Дипломная работа: Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу

Вплив Bacillus subtilis 5[2] на капустянку звичайну. Оскільки найбільш ефективним методом регулювання чисельності капустянки звичайної вважається застосування принад, було оцінено вплив культуральної рідини Bacillus subtilis 5 у складі зернової живильної принади. Результати досліду наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Вплив Bacillus subtilis 5, у складі живильної принади, на капустянку звичайну

Дані таблиці 6.9 показують, що в ході експерименту спостерігається загибель тільки імаго і лише на 25 добу після вживання принади з мікробіологічним агентом. Личинки ж, взагалі не виявили жодних ознак впливу бактерій. Таким чином, результати свідчать про несприйнятливість шкідника до зернових принад на основі Bacillus subtilis 5 при вказаному титрі.

РОЗДІЛ 5

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ОЗДОРОВЛЕННЯ АГРОЦЕНОЗУ ПОСІВНОЇ ЦИБУЛІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БІОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Уявимо агроценоз за дуже несприятливих обставин, а саме: монокультура в який протягом ряду років використовувались хімічні інсектициди з однаковою діючою речовиною. В такому разі через n-ну кількість років ми отримаємо генотипи шкідників «забруднені» генами резистентності, що унеможливить подальше проведення захисних заходів без істотної зміни асортименту діючих речовин. Відповідно класичної концепції дрейфу генів, ген резистентності або зникне з популяції через певну кількість поколінь, або закріпиться в ній. Зрозуміло, що перший сценарій буде мати місце за умови розірвання хімічного «кола», а другий – якщо застосування класу хімічних речовин до якого виникла резистентність буде тривати. Тривалість елімінації гену тим більша, чим довший був період неправильного застосування хімічних засобів.

Елімінацію гена резистентності можна прискорити застосувавши більш екологічні методи – ентомофаги, мікробіометод тощо.

Отже загальний принцип «оздоровлення» популяції шкідника зводиться до збільшення швидкості елімінації гена резистентності, яку можна представити як відношення періоду екологізації до попереднього періоду використання хімічного методу з урахуванням річної кількості генерацій шкідника.

Але оскільки ентомокомплекс на тій чи іншій культурі складається із значної кількості шкідників, то правомірно, для побудови загальної моделі враховувати кількість шкідників всього комплексу для даної зони.

Нижче ми представимо гіпотетичну модель накопичення генів резистентності у комплексі з дев’яти ентомологічних об’єктів за умови 5–річного застосування торгових марок хімічних інсектицидів з однаковою діючою речовиною та 1-річної екологізації (рис.5.1). Площа поверхні, утворена осями «кількість поколінь», «період екологізації» та «період застосування хімічних препаратів» відповідно до комплексу шкідників, віддзеркалює процес накопичення (поширення в популяціях) генів резистентності і дає можливість визначити точки найбільш ефективного впливу на популяції шкідників для зменшення їх впливу. Так, на гіпотетичній моделі вирізняється максимум, «утворений» попелицями за умови розвитку 30 поколінь на рік. Введення на цій ділянці моделі біометоду істотно вирівняло б показники з накопичення резистентності в ентомокомплексі.

Рис. 5.1 Гіпотетична модель накопичення генів резистентності у ентомокомплексі за умови 5 –річного застосування торгових марок хімічних інсектицидів з однаковою діючою речовиною та 1- річної екологізації

Якщо взяти реальний ентомокомплекс, наприклад для посівної цибулі (табл.5.1), то для за умов, наприклад 5-ти років поспіль застосування хімічних інсектицидів без ротації діючих речовин та 3-х років екологізації, отримаємо швидкість елімінації гена резистентності на рівні 0,0023 для зони Лісостепу і 0,002 для зони Степу. Але навіть за несприятливих умов швидкість подолання резистентності можна збільшити, якщо хоча б частково ввести в систему захисту біологічний метод, наприклад застосування трихограми відносно комплексу лускокрилих (капустяної молі, вогнівки, лучного метелика, капустяного та ріпного біланів, озимої і капустяної совок, совки-гамми).

Таблиця 5.1 Тривалість розвитку представників ентомокомплексу в агроценозі посівної цибулі (в перерахунку на 1 рік)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19