Быстрый поиск

Курсовая работа: Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни

При оцінці та аналізі ліквідності банку розраховані коефіцієнти порівнюють з їх оптимальними значеннями, які наведені в таблиці 1.2, та аналізують їх динамку.

1.3.4 Показники оцінки ефективності управління

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупност прибутком статутного і загального капіталу, активів (в тому числі доходних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарсько фінансової діяльності банку під впливом погіршення загальної економічно ситуації в державі, то прибуток, який часто за обсягом невеликий, не може характеризувати рівень окупності, тобто виникає необхідність визначати рівень ефективності управління банком поряд з прибутком ще і доходом.

За цим принципом сформована система основних показників, які найбільш детально характеризують ефективність управління банком як по доходності, так і прибутковості.

Рентабельність по доходу:

загальний рівень рентабельності - характеризує розмір балансового прибутку на 1 грн. доходу:

, (1.23)

де ПБ - балансовий прибуток;

ДЗ - дохід.

коефіцієнт окупності витрат доходами - показує на скільки окуповуються витрати банку його доходами:

, (1.24)

де ВЗ - загальні витрати.

чиста процентна маржа - розкриває рівень доходності активів від процентної різниці:

, (1.25)

де ДП - процентні доходи;

ВП - процентні витрати;

- середньорічні загальні активи.

чистий спред - розкриває рівень доходності активів від процентних операцій:

, (1.26)

де ПО - отримані проценти;

ПС - сплачені проценти;

ПН - надані позики;

ДП - підпроцентні депозити.

інший операційний доход - свідчить про рівень доходності активів від інших нетрадиційних послуг та інших доходів:

, (1.27)

де ДІ - нші доходи.

“мертва точка" прибутковості банку - показує мінімальну доходну маржу для покриття всіх витрат, після якої банк починає заробляти прибуток:

, (1.28)

де ВП - непроцентні витрати;

ДН - непроцентні доходи;

- середньорічн недоходні активи.

продуктивність праці (в гривнях) - характеризує рівень доходу на одного середньорічного працівника:

, (1.29)

де СП - середньорічна кількість працівників.

Рентабельність по чистому прибутку:

рентабельність активів (в%) - характеризує рівень окупності чистим прибутком середньорічних активів:

, (1.30)

де ЧП - чистий прибуток.

рентабельність доходних активів - свідчить про рівень окупності чистим прибутком середньорічних доходних активів в цілому:

, (1.31)

де - середньорічні доходн активи.

рентабельність загального капіталу - показує рівень окупності середньорічного загального капіталу:

, (1.32)

де - середньорічний загальний капітал.

рентабельність статутного (акціонерного) капіталу - показує рівень окупності чистим прибутком середньорічного акціонерного капіталу:

, (1.33)

де - середньорічний акціонерний капітал.

рентабельність діяльності по витратах - рівень окупності чистим прибутком всіх витрат банку:

, (1.34)

продуктивність праці середньорічного працівника - показує рівень чистого прибутку, що припада на одного середньорічного працівника:

, (1.35)

1.4 Методика аналізу показників, що характеризують фінансовий стан банку

Аналіз та оцінку фінансового стану банку проводять в наступній послідовності:

Проводиться загальний аналіз балансу банку, структури та динаміки його пасивів та активів.

На даному етап використовується метод рядів динаміки, який є одним з найважливіших методів аналізу. За допомогою цього методу можна уникнути випадкових висновків. Для характеристики та аналізу динаміки процесу чи явища використовують показники абсолютного приросту (∆Y), темпів росту (Т), темпів приросту (∆Т). Приведемо формули, які будуть використовуватись при даному методі.

Абсолютний рівень - абсолютний розмір членів ряду динаміки:

Y, Y1, Y2,…, Yi-1, Yi, Yi+1, Yn

Абсолютний приріст (ланцюговий) - різниця абсолютних рівнів двох суміжних періодів:

∆Yi= Yi - Yi-1, (1.36)

Абсолютний приріст (базисний) - різниця абсолютних рівнів даного і базисного періодів:

∆Yi= Yi - Y0, (1.37)

Для визначення степеня покращення показників використовуються темпи росту та темпи приросту (%).

Темп росту (ланцюговий) - відношення абсолютних рівнів даного та попереднього періодів:

Трл = , (1.38)

Темп росту (базисний) - відношення між розглянутим і базисним рівнями:

Трб =, (1.39)

Темп приросту (ланцюговий):

∆Трл = Трл - 100%, (1.40)

Темп приросту (базисний):

∆Трб = Трб - 100%, (1.41)

Аналіз структури активів та пасивів банку.

На даному етапі в процесі аналізу структури активів та пасивів використовується метод порівняння, який є найбільш поширеним та основним прийомом, який застосовується в аналізі. Даний прийом дозволяє оцінити роботу підприємства, визначити відхилення від планових показників, установити причини відхилень і виявити резерви. З порівняння починається розв’язання багатьох аналітичних задач і саме воно задає напрямок аналітичному дослідженню.

Основні види порівнянь, які застосовуються при аналізі:

порівняння явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (чи періоди), який приймається за базовий;

порівняння фактичних (звітних) даних за аналізований період з плановими (базовими) показниками;

порівняння звітних даних з середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн);

просторов порівняння з показниками роботи аналогічних підприємств-конкурентів та ін.

Порівняння вимага забезпечення порівнянності аналізованих показників, що є одним з найскладніших завдань економічного аналізу.

Одним з найбільш поширених є визначення структури - розрахунок частки показника в загальній сум у відсотках. Даний метод має широке застосування у різних сферах аналізу, коли багато показників одного виду, одної групи, тощо. Структура визначається наступним чином:

dx1 = (X1/Σ Xi) 100%, (1.42)

де: dx1 - частка Х1 в загальній сумі Х;

X1 - один з показників у загальній групі;

Σ Xi - сума всіх показників даного виду.

Аналіз фінансового стану банку.

На даному етап проводиться оцінка та аналіз фінансової стійкості банку, його ділово активності, ліквідності та ефективності управління. Методика проведення даного аналізу наведена у пункті 2.2

Кореляційно-регресійний аналіз.

Одним з найпоширеніших серед економіко-математичних методів є кореляційно-регресійний аналіз - дозволяє досить точно (хоч і наближено) виявити зв’язок між окремими факторами і результативним показником, коли між ними немає строго функціональної залежності, тобто існує стохастичний зв’язок.

Даний метод полягає у тому, щоб побудувати і проаналізувати економіко-статистичну модель у вигляді рівняння регресії, тобто такої функції, яка наближено виража залежність середнього результуючого показника від одного чи кількох факторів.

Спочатку визначаємо вид послідовної залежності, розрахуємо параметри та статистичн характеристики вихідної інформації. Одержані результати лежать в основ статистичного аналізу вихідної інформації.

Наступним етапом визначення впливу кожного з досліджуваних факторів на фінансовий стан банку. Для цього використовуються коефіцієнти початкової кореляції. Для визначення та оцінки впливу сукупності факторів використовується коефіцієнт множинно кореляції.

Наступним етапом проведення регресійного аналізу, суть якого полягає у наступному:

на першому кроці в регресійне рівняння входять всі початково відібрані для дослідження незалежн змінні;

на етап кореляційного аналізу всі змінні рахуються за значеннями коефіцієнтів частково кореляції по силі їх впливу на функцію, при чому на останньому місц знаходиться змінна, яка має найслабший вплив на функцію;

на другому етап розраховується рівняння, з якого виключається найслабший по впливу на функцію фактор;

далі порівнюється значення коефіцієнтів множинної кореляції рівнянь, розраховані на 1-2 кроках.

Якщо коефіцієнти змінюються несуттєво, то вплив даного фактора на функцію незначний. Як тільки буде зафіксована значна зміна, то в дослідженні залишається рівняння, одержане на попередньому кроці, яке стає об’єктом для побудови моделі та проведення дисперсійного аналізу. Для цього використовуємо відомий в теорії Fs розподіл Фішера. У випадку, якщо Fsрозр > Fsтабл, то параметри даного рівняння регресії значимі і ефективно описують динаміку продуктивност праці.

На останньому етапі аналізу побудована модель дозволяє не тільки визначити, як буде змінюватись досліджувана функція Y у випадку, коли значення відповідної змінно досягло б в даному періоді найбільш оптимального рівня для виробничої ситуації.

Враховуючи те, що для проведення кореляційно-регресійного аналізу існує програмне забезпечення розрахунку на ЕОМ (програма Dekor 408), то є не доцільним приведення всіх теоретичних розрахунків, які тут використовуються.

Що стосується самого кореляційно-регресійного аналізу, то в якості загального показника, який найбільш повно характеризує фінансовий стан комерційного банку, було вибрано чистий прибуток.

В якості факторів непрямого впливу було вибрано:

коефіцієнт надійності - показує рівень залежності банку від залучених коштів;

коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку - характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов’язань банку всіма активами;

коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань - розкриває здатність банку погашати зобов’язання високоліквідними активами та шляхом продажу майна;

коефіцієнт активності залучених строкових депозитів - показує питому вагу строкових депозитів у загальних пасивах.

Методика розрахунку даних показників наведена в пункті 2.2 даної курсової роботи.

Розділ 2. Аналіз фінансового стану комерційного банку

2.1 Аналіз вартісних показників діяльності банку

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупност прибутком статутного і загального капіталу, активів (у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність. Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарської фінансової діяльност банку, а під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі, то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності. Тому рівень ефективності діяльності банку необхідно визначати поряд з рентабельністю за прибутком ще і рентабельністю за доходом. Вартісн показники діяльності банку наведено у таблиці 2.1

Таблиця 2.1. Вартісн показники діяльності банку

№ п/п	Назва показника	Умовне позначення	Станом на
			2006р.		2007р.		2008р.
			Значення показника	Відхилення, %	Значення показника	Відхилення, %	Значення показника	Відхилення, %
1	Доходи загальні	Дз	180199	126,6	228100	124,0	282844	156,9
2	Процентні доходи	Дп	120733	125,9	152067	124,0	188573	156,2
3	Непроцентні доходи	Дн	59466	127,8	76033	123,9	94271	158,5
4	Інші операційні доходи	Ді	2973	128,8	3802	124,0	4714	158,6
5	Витрати загальні	Вз	131545	128,3	168794	124,0	209305	159,1
6	Витрати непроцентні	Вн	84189	116,3	97901	132,3	129769	154,1
7	Процентні витрати	Вп	47356	149,7	70893	112,2	79536	167,9
8	Балансовий прибуток	Пб	35036	133,5	46779	127,8	59794	170,7
9	Чистий прибуток	ЧП	24525	133,5	32745	127,8	41856	170,6
10	Середньорічні активи загальні		1650511	126,6	2089255	116,0	2423826	146,8
11	Середньорічні активи доходні		1029653	124,0	1276872	117,6	1501436	145,8
12	Середньорічні активи недоходні		722912	112,4	812383	113,5	922390	127,6
13	Середньорічний загальний капітал		236112	112,0	264442	107,9	285437	120,9
14	Середньорічний статутний капітал		107355	100,3	107678	100,3	108000	100,6
15	Надані кредити середньорічні		1026348	111,3	1142405	117,8	1345853	131,1
16	Підпроцентні зобов’язання	Зпп	816071	121,5	995884	103,3	1029154	126,1
17	Середньорічна чисельність працівників	СЧП	1242	106,1	1318	110,6	1458	117,4