Дипломная работа: Форми організації навчання природознавству в початковій школі
Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних із різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою «Природознавства» в 3-4 класах є оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціальне активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей [56].
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про тіла і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальн методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумово діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійност шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка самооцінювання (самоконтроль), самокоригуванння; здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.
Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
Зміст природознавства та його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізац кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) суто природничими принципами (екологічним, краєзнавчим, українознавчим, фенологічним), що реалізуються в єдності.
Природознавча змістова лінія галузі «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізується в таких розділах змісту програми:
· 3 клас — «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа»;
· 4 клас — «Планета Земля», «Україна — наша Батьківщина», «Рідний край».
Зміст розділів «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа» в 3 класі охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (сонячне світло й тепло, повітря, вода, гірські породи, корисні копалини, ґрунт) і живо природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина) та зв'язки й залежності між ними. Природничі знання, сформовані в 3 класі закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне — застосовуються в 4 класі як опора для розкриття змісту нових уявлень і понять та встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Зокрема, в розділах «Україна — наша Батьківщина» «Твій рідний край», компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв'язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України та природних угруповань рідного краю.
Програма має екологічну спрямованість. Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.
Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавально діяльності кожного школяра.
В чинній навчальній програмі зазначено, що основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія (вступна, поточна, узагальнююча) [56].
Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони.
На якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.
Інтерактивна навчальна діяльність учнів початкової школи на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами із використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.
Таким чином, аналіз чинної навчальної програми з природознавства для початкової школи свідчить, що у ній передбачено використання різних форм організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.
Із метою з’ясування, які форми організації навчання вчителі використовують найчастіше під час вивчення природознавства в початковій школі, нами було проведено анкетування. Анкета містила такі запитання:
1. За п’ятибальною шкалою виставте оцінку, залежно від того, який тип уроку Ви проводите найчастіше, вивчаючи природознавство.
а) комбінований урок ____________
б) предметний урок _____________
в) урок-екскурсія __________
г) урок засвоєння нових знань __________
д) узагальнюючий урок ______________
2. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите уроки-екскурсії.
а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.
3. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите предметні уроки.
а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.
4. Чи проводите Ви позаурочні заняття?
а) так; б) ні; в) ноді.
5. Які види позаурочної роботи Ви використовуєте?
а) ведення індивідуального календаря спостережень за сезонними змінами в природі і праці людей;
б) ведення класного календаря природи і праці людей;
в) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів;
г) домашня навчальна робота;
д) завдання з природознавства на літо.
6. Чи проводите Ви позакласні заняття?
а) так; б) ні; в) ноді.
7. При проведені позакласних занять перевагу надаєте:
а) індивідуальним формам роботи; б) груповим формам роботи;
в) масовим формам роботи.
8. Чи доцільно, на Вашу думку, використовувати різні форми організації навчання під час вивчення природознавства?
а) так; б) ні; в) ноді.
Анкетуванням було охоплено 26 вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл міста Зборова та Зборівського району.
Аналіз результатів опитування показав, що близько 88,5 % вчителів як основну форму організації навчання природознавства використовують комбінований урок; 11,5 % ноді проводять уроки-екскурсії в природу; 42,3 % проводять також предметн уроки та узагальнюючі уроки. Що стосується позаурочної роботи, то серед усіх видів 96,1 % учителів систематично використовують лише домашню навчальну роботу, яка полягає, в основному, в опрацюванні дітьми статей підручника і відповідей на запитання після них. 38,4 % вчителів систематично проводять спостереження за змінами в природі, але жоден не дає учням спостереження на літо. Зі всіх опитаних нами вчителів позакласні заняття на природничу тематику проводять лише 7,7 %. Те саме стосується і завдань для учнів на літо.
На нашу думку, такий стан справ є неправомірним, оскільки крім традиційних, стандартних одноманітних форм організації навчання, потрібно проводити й інші форми організації навчального процесу.
2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
Одним із завдань вчителя початкової школи є через навчальний матеріал природознавства, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого світу, через правильно організовану діяльність з об’єктами, в яких ці факти, явища і процеси задіяні, допомогти дитині пізнати не лише навколишній світ, але й себе самого забезпечити всім дітям у змісті матеріалу, що вивчається, набуття життєво необхідних знань, умінь і навичок.
Проведений нами теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із досліджуваної проблеми дозволив зробити припущення, що лише систематичне поєднання вчителем різних форм організації навчального процесу під час вивчення природознавства (усіх типів уроків, різних видів позаурочної та позакласно робіт) може сприяти формуванню у дітей правильних природничих уявлень і понять та взаємозв’язків між ними.
З метою перевірки правильності даного припущення ми вдалися до проведення упродовж 2007-2008 навчального року формувального експерименту на базі Перепельницької та Млинівської загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Зборівського району Львівсько області.
Експериментальним навчанням було охоплено 24 учні 3 класу Перепельницької загальноосвітньої школи. Відповідна кількість учнів 3 класу Млинівської загальноосвітньої школи — 23 учні — була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методиками. Експериментальний і контрольний клас ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів за рівнем навчальних досягнень.
Розглянемо детальніше використану нами методику проведення різноманітних форм організац навчання під час вивчення природознавства в 3 класі. Проілюструємо, як ми використовували різні форми організації навчання.
Розглянемо зразки конспектів різних типів уроків, які були проведені в експериментальному класі.
Вивчаючи тему „Вступ. Що таке природа. Охорона природи” ми використали урок вивчення нового матеріалу.
Мета уроку: ознайомити зі змістом і метою природознавства в 3 класі; узагальнити і розширити знання учнів про різноманітність природи; формувати поняття „нежива” і „жива природа”; узагальнити знання учнів про значення природи в житті людей та їх вплив на довкілля; ознайомити із заходами по охороні природи; розвивати спостережливість, удосконалювати вміння порівнювати і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати почуття стурбованості за сучасний стан природи, бережне ставлення до неї.
Обладнання: ілюстрації із зображенням тіл неживої і живої природи, речей, виготовлених людиною, рідкісних рослин і тварин України; репродукції картин живопису із зображенням природних краєвидів; плакати з охорони природи.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Спостереження за змінами в природі.
— Який стан неба сьогодні?
— Чи є вітер?
— Чи є опади? Які?
— Запишіть результати спостережень у календарі спостережень.
— Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?
— Яку роботу виконують люди на полях, у садах, на городах?
ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
— Відгадайте загадки. (Відгадки вчитель записує на дошці).
Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід) |
Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока) |
|
Куди ступиш — всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря) |
Зимою спить, літом бринить, над садом літає, мед збирає. (Бджола) |
|
Всю ніч бродить навмання, прокладає шлях до дня. (Місяць) |
Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (Їжак) |
|
Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, Сонце закрила. (Хмара) |
Сонечко в трав зійшло, усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-біле. І за вітром полетіло. (Кульбаба) |
|
Гарне, добре, по небу гуляє. На всіх дивиться, А на себе дивитись не дозволяє. (Сонце) |
Стоїть пані у лісочку, має червону сорочку. Хто не йде, той поклониться. (Суниця) |
— Як назвати одним словом все те, що ви відгадали? (Природа).
Де б ми з вами не були, чим би не займались, над нами завжди світить Сонце, ми дихаємо повітрям, п’ємо воду, споживаємо рослинну або тваринну їжу, нас оточують люди, рослини, тварини. Усе це належить до природи.
— На уроках якого предмету ви вже знайомилися із природою?
— Про що ви дізналися на цих уроках?
На уроках із предмету „Я і Україна ви вже познайомилися із такими складовими природи, як Сонце, вода, повітря, рунт, рослини, тварини та їх значенням для життя людини. Проте, ще багато незвіданого таїть у собі природа, і щоб її пізнати, треба бути дуже уважним, вміти спостерігати за тим, що відбувається навколо.
Сьогодні ви дізнаєтесь про те, що будете вивчати на уроках природознавства у 3 класі, розширите свої знання про природу і про те, як до неї потрібно ставитись.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.
— Відгадайте загадку.
Що за книга — без букв, без сторінок,
А багато чого навчить? (Книга природи)
У цю книгу ми зазирнемо на уроках природознавства. На цих уроках ви дізнаєтесь: що нас оточує і з чого воно складається; як дізнатися про висоту Сонця на небосхилі; чому термометр показує температуру повітря; які цікаві властивості мають вода і повітря; чому без повітря і води не можуть існувати рослини, тварини і люди; що знаходиться в надрах Землі та на поверхні; чому ґрунт називають багатством; як живуть рослини і тварини; як побудований організм людини і як працюють різні його частини та багато іншого. Ви навчитеся користуватися термометром, визначати довжину тіні від гномона, виконувати досліди, визначати пульс, розпізнавати рослин і тварин, складати схеми і заповнювати таблиці, спостерігати за погодою та явищами природи.
— Які вірші і оповідання про природу ви знаєте? Хто їх автор?
2. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування понять «природа», «жива і нежива природа». (На дошці розміщен люстрації із зображенням тіл природи, між якими є дві речі, виготовлені людиною.)
— Назвіть, що зображено на ілюстраціях, і знайдіть, що тут зайве.
— Чому це є зайвим?
Зайвими є ілюстрації, на яких зображен речі, виготовлені людиною. Заберемо їх, і залишиться лише те, що належить до природи. Отже, природа — це все, що нас оточує, крім того, що зроблено людиною.
— Пригадайте, якою буває природа?
— Поділіть те, що зображено на малюнках на дві групи. Дайте назву кожній групі. (Відповіді учнів і хід міркувань записуються на дошц у вигляді схеми).
— Чому природу поділили на живу і неживу? Чим живе відрізняється від неживого? Визначимо, які ознаки властиві живим організмам.
— У багатьох є домашні тварини. Пригадайте, чи змінюються вони. Як саме?
— Як доглядають за тваринами?
— Пригадайте, чи повністю нерухоме тіло тварини, коли вона спить?
Отже, те, що належить до живо природи (або живі організми), народжується, живиться, дихає, росте, розмножується і вмирає. Це характерні ознаки живої природи, до якої належать тварини, рослини та люди.
3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.
— Чи може людина існувати без природи? Чому ви так вважаєте?
— Що дає людині нежива природа? Що дає жива природа?
Людина — частина живої природи, яка живе серед природи і бере від неї все необхідне для життя, а саме: повітря, воду, продукти харчування, корисні копалини.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
