Дипломная работа: Ділянка діагностики та ремонту ДВС у АТП на 350 автомобілів

де NЕО. с-число машин підлягаючих миттю за добу;

Пу-продуктивність роботи установки, авт/ч.;

Тсут-тривалість роботи установки в добу, год.;

уЕО-коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на миття, уЕО=1,2¸1,3;

hу-коефіцієнт використовування робочого часу установки, hу=0,7¸0,8.

Число одиниць подйомно-оглядового, підйомно-транспортного устаткування визначається числом постів ТО і ТР і ліній ТО, їх спеціалізацією по видах робіт.

Кількість виробничого інвентаря (верстаків, стелажів і т.п.) який використовується практично в перебігу всієї робочої зміни визначають по числу працюючих найбільш завантаженої зміни. Розрахунки зводимо у таблицю 3.13.

3.7 Розрахунок площ приміщень

Площі АТП по своєму функціональному призначенню підрозділяються на три основні групи: виробничо-складські, зберігання рухомого складу і допоміжні.

Для АТП, де буде знаходитись проектуєма дільниця, залежно від типу і кількості рухомого складу, технічного стану автомобілів і їх середньодобового пробігу, режимів роботи рухомого складу технічного обслуговування і поточного ремонту визначаємо склад приміщень.

3.7.1 Розрахунок площ зон технічного обслуговування поточного ремонту

Площа зони ТО або ТР розраховується по таблиці

,

деfa-площа, займана автомобілем в плані, м2;

Х3i-число постів, відповідної зони;

Кn-коефіцієнт густини розстановки постів.

При односторонньому розташуванні постів потоковому методі обслуговування Кn=4¸5. Щодо площі зон уточнюються в процесі планування. Відключення можуть бути при площі до 50 м2 до 15%, понад 50 м2 – до 10%.

Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.14.

Таблиця 3.14

Розрахунок площ зон технічного обслуговування поточного ремонту по технологічно сумісних групах автомобілів

Показники	Марка рухомого складу	Види дії
		Д	ЩО	ТО-1	ТО-2	ТР
Кn		5	4	6	6	4
Х3i, ед	ГАЗ	1	2	1	1	3
	МАЗ і КрАЗ	1	2	1	1
	КамАЗ	1	2	1	1
fa, м2	ГАЗ	15,22	15,22	15,22	15,22	15,22
	МАЗ і КрАЗ	21,38	21,38	21,38	21,38	21,38
	КамАЗ	28,85	28,85	28,85	28,85	28,85
F3i, м2	ГАЗ	76	122	91	91	346
	МАЗ і КрАЗ	110	171	128	128
	КамАЗ	145	231	173	173
	Всього	331	524	392	392

3.7.2 Розрахунок площ виробничих ділянок

Для наближених розрахунків або за відсутност сумарної площі устаткування відповідної ділянки площі ділянок можуть бути визначені по числу працюючих на ділянці в найбільш завантажену зміну. Згідно нормативам площа приміщення виробничої ділянки на одного працюючого повинна бути не менше 4,5 м2.

,

деfоб - площа, займана устаткуванням, м2;

Кn - коефіцієнт густини розстановки устаткування.

Таблиця 3.15

Площа виробничих ділянок

№ п/п	Виробнича ділянка	Кількість працюючих в зміні, чол.	Площа, м2	Площа займана устаткуванням, м2
1	Електротехнічний	2	30	7,5
2	Акумуляторний	1	24	6
3	Приладів системи живлення	2	72	18
4	Агрегатний	3	136	39
5	Шиномонтажний	2	108	24
6	Вулканізація	1	26	6
7	Медніцкий	1	24	6
8	Жестяніцкий	1	95	24
9	Зварювальний	1	55	14
10	Ковальсько-ресорний	2	82	18
11	Слюсарно-механічний	2	108	31
12	Деревообробний	1	57	13
13	Арматурний	1	-	-
14	Шпалерний	1	54	15
15	Діагностики і ремонту ДВЗ	3	75	16

3.7.3 Розрахунок площ складських приміщень

Площа складів по запасу, що зберігається, визначається по таблиці:

,

Де fскл – сумарна площа горизонтальних проекцій складів, м2;

Кnс – коефіцієнт густини розстановки устаткування, Кnс=2,5¸3,5.

Площа складів за питомою площею, що доводиться на один обліковий автомобіль, визначаємо по таблиці:

,

де fп – питома площа відповідного складського приміщення на один автомобіль.

Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.16.

Таблиця 3.16

Площі складських приміщень

№ п/п	Складські приміщення	Площа на один автомобіль, м2	Площа приміщення, м2
1	Склад запасних частин, агрегатів і матеріалів	0,3¸0,4	140
2	Склад автомобільних шин	0,1¸0,15	52,5
3	Склад змащувальних матеріалів	0,15¸0,25	87,5
4	ІРК	0,05¸0,06	21
5	Склад будівельних матеріалів	0,2¸0,5	75
6	Склад інструменту	0,08¸0,14	35
7	Такелаж	0,2	70
8	Склад утиля	0,1	35
	Загальна площа складських приміщень	1,28¸1,75	416

3.7.4 Розрахунок площ зони зберігання (стоянки) автомобілів

Площу зони зберігання визначаємо по таблиці:

,

Де f0 – площа, займана автомобілем в плані, м2;

Аст – число автомобіле-міст зберігання;

Кnх - коефіцієнт густини розстановки автомобіле-міст зберігання, Кnх=2,5¸3.

 м.

3.7.5 Розрахунок площ допоміжних приміщень

Склад допоміжних приміщень АТП визначаємо штатним розкладом і нормативними для проектування (СНіП - 11 - 92 - 76), [2, 3].

Конторські приміщення (кабінети керівників, приміщення служб і відділів управління транспортного цеху).

Площі адміністративно-конторських приміщень, кабінети 12¸15 м2 на одного співробітника, кімнати для чергових водіїв по 3 м2 на одного чергового водія.

Площа кабінету по безпеці руху; при кількост водіїв від 100 до 1000 – 25 м2, від 1000 до 3000 – 50 м2.

Площу побутових приміщень розраховуємо по штатній кількості робітників і службовців або по кількості працюючих в найбільшій зміні.

Площу вбиралень розраховують не менше ніж на 90% робочих двох суміжних зхв. площа підлоги на одну шафу – 0,25 м2, для відкритих вішалок – 0,1 м2 на одне місце. Кількість посадочних місць в їдальнях буфетах визначають по кількості працюючих в найбільшій зміні без урахування водіїв з коефіцієнтом 1,1.

Для медпункту приймається наступна площа: 15-20 м2 – при числі працюючих до 300 чол., 50 м2 від 300 до 800 чол., 70 м2 від 800 до 1200 чол. Умивальників і душові проектуємо на 100% робітників в більшій зміні з розрахунку один кран на 25 чол., один душ на 10 чол. Площа підлоги на одного умивальника при односторонньому його розташуванні – 1,2 м2, при двосторонньому – 0,9 м2. Площа підлоги на один душ з роздягальнею 20 м2.

Туалетні проектуються на 40% робітників в більшій зміні і 30% водіїв з розрахунку 1 унітаз на 20 чоловік, площу підлоги з проходами 2¸3 м2 на одну кабіну.

Площа курільної кімнати встановлюється 0,02 м2 на одного працюючого в найбільшій зміні, але не менше 8 м2.

3.8 Схема генерального плану підприємства і об'ємно-планувальні рішення дільниці діагностики та ремонту ДВЗ

3.8.1 Компоновка виробничо-складських приміщень

Планування (компоновка) виробничо-складських приміщень підприємства виробляється з урахуванням вимог, обумовлюючих раціональне взаєморозташування виробничих зон, ділянок і складів, протипожежних санітарних вимог, основних положень по уніфікації об’ємно-планувальних рішень будівель.

Розробка планування виробничого корпусу АТП виконується в наступній послідовності:

·     уточнюється склад виробничих зон, ділянок, складів, розміщуваних в даній будівлі;

·     на підставі розрахунків визначається розрахункова загальна площа будівлі;

·     вибирається сітка колон, будівельна схема габаритні розміри будівлі з урахуванням вимог по уніфікац об’ємно-планувальних рішень;

·     по прийнятій будівельній схемі опрацьовуються варіанти компонувальних рішень виробничого корпусу.

При цьому використовуються укрупнен опрацьовування планувальних рішень окремих зон і ділянок. При розміщенн підприємства в декількох будівлях бажано прийняти одну сітку колон і однакову конструктивну схему для всіх проектованих будівель.

При плануванні прийняті площі приміщень окремих ділянок, складів і інших приміщень можуть декілька відрізнятися від розрахункових: для приміщень площею до 100 м2 відхилення до +15%, а для приміщень більше 100 м2 до +10%.

Взаємне розташування виробничих приміщень в плані будівлі залежить від їх призначення, виробничих зв’язків, технологічно характеристики виконуваних в них робіт.

У загальному планувальному рішенні основними приміщення для постів технічного обслуговування і поточного ремонту, як спеціалізуються по видах дії і призначенні постів. Розташування зон технічного обслуговування і поточного ремонту визначається схемою і графіками виробничого процесу. Зони слід розташовувати так, що б шляхи руху рухомого складу були найкоротшими виключали утруднення його маневрування. Розташування зон повинне забезпечувати як послідовне проходження автомобілями різних видів технічного обслуговування, діагностики і поточного ремонту, так і незалежні. При блокуванні приміщень в одній будівлі вказані зв’язки здійснюються через приміщення зберігання або пости очікування (підпора).

Зона постів поточного ремонту по характеру виробничого процесу повинна бути безпосередньо пов’язана зі всіма виробничими ділянками, які звичайно розташовуються суміжно із зоною поточного ремонту по периметру будівлі. Розташування виробничих ділянок і складів визначається їх технологічним тяжінням до основних зон технічного обслуговування і поточного ремонту. Однорідний характер окремих видів робіт, виконуваних на виробничих ділянках дозволяє виділити їх в певні групи. При плануванні необхідно виходити з доцільного блокування приміщень в межах цих груп.

Ковальсько-ресорний, мідницкий і зварювальний ділянки розташовують звичайно суміжно, ізолюючи їх від інших. При виконанн об’ємно-планувального рішення головного виробничого корпусу для зон технічного обслуговування і поточного ремонту передбачає сітку колон:

24´12 – для поліпшення маневрування автомобілів;

12´12 – для виробничих ділянок складів.

Застосування сітки колон з кроком 12 дозволя краще використовувати виробничі площі і на 4¸4% понизити вартість будівництва з аналогічними будівлями з кроком колон – 6 м.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18