Дипломная работа: Модернізація механізму товаровідтягування побутової трикотажної машини "Українка-2"
Відрахування на соціальні потреби відображають обов’язкові відрахування по встановлених законодавством нормах (в фонд соціального страхування, в пенсійний фонд, фонд зайнятості, фонд соціального страхування від нещасних випадків) від суми основної і додаткової заробітних плат виробничих робітників:
(3.5)
де
коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні потреби, 
.
Тод за формулою (3.5) відрахування на соціальні потреби:
Для визначення загальної суми витрат результати проведених розрахунків зводимо в таблицю 3.4.
Таблиця 3.4
Розрахунок собівартост механізму товаровідтягування
|
№ п/п |
Статті витрат | Розрахунок витрат, грн. |
| 1. | Сировина і матеріали | 17,42 |
| 2. | Покупні вироби і напівфабрикати | 46,20 |
| 3. | Основна заробітна плата виробничих робітників | 61,18 |
| 4. | Додаткова заробітна плата виробничих робітників | 12,24 |
| 5. | Відрахування на соціальні потреби | 27,79 |
|
Повна собівартість модернізації ( |
164,83 | |
)3.3 Розрахунок ціни модернізованої плосков’язальної машини «Українка-2»
Ціну модернізованої плосков’язальної машини визначаємо за формулою:
(3.6)
де
– ціна
базового обладнання, 
– повна
собівартість модернізації, грн.
– ціна частини
базового обладнання, яка ліквідовується після модернізації, грн. (для
даної машини 
.
– запланований
відсоток прибутку . Приймаємо 
.
Тод за формулою (3.6) ціна модернізованої машини:
3.4 Розрахунок річного економічного ефекту від модернізації плосков’язальної машини «Українка-2»
Вихідн дані для розрахунку наведені в таблиці 3.5
Таблиця 3.5
Вихідні дані для розрахунку
|
№ п/п |
Показник | Одиниця виміру | Значення показника | |
| базова машина | модернізована машина | |||
| 1. | Річна програма випуску | кг | 20000 | |
| 2. | Трудомісткість виготовлення 1 кг | хв. | 10 | 9,5 |
| 3. | Вартість машини | грн. | 12000 | 12197,80 |
Розрахунок економічної ефективності проведемо за наступними статтями:
Основна заробітна плата виробничих робітників.
Додаткова заробітна плата виробничих робітників.
Відрахування на соціальні потреби.
Амортизаційн відрахування.
Основна
заробітна плата виробничих робітників 
Основну
заробітну плату робітників розраховуємо за формулою (3.3). Річна заробітна
плата робітників (годинна тарифна ставка 
грн.) буде становити для:
базової машини
грн.,
модернізованої машини
грн.
Додаткова
зарплата виробничих робітників 
Додаткову
заробітну плату обраховуємо за формулою (3.4) Додаткова заробітна плата
робітників (при 
) буде становити для:
базової машини
грн.,
модернізованої машини
грн.
Відрахування
на соціальні потреби 
Відрахування на соціальні потреби обраховуємо за формулою (3.5) відрахування на соціальн потреби буде становити для:
базової машини
грн.,
модернізованої машини
грн.
Амортизаційн
відрахування 
Амортизаційн відрахування визначають, виходячи із балансової вартості основних фондів діючих норм амортизаційних відрахувань, затверджених Мінфіном України:
(3.7)
де
– базова
вартість основних засобів, грн.;
– середня
норма амортизації, 
.
Тод за формулою (3.7) амортизаційні відрахування для:
базової машини
грн.,
модернізованої машини
грн.
Для визначення загальної суми собівартості продукції до і після модернізац машини, зведемо результати розрахунків у таблицю 3.6.
Таблиця 3.6
Розрахунок собівартост продукції за варіантами, грн.
|
№ п/п |
Статті | Значення показників | |
| до впровадження | після впровадження | ||
| 1. | Основна заробітна плата виробничих робітників | 20000 | 19000 |
| 2. | Додаткова зарплата виробничих робітників | 4000 | 3800 |
| 3. | Відрахування на соціальні потреби | 9081,60 | 8627,52 |
| 4. | Амортизаційні відрахування | 1200 | 1219,78 |
| Разом витрат по собівартості | 34281,60 | 32647,30 | |
Річний економічний ефект визначається за формулою:
грн.
Відповідно
зниження собівартості на 1 кг виробленого трикотажу становить 
грн.
Враховуючи
те, що на стадіях дослідження і проектування витрати і економічний ефект носять
мовірнісний характер, величину річного економічного ефекту від НДДКР необхідно
відредаговувати на коефіцієнт «
», який характеризує ймовірність
отримання даного економічного ефекту.
При
розробці технічного проекту, яка проводилася в даному дипломі, коефіцієнт 
можна приймати
0,5-0,7. Так як дана розробка ґрунтується на принципах, які вже
використовуються, то приймаємо 
.
Тод річний економічний ефект остаточно:
грн.
Висновок: На основі проведених розрахунків можна зробити висновок, що пропозиція щодо модернізації плосков’язальної машини «Українка-2» за рахунок встановлення механізму товаровідтягування цілком доречна з точки зору ефективності капіталовкладень, необхідних для виконання запроектованих заходів. Хоча вартість машини зроста на 197,80 грн., але завдяки покращенню техніко-економічних показників (зокрема збільшення продуктивності устаткування), зменшилась трудомісткість виготовлення трикотажу Це стало причиною зменшення поточних витрат, а отже собівартості продукції. Річний економічний ефект від зниження собівартост продукції становить 1144,01 грн. при програмі випуску 20000 кг трикотажу, або 8 коп. на 1 кг виробленого трикотажу.
РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Аналіз об’єкта модернізації та виробництва для якого він призначений з точки зору безпеки праці та охорони навколишнього середовища
В плосков’язальному цеху на здоров’я працюючих впливає ряд небезпечних та шкідливих факторів, таких як підвищений вміст пилу в повітрі, недостатня освітленість робочої зони, рівень шуму, дія електричного струму та рухомих частин механізмів і машин на працівника.
· Освітлення виробничого приміщення
Правильно спроектоване і виконане освітлення забезпечує можливість нормальної діяльност працівників. Збереження зору людини, стану його центральної нервової системи безпеки на виробництві в значній мірі залежать від умов освітлення. Даний фактор впливає на продуктивність праці і якість виготовленої продукції.
На підприємствах текстильної промисловості використовують комбіноване освітлення. В спектрі природного світла, на відміну від штучного, більше ультрафіолетових променів необхідних для людини. Для природного освітлення характерне високе розсіювання світла, що найкраще сприймається при зорових умовах праці.
· Вплив шуму на організм людини
За даними досліджень продуктивність праці в шумних умовах може знижуватись до 60%.
Шум при рівні 50-60 дБА створює значні навантаження на нервову систему людини, створюючи психологічну дію. При підвищенні рівня до 70 дБА і більше шум може викликати видимі зміни в організмі.
При тривалій роботі в шумових умовах перш за все уражається нервова, серцево-судинна системи та органи травлення працівників. Впливаючи на кору головного мозку, шум викликає подразнюючу дію, прискорює втомлюваність, послаблює увагу, сповільня психічні реакції.
Вплив даного фактора на організм людини індивідуальний, ступінь шкідливості залежить від того наскільки він відрізняється від звичного рівня, часу дії та величини.
На розглянутому підприємстві джерелом шуму є електродвигуни, встановлені на трикотажних машинах, тертя спряжених і рухомих металевих деталей.
В цеху рівень шуму становить 100 дБА, що перевищує нормоване значення на 8 дБА.
· Виробничий пил
Виробничий пил досить розповсюджений і являється шкідливим виробничим фактором в текстильному виробництві. Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень, в першу чергу пневмоконіози. Але слід зазначити, що вплив шкідливих речовин на організм людини відбувається в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини концентрацію.
Пил, що утворюється при проведенні технологічних операцій називають основним або первинним. Крім того в умовах виробництва виникає вторинний пил під час прибирання чи русі людей.
Дія шкідливих речовин в умовах підвищених температур посилюється, оскільки судини розширюються, посилюється потовиділення, пришвидшується дихання, що прискорю потрапляння шкідливих речовин в організм працівників.
В даному випадку ГДК не перевищує 1,1 мг/м3.
· Дія електричного струму на людину
Оскільки підприємства текстильної галузі як основне джерело енергії використовують електричний, то його дія в окремих випадках може спричиняти негативний вплив на працівників. Проходячи через організм, електричний струм викликає термічну, електролітичну, біологічну дію.
Термічний вплив виражається опіками окремих ділянок тіла, нагріванні судин, нервів та нших тканин. Електролітична дія проявляється у розкладанні крові та інших органічних рідин, що викликає зміну їх фізико-хімічного складу. Біологічна дія викликає подразнення та збудження живих тканин організму (некеровані скорочення м’язів), а також порушення внутрішніх біоелектричних процесів, які пов’язані з життєвими функціями організму.
Залежно від виду впливу електричного струму розрізняють місцеві та загальн електротравми.
Місцев електротравми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканин організму, викликані дією електричного струму. Їх поділяють на: електричні опіки, електричні знаки, металізацію шкіри, механічні пошкодження та електрофтальмію.
Загальн електротравми (електричний удар) – це збудження живих тканин організму при проходженні через нього електричного струму, супроводжене судорожним скороченням м’язів. Розрізняють чотири ступені ударів: I – судоржне скорочення м’язів без втрати свідомості; II – судоржне скорочення м’язів з втратою свідомості; III – втрата свідомості і порушенні серцевої діяльності або дихання; IV – клінічна смерть.
Кінцевий результат дії струму залежить від значення та тривалості протікання через тіло, частоти струму та індивідуальне сприйняття людини. Електричний опір тіла прикладена до нього напруга також впливають на силу ураження, визначаючи значення сили струму, який проходить через організм.
Значення сили струму є головним фактором впливу: чим більший струм, тим небезпечніша дія. Людина відчуває протікаючий через тіло струм промислової частоти (50 Гц) відносно малого значення: 0,6–1,5 мА. Цей струм називають пороговим відчутним струмом.
Струм 10–15 мА (при 50 Гц) викликає сильні і больові судоми м’язів рук, які людина не може перебороти. Це пороговий невідпускаючий струм.
При 25–50 мА дія струму поширюється на м’язи грудної клітки, що приводить до ускладнення дихання або навіть його зупинки.
При 100 мА струм безпосередньо впливає на серцеві м’язи і викликає фібриляцію (зупинку) серця. Такий струм називають фібриляційним.
Найнебезпечнішим змінний струм частотою 20–100 Гц. При частоті менше 20 Гц або більше 100 Гц небезпека ураження струмом помітно знижується ([19]).
Індивідуальн властивості людини – стан здоров’я, підготовка до роботи на електроустановці та нші фактори впливають на силу ураження.
Випадки ураження можливі лише при замиканні електричного ланцюга через тіло людини або при доторканні людини не менше, ніж до двох точок між якими існує напруга. Небезпека доторкання залежить від: схеми включення людини в ланцюг, напруження в мережі, її схеми, режиму нейтралі, ступеня ізоляції струмопровідних частин від землі.
Обладнання в плосков’язальному цеху працює в трифазовій електричній мережі з глухозаземленою нейтраллю під напругою 220 В і частотою 50 Гц.
