Учебное пособие: Політична економія
Учебное пособие: Політична економія
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського
Економіко-гуманітарний факультет в м.Мелітополі
Кафедра менеджменту ЗЕД
ОПОРНІ КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ
ПО КУРСУ ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ
викладача В’юник Н.К.
Мелітополь, 2006
ЗМІСТ
№
п/п ТЕМА
1 Політична економія як наука
2 Економічні системи: поняття, структура, типи.
3 Виробнича система, структура, типи виробничих систем 9
4 Виробнича система: трансформація постійних ресурсів в продукти. Крива виробничих можливостей
5 Конкурентна ринкова система
6 Попит, фактори його формування, закон попиту
7 Пропозиція, фактори формування, закон пропозиції
8 Ринкова рівновага попиту пропозиції
9 Монополістична ринкова система
10 Змішана ринкова система
11 Державний сектор
12 Приватний сектор
13 Інвестиції та капіталоутворення.
14 Грошова система країни
15 Інтеграційні процеси формування світової економічної системи 43
Тема 1. “Політична економія як наука”
1.Виникнення і розвиток ПЕ.
2.Предмет та об’єкт ПЕ.
3.Функції ПЕ.
4.Методи економічного дослідження.
Методичні поради
Ця тема є першою у вивченні курсу, тому вона потребує відповідної конкретної підготовчої бази, яку повинні мати студенти. Крім того, вказана тема характеризується певними складнощами, оскільки вона дає установку на вивчення всього курсу і охоплю такі проблеми, які будуть конкретизуватися і детально вивчатися у майбутньому. Тому виникає необхідність виділити найосновніші проблеми, які дали би можливість студентам зрозуміти суть цієї науки і познайомитися з тими завданнями, що потрібно буде вирішувати уже при вивченні самого курсу. Отже, виділяємо такі проблеми, як: історичні етапи розвитку політичної економії; предмет та об'єкт політичної економії; структура і функції політичної економії; методи економічного дослідження.
Кожна наука характеризується своїм історичним шляхом розвитку, має свій предмет дослідження, свою структуру, виконує певні функції. Це стосується і політично економії, однак вона є базовою наукою і використовує у своїх економічних дослідженнях систему методів, за допомогою яких стають зрозумілими економічн процеси, що відбуваються у суспільстві.
Політична економія пройшла тривалий шлях свого становлення і
сформувалася як самостійна наука у ХУІІ-ХУШ ст., подаючи цілісне пояснення суті економічного життя. Вона допомагає зрозуміти розвиток суспільства, допомагає описати, пояснити і спрогнозувати економічну поведінку.
Сформувавшись як наука, політична економія постійно розвивається
разом з економічними системами суспільства. При цьому вона пройшла ряд етапів, що пов'язано із зміною існуючих економічних систем на нові, більш прогресивніші.
Сучасна політична економія не протиставляє себе ідеям економістів
попередніх поколінь, а продовжує, розвиває, доповняє їх по різних напрямках, спектр яких значно розширився і суперництво між якими значно загострилось.
Політична економія, як кожна наука, має свій предмет. Це суспільна наука,
вона досліджує виробнич відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг у світі обмежених ресурсів. Політична економія вивчає економічні закони, що діють в економічній системі, допомагає їх пізнати використати ці знання в практичній діяльності людей.
Об'єктом дослідження в політичній економії є економічна система, яка
функціонує на основ певних виробничих відносин. В цій якості економічні системи мають сво особливості, слід розглядати їх історичний, практичний і суспільний характер. м властива певна внутрішня структура. Прийнято
структурувати економічн системи з позицій: фаз руху виготовленого продукту; функціонування рівнів економіки; характеру регулювання економіки, характеру власності на ресурси.
Політична економія виконує ряд функцій, через які відображається її роль в розвитку суспільства в розвитку людського пізнання. З'ясовуючи внутрішні зв'язки економічних явищ, досліджуючи дію економічних законів, політична економія розробляє рекомендац щодо формування економічної політики, яку повинна проводити держава з метою підвищення ефективності суспільного виробництва і забезпечення більш високого рівня життя людей.
Кожна наука використову певні методи дослідження Політичній економії
Важливою є самостійна робота студентів над засвоєнням теми "Політична економія як наука". Рекомендовано такі проблеми для самостійного вивчення:
1. Основн теоретичні напрями на сучасному етапі розвитку політичної економії.
2. Економічн системи як об'єкт політичної економії.
3. Теорія перехідних економічних систем.
4. Внесок вітчизняних вчених у розвиток політичної економії.
5. Альтернативна вартість в системі категорій політичної економії.
6. Обмеженість ресурсів як фактор впливу на теорії господарювання в ринковій економіці.
Словник нових термінів понять
Економічний аналіз - виведення економічних принципів і закономірностей із відповідних фактів економічної дійсності.
Економічні ресурси - земля, праця, капітал та підприємницькі здібності, що використовуються у виробництві товарів та послуг.
Економічна система - сукупність механізмів чи інститутів функціонування і розвитку національно економіки.
Ефективний розподіл ресурсів - розподіл ресурсів в економіці між вироб¬ництвом різних товарів послуг, який максимізує задоволення потреб споживачів.
Економічна модель - спрощена картина реальної дійсності, абстрактне узагальнення.
Кейнсіанська аналітична економія - макроекономічні концепції, які ведуть до висновку, що в ринковій економіці ресурси не завжди використовуються повністю і що за допомогою відповідної фіскальної і монетарної політики можна досягти повної зайнятості.
Макрорівень - рівень агрегативного розгляду економічної системи в масштабах світового господарства, національного господарства країни, секторів економіки.
Мікрорівень - рівень розгляду економічної системи в масштабах її окремої ланки, сегмента.
Неокласична аналітична економія - теорія, згідно з якою непередбачені зміни рівня цін можуть спричиняти макроекономічну нестабільність в короткостроковому періоді, однак в довгостроковому періоді за повного обсягу виробництва економіка стабільна внаслідок гнучкості цін і зарплати.
Підприємницькі здібност - здатність людини організовувати певне поєднання інших ресурсів для виробництва продукту, ухвалювати послідовні неординарні рішення, здійснювати нновації та йти на ризик.
Ринкова економіка - економіка, в якій рішення самих споживачів, постачальників ресурсів і фірм визначають розподіл ресурсів.
Ринкова система - ус ринки продуктів і ресурсів та зв'язки між: ними; механізм, що дозволяє цінам, які складаються на цих ринках, розподіляти обмежені економічні ресурси та узгоджувати і координувати рішення, які ухвалюють споживачі, фірми та постачальники ресурсів.
Рідкісність (обмеженість) ресурсів - нестача (обмеженість) землі, капіталу, прац підприємницького таланту для задоволення безмежних матеріальних потреб людей.
Основна література: № 6, 9, 10, 13.
Додаткова література: 2.
Тема 2 “Економічн системи: поняття, структура, типи ”
1. Поняття економічно системи та її структура
1.1. Поняття економічно системи
1.2. Виробничі економічн системи
1.3. Ринкові економічн системи
1.4. Цінові економічн системи
1.5. Грошові економічн системи
1.6. Фінансові економічн системи
1.7. Фіскальні економічн системи
2. Функціонально-історичні типи економічних систем
2.1. Конкурентна ринкова система
2.2. Монополістична ринкова економічна система
2.3. Адміністративна економічна система
2.4. Змішана економічна система
2.5. Традиційна економічна система
3. Перехідні економічн системи
3.1. Поняття перехідно економічної систем
3.2. Типологізація перехідних економічних систем
3.3. Особливост функціонування перехідної економічної системи України
Методичні поради
Економічна теорія вивча мотиви, поведінку та діяльність індивідів та інституцій, що зводяться до найраціональнішого комбінування обме-женими, рідкісними факторами виробництва з метою отримання якнай-більшої, максимальної кількості споживчих благ і послуг. Економічна теорія вивчає ще відносини між індивідами, інституціями, у певних ви-падках і державою, з приводу виробництва, обміну, розподілу і спожи-вання матеріальних і духовних благ. Уся організована сукупність зв'язків у відносинах між суб'єктами економіки з приводу виробництва, обміну, розподілу і споживання в економічній науці визначається як економічна система.
Економічна система ключовим поняттям, об 'єктом економічної теорії, вона охоплює усі аспекти господарського життя країни: від діяльності окремої маленької фірми до функціонування потужних галузей. Економічна система включає в себе всі рівн мікро- та макроекономіки.
У запропонованій лекц ми ставимо перед собою завдання розкрити поняття економічної системи, розглянути її внутрішню структуру, про-стежити, як протягом історії національн господарства змінювали фор¬ми свого функціонування.
Економічна система як дність елементів підсистем, що у своїй взаємодії наповнюють змістом це поняття, має свою структуру, куди входять: виробнича підсистема економічно системи, ринкова, цінова, грошова, фінансова, фіскальна (податкова) підсистеми, підсистеми роз-поділу та регулювання. Далі ми розглянемо принципи функціонування кожної з підсистем. Економічні системи різняться між собою специфі-кою регулювання економіки: у цих системах має місце механізм ринко-вого регулювання, в інших - адміністративне державне планування і розподіл. У запропонованій темі буде здійснено типологізацію національних економічних систем за способом організації регулювання на: адміністративні, монополістичні, змішані, перехідні та традиційні еко¬номічні системи з короткою характеристикою х основних властивос¬тей. Ми також розглянемо види економічних систем з позицій історич¬ного розвитку. В основу історичної класифікації економічних систем нами покладено визначальний у певний історичний період інститут власності на ресурси та механізм організації економіки. Нами буде проаналізова¬но докапіталістичні, капіталістичні, соціалістичні, посткапіталістичні та постсоціалістичні типи економічних систем.
Дослідження економічно систем, в першу чергу їх порівняльний аналіз - це відносно новий напрям економічної науки, започаткований на За¬ході у 60-х роках XX ст. Вагомий вклад у цій царині економічних знань належить українським вченим, зокрема, економістам з діаспори Всево¬лоду Голубничому і Богдану Гаврилишину. Теорія економічних си¬стем, проблеми їх типологізації та структуризації, порівняльний аналіз національних економік висвітлено у наукових монографіях, навчальних посібниках, публікаціях матеріалів наукових конференцій тощо. Так, аме¬риканськ вчені Кемпбелл Макконнелл і Стенлі Брю здійснюють класи¬фікацію і аналіз економічних систем за домінуючим механізмом регу¬лювання економічних процесів та за формою власності на економічні ресурси, виділяючи при цьому: чистий капіталізм командну економіку, змішані системи та традиційну економіку. Німецький економіст Вальтер Оукен, в свою чергу, виділяє два чистих різновиди економічних систем, які існують швидше теоретично, ніж реально - адміністра¬тивні та конкурентні. Ці два типи економічних систем співвідносять¬ся між собою так, як дві протилежні точки на відрізку, а всі економічні системи між цими крайніми точками характеризуються Оукеном як змішані і відрізняються між собою переважанням або ринкового, або адміністративного механізму регулювання економічних процесів. До речі, Оукен не бере до уваги форму власності на ресурси у своїй теорії класифікації економічних систем. Французький економіст Раймон Барр виділяє такі основні типи економічних систем в їх історичному розрізі: систему замкнутого докапіталістичного господарства, систему реміс¬ничого простого капіталістичного господарства, систему капіталістич¬ної економіки, систему колективної економіки, систему корпоративної економіки і змішані економічні системи.
Кожна національна економічна система являє собою складний конг-ломерат людських відносин у сфер господарського життя. Кількісний та якісний стан цих відносин постійно змінюється, економічна система, наче живий організм, завжди перебуває в русі. Якщо в національній еко-номіці кардинально змінюється природа економічних відносин, відбу-вається посилений рух від малоефективних до прогресивніших форм господарювання - то такі економічні системи в економічній науці виз-начаються як перехідні. До перехідних економік належить і економічна система України. У запропонованій лекції ми визначимо особливості перехідної економічної системи України, напрями еволюції її інституцій, функціонування підсистем виробництва, обміну, регулювання у струк¬турі національної економіки України.
Самостійного поглибленого вивчення вимагають наступні проблеми:
1. Інтеграція економічних систем в різних школах економічної теорії.
2. Сучасна еволюція форм власності у соціоекономічних системах.
3. Інформація як важливий ресурс розвитку у сучасних постіндустріальних системах.
4. Негативне значення функціонування кримінального сектора в перехідній економічній систем України.
Під економічною системою розуміють спосіб організації господарювання,
або сукупність механізмів та інститутів становлення та регулювання практики господарювання.
Кожна національна економічна система має свою внутрішню функціональну
структуру як організовану дність підсистем: виробничої, ринкової, цінової, грошової, фінансової, фіскального регулювання, розподілу та споживання.
За способом організац господарювання виділяють такі історичні типи
економічних систем: адміністративні, конкурентні, монополістичні, змішані, традиційні, перехідн тощо.
Перехідною вважають таку економічну систему, яка перебуває у стадії
трансформації з одного якісного стану в інший. Має місце реорганізація кооперативів діяльності та нститутів власності, розподілу та регулювання ресурсів, продуктів та доходу.
Національну економічну систему України можна визначити як перехідну,
постсоціалістичну, ндустріальну, постадміністративну, квазіринкову.
Словник нових термінів понять
Адміністративна економічна система базується на державній, або так званій суспільній власност на засоби і результати виробництва, для неї притаманні виключно державн методи регулювання економіки.
Грошова економічна система - це конгломерат органів, установ, інституцій формування, руху і використання грошей і грошових потоків.
Фінансова економічна система - це сукупність механізмів, інститутів, установ по формуванню, руху використанню грошових фондів суб'єктів економіки: держави, корпорацій, домогосподарств.
Економічна система - це сукупність організованих елементів, підсистем виробництва, обміну, споживання регулювання та зв'язків між ними, об 'єднаних спільною метою.
Laissez faire - так званий чистий капіталізм епохи вільної конкуренції (в перекладі означа "хай тече як тече"). Ця економічна система характеризується приватною власністю на ресурси та використанням
системи ринків та цін для координації економічної діяльності та управління нею.
Змішана економічна система (ринково-державна або державно-ринкова) базується на поєднанні державно приватної власності, та державні та ринкові механізми регулювання.
Традиційна економічна система характерна для слаборозвинених країн (Афганістан, Нікарагуа, Іран, Заїр та ін.) заснована на звичаях. Тут техніка виробництва, обмін, розподіл доходів рунтується на давніх звичаях; спадковість і касти диктують економічні рол ндивідам, що зумовлює чітко виражений соціально-економічний застій; технічний прогрес і впровадження інновацій різко обмежені оскільки вони суперечать традиціям і загрожують стабільності суспільного ладу.
Перехідна економічна система - це різновид змішаної в період трансформації економічної системи з одного в інший функціональний чи функціонально-історичний тип.
