функции системы управления проектами внедрения инновационных энергосберегающих технологий в жилищно-коммунальное хозяйство. Оценена эффективность внедрения инновационных энергосберегающих технологий в жилищно-коммунальное хозяйство.

В работе обоснованы направления внедрения методологии проектного управления в практику инновационного развития энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве городов. Предложены пути реструктуризации органов местного самоуправления и жилищно-коммунальных предприятий при переходе на инновационное управление энергосбережением. Сформированы предложения по внедрению сбалансированной системы показателей в стратегию управления параметрами энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве.

Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, энергоресурсы, энергосбережение, инновационная платформа, управление проектами.

ANNOTATION

Аchkasov І.А. Management of project innovation platform for energy saving technology. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of candidate of technical science in specialty 05.13.22 project and program management. Kiev national university of construction and architecture, Kiev, 2008.

In dissertation author provide system analyses of using energy recourses in functioning housing enterprises. Develop estimate of functioning housing sector of Ukraine. On the bases of analyses of national and international experience analyses in development housing sector critically created program of reforming of National housing program and conceptual mechanisms of further development.

Proposed of the structure and functions of innovation platform for project management in energy saving for housing sector. Author perform of conceptual model of innovation development in energy saving of the housing sector, economic mathematician model of development of innovation priority in management of innovation development, cognitive model and mechanisms of management innovation project for energy saving. On the basis of innovation development models proposed system of balances score cards for strategic program management in housing sector.

Author develops mechanism of implementation of innovation platform in housing sector, defined of strategic goals and tasks of development energy saving program in hosing sector.

Defined of main direction of implementation project management methodology for innovation development program in housing sector.

Key words: housing sector, energy resources, energy saving, innovation platform, project management.