Отчет по практике: Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
Автоматизоване робоче місце (АРМ) визначається як сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів, що забезпечує кінцевому користувачу обробку даних і автоматизацію управлінських функцій в конкретній наочній області.
Створення автоматизованих робочих місць припускає, що основні операції по накопиченню, зберіганню і переробці інформації покладаються на обчислювальну техніку, а працівник сфери управління (економіст, технолог, керівник і т. д.) викону частину ручних операцій і операцій, що вимагають творчого підходу при підготовці управлінських рішень. Персональна техніка застосовується користувачем для контролю виробничо-господарської діяльності, зміни значень окремих параметрів в ході рішення задачі, а також введення початкових даних в АЇС для вирішення поточних задач і аналізу функцій управління.
АРМ створюється для забезпечення виконання деякої групи функцій. Найпростішою функцією АРМ є інформаційно-довідкове обслуговування. АРМ мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну наочну область.
Професійн АРМ є головним інструментом спілкування людини з обчислювальними системами, граючи роль автономних робочих місць, інтелектуальних терміналів великих ЕОМ, робочих станцій в локальних сітях.
Локалізація АРМ дозволяє здійснити оперативну обробку інформації зразу ж по її надходженні, а результати обробки берегти скільки завгодно довго на вимогу користувача.
Метою упровадження АРМ є посилення інтеграції управлінських функцій, і кожне більш менш «інтелектуальне робоче місце» повинне забезпечувати роботу в багатофункціональному режимі.
АРМ виконують децентралізовану одночасну обробку економічної інформації на робочих місцях виконавців у складі розподіленої бази даних (БД). При цьому вони мають вихід через системний пристрій і канали зв'язку в ПЕВМ і БД інших користувачів, забезпечуючи таким чином сумісне функціонування ПЕВМ в процесі колективно обробки.
АРМ, створені на базі персональних комп’ютерів, – найпростіший і поширений варіант автоматизованого робочого місця для працівників сфери організаційного управління. Таке АРМ розглядається як система, яка в інтерактивному режим роботи надає конкретному працівнику (користувачу) всі види забезпечення монопольно на весь сеанс роботи. Цьому відповідає підхід до проектування такого компоненту АРМ, як внутрішнє інформаційне забезпечення, згідно якому нформаційна фундація на магнітних носіях конкретного АРМ повинна знаходитися в монопольному розпорядженні користувача АРМ. Користувач сам виконує вс функціональні обов'язки за опрацьованою інформацією.
Створення АРМ на базі персональних комп'ютерів забезпечує:
– простоту, зручність і дружність по відношенню до користувача;
– простоту адаптації до конкретних функцій користувача;
– компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;
– високу надійність і живучість;
– порівняно просту організацію технічного обслуговування.
На сучасному етапі автоматизації управління суспільним виробництвом найперспективнішою є автоматизація планово-управлінських функцій на баз персональних ЕОМ, встановлених безпосередньо на робочих місцях фахівців.
Ц системи отримали широке розповсюдження в організаційному управлінні під назвою автоматизованих робочих місць (АРМ).
Фінансист територіально-відокремленого безбалансового відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» (далі Ощадбанк) призначається на посаду наказом начальника регіонального управління Ощадбанку. Звільнення з посади здійснюється за поданням завідуючого відділення згідно наказу регіонального управління Ощадбанку. При звільнені спеціаліста 1 категорії служби активно-пасивних операцій проводиться передача справ новопризначеному працівникові із складанням відповідних документів.
Фінансист ТВБВ Ощадбанку безпосередньо підпорядковується завідуючому та заступнику завідуючому.
У своїй роботі фінансист відділення Ощадбанку керується законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України, положеннями та внутрішніми розпорядчими документами Ощадбанку, технологічними та нструктивними матеріалами по використанню обчислювальної техніки, яка використовується для автоматизації банківського виробництва у відділені, а також посадовою інструкцією.
Фінансист зобов’язаний:
– дотримуватись чинного законодавства та нормативних документів і вимог Правління Ощадного банку України в частині кредитування фізичних осіб;
– залучати потенційних клієнтів на обслуговування по платіжних картках;
– консультувати клієнтів з питань користування БПК;
– укладати договорів з клієнтами банку на відкриття карткових рахунків та їх обслуговування;
– ідентифікувати власників рахунків та/або довірених осіб;
– відкривати карткові рахунки та їх обслуговувати;
– здійснювати підготовку та супроводження документів з питань обслуговування кредитних БПК, як вносяться на розгляд кредитного комітету;
– здійснювати видачу та обслуговування (подовження терміну дії, заміна при втраті, тощо) БПК;
– здійснювати формування, передача та отримання електронних документів за розрахунками з використанням платіжних карток;
– проводити моніторинг рахунків з дебетовим сальдо, роботу з клієнтами по погашенню заборгованості за овердрафтом та по кредитних лініях;
– здійснювати оцінку кредитних заявок, аналіз та оцінку фінансового стану позичальника;
– виявляти проблеми із своєчасним поверненням кредитів, розробляти та реалізовувати заходи щодо повернення кредитів, сплати відсотків та штрафних санкцій по прострочених кредитах;
– проводити моніторинг кредитних операцій;
– зберігати нформацію, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер;
– аналізувати та розробляти звіти Ощадбанку та готувати висновки, брати участь у складанн річного звіту;
– надавати консультації щодо банківський операцій;
– додержуватись правил і норм охорони праці та протипожежного захисту.
Для реалізації своїх функцій фінансист має право:
– вносити пропозиції з питань своєї роботи завідуючому банку;
– приймати участь і давати вказівки з вирішення конкретних питань своєї роботи, підписувати документи в межах своєї компетенції;
– отримувати необхідну для виконання покладених функцій інформацію;
– приймати участь в нарадах, де розглядаються питання, які відносяться до діяльност працівників банку;
– користуватись всіма трудовими правами визначених чинним законодавством.
Фінансист несе відповідальність за:
– якість своєчасність виконання покладених на нього посадовою інструкцією обов’язків;
– порушення чинного законодавства, нормативних документів НБУ, відомчих нормативних документів та інших вказівок та розпоряджень;
– дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку і збереження банківської та комерційної таємниці, відомчих нормативних документів та інших вказівок та розпоряджень;
– самовільне передання виконання своїх обов’язків іншим особам;
– неприйняття рішень з питань, що входять в його компетенцію;
– порушення законодавства з питань фінансового моніторингу.
Фінансист повинен знати:
– закони, постанови, розпорядження, накази, що стосуються його функціональних обов’язків;
– положення та інструкції по організації ведення звітності банківського виробництва;
– нормативно-методичн документи, які регламентують діяльність Ощадбанку, стосовно кредитування;
– Статут Ощадбанку, Положення про територіально-відокремлене без балансове відділення, економічний зміст та технологію банківських операцій та послуг;
– теорію та практику кредитування, порядок укладання та контролю виконання кредитних угод;
– порядок та строки складання статистичної звітності;
– перелік документації, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер;
– Положення про порядок відкриття та обслуговування карткових рахунків в установах ВАТ «Ощадбанк»
– положення про здійснення банками фінансового моніторингу;
– перелік нформації, що становить службову таємницю або носить конфіденційний характер;
– державну мову;
– правила експлуатації комп’ютерної, обчислювальної та організаційної техніки;
– основи трудового законодавства;
– правила техніки безпеки та правила протипожежної безпеки;
– кваліфікаційн вимоги;
– освіта вища;
– стаж роботи не менше 3‑х років.
3.2 Інформаційна база та технічна база
Інтелектуальними складовими є персональний комп'ютер, електронна пошта та Інтернет. За допомогою цих інтелектуальних складових фінансист має змогу виконувати всі свої обов'язки на найвищому рівні. Робота за допомогою інтелектуальних складових забезпечується правильність ведення аналізу діяльності підприємства. Також нтелектуальними складовими є методичні вказівки та нормативне забезпечення.
Інформаційним забезпеченням (ІЗ) є сукупність проектних рішень по об'ємах, розміщенні, формах організації інформації, циркулюючої в АІТ. Воно включає сукупність показників, довідкових даних, класифікаторів і кодифікаторів інформації, уніфікован системи документація, спеціально організовані для автоматичного обслуговування, масиви інформації на відповідних носіях, а також персонал, що забезпечу надійність зберігання, своєчасність і якість технології обробки інформації.
Інформаційне забезпечення системи автоматизованого обліку, контролю і аудиту поділяється на:
1) позамашинне інформаційне забезпечення, до якого входить:
а) система класифікації і кодування;
б) система нормативно-довідкової інформації;
в) оперативна документація;
г) нормативно-методичні і конструкторські матеріали по інформаційному забезпеченню.
2) внутримашинне інформаційне забезпечення, яке включає в себе:
а) нформаційна база:
– вихідна нформація;
– вхідна нформація;
– проміжна нформація;
б) комплекс програмних засобів організації і представлення даних.
Технічним забезпеченням (ТЗ) є комплекс технічних засобів збору, реєстрації, передачі, обробки, відображення, розмноження інформації, оргтехніки і ін., що забезпечують роботу АІТ. Центральне місце в комплексі технічних засобів належить ПЕОМ. Структурними елементами ТЗ є також методичні і керівн матеріали, технічна документація і обслуговуючий персонал.
Технічне забезпечення – це комплекс технічних засобів і методів, що забезпечують функціонування ЕОМ.
Технічною основою організації обліку, контролю і аналізу є наступні технічні засоби:
– ПК різних класів;
– принтер;
– лазерний принтер;
– апаратура мережі;
– реєстратори виробництва;
– тощо.
Організац обліку, контролю і аналізу складається з двох етапів:
– вибір обладнання, сумісного між собою;
– вибір периферійної техніки.
Ергономічне забезпечення являє собою сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативів і довідкових документів за допомогою яких вирішуються проблеми різних аспектів: психологічних, фізіологічних, технічних та ін.
При використанні АРМ бухгалтера слід врахувати:
– інформація на екрані відео-терміналу має бути у зручному для сприйняття вигляді;
– діалог з системою будують так, щоб для відповіді користувача треба було натискувати менше клавіш;
– повідомлення системи повинні супроводжуватись короткими звуковими сигналами, а особливо важливі – довгими.
Важливою ергономічною вимогою, виконання якої забезпечує високий рівень обліку, контролю та аналізу є оптимізація параметрів середовища. Основними такими параметрами рівень освітлення приміщення, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світло-кольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці та н.
Важливими факторами умов праці є температура і вологість повітря. Температуру в приміщення при розумовій праці слід підтримувати 18–20*С.
В умовах масового використання ПЕОМ питання ергономічного забезпечення набувають великого значення, оскільки від розв’язання їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість обліку, контролю і аналізу, а й здоров’я облікових працівників.
Ергономічне забезпечення (ЕЗ) як сукупність методів і засобів, використовуваних на різних етапах розробки і функціонування АІТ. Воно призначене для створення оптимальних умов високоефективної діяльності людини в АІТ. До складу ергономічного оснащення АІТ входять: комплекс різної документації, що містить ергономічн вимоги до робочих місць, інформаційних моделей, умов діяльності персоналу, а також набір найбільш доцільних способів реалізації цих вимог і здійснення ергономічної експертизи рівня їх реалізації; комплекс методів, навчально-методичної документації і технічних засобів, призначених для обґрунтування формулювання вимог до рівня підготовки персоналу, формування системи відбору і підготовки персоналу АІТ; комплекс методів і методик, що підвищують ефективність діяльності людини в АІТ.
АІС розрізняються за типом основної діяльності об'єкту (економічні, технологічні, адміністративні і тому подібне), сферою функціональної спрямованост (фінансові, податкові, страхові, банківські, бухгалтерські, маркетингові і тому подібне), по методу вирішення завдань (експертні, імітаційні, оптимізаційні, нформаційно-відповідні, телекомунікаційні) і тому подібне
Автоматизована нформаційна технологія (АІТ) – системно організована для вирішення завдань управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, обробки і захисту інформації на баз застосування розвиненого програмного забезпечення, використовуваних засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів, за допомогою яких нформація пропонується користувачам.
Висновки та пропозиції
Написання звіту про проходження навчальної практики дало змогу зрозуміти, що функціонування та розвиток «Державного ощадного банку України» займає важливе місце фінансової складової в загальній структурі. Триває позитивна тенденція до підвищення рівня капіталізації, передусім – за рахунок збільшення статутного капіталу відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правових актів НБУ.
Таким чином, можна зробити наступні висновки:
Заснування банку є складною процедурою, яка відбувається у відповідності з національним законодавством. Загальними вимогами при заснуванні банку є:
– наявність мінімального капіталу;
– кваліфікований, досвідчений керівний персонал;
– доцільність організації даного банку, забезпечення його прибутковості;
Основним керівним органом є рада директорів. Вона відповідає за:
– формування вищих керівних органів;
– визначення політики та цілей банку;
– загальний контроль за діяльністю банку.
Структурна організація банку визначається середовищем його діяльності.
Структура банківського кредитування є досить стійкою. Основну частку кредитів становлять позички, надані суб`єктам господарювання, збільшується питома вага довгострокових кредитів, а також позичок, наданих населенню.
В результаті написання звіту було здійснено характеристику юридичних підстав для діяльності банку та структури підрозділів банку, проведено моніторинг фінансової складової діяльності банку, було зібрано документи, щодо оформлення основних банківських операцій, а також здійснено характеристику АРМ фінансиста.
Сформований системою автоматизації банку файл-повідомлення шифрується програмними засобами, вбудованими в АРМ «Фінансовий моніторинг» для філій і АРМ-НБУ для управління фінансового моніторингу центрального апарату, та передається засобами електронної пошти FOSS–mail відділеннями до відповідних регіональних управлінь та регіональними управліннями до управління фінансового моніторингу центрального апарату і засобами електронної пошти Національного банку України управлінням фінансового моніторингу центрального апарату на адресу Уповноваженого органу. У реєстрі операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, виконується консолідація інформації від підпорядкованих установ.
Технічне забезпечення АРМ повинне гарантувати високу надійність технічних засобів, організацію зручних для користувача режимів роботи (автономний, з розподіленою БД, інформаційний, з технікою верхніх рівнів і т. д.), здатність обробити в заданий час необхідний об'єм даних. Оскільки АРМ є індивідуальним призначеним для користувача засобом, воно повинне забезпечувати високі ергономічні властивост комфортність обслуговування.
Загалом у своїй роботі фінансист відділення Ощадбанку керується законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України, положеннями та внутрішніми розпорядчими документами Ощадбанку, технологічними та нструктивними матеріалами по використанню обчислювальної техніки, яка використовується для автоматизації банківського виробництва у відділені, а також посадовою інструкцією.
Список використаної літератури
1. Зміни та доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 10.09.97.
2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96.
3. Указ Президента України «Про безпосереднє залучення УФБ до приватизаційних процесів» від 1995 року.
4. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 1991 року.
5. Закон України «Про власність» від 07.02.91 №697-ХІІ.
6. Закон України «Про заставу» від 2.10.92 №2654-ХІІ.
7. Закон України «Про страхування». – К.: Парламент, 1998. – 37 с.
8. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року // Відомості ВРУ від 10.10.1999. 1999, №29, стаття 238.
9. Абралава Н.А. Депозитный потенциал коммерческого банка // Вісник УАБС. – 2004. – №2. – с. 62–65.
10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 324 с.
11. Волошин А.К. Цена капитала // Мир денег. – 2003. – №2. – с. 8–11.
12. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлу, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.:КНЕУ, 2002. – 598 с.
13. Дзюблюк О.А. Проблеми забезпечення ефективного функціонування банківської системи в перехідній економіці // Вісник НБУ. – 2005. – №3. – с. 30–42.
14. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д – ра екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутинця. К.: Кондор, 2004. – 461 с.
15. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. – 2‑ге вид., доп. і перероб. К.: КНЕУ, 2004. – 486 с.
