Быстрый поиск

Реферат: Дверезнімальний пристрій коксової печі

Досвід експлуатації цього й аналогічних йому механізмів, у яких електропривод розташований під кабіною керування, показав що такі конструкції, можуть працювати цілком задовільно. Для нормального обслуговування такого електропривода потрібно спеціальний пристрій на міжбатарейній площадці коксової батареї, що дало би можливість вільно підходити до електроустаткуванню і механізмам, установленим на рамі. При відсутності такого пристрою обслуговування електропривода значно утруднено. Тому описана конструкція особливо на діючих коксових установках, не одержала широкого поширення.

ДВЕРЕЗНІМАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ ДВЕРЕЗНІМАЛЬНИХ МАШИН

Дверезнімальні пристрої дверезнімальних машин і коксовиштовхувача виконують ті самі операції, але конструктивно відрізняються друг від друга через порівняно невеликі габаритні розміри дверезнімальних машин. Дверезнімальний пристрій є найбільш складним і відповідальним механізмом дверезнімальної машини. Його конструкція в значній мірі визначає як конструкцію і компонування інших вузлів і механізмів дверезнімальної частини, так і її експлуатаційні якості. Сучасні дверезнімальні пристрої цілком механізують зв'язаний зі зняттям і установкою коксових двер комплекс операцій, що складається з відгвинчування і загвинчування ригельних гвинтів; підйому й опускання ригелів; зриву дверей; відводу (підведення) і підйому (опускання) дверей; повороту дверей на 90° для зручності її чищення.

Для виконання цих операцій дверезнімальний пристрій має наступні п'ять механізмів, що приводяться в рух окремими електродвигунами: верхній і нижній механізми відгвинчування-загвинчування ригельних гвинтів, механізм, зриву дверей, механізм відводу і підйому (підведення й опускання) дверезнімального пристрою і механізм повороту дверезнімального пристрою.

Усіма механізмами керує машиніст із кабіни керування.

Дверезнімальний пристрій штангового типу при відводі дверей від печі на 950—1000 мм пересувається на цю же відстань по рейковому шляху убік гасильного вагона.

Рейковий шлях покладений на основному каркасі дверезнімальної частини машини. Завдяки пересуванню дверезнімального пристрою убік гасильного вагона навантаження на ходові колеса дверезнімальної частини різко міняється. Передні ходові колеса (з боку печей) розвантажуються, а задні (з боку гасильного вагона) одержують значне додаткове навантаження. Центр ваги машини переміщається убік гасильного вагона. У нових машинах штангового типу в зв'язку з необхідністю повороту двері для її чищення навантаження на задні ходові колеса ще більш збільшилися.

У різних положеннях штангового дверезнімального пристрою з дверима і без її навантаження на ходові колеса різко міняються. Використовують три основних положення штангового дверезнімального пристрою. На підставі даних, можна зробити висновок, що у відношенні стійкості машини найбільш небезпечними положеннями є перше і третє.

Слід зазначити, що при всіх трьох положеннях дверезнімальна машина повинна пересуватися по обслуговуючій площадці уздовж фронту коксових печей. При цьому додаткові поштовхи, а також можливі нерівності й ухили шляху можуть ще більше зменшити стійкість штангової дверезнімальної машини.

Дверезнімальний пристрій ричажного типу по проекті КБ Коксохіммаша

В даний час запроектована і прийнята в якості типовий дверезнімальна машина з підоймовим пристроєм. Положення центра ваги дверезнімальної частини в цій машині при всіх операціях практично залишається на її осі. Відношення сумарних навантажень задніх ходових коліс до навантажень передніх у підоймових дверезнімальних машин складає близько 1,35.

Ричажний дверезнімальний пристрій виконує всі операції, зв'язані зі зніманням і установкою коксових дверей, а також з підйомом дверей для її чищення, крім операцій по чищенню арміруючих рам і коксових двер.

Цей пристрій складається з поворотної рами, встановленої в каркасі дверезнімальної машини на верхній і нижньої підшипникових опорах. У верхній частині поворотної рами на осі підвішені два верхніх кутових важелі, а в нижній на двох коротких осях два нижніх кутових важеля. У вузлах верхні і нижні кутові важелі з'єднані між собою двома тягами. У вузлах до верхніх і нижніх кутових важелів шарнірно підвішена так називана колиска.

Верхні і нижні кутові важелі, тяги і колиска, шарнірно з'єднані між собою, утворять замкнутий чотирьохланок механізм, що забезпечує цілком визначений заданий рух колиски.

На колисці встановлюють наступні механізми: верхній і нижній механізми відгвинчування і загвинчування ригельних гвинтів, кожний з який складається з електродвигуна, редуктора і голівки, що відгвинчує; механізм зриву двері, що складаються з електродвигуна, черв’ячно-гвинтового редуктора, верхнього захоплення, нижнього захоплення тяги і хитної рами; пружинний буфер; кінцевий вимикач, що обмежує хід захоплень з лінійками, закріпленими на тязі; механізм повороту ригелів.

Чотирьохланковий механізм приводиться в рух від черв’ячно-гвинтового редуктора, тяга якого зв'язана з віссю, що з'єднує два нижніх кутових важелі, і тяги. Черв’ячно-гвинтовий редуктор і електродвигун, що приводить його в рух, установлені на хитній рамі. До підстави поворотної рами болтами прикріплений зубцюватий сектор, що знаходиться в зачепленні із шестірнею механізму повороту дверезнімального пристрою. На тязі встановлена лінійка, за допомогою якої приводиться в рух кінцевий вимикач, що обмежує хід колиски.

Ричажний дверезнімальний пристрій у момент його підходу до дверей. Тяга черв’ячно-гвинтового редуктора знаходиться у висунутому положенні, що забезпечує заданий хід колиски з установленими на ній механізмами вперед убік печей на 950—1000 мм.

Механізм відводу-підведення і підйому-опускання дверей

У кінематичній схемі механізму відводу-підведення і підйоми-опускання дверей верхні і нижні важелі шарнірно з’єднані ланкою. Черв'ячно-гвинтовий редуктор і електродвигун установлені на хитній рамі, тому тяга черв’ячно-гвинтового редуктора сприймає тільки стискаючі чи розтяжні зусилля. Тяга черв’ячно-гвинтового редуктора з віссю нижніх ведучих кутових важелів, роблячи зворотно-поступальний рух, змушує кутові важелі виконувати гойдаючий рух на осях, закріплених на поворотній рамі.

Великий радіус кутових важелів, рівний 1150 мм, забезпечує таку траєкторію руху коксових дверей, при якій висновок футеровці двері з печі виробляється практично по прямій. Лише після висновку футеровці двері починаються помітний подъєм кутових важелів. При загальному заданому відводі кутових важелів на 1000 мм подйом їх, а отже, і двері дорівнює приблизно 380 мм. Для відводу і підйому важелів гайка черв’ячно-гвинтового редуктора закріплена на ній, тяга роблять хід, рівний 550 мм. Конструкція механізму передбачає можливість подачі кутових важелів (а отже і хід колиски) рівний 50 мм уперед.

Конструкція вузла складає з тяги, черв’ячно-гвинтового редуктора з віссю нижніх кутових важелів, забезпечує передачу зусилля від тяги до осі через пружину, створюючи гарні умови для роботи механізму. Проектом передбачена установка кінцевого вимикача, призначеного для відключення електродвигуна в тому випадку, якщо зусилля, створюване чер’вячно-винтовьм редуктором, перевищить проектне і пружина буде цілком стиснута.

Привод механізму відводу-підведення і підйому-опускання дверей і з'єднання його з нижніми ведучими кутовими важелями і тягами за допомогою осі. На другому кінці швидкохідного вала черв’ячно-гвинтового редуктора зроблений квадрат для ручного аварійного привода механізму.Нижні ведучі кутові важелі консольно підвішені у вузлах, закріплених у поворотній рамі. Хитання важелів відбувається на бронзових підшипниках із графітним мастилом. До нижніх кутових важелів приварені смуги дивіться рис.16, що упираючись у ролики, закріплені на поворотній рамі, створюють додаткову стійкість колиски.

Підвіска верхніх кутових важелів, на осі, закріпленої в поворотній рамі, роздільно подвешеньї на бронзових підшипниках із графітним мастилом два верхніх кутових важелі. Стопорні кільця утримують кутові важелі в заданому положень.

Механізм зриву двері

Механізм зриву двері встановлюють на колисці. Він призначений для розриву тимчасових зв'язків, що утворяться в процесі коксування через відкладення смоли і нагару між дверима, арміруючою рамою і коксовим пирогом.

На дверезнімальній машині підоймового типу для уніфікації встановлений механізм, аналогічний механізму зриву в коксовиштовхувача. Його конструкція докладно списана в розділі «Дверезнімальний пристрій коксовиштовхувача».

Нижню опору підоймового дверезнімального пристрою встановлюють на металоконструкції ходового візка. Висота опорної рами може бути різна в залежності від відстані між головкою рейки шляху дверезнімальної машини і подом коксової печі. Для більш точної установки по висоті усього дверезніамльного пристрою при його монтажі на коксових печах застосовують дубові регулювальні прокладки. Висота регулювальної прокладки повинна бити в межах 40—50 мм. П'ята, приварена до поворотної рами, і корпус виготовлені зі сталевого лиття. На нижній опорі знаходиться конічний роликопідшипник № 7530. Кульові поверхні опорного кільця й обойми роблять нижню опору самоустановлювальної.

Верхня опора складається зі сталевого литого корпуса, прикріпленого болтами до верхньої частини основного каркаса металоконструкції дверезнімальної частини машини, і цапфи, закріпленої на верху поворотної рами болтами. Опора має самоустановлювальний дворядний роликовий підшипник № 3622, що укріплений на цапфі і разом з нею може переміщатися уздовж осі в корпусі на 25—30 мм. Це необхідно для точної установки дверезнімального пристрою при монтажі на коксових печах. Підшипник періодично змазують через отвір, що закривається пробкою.

Механізми повороту важільного дверезнімального пристрою

На рис.17 показані загальний вид і кінематична схема типового механізму повороту важільного дверезнімального пристрою. Механізм встановлюється в середній частині ходового візка. Він складається зі електродвигуна 1, еластичної муфти 2, редуктора 3 із шестірнею 4. Остання знаходиться в зачепленні з зубчатим сектором 5, що закріплений на нижній частині поворотної рами болтами 6. На кінці вала редуктора 3 зроблений квадратний хвостовик 7, службовець для ручного аварійного привода механізму. Кінцеві вимикачі 8 за допомогою лінійок 9 обмежують кут повороту дверезнімального пристрою. Керування виробляється з кабіни машиніста.

ОПИС МЕХАНІЗМІВ ВІДГВИНЧУВАННЯ І ЗАГВИНЧУВАННЯ РИГЕЛЬНИХ ГВИНТІВ І ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТІВ, ЩО КРУТЯТЬ

Механізми відгвинчування і загвинчування приводять в обертальний рух ригельні гвинти запірних пристроїв двер коксових печей. Гвинтові запірні пристрої притискають раму коксових дверей, що ущільнює, до дзеркала арміруючої рами, у результаті чого утвориться необхідна для коксувань герметизація коксових печей.

Типовий гвинтовий запор, прийнятий на більшості коксохімічних заводів, зображений на рис.18. До корпуса коксових дверей на визначеній відстані друг від друга прикріплюють чи заклепками болтами 2 дві литі чавунні гайки 3, що мають праву трапецевидну однозаходного нормального різьблення діаметром 70 мм із кроком 10 мм.

У кожну гайку 3 угвинчується ригельний гвинт 4, на безрізьбову частину якого вільно надівається кований ригель 5. Ригельний гвинт має циліндричний виступ, на який надіта шайба 6. На кінці ригельного гвинта зроблений квадрат 7 розміром 46x46 мм і конус 8. На безрізьбовій частині гвинта ригель утримують шайба 9 і шплінт 10. У робітнику положень ригель заводиться в гаки 11, жорстко закріплені на крилах арміруючих рами 12, що притиснута до кладки коксових печей анкерними колонами.

Ригельний гвинт має праве різьблення, тому при обертанні його по годинній стрілці він угвинчується в гайку і захоплює за собою ригель 5, відводячи його від гаків арміруючої рами 12. Для відводу ригеля від гаків ригельний гвинт повинний зробити один-два оборотів, у результаті чого між ригелем і гаками утвориться зазор у 10—20 мм. При такому положень ригеля двері можуть бути вільно знята чи встановлена.

При обертанні ригельного гвинта проти вартовий стрілки він виходить з гайки 3. При цьому циліндричний виступ на ригельному гвинті через шайбу 6 упирається в ригель 5, пересуваючи його до упора з гаками, а при подальшому обертанні створює розпірне зусилля, необхідне для герметизації коксової печі.

Отже, розпірне зусилля, створюване двома ригельними гвинтами 4 при їхньому вигвинчуванні, є зусилля, з яким рамка, що ущільнює, 13 притискається до дзеркала арміруючої рами 14. Щоб це зусилля було достатнім для герметизації коксової печі, до ригельного гвинта варто прикласти визначений момент, що крутить. На основі багаторічних досвідчених даних установлено, що величина цього моменту, що крутить, повинна бути не менш 75 кгм.

Звичайно прийнято називати відгвинчуванням операцію, у результаті якої ригель відходить від гаків і двері звільняються. Загвинчуванням прийнято називають операцію, що створює ущільнення між рамкою коксових дверей, що ущільнює, і дзеркалом арміруючої рами. Однак вище було зазначено, що для відводу ригелів від гаків необхідно угвинчувати ригельний гвинт у гайку, а для того, щоб утворилося ущільнення між дверима.

КОКСОНАПРАВЛЯЮЧА

Коксонаправляюча служить для направлення видаваного з коксової печі коксу в гасильний вагон. Вона не має самостійного механізму пересування і може пересуватися уздовж фронту коксових печей тільки разом із дверезнімальною частиною машини.

Умови роботи коксонаправляючі важкі. Кожні 6—8 хв. протягом приблизно 1 хв. через кошик проходить розпечений кокс із температурою 900—1000°.

Коксонаправляюча рис.19 складається з наступних основних вузлів і механізмів: рама металоконструкції 1, що є її каркасом; ходовий візок 2, що спирається на два ходових схили 3; кошик 4 з механізмом 5 для її пересування; чотирьох встановлених на основному каркасі опорних ролика 6, на яких пересувається кошик; чотири бокових упорних ролики 7, установлених на кошику; два ролики 8, установлених на верхній частині і передбачення кошика від перекидання при вихідному її положень;пристрій для відкривання і закривання двер кошика 9; кінцеві вимикачів 10 для обмеження ходу кошика; два верхніх завзятих ролики 11, що охороняють від перекидання всю коксонаправляючу при проходженні через кошик коксового пирога; чавунна плита 12. шарнірно підвішена нагорі кошики і забезпечуе більш спокійне завантаження гасильного вагона коксом; перехідні площадки, сходи 14, огородження 15 і зчіпний пристрій 16.

Кошик є однієї з основних частин коксонанравляючою. Габаритні її розміри — висота, ширина, довжина, а також її установка стосовно поду коксової печі залежать від габаритних розмірів останньої. Типовий кошик коксонаправляюча складається зі звареного каркаса, до бічним стінок якого приварені з просвітом 20—25 мм
смуги перетином 8х100 мм зі сталі марки Ст. 3. У кошиках старих конструкцій замість смуг встановлювали на заклепках швелери
№ 10. На нижню частину кошика (дно і стінки), що більш інших частин піддається абразивній дії минаючого коксового пирога, укладають чавунні плити товщиною 25—30 мм. Ці плити, що прикріплюються до каркаса кошика болтами з потайною голівкою, є змінними. Для більш точної установки дна кошика стосовно поду коксової печі під нижні плити поміщають прокладки. На верхній частині кошика також зміцнюють болтами чавунні плити, що охороняють від високої температури розпеченого коксу верхню частину основного каркаса і тролей, що живлять дверезнімальну машину струмом.

Кошик має двох дверей 17, установлені на бічних її частинах. Ці двері уможливлюють перехід через кошик, коли вона знаходиться у вихідному положенні. Завдяки спеціальному пристрою дверей автоматично закриваються, коли кошик знаходиться в крайньому передньому робітнику положень, і автоматично відкриваються, коли кошик повертається у вихідне положення.

Конструкція пристрою для автоматичного відкривання і закривання дверей корзини складається із дверей, прикріпленої до кошика двома шарнірнимипетлями. На кожних дверях болтами, що мають потайну голівку, установлюють кронштейн. На кронштейні знаходиться ролик, що входить у фасонний паз деталі, прикріпленої до каркаса коксонаправляючої. У залежності від того, яке напрямок має рух кошика, ролик, пересуваючи по пазу деталі, автоматично чи відкриває закриває двері.

Необхідність у відводі кошика без відкривання двер може виникнути в аварійнихвипадках при тривалій непрнривній подачі чи електроенергії при буравлень печей, коли заповнена розпеченим коксом кошик повинний бути очищений вручну.

Механізм пересування кошика

Механізм пересування кошика коксонаправляючої підводить кошик до арміруючих рами для напрямку коксу в гасильний вагон і відвід її у вихідне положення для пересування коксонаправляючої разом із дверезнімальною частиною машини уздовж фронту коксових печей. При проходженні коксового пирога через кошик з'являються сили тертя, що прагнуть відвести її від арміруючих рами. Конструкція механізму пересування кошика повинна гарантувати є можливість такого відводу.

Кінематична схема нового механізму, розроблена КБ Коксохіммаша, складається зі електродвигуна, пружної запобіжної муфти, черв’ячно-гвинтового редуктора, що качається рами, тяги і пружинного амортизатора.

У вузлі Д тяга черв'ячно-гвинтового редуктора шарнірно з'єднана з трьох вугільним важелем. Ланка у вузлі шарнірно з'єднано з кошиком, а опори шарнірних вузлів і жорстко прикріплені до ходового візка.

Положення всіх ланок механізму пересування при крайньому задньому вихідному положень кошика. Коли тяга черв'ячно-гвинтового редуктора зробить хід нагору на 270 мм, ланки механізму встановлюють так, як доведено на малюнку пунктиром. При цьому кошик робить хід вперед убік печей на 500 мм, стаючи, таким чином, у робоче положення. При робітнику положень кошика ланки встановлюються по прямій, завдяки чому виходить надійне автоматичне стопоріння кошика. Усе навантаження кошика на ці ланки при проходженні коксового пирога передаються на ланку другий кінець якого в вузлі з'єднаний із пружинним амортизатором .

Якщо зусилля, що прагне відсунути кошик від печі зростає, що може бути при недостатньо точній установці кошика по осі коксової печі, то воно передається на пружину амортизатора. При цьому пружина стискується і весь кошик плавно відходить від печі на 15—20 мм, що практично не відбивається на роботі коксонаправляючої.

Механізм пересування кошика й особливо шарнірні вузли підоймової системи працюють у важких температурних умовах. У коксонаправляючої конструкції КБ Коксохіммаша установлюють втулки з графітним мастилом для змазування всіх тертьових поверхонь шарнірних вузлів. Такі втулки виявилися цілком придатними в умовах експлуатації.

Описані механізми успішно працюють на багатьох машинах, забезпечуючи необхідний по величині хід кошика, автоматичне її стопоріння в передньому робітнику положень, плавність ходу кошика і підведення її до арміруючої рами на малій швидкості, що важливо для збереження обробленої поверхні дзеркала рами.

Кінематична схема механізму з двома рейковими передачами, розташованими в нижній частині кошика. Цей механізм працює краще, ніж механізм із зубцюватими конічними передачами. Однак наявність відкритих передач, розташованих у важко доступних для обслуговування місцях, значно знижує його експлуатаційні якості.

Механізм пересування кошика, не має таких недоліків і працює задовільно на багатьох машинах. Однак щоб уникнути передачі зусиль, що виникають при проходженні коксового пирога через кошик, на усіх ланки цього механізму варто встановлювати додатковий стопорний пристрій.

На ряді машин кошик пересувають за допомогою редуктора, ланцюгової і рейкової передач, різних варіантів кривошипно-шатунних механізмів і інших.

Зусилля, що діє на кошик при проходженні через неї коксового пирога, приймається рівним 3000 кг. На це зусилля розраховують усі ланки механізму пересування кошика. На основі проведених іспитів швидкості пересування 83 м/хв споживана потужність була дорівнює 10,3 квт. По проекті на механізмі пересування машини встановлений електродвигун типу МТВ-42-8 потужністю 16 квт при швидкості обертання 718 об/хв.

Механізм пересування надійний у роботі і забезпечує нормальну експлуатацію машини.

Недоліками механізму випливає вважати незручний доступ до підшипників ходових коліс зі сторони гасильного вагона ы установку одноребордних ходових коліс.

Механізм відводу-підведення двері дверезнымального пристрою

Хід колиски склав 950 мм (по проекті 1000 мм). Операція підведення двері продовжуються 15 сек. (по проекті 25 сек). Середня швидкість підведення двері до печі 3,75 м/хв; по проекті ця швидкість повинна бути 1,7 м/хв. Невідповідність проектної і фактичної швидкостей пояснюється тим, що в ланцюзі електродвигуна не було проектного опору для зниження швидкості, що повинне включатися за 500 мм до підходу дверей до печі.

Тривалість операції відводу двері, склала 16 сек, (по проекті 17 сек.). Потужність, споживана з мережі при підведенні дверезніма без дверей, складає при пуску 3,4 квт, а потім плавно падає до 0,9 квт. При підведенні двере'ьема з дверима витрата потужності при пуску складає 3,8 квт, а потім плавно падає до 0,8 квт.

При відводі дверезніма без дверей, після спаду пускової потужності, витрата потужності збільшується з 2,2 квт на початку ходу дверезніма до 4,4 квт наприкінці ходи. При відводі дверезніма з дверима потужність на валу електродвигуна поступово зростає з 3 до 9 квт. По проекті на механізмі відводу-підведення двері встановлені електродвигун типу МТВ-31-6 потужністю 11 квт при швидкості обертання 953 про/хв, що цілком забезпечує надійну роботу механізму.

Механізм відгвинчування-загвинчування ригельних гвинтів

Тривалість операції відгвинчування складає 9—15 сек., а біля 32 сек (у тому числі 20 сек. затрачається на операцію догвинчування гвинта для створення надійного ущільнення). По проекті на відгвинчування чи загвинчування передбачено 12 сек.

Швидкість обертання голівки, що відгвинчує, склала 10,8 об/хв. Число оборотів при загвинчуванні ригельних від 1,5 до 2,5 обертів (по проекті 2 оберти). Потужність, споживана з мережі, склала при відгвинчуванні 0,9—1,2 квт, при загвинчуванні 0,96-1,1 квт і при догвинчуванні 1,46—1,56 квт.Встановленими електродвигунами потужністю 0,9 квт забезпечує нормальну роботу механізму.

До недоліків механізму варто відвести малу довжину квадратної частини голівки, у результаті чого вона часто виходить з ладу, і кріплення пальців шарніра Гука шплінтами, що часто зрізуються.

Механізм зриву двері.

Фактична швидкість пересування захоплень склала 0,96 м/хв (по проекті 0,66 м/хв). Збільшення швидкості порозумівається установкою електродвигуна зі швидкістю обертання 1420 об/хв замість проектної —970 об/хв. Максимальна потужність, споживана з мережі, при зриві дверей 2,4 квт, що припустимо, з огляду на характеристику електродвигуна і короткочасність роботи механізму на цьому режимі.

Механізм повороту дверезніма тривалість операції повороту склала 8 сек. (по проекті 6 сек.). Швидкість повороту дорівнює 1,92 об/хв (проектну 2 об/хв). Потужність, споживана на валу 0,96-1,16 квт.

Установлений на механізмі проектний електродвигун (0,9 квт) цілком забезпечує нормальну роботу механізму. Механізм пересування кошика коксонаправляючої. Тривалість операції підведення кошика при довжині ходу, рівної 495 мм (по проекті 500 мм), складає 8 сек. (по проекті 9 сек.). Потужність, споживана з мережі, при русі кошика склала 1,5 квт, а при упорі кошика в раму 1,8—2,35 квт.

На механізмі встановлений електродвигун типу ТАГ-22-4 потужністю 1,4 квт при швидкості обертання 1440 об/хв, що забезпечує нормальну роботу механізму.

ШЛЯХУ ДВЕРЕЗНІМАЛЬНОЇ МАШИНИ З РОЗДІЛЬНОЇ КОКСОНАПРАВЛЯЮЧОЇ

Дверезнімальна машина і коксонаправляюча пересуваються по рейковому шляху, покладеному уздовж коксової боки батарей на обслуговуючій площадці. Для типових машин колія дорівнює 1500 мм; для машин, що обслуговують печі великої ємності,1800 мм.

Кріплення рейок уздовж батарей і контрфорсів виробляється за допомогою ребер, приварених до підкладок. Останні кріпляться до балок, покладеним уздовж обслуговуючої площадки батарей. З'єднання рейок виробляється за допомогою стиковихнакладок і болтів, у місцях стиковки повинні бити опори.

На ділянках проміжних і кінцевих площадок і вугільної вежі кріплення рейок до підкладок виробляється за допомогою накладок і болтів.

Для забезпечення нормальної роботи механізмів дверезнымальної машини рейковий шлях повинний бути покладений по висоті точно на відповідності з проектною оцінкою, а також на заданій відстані від крайки кладки печі (чи від осі батарей).

Рейковий шлях не повинний мати підйомів і ухилівщо утрудняють точну установку машини по осі печі, що обслуговується. Кріплення рейкового шляху дверезнімальної машини виробляється перед пуском батарей в експлуатацію, після закінчення росту кладки печі.

ДВЕРЕЗНІМАЛЬНА МАШИНА І КОКСОВИШТОВХУВАЧА ПЕКОКОКСОВИХ ПЕЧЕЙ

Операції, зв'язані з видачею коксу на сучасних пекококсових печах, виробляються за допомогою дверезнімальних машин і коксовиштовхувачів, що принципово не відрізняються від машин вуглекоксових печей.

Однак, як показало іспит у виробничих умовах, величина навантажень, сприйманих механізмами при зніманні двер і виштовхуванні коксу, значно відрізняється від величини навантажень на вуглекоксових печах.

Нижче наводяться дані, отримані при іспиті механізмів пекококсових машин.

На відміну від старих пекококсових печей, що працюють із приставними дверима без заходу футеровки усередину печі, на випробованій пекококсовій батареї встановлені двері коркового типу, на яких цегло тримачі і футеровка входять усередину печі на 280—300 мм.

При застосуванні дверей такої конструкції між стінками камери, цеглотримачами і футеровкою у процесі коксування утворилася щільна маса з пекового коксу, що настільки утрудняла зрив дверей і висновок її з печі, що запроектовані механізми не могли робити ці операції.

Після зменшення висоти футеровки двері на 120—130 мм і заміни чавунної футеровки шамотної зусилля зриву і відводу двері все-таки залишалися дуже високими і складали на машинній стороні 18 т і на коксової 21 т (включаючи вагу дверей—2,5 т). Ця величина в 4—4,5 рази більше зусилля зриву двері на вуглекоксовій батареї.

Тому стало необхідним підсилити не тільки механізми зриву двері, але й металоконструкцію дверезнімальної штанги, коксовиштовхувача зі стосовними до неї вузлами, а також дверезнвмальний пристрій і ходовий візок дверезнімальної машини.

Іспитом було встановлено, що при вазі коксового пирога в 8 т нормальне зусилля виштовхування складає близько 20 т заграфічування камер різко збільшує це зусилля.

Якщо порівнювати зусилля, необхідні для виштовхування вугільного і пекового коксу при однаковій їхній вазі, то можна зробити висновок, що на виштовхування пекового коксу потрібно зусилля в 2—2,5 рази більше, ніж на виштовхування вугільного коксу.

Випробуванням була встановлена також різниця в тривалості дії максимального зусилля при виштовхуванні вугільного і пекового коксу. Так, при виштовхуванні вугільного коксу максимальне зусилля виштовхування має місце на ділянці шляху штанги 500 - 1000 мм, а потім воно різко зменшується.

При виштовхуванні пекового коксу максимальне зусилля утримується на ділянці шляху штанги 9000—10000 мм, на ділянці в 10—20 разів більшому. Ця обставина повинна враховуватися при розрахунку штанги, що виштовхує, на міцність, і особливо при розрахунку її на поздовжній вигин.