Реферат: Туриз як галузь світового господарства
На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать наступні чинники:
v Економічне зростання і соціальний прогрес привели до розширення об'єму ділових поїздок і поїздок з пізнавальною метою.
v Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки.
v Збільшення числа найманих робітників і службовців в розвинених країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня.
v Інтенсифікація праці і отримання трудящими більш тривалих відпусток.
v Розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами призвів до розширення міжособових зв'язків між і усередині регіонів.
v Розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес в області телекомунікацій.
v Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей.
Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язаний із збільшеним впливом туризму на економіку окремої країни. В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:
§ Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпечення зайнятості. Позитивний вплив туризму на економіку держави відбувається лише у тому випадку, коли туризм в країні розвивається всесторонньо, тобто не перетворює економіку країни в економіку послуг. Іншими словами, економічна ефективність туризму припускає, що туризм в країні повинен розвиватися паралельно і у взаємозв'язку з іншими галузями соціально-економічного комплексу.
§ Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП країни.
§ Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, обслуговуючі сфери туризму.
- Із зростанням зайнятості у сфері туризму ростуть доходи населення і підвищується рівень добробуту нації.
Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм слід розглядати, погодившися з економічними відносинами окремих країн.
Міжнародний туризм входить до числа трьох найбільших галузей, поступаючись нафтовидобувній промисловості і автомобілебудуванню, питома вага яких в світовому експорті 14% і 11% відповідно. В 2000 році сумарний дохід країн світу від міжнародного туризму складав 10% від загального об'єму світового експорту і 6% від світового експорту послуг.
Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособових контактів зростає.
Велику увагу розвитку іноземного туризму надається не тільки на національному рівні. Ці питання знаходяться в центрі уваги міжнародних організацій. В цьому контексті слід вказати на такі найважливіші міжнародні угоди, як [14]:
Ø Заключний акт Хельсинської Наради по безпеці і співпраці в Європі в 1975 р., в якому значний розділ присвячений співпраці країн — учасників цієї Наради в розвитку міжнародних туристських зв'язків;
Ø Манільська декларація по світовому туризму, прийнята Всесвітньою конференцією по туризму, що проходила в Манілі в 1980р.;
Ø Гаагська декларація Міжпарламентської конференції по туризму, що проходила в 1989 р.
Ø Документ Акапулько (1982г.)
Ø Хартія по туризму і Кодекс поведінки туриста (Софія, 1985г.)
Узагальнюючи діяльність багатьох розвинених країн у сфері туризму, Комісія ЄС опублікувала прогноз основних тенденцій розвитку туризму. Зокрема, в ньому наголошується, що:
o В Європі доведеться витримувати жорстку конкуренцію за доходи від туризму, яка буде вимагати від європейської індустрії туризму підвищення якості послуг, що надаються.
o Витрати на всі види подорожей і, в першу чергу, витрати на транспорт, збільшуватимуться швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть більш частими, але менш тривалими, оскільки витрати на одну поїздку знизяться. В цілому ж витрати на подорожі зростуть за рахунок споживання більш якісного відпочинку.
o Число поїздок збільшуватиметься за рахунок міжконтинентальних подорожей з Європи до Америки, Азії і Океанії.
o Сезонні зміни ринкової кон'юнктури в найближчому майбутньому перестануть бути проблемою для індустрії туризму, оскільки вдалий маркетинг сприятиме їх вигідному використанню. Для цього буде потрібно активна співпраця між державами і приватними туристськими структурами.
o Використання повітряного транспорту розширятиметься швидше завдяки збільшенню числа зручних прямих рейсів.
o Групи, включаючи сімейні, зменшуватимуться і вибиратимуть все більш гнучку програму відпочинку.
o По мірі все більш активного упровадження комп'ютерних систем бронювання зменшуватимуться терміни бронювання.
o Активніше за інші подорожуватимуть дві вікові групи: люди похилого віку і молодь.
o Продовжуватиме рости попит на туризм, пов'язаних з відвідинами культурних визначних пам'яток, а також з активним відпочинком.
o Стан навколишнього середовища стане одним з домінуючих чинників в залученні туристів, особливо в сільських і прибережних районах.
o Маркетингова сегментація ринку стане більш чітко вираженою. Пропозицію необхідно буде підстроювати під потреби кожної групи споживачів.
Нами було проведено ряд досліджень. Метою проведених нами досліджень було:
1. встановити залежність між станом економіки країни (за основу використовувався показник обсягу ВНП країни) і кількістю прибулих в країну іноземних туристів;
2. встановити вплив на стан економіки (за основу використовувався показник обсягу ВНП країни) таких показників як кількість прибулих в країну іноземних туристів та прибуток отриманий від прибулих іноземних туристів.
Досліджувані країни ми розділили по регіонах для отримання більш об’єктивних результатів. Для отримання результатів використовувалася комп’ютерна програма Econometric Views.
1. Європа:
Дослідження 1.1. За основу використовувалися показник обсягу ВНП і кількість прибулих туристів. Для проведення тесту Гренжера використовувались показники 25 європейських країн.
Висновок: з отриманих результатів можна зробити наступні висновки, що:
· між економічним станом країни і кількість прибулих не існує залежності;
· існують більш важливі фактори які впливають на показник прибуття міжнародних туристів:
o унікальний клімат;
o багата культурна спадщина;
o політичне становище в середині країни;
o легкість/важкість відкриття віз і вирішення документальних проблем;
o розташування міжнародних центрів туризму;
o галузева структура туристичного сектора країни.
Дослідження 1.2. Метою було встановити вплив на стан економіки (за основу використовувався показник обсягу ВНП країни) таких показників як кількість прибулих в країну іноземних туристів та прибуток отриманий від прибуття іноземних туристів.
GNP = 27,843019 + 0,069783PROFIT + 0,209102TOURIST (3.1)
Висновок: при збільшенні показника прибуття міжнародних туристів на 1 одиницю, показник обсягів ВНП буде збільшуватись на 0,209102. Саме тому найефективнішим для економіки країни буде збільшення показника прибуття міжнародних туристів, а не збільшення доходу від туристичної діяльності і сфери послуг в ній. Країна має проводити політику заохочування міжнародних туристів, шляхом оновлення туристичного продукту, організовуючі нові туристичні маршрути і поліпшуючи інфраструктуру.
2. Америка:
Дослідження 2.1. За основу використовувалися показник обсягу ВНП і кількість прибулих туристів. Для проведення тесту Гренжера використовувались показники 20 країн.
Висновок: з отриманих результатів можна зробити висновок, що економічна ситуація в країні на 90% впливає на обсяг прибулих туристів і всього лише на 10% впливає кліматичні та інші негативні фактори. Отже можна стверджувати, що лише покращивши своє економічне становище і стабілізувавши політичне становище в середині країн, цей регіон може розраховувати на збільшення обсягів прибуття міжнародних туристів.
Дослідження 2.2. Метою було встановити вплив на стан економіки (за основу використовувався показник обсягу ВНП країни) таких показників як кількість прибулих в країну іноземних туристів та прибуток отриманий від прибуття іноземних туристів.
GNP = 0,5079 + 160,7181PROFIT – 4,9231TOURIST (3.2)
Висновок: при збільшенні доходу від туристичної діяльності на 1, обсяг валового внутрішнього продукту буде збільшуватися на 160,7181. Тому урядам країн цього регіону треба проводити політику направлену на збільшення доходу якій отримують від туристичної діяльності. Вони повинні вибрати правильний метод ціноутворення (докладніше в розділі 5) при яких збільшення витрат на туристичні послуги не призведе до зменшення обсягів прибуття туристів в цей регіон.
3. Азія:
Дослідження 3.1. За основу використовувалися показник обсягу ВНП і кількість прибулих туристів. Для проведення тесту Гренжера використовувались показники 20 країн.
Висновок: з отриманих результатів можна зробити висновок, що економічна ситуація в країні на 84% впливає на обсяг прибулих туристів. Тому можна зробити припущення що зв’язок є слабким. В азіатському регіоні існує багато інших негативних факторів які впливають на обсяги прибуття туристів.
Дослідження 3.2. Метою було встановити вплив на стан економіки (за основу використовувався показник обсягу ВНП країни) таких показників як кількість прибулих в країну іноземних туристів та прибуток отриманий від прибуття іноземних туристів.
GNP = 287,6886 + 204,6204PROFIT + 3,3755TOURIST (3.3)
Висновок: при збільшенні доходу від туристичної діяльності на 1, обсяг валового внутрішнього продукту буде збільшуватися на 204,6204. Доцільно буде проводити політику збільшення прибутку від туристичної діяльності шляхом вибору правильного методу ціноутворення.
РОЗДІЛ 4
Економічний вплив туризму
Оцінка економічного впливу туризму грунтується на витратах туристів. Дуже важливо розглядати різні аспекти економіки, на які відбувається вплив з боку витрат туристів.
Розрахунок економічного впливу витрат туристів виконується за допомогою мультиплікаторів.
Так як місцеві фірми залежать від інших підприємств-постачальників, усі зсуви в витратах туристів в туристичній місцевості призведе до змін на виробничому рівні економіки, прибутку, зайнятості, обмінного курсу.
Мультиплікатор туризму – це відношення змін одного з ключових економічних показників, наприклад, виробництва (зайнятості, прибутку) до зміни витрат туристів.
|
|
|
|
Рис 4.1. Мультиплікаційний процес [7, с. 71]
де І – імпорт,
Д – внутрішнє надходження;
МБ – місцевий бізнес;
У – уряд.
Існує деякій коефіцієнт, на який треба помножати втрати туристів. Для оцінки загальної зміни виробництва їм є мультиплікатор виробництва. Для оцінки зміни загального прибутку використовується інший коефіцієнт, на який теж повинні помножатися витрати туристів.
З рис. 4.1 видно, що витрати в першу чергу йдуть на туристичні підприємства, які безпосередньо обслуговують туристів. Далі ці кошти витрачають фірми. Частину грошей з економічного обороту йдуть на оплату послуг, які пропонують туристичні підприємства, які знаходяться в іншій місцевості. Гроші, які туристи витрачають на ці послуги, в подальшому не відіграють ніякої ролі в генеруванні економічної діяльності. Тому кількість грошей, які активно циркулюють в місцевій економіці, скорочується на цю суму. Гроші, які залишилися, використовуються на оплату праці, виплату податків та інших зборів. В кожному циклі видатності деяка частина грошей осідає у місцевого населення у вигляді прибутку (заробітна плата, дохід і інше). Деяка частина грошей накоплюється і завершує свій оборот в економіці. Дохід, який не накоплюється, витрачається на оплату імпорту і йде у вигляді податків в бюджет уряду. Таким чином, з кожним разом дохід зменшується і відбувається втеча капіталу з системи. Прибутки витрачаються в великій кількості в результаті подальшого генерування економічної діяльності за рахунок витрат туристів.
Але треба відокремлювати мультиплікатор від акселератора. Перший – це відношення нових інвестицій до збільшення виробництва та прибутків, і інший – це відношення додаткового споживання до виробництва та прибутків.
Математично мультиплікатор виражається такою формулою [7, с. 72]:
К = 1 / (1 - МРС) (4.1)
де МРС – гранична схильність до споживання;
1 – МРС – гранична схильність до накопичення.
Для оцінки впливу витрат туристів на дохід, зайнятість та імпорт розроблені різні моделі розрахунку мультиплікаторів. Одну з таких моделей розробили Арчер та Оуен в 1971 р. [7, с.73]:
(4.2)
де j – категорія туристів, j = 1,…,N;
і – види підприємства, i = 1,…,n;
Qj – частина витрат, які припадають на туристів j-го типу, в загальних витратах;
Kij – частина витрат які виробляють туристи j-го типу через підприємства і-го типу;
Vi – прямі та побічні прибутки, генеровані одиницею витрат підприємства і-го типу;
Хі – частина витрат місцевого населення, які припадають на підприємства і-го типу, в загальних споживацьких витратах;
Zi – частина від Хі, яка стосується зони, яка вивчається.
При оцінці значення мультиплікатора дуже важливо вибрати не лише методику, але й вид мультиплікатора. Кожен вид виконує свої специфічні функції.
Мультиплікатор продажу вимірює додаткові обороти бізнесу в результаті збільшення витрат туристів [7, с. 73].
Мультиплікатор виробництва вимірює об’єм додаткового виробництва в економіці за рахунок збільшення витрат туристів[7, с. 73].
Оцінка мультиплікатора за допомогою ще одного підходу (витрати-випуск) порівняно з попередніми моделями, які базуються на принципі часткової рівноваги, базується на принципі загальної рівноваги. Згідно цього принципу економіка туристичної місцевості виражається в матричній формі. Зміна витрат, яка викликана витратами туристів, можна визначити за формулою [7, с. 74]:
DР = В(І - КА)-1DТ (4.3)
де Р – витрати;
В – матриця коефіцієнтів витрат, В = m´n;
І – матриця ідентичності (в елементарній алгебрі І = 1);
К – матриця, де значення по діагоналі відображають рівень конкурентного імпорту, які пов’язані з кожним сектором економіки, яка при звернені до матриці А скорочує компонент внутрішнього випуску на необхідну кількість;
А – матриця міжгалузевих угод в економіці;
Т – витрати туристів.
Цей метод можна застосовувати також для визначення зайнятості в залежності від збільшення витрат туристів. Тоді модель приймає такий вигляд [7, с. 74]:
DL = Е(І - КА)-1DТ (4.4)
