Учебное пособие: Мале підприємництво
Облікова політика підприємства полягає у виборі принципів, методів і процедур, пов'язаних з оцінкою або обліком статей звітності, які визначені П(С)БО. Такі принципи, методи й процедури застосовуються в обов'язковому порядку. Але є й такі, які в П(С)БО представлен в декількох варіантах, які вибираються підприємством самостійно. Саме такий вибір і повинен бути зафіксований у розпорядницькому документі, що визнача облікову політику підприємства.
Протягом року підприємство повинне додержуватися прийнятої облікової політики. Облікова політика може змінюватися, тільки якщо міняються статутні вимоги, вимоги органа, що затверджує П(С)БО, або забезпечиться більш достовірне відображення подій у фінансовій звітності. Однак під впливом різних факторів може змінюватись господарська діяльність, і сам статус суб’єкта малого підприємництва, що призведе до змін у його обліковій політиці. На обрану облікову політику можуть вплинути зміна умов договору, що укладаються зі споживачами продукції, постачальниками ресурсів; введення і скасування державного регулювання цін на продукцію; зміна джерел формування фінансових ресурсів і інші. Так, виникнення технологій накопичення, обробки та використання бухгалтерської інформації для підприємств що перейшли на спрощену форму обліку може призвести до змін елементів системи регістрів бухгалтерського обліку і як наслідок – існуючої облікової політики.
Облікова політика малого підприємства регламентується нормативними документами, які передбачають можливість альтернативного вибору ряду напрямків бухгалтерського обліку та являє собою сукупність правил організації і технології реалізації бухгалтерського обліку на підприємстві з метою формування повної, об'єктивної і достовірно фінансово-господарської інформації. Обліковий процес починається з первинного обліку, який складають первинні спостереження факту здійснення господарського процесу, його вимір та фіксування в носіях облікової інформації. Дал починається поточний облік – реєстрація та групування даних первинного обліку в системі рахунків і облікових регістрів. В ході підсумкового обліку необхідно організувати номенклатуру, носії номенклатур, рух носіїв і забезпечення обліку.
Періодичність видання наказу про облікову політику встановлюється підприємством самостійно. Якщо буде потреба в нього вносяться зміни й доповнення.
8.5. Порядок складання наказу про облікову політику малого підприємства
Розпорядницьким документом, яким малі підприємства встановлюють свою облікову політику є наказ про облікову політику підприємства. Цей документ містить опис методів оцінок, які будуть використані підприємством при складанні фінансових звітів, а також виклад конкретних аспектів облікової політики відносно окремих об'єктів і статей обліку. При цьому вимоги або норми, чітко встановлені П(С)БО або Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", у наказ про встановлення облікової політики підприємства не відображаються.
Малі підприємства вибирають елементи облікової політики винятково виходити з міркувань економічно ефективності й особливостей своєї діяльності, оскільки від встановлених методів обліку залежить не тільки об'єктивність і точність розкриття інформації в їх фінансовій звітності, а і величина чистого прибутку підприємства.
Перегляд облікової політики можливий лише у випадках передбачених П(С)БО 6. Разом з тим у П(С)БО 6 передбачено, що не вважається зміною облікової політики встановлення обліково політики для подій або операцій, які відрізняються по змісту від попередніх подій або операцій; не відбувалися раніше.
В окремих випадках перегляду підлягає й облікова оцінка. Така необхідність у перегляді попередньої оцінки відповідно до вимог П(С)БО 6 може виникнути у зв'язку зі зміною обставин, на яких базувалася попередня оцінка та появою додаткової інформації.
Облікова політика залежно від вибору методів оцінки активів і зобов'язань може вплинути на фінансовий результат діяльності підприємства малого бізнесу за звітний період незалежно від обраної системи оподаткування. Основні принципи й методи, пов'язані з оцінкою або обліком статей фінансової звітності, вибір яких передбачений П(С)БО варіанти які підприємству необхідно відобразити у наказі про облікову політику представлено у табл. 8.1.
Відповідно до норм П (С)БО відображення змін облікової політики в обліку й фінансовій звітності суб’єктів малого підприємництва може здійснюватися ретроспективно або перспективно.
Ретроспективне відображення змін полягає в застосуванні нової облікової політики до подій і операцій таким чином, начебто ця облікова політика застосовувалася завжди. Тобто вплив зміни облікової політики застосовується щодо подій і операцій минулих періодів з моменту х виникнення й відображається у звітності шляхом:
Таблиця 8.1
Можливі варіанти принципів або методів обліку, передбачені П(С)БО
| Складові облікової політики |
Можливі варіанти принципів або методів обліку, передбачені національними стандартами |
| П(С)БО 7 "Основні засоби" | |
| Методи амортизації основних засобів |
прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишково вартості; кумулятивний; виробничий; податковий |
| Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів |
прямолінійний; виробничий; метод нарахування 50 % амортизуємо вартості в першому місяці використання об'єкта й інших 50 % амортизуємо вартості в місяці їх вилучення з активів; метод нарахування 100 % вартості в першому місяці використання об'єкта |
| П(С)БО 8 "Нематеріальн активи" | |
| Методи амортизації нематеріальних активів |
прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишково вартості; кумулятивний; виробничий; податковий |
| П(С)БО 9 "Запаси" | |
| Методи оцінки вибуття запасів |
ідентифікованої собівартост відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФIФО); нормативних витрат; ціни продажу |
| Методи обліку транспортно-заготівельних витрат |
шляхом прямого списання транспортно-заготівельних витрат у первісну вартість одиниці запасів; по середньому відсотку (при узагальненні на окремому субрахунку з наступним розподілом) |
| П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" | |
| Методи визначення величини резерву сумнівних боргів |
виходячи із платоспроможност окремих дебіторів; на основі класифікації дебіторсько заборгованості; виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати |
| П(С)БО 13 "Фінансов нструменти" | |
| Методи визнання і оцінки фінансових активів, зобов'язань і інструментів власного капіталу |
по фактичній собівартості; по справедливій вартості; по амортизованій собівартості |
1. Коректування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, яке відображається записом на рахунках бухгалтерського обліку;
2. Повторного надання порівнянної інформації про попередні звітні періоди, яке передбачає не повторне подання фінансової звітності користувачам, а повторне відображення такої, але вже перерахованої інформації у зв'язку зі зміною облікової політики, у графах фінансової звітності, у яких наведена інформація за минулі звітні періоди.
Перспективне відображення змін облікової політики здійснюється у випадку, якщо суму коректування нерозподіленого прибутку на початок звітного року не можна вірогідно визначити. Воно полягає в тому, що облікова політика поширюється на події й операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики. При цьому не здійснюється ніяких коректувань показників попередніх періодів ні у відношенні сальдо нерозподіленого прибутку на початок періоду, ні у відношенні відображеної у звітності суми чистого прибутку або збитку, оскільки існуючі залишки на початок звітного року в цьому випадку не перераховуються.
Порядок виправлення помилок, пов'язаних зі зміною облікових оцінок, у порівнянні з порядком коректування наслідків зміни облікової політики простіше, оскільки при цьому не потрібно робити коректування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року й повторно надавати порівнянну інформацію щодо попередніх звітних періодів.
Суб’єктам малого підприємництва доцільно щорічно видавати наказ про облікову політику, у якому відображати всі напрямки облікової політики на підтвердження незмінност встановленої облікової політики, або лише вносити доповнення або зміни у вже виданий наказ.
Чинне законодавство не містить обмежень щодо строків змін в обліковій політиці та не регламенту періодичності видання наказів про встановлення або зміни і доповнення обліково політики підприємства, тому змінювати облікову політику можна в будь-який момент, а не тільки з 1 січня нового року.
Зміна облікової політики на малих підприємствах повинна здійснюватися тільки у випадках, передбачених П(С)БО, бути обґрунтованою і розкритою у фінансовій звітності й, крім іншого, тоді, коли такі зміни забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Тема 9. Форми ведення бухгалтерського обліку і використання облікових регістрів
9.1. Форми бухгалтерського обліку;
9.2. Загальний та спрощений план рахунків;
9.3. Регістри бухгалтерського обліку застосовані при різних формах.
9.1. Форми бухгалтерського обліку
Форма бухгалтерського обліку представляє собою певну систему регістрів бухгалтерського обліку, порядку і засобів реєстрації і узагальнення інформац в них. Вибір форми бухгалтерського обліку є одним із заходів по організац бухгалтерського обліку і відноситься до компетенції підприємства.
Підприємства, що відносяться до суб'єктів малого підприємництва, самостійно вибирають форму бухгалтерського обліку і систему рахунків. Форма бухгалтерського обліку – це взаємозв'язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку і певні способи облікових записів, що дозволяють узагальнювати інформацію і складати звітність. Методичними рекомендаціями із застосування регістрів бухгалтерського обліку передбачене використання наступних форм бухгалтерського обліку:
1. Проста форма обліку, що передбачає використання спрощеного плану рахунків, журналу обліку господарських операцій і відомості 3-М, у якій відображається облік розрахунків з дебіторами кредиторами, розрахунків по податках і по оплаті праці малими підприємствами з незначним документообігом і нематеріалоємними операціями.
2. Спрощена форма обліку, що передбача узагальнення інформації про господарські операції у відомостях 1-М – з обліку коштів, 2-М – з обліку запасів, 3-М – з обліку розрахунків з дебіторами кредиторами, розрахунків по податках і по оплаті праці, 4-М – з обліку необоротних активів, 5-М – з обліку витрат, доходів, фінансових результатів власного капіталу, а також оборотно-сальдової відомості.
3. Меморіальна форма обліку, що передбачає застосування книжкових і карткових облікових регістрів, відомостей синтетичного й аналітичного обліку, меморіальних ордерів.
4. Журнальна форма обліку, що передбачає накопичування і систематизацію даних первинних документів безпосередньо в регістрах синтетичного й аналітичного обліку і застосування журналів-ордерів, що ведуться по кредиту синтетичних і дебету кореспондуючих рахунків з перенесенням підсумків у Головну книгу для узагальнення даних журналів.
5. Автоматизована форма обліку, які передбачає використання програмних продуктів, що дозволяють автоматично безупинно виконувати обліково-обчислювальні роботи, накопичувати інформацію про здійснення господарських операцій, формувати допоміжні документи і звітність по синтетичному обліку.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" не існує конкретних вимог щодо системи регістрів обліку, як повинні вестися на підприємстві, але визначені загальні принципи формування регістрів бухгалтерського обліку:
інформація, яка міститься в первинних документах повинна систематизуватися на рахунках і в регістрах синтетичного й аналітичного обліку;
регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій і підписи осіб, що їх склали;
господарськ операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тім звітному періоді, у якому вони були здійснені.
На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, Міністерство фінансів України розробило і запропонувало для використання суб’єктам малого підприємництва регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств, а також рекомендації по їх заповненню.
Форма даних регістрів, а також методичні рекомендації по їх застосуванню затверджен наказом № 422.
Так як наказ 422 має рекомендований характер, то підприємство самостійно вибирає найбільш принадну форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів бухгалтерського обліку.
Застосування даних регістрів можливо лише у випадку, коли мале підприємство використову спрощений План рахунків. У цьому зв'язку підприємства, які використовують загальний План рахунків, не можуть застосовувати регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств, затверджені наказом № 422.
Закон "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" не встановлює вимог відносно складу (системи) регістрів, які повинні вестися на підприємстві. Рішення даного питання відноситься до компетенції самого підприємства. При цьому вибір форми бухгалтерського обліку відноситься до заходів по організац бухгалтерського обліку на підприємстві.
При використанн механізованої або автоматизованої форми бухгалтерського обліку важливою умовою дотримання єдиних засад, встановлених Законом "Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні".
9.2. Загальний та спрощений план рахунків
У бухгалтерському обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність рух активів, капіталу, зобов'язань і фактах про фінансово господарську діяльність для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, визнаних відповідно до діючого законодавства суб'єктами малого підприємництва складаючих фінансову звітність відповідно до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (далі - П(С)БО 25) затверджений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, так званий спрощений План рахунків.
Спрощений план рахунків носить рекомендаційний характер. Тому питання, який саме План рахунків застосовувати (спрощений або загальний План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств організацій), суб'єкти малого підприємництва вирішують самостійно. Однак саме застосування спрощеного Плану рахунків є підставою для застосування на сьогоднішній день регістрів бухгалтерського обліку для малих підприємств.
На відміну від загального Плану рахунків, у спрощеному Плані рахунків передбачені тільки синтетичні рахунки, кількість яких дорівнює 25. При цьому облік і узагальнення нформації про забалансові активи і зобов'язання ведеться підприємствами з використанням забалансових рахунків класу 0 "Забалансові рахунки", передбачених загальним Планом рахунків.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28
