Дипломная работа: Форми організації навчання природознавству в початковій школі
1. Організація класу до уроку.
2. Підсумок спостережень за змінами в природі.
3. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
5. Закріплення знань, умінь, навичок.
6. Підсумок уроку.
7. Завдання додому.
Отже, предметний урок — це особливий урок. Його застосовують лише під час вивчення природознавства. Особливість його полягає в тому, що зміст яким оволодівають учні передбачає різнобічне вивчення тіла чи явища природи, виявлення його ознак, властивостей, умов існування, походження, способів вирощування тощо.
Одним із особливих видів уроку природознавства є урок-екскурсія.
На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами та явищами природи.
Уроки-екскурс мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії.
Важливе значення під час вивчення природознавчого матеріалу мають екскурсії. Урок-екскурсія — це особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою: на луках, у полі, лісі, саду тощо.
Урок-екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства, є доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого. У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.
Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об’єктами і явищами природи та очевидними взаємозв’язками і залежностями між ними.
Як зазначає Т. Байбара [6], у курсі природознавства початкової школи проводяться такі види уроків-екскурсій (див: рис. 1):
Урок-екскурсія
вступний поточний підсумковий
багатотемний однотемний багатотемний
Рис. 1. Види уроків-екскурсій
Автор пропонує до кожного виду уроку-екскурсії окрему макроструктуру [6]. Зокрема, вступний урок-екскурсія має такі етапи:
- організація класу;
- постановка мети завдань уроку. Загальна мотивація;
- засвоєння нових знань, умінь і навичок;
- підсумок уроку;
- домашн завдання.
Макроструктура поточного уроку-екскурсії, крім наведених етапів, включає ще й такі:
- перевірка засвоєних знань, умінь і навичок;
- узагальнення та систематизація засвоєних знань, умінь і навичок;
- застосування засвоєних знань, умінь і навичок.
Основним етапом підсумкового уроку-екскурсії є систематизація та застосування засвоєних знань, умінь і навичок. На підсумковому уроці зростає самостійність школярів.
На уроках-екскурсіях, як і на предметних уроках, учні безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать їх у природній обстановці, тод як у класі об’єкти, що вивчаються, ізолюються один від одного і від навколишнього середовища.
Тому екскурс допомагають значно глибше і повніше вивчити різноманітність явищ і об’єктів природи, встановити зв’язки організмів один з одним та із середовищем, з умовами існування. Екскурсія конкретизує програмний матеріал, що вивчається в класі, пов’язує школу з життям нашої країни, з життям природи, є основою краєзнавчої роботи класовода з учнями. Проведення екскурсій розвиває в учнів нтерес і навички до вивчення природи свого краю, спостережливість. Перебуваючи на свіжому повітрі, діти загартовуються фізично.
Екскурсії з природознавства повинні бути пов’язані з усім процесом навчання. Тому програма з природознавства визначає мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення кожної теми. Але вчитель може вносити зміни у тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє засвоєння матеріалу, що вивчається.
Екскурсії — це уроки в природі, сільському господарстві, музеї. Тому і ставлення до них ма бути таким, як і до інших типів уроків.
Усі екскурсії, що проводяться в початковій школі, В. Горощенко та І. Степанов поділяють на три групи:
· екскурс в природу;
· екскурс на виробництво;
· екскурс в музей, картинну галерею, на художню виставку [25].
Екскурс в природу проводяться з метою спостереження об'єктів і явищ у природі та з'ясування їх взаємозв'язків із навколишнім середовищем.
На екскурсіях у природу легше на конкретному матеріалі спостерігати найпростіш закономірності в природі (взаємозв'язок різноманітних явищ природи залежно від сезонних змін, результати дії води в природі тощо).
Під час екскурсій на сільськогосподарське виробництво учитель має показати дітям, як людина, оволодіваючи наукою, перетворює тваринний і рослинний світ в нтересах суспільства. На таких екскурсіях в учнів розвивається інтерес до різних видів виробництва, що має профорієнтаційне значення.
Велику роль у вивченні природознавства відіграють екскурсії до музеїв, на виставки, під час яких учні знайомляться з різноманітністю форм рослинного і тваринного світу на Землі, працею людей, досягненнями господарства.
Деяк екскурсії проводяться на початку вивчення теми, і надалі вчитель під час предметних чи комбінованих уроків спирається на їх результат (вступн екскурсії).
Інод екскурсії включаються у процес вивчення матеріалу теми (поточні), а інколи завершують тему — підсумкові або оглядові екскурсії (наприклад після закінчення певного сезону).
Кожній екскурсії повинна передувати серйозна підготовка робота з боку вчителя й учнів. Насамперед необхідно визначити тему і мету екскурсії, розробити зміст.
Визначивши тему і мету екскурсії, вчитель сам повинен спочатку здійснити екскурсію за накресленим маршрутом. Це потрібно для того, щоб він мав можливість уточнити зміст екскурсії, був упевнений, що знайде все потрібне та заплановане, міг би визначити тривалість кожного етапу уроку-екскурсії тощо. На основі ц екскурсії учитель складає план уроку-екскурсії з дітьми, в якому встановлює послідовність проведення. Класовод повинен заздалегідь підготувати необхідне обладнання (папки для збирання рослин, совочки і ножі для їх викопування, сачки для комах тощо). Учнів попереджають про майбутню екскурсію напередодні або на попередньому уроці. При цьому зазначається точне місце її проведення, маршрут; тривалість екскурсії; що учні повинні взяти із собою та як вдягтися.
Учитель повинен обов'язково провести бесіду з техніки безпеки, а також розбити учнів на групи для проведення самостійної роботи.
Структура уроку-екскурсії така:
1. Організація учнів до роботи.
2. Підсумок спостережень за змінами в природі.
3. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
4. Вивчення нового матеріалу.
5. Закріплення знань учнів.
6. Підсумок уроку.
7. Завдання додому.
Наприкінц екскурсії необхідно зробити підсумок: зазначити основні відомості, про які учн дізналися під час екскурсії, відмітити роботу кращих учнів, зробити зауваження щодо дисципліни.
Спостереження, які провели учні на екскурсії, зібрані об'єкти використовуються на наступних уроках.
Отже, під час екскурсії вчитель повинен сприяти формуванню в учнів природознавчих понять, які становлять основу знань про природу. На екскурсіях, як і на предметних уроках діти навчаються бачити за словом його конкретний зміст, у них збагачується мова і накопичуються конкретні знання про природу. У зв'язку з цим учитель повинен звернути увагу на розвиток зв'язного мовлення учнів, що тісно пов'язано з уроками мови.
Одним з різновидів уроків є узагальнюючий урок. Основна його мета — у процес повторення матеріалу виділити найважливіше, закріпити й систематизувати знання учнів про предмети та явища неживої і живої природи, узагальнити вивчені факти, продовжити формувати та розвивати поняття, поглиблювати та впорядковувати набуті знання, а також перевірка рівня засвоєння учнями знань та їх оцінювання [8].
Значення узагальнюючих уроків полягає в тому, що на цих уроках:
Ø учн осмислюють і закріплюють знання, уміння і навички;
Ø учитель, використовуючи різноманітні прийоми, дидактичні ігри, вправи, перевіряє, як учні засвоїли матеріал;
Ø увесь матеріал приводиться в певну систему;
Ø розкриваються елементарні причинно-наслідкові зв'язки, що існують у природі.
Узагальнююч уроки сприяють міцному, осмисленому узагальненню та закріпленню знань, розвитку пам'яті, мислення, мовлення учнів.
Узагальнюючий урок має таку структуру:
1. Організація класу до уроку.
2. Підсумки спостережень за змінами в природі.
3. Узагальнення і систематизація знань учнів.
4. Контроль навчальних досягнень учнів.
5. Підсумок уроку.
На узагальнюючих уроках потрібно мати всі навчальні посібники, що використовувались на попередніх уроках, матеріал яких узагальнюється, щоб учн не лише розповідали про предмети та явища, а й мали можливість показати їх. Під час підготовки до узагальнюючого уроку вчитель повинен ретельно продумати запитання: в них слід включити певний фактичний матеріал, передбачити порівняння, зіставлення, питання повинні допомогти учням встановити зв'язки між предметами та явищами.
Отже, щоб стимулювалась активна розумова діяльність молодших школярів (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), методи і прийоми проведення узагальнюючих уроків повинні бути різноманітні. Крім того, обов’язково треба використати у зміст цих уроків елемент нового, щоб засвоєні учнями знання поглиблювались, збагачувались новими фактами, доказами, прикладами.
В початковій школі під час вивчення природознавства використовують також урок засвоєння нових знань. Мета цього уроку вивчення нового матеріалу, узагальнення запасу знань учнів, набутих на попередніх уроках, розкриття значення набутих знань у майбутній трудовій діяльності та їх оцінювання. Діяльність учнів на уроках засвоєння нових знань та формування вмінь і навичок спрямована на сприймання й усвідомлення навчального матеріалу, його осмислення, узагальнення й систематизацію. Цьому сприяє правильно організований навчальний процес. Учитель створює так ситуації, щоб учні пригадували і закріплювали в пам’яті найважливіше з нового матеріалу.
Даний урок застосовується в тому випадку, коли починається вивчатись новий розділ, матеріал якого не пов’язаний із матеріалом попереднього розділу, або ж коли ма розв’язуватись складне широке питання.
Структура уроку засвоєння нових знань така:
2. Організація учнів до роботи.
3. Підсумок спостережень за змінами в природі.
4. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
5. Вивчення нового матеріалу.
6. Закріплення знань учнів.
7. Підсумок уроку.
8. Завдання додому.
Сучасний ефективний урок — це урок добре підготовлений, розрахований відповідно до поставлених цілей та наявних можливостей. Результат уроку визначається не рівнем підготовки до нього вчителя, а майстерністю його діяльності на самому уроці. Чим ґрунтовніша підготовка, тим вільніший вчитель у вияві сво майстерності на уроці.
Сутність підготовки вчителя до уроку полягає в тому, щоб, враховуючи наявні педагогічні умови, наперед передбачити й обрати оптимальні шляхи та засоби керування навчально-виховною діяльністю учнів, домогтися найвищих показників ефективності уроку в цих умовах.
Як зазначає О. Савченко [57], підготовка вчителя до уроку включає три органічно нерозривні стадії:
1) діагностику об’єктивних умов навчально-виховного процесу, аналіз факторів, що діятимуть на уроці.
2) прогнозування ефективності уроку та досягнень учнів,
3) складання програми керування навчально-виховною діяльністю учнів на уроці.
Варто пам’ятати про розвивальні можливості уроків природознавства. На кожному уроці необхідно, по-перше, навчити учнів визначати, розуміти, а потім самостійно ставити перед собою навчальне завдання. Оволодіння учінням здійснюється на основі виконання навчальних дій-порівняння, моделювання, аналізу, дії змінення. По-друге, навчити учнів використовувати раціональні дії: способи роботи, які забезпечують успішне засвоєння навчального матеріалу. Оволодіння навчальним матеріалом — це його вміле сприймання, усвідомлення, запам’ятовування і використання в практичній діяльності. Для організації сприймання знань необхідно пропонувати учням чіткі й конкретні завдання, спрямовувати їх на ті сторони, властивості, ознаки предмета, для сприймання є виконання учнями практичних завдань як потрібно побачити, виділити, запам’ятати. Особливо важливим для сприймання виконання учнями практичних завдань і дій із предметом, який вивчається.
Усвідомлення знань завжди пов’язане з виконанням розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Усвідомленню знань, виконанню учнями на уроці певних завдань сприяє робота з підручником.
Для оволодіння навчальним матеріалом потрібно його запам’ятати. Тому необхідно організувати роботу з учнями так, щоб вона була привабливою, подавалась у незвичній для учнів формі, викликала позитивні емоції й глибокі почуття. Щоб учні добре запам’ятали навчальний матеріал, необхідно ставити перед ними конкретн завдання. Організовувати повторення, здійснювати контроль вивченого. По-третє, необхідно формувати в учнів навчальні мотиви, пізнавальні інтересам, бажання вчитися. Вирішальним для формування позитивного ставлення до навчання використання вчителем різних форм активізації процесу учіння, серед яких найбільш поширеними є:
- самостійна навчальна діяльність на уроці, тобто робота, що виконується поза безпосередньою участю вчителя, який лише визначає завдання уроку і керує його виконанням за допомогою запитань;
- поетапне керування учителем роботою учня.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, можна зробити висновок, що готуючись до будь-якого типу уроку природознавства, необхідно дотримуватись таких положень:
- Навчати дітей так, щоб вони розуміли, що, чому і як треба робити, і ніколи не виконували вказівок учителя механічно.
- Навчаючи, слід застосовувати усі види форми пізнавальної діяльності, поєднувати аналіз із синтезом, індукцію з дедукцією, зіставлення з протиставленням.
- Те, що учням невідомо, слід логічно пов’язувати з вивченим. Де немає логічного зв’язку між засвоєним і засвоюваним, там немає усвідомленого навчання.
- Слід пам’ятати, що головне — не знання предмета, а особистість, яка формується. Навчити і виховувати потрібно так, щоб учень не був «додатком» до навчального предмета, а навпаки — суб’єктом його активного освоєння.
- Кожний урок повинен, перш за все, розв’язувати певне завдання.
- Готуючись до уроку вчитель ма визначити основні етапи уроку, послідовність методів і прийомів навчання, характер завдань для учнів і способи керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів.
- Учням на уроці треба чітко сформулювати тему, поставити навчальну мету, визначити конкретні завдання уроку. У поурочному плані, який відображає структуру уроку, обов’язково потрібно передбачити всі структурні елементи уроку, зокрема, зміст послідовність різних педагогічних прийомів. На уроці необхідно раціонально використати кожну хвилину для здійснення навчального процесу.
- На уроках природознавства вчитель ма забезпечити формування в учнів світогляду на основі осмислення зв’язків взаємозалежностей, глибокого проникнення в сутність виучуваних явищ.
- Важливою вимогою до сучасного уроку дотримання дидактичних принципів в їх взаємозв’язках та єдності.
- Необхідно на уроці здійснювати ндивідуальний і диференційований підхід до учнів.
- Вчитель на уроках природознавства ма запобігати перевантаженню дітей. Для цього потрібно уникати одноманітності в навчальній роботі — чергувати словесну інформацію із виконанням практичних завдань, вправ, проведенням дослідів, заповнення схем, таблиць тощо.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
