Быстрый поиск

Дипломная работа: Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності

Військово-спортивні ігри знайомлять учнів із життям бойовими традиціями Збройних Сил України, військовими статутами тощо. Усе це формує в молодших школярів усвідомлення того, що в житті завжди є місце подвигу. Не можна виховати справжнього патріота своєї Вітчизни, не навчивши поважати героїчне минуле країни. Поступово учні переконувалися в тому, що люди, які віддали життя за волю України, й після смерті залишаються жити не тільки в підручниках з історії, художніх творах, пам’ятниках, а й у нашій пам’яті.

Військово-спортивн гри були обмірковані, чітко організовані. Під час підготовки до гри діти вчили пісні, речівки, народні ігри, проходили інструктаж перед кожним етапом гри із чітким поясненням завдання.

Під час аналізу гри ми обов’язково підкреслювали, що привело до перемоги одних, а для нших було причиною поразки, звертали увагу на позитивні сторони та недоліки в діях окремих дітей і загону в цілому. Кращих учнів заохочували. Нагородження переможців проходило біля пам’ятників, у музеях, куточках бойової слави; дітей фотографували разом з гостями під час вручення дипломів, грамот та інших нагород. Після закінчення гри діти поверталися до школи в гарному настрої. В цей час лунала пісня, яка об’єднувала колектив, сприяла вияву патріотичних почуттів, спонукала до хороших вчинків („Гей, там на горі Січ іде”, „Ой, у луз червона калина”, „Козацькому роду нема переводу” та інші).

Щоб діти надовго запам’ятали пережиті враження, було організовано випуск стінної газети, фотоальбому, в яких знайшли своє відображення основні моменти гри.

Підсумком роботи з патріотичного виховання за чотири роки було проведення свята „Вітчизна, як мати, у світі – одна!”. Упродовж усього свята діяла виставка виробів, виготовлених учнями за 4 роки: „Родинного альбому”; „Родовідного дерева”; малюнків, аплікацій, карт „Пам’ятні куточки міста”; календарів „Видатні дати міста, країни”.

Підсумком свята стало свідоме прийняття дитячої присяги:

Ми є діти українські, хлопці і дівчата,

Рідний край наш – Україна, красна і багата.

Рідне небо, сонце ясне, місяць, зорі срібні.

Рідний народ – українці, всі до нас подібні.

Рідний прапор: злото-синій, як сонце на небі.

Ми за нього все, що маєм, віддамо в потребі.

Рідна віра – Свята трійця і Пречиста Мати.

Рідна мова – нею вчились Бога прославляти.

Присягаєм: край наш рідний над усе любити,

Рідний народ шанувати і для нього жити…

За результатами формуючого експерименту було проведено зріз та аналіз знань і рівня розвитку патріотичних почуттів учнів четвертого класу. Результати представлені в розділі 2.3. (Констатуючий експеримент).

Важливою формою патріотичного виховання впродовж чотирьох років були інформаційні хвилини, як мали назву „Життя Батьківщини”, „Вісті України”. Під час інформаційних хвилин учителі й вихователі в доступній формі розповідали про події, що відбувалися в нашому місті (районі, селі), країні та за її межами. Особливе місце відводилося повідомленням про досягнення українського народу, в тому числі про людей рідного села, району. Вся система інформування школярів була спрямована на виховання в них громадянського бачення світу, формування політичної культури, особистої позиції відносно суспільних подій. Такі хвилини поглиблювали знання учнів з актуальних питань політичного, економічного, культурного й наукового життя рідного міста, країни, світу. Під час інформаційних хвилин діти читали статті з газет, журналів; розповіді про життя рідного міста, села, району, області; окрім того, дітям пропонувалося доповнити інформацію власними думками, зробити висновки.

Систематичне проведення інформаційних хвилин сприяло патріотичному та громадянському вихованню молодших школярів, привчало їх до читання дитячої преси й тим самим залучало до суспільного життя країни.

Експериментальна робота засвідчила, що в процесі вирішення завдань патріотичного виховання молодших школярів підвищується значення спільної діяльності педагогічного колективу школи, сім’ї, громадськості. Ці зв’язки необхідно зміцнювати. Дослідження доводить, що ні школа, ні сім’я окремо не зможуть забезпечити цілісність патріотичного виховання школярів.

Для поліпшення виховної роботи в ході формуючого експерименту, ефективного впровадження технології патріотичного виховання ставилося завдання об’єднати батьків вчителів експериментальних класів загальною метою, пробудити їхню рефлексивну активність, сприяти перетворенню сім’ї із стихійного в керований фактор впливу на формування патріотичних почуттів молодших школярів, зацікавити вчителів виховною роботою, пробудити їхні патріотичні почуття.

Ця робота проводилася за такими напрямами: підвищення педагогічної культури вчителів батьків з питань патріотичного виховання; зміст та організація відповідно виховної роботи; організація спільної діяльності вчителів, батьків і дітей в умовах школи.

1. Підвищення педагогічної культури вчителів і батьків включало проведення батьківських зборів, дискусій, тренінгів, обмін досвідом виховання, спільний перегляд та обговорення фільмів, телепередач, консультації тощо (орієнтовні теми: Традиції, обряди, звичаї – що це?”, „Роль сім’ї в патріотичному вихованн дітей”, „Я та історія моєї родини”).

2. Зміст та організація виховної роботи з патріотичного виховання: надання консультацій, рекомендація педагогічної літератури, бесіди, розповіді, складання плану виховної роботи.

3. Організація спільної діяльності: проведення свят, вечорів, ярмарків; прикрашення залу, класу до свята; спільна краєзнавча робота, виготовлення „Родовідного дерева”, Родинного альбому”; конкурси, змагання, ігри; екскурсії на робочі місця батьків; добротворча діяльність тощо.

У ход експерименту ми виявляли виховні можливості сім’ї у формуванні патріотичних почуттів молодших школярів. З цією метою встановлювали зв’язок з усією родиною, виявляли її загальну педагогічну культуру, моральні цінності, ставлення до патріотичного виховання, знайомилися з досвідом сімейного виховання.

Суттєву користь у патріотичному вихованні принесла діяльність батьків під час літніх канікул. Як зазначає психолог А. Люблінська, пам’ять дітей відрізняється великою пластичністю, що створює умови для швидкого пасивного запам’ятовування та легкого забування [120]. Слід звернути увагу на те, що робота з патріотичного виховання впродовж літа призупинялась. Тому нами були розроблені спеціальн завдання на літо. Ця робота була узгоджена з учителями та включала: походи, екскурсії по рідних місцях; виконання трудових доручень, допомога старшим у родині; читання оповідань, казок, вивчення українських народних пісень, легенд, повір’їв; участь у державних (День Конституції України – 28 червня, День Незалежності України – 24 серпня) та народних (День хрещення Русі–України – 14 серпня) святах і розповідь про них.

З вищесказаного слід зробити висновок, що процес збагачення патріотичними почуттями буде результативнішим, якщо в ньому бере участь сім’я.

Дослідно-експериментальна робота засвідчила, що формування патріотичних почуттів у дитини починається від батька та матері, близьких людей, учителя, друзів, суспільства. Головними факторами виховання є природа, гра, слово, праця, спілкування, традиції, мистецтво, релігія, позитивний приклад – ідеал тощо.

Таким чином, важливою умовою формування патріотичних почуттів є забезпечення засвоєння дітьми знань з історії українського народу, народних та родинних традицій, обрядів, звичаїв, народного мистецтва, рідної мови, ознайомлення з кращими зразками сучасної культури, науки та мистецтва.

Яскравим виявом національної свідомості, громадянських якостей і патріотичних почуттів, підкреслює О. Докукіна, є відповідність поведінки дитини вимогам національного менталітету, дотримання нею в повсякденному житті норм народної моралі, сімейно-побутової культури, розвитку національної психології та характеру [50].

Таким чином, патріотичні почуття входять до групи вищих почуттів. Через них виявляється емоційне ставлення молодшого школяра до самого себе, до навколишнього світу, до людей, до Батьківщини, до національних цінностей. Вони пов’язані з розвитком чітких і зрозумілих уявлень про етичні категорії; з формуванням емоційно чутливості, здатності співпереживати події, реагувати на життєві ситуації, життя та проблеми людей. Це має важливе значення для формування розвинено особистості, справжнього громадянина, патріота своєї держави.

2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Проведення формуючого експерименту дозволило створити певну систему позаурочної виховно роботи та експериментально перевірити технологію патріотичного виховання молодших школярів. Така робота сприяла залученню учнів до активної співпраці, вияву інтересу, бажання брати участь у різноманітній виховній роботі.

У ход експериментальної роботи були створені сприятливі умови для розкриття можливостей учнів, які оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками, розвивали риси характеру, погляди, почуття.

Аналіз вихованості патріотичних почуттів у молодших школярів у процесі позаурочної роботи проводили, враховуючи три рівн патріотичної усвідомленості (за дослідженням А. Зосимовського).

Високий рівень – рівень патріотично усвідомленості, тобто цілковитої переконаності. Він характеризується тим, що всі головні компоненти патріотизму усвідомлюються школярем і як суспільні, і як особистісні, розуміються, стають переконанням.

Середній рівень рівень фрагментарної патріотичної усвідомленості; це не тільки патріотичн знання, але й розуміння їхнього значення. Разом з тим більш - менш значну частину патріотичних почуттів не перенесено у сферу його потреб.

Низький рівень – рівень мало усвідомленого засвоєння патріотичних почуттів. Дитина має прості, інформаційні патріотичн знання, але не розуміє їхнього значення для особистості та суспільства [63].

Як видно з експерименту, в першому класі головний акцент робився на вирішення задач „Родинного” розділу, в другому класі – „Соціального”, в третьому класі – „Державного”, в четвертому класі всі отримані знання узагальнювалися.

Наше дослідження свідчить, що однієї доброї волі експериментатора та суб’єктивної готовност вчителів до виховання патріотичних почуттів молодших школярів недостатньо, якщо хня мета не збігається з інтересами дітей, прагненнями та поглядами батьків, вимогами школи та суспільства.

Таким чином були створені сприятливі умови, що дозволили виявити знання дітей та їхні потенційн можливості, а також сприяли формуванню в них патріотичних почуттів, які згодом переростуть в їхні переконання й будуть спонукати до дії. За допомогою анкетування, аналізу розповідей, бесід, продуктів творчості молодших школярів, спостережень, розроблених дослідних методик ми спробували визначити динаміку розвитку патріотичних почуттів.

Учням експериментальної та контрольної груп пропонувалося скласти розповідь про сторію роду.

Учн експериментальної групи малювали родовідне дерево, розповідали про родичів, про походження та значення прізвища, про місце народження бабусі й дідуся, мами й тата, про реліквії роду, про улюблені заняття батьків, цікаві історії з життя родини. Цікаві, повні розповіді склали 44,6% респондентів експериментально групи (високий рівень).

У результаті експерименту відбулися зміни в знаннях дітей про народні, національні, релігійні й родинн звичаї та свята. Щоб з’ясувати знання дітей, був проведений конкурс „Витоки народу – історія України”. Для змагання були дані наступні завдання:

1. Назвіть свята:

а) народні;

б) національні;

в) релігійні;

г) сімейн (перемагає та команда, яка назве якомога більше свят, дотримуючись послідовності).

2. Розкажіть сторію виникнення улюбленого свята (на вибір учнів).

3. Виконайте святкові пісні, колядки, щедрівки, гаївки тощо. Під час якого свята вони виконуються?

4. Інсценуйте свято (до цього конкурсу діти готувалися заздалегідь; виконували його з урахуванням усіх правил; команда-суперник мала визначити, чи витримані правила його проведення).

Кожний конкурс оцінювався за п’ятибальною системою. Команди набрали по 18 балів. Глибок знання про зміст та значення свят продемонстрували 60,7% дітей.

Конкурс довів, що діти експериментальної групи знають багато свят, розрізняють народні, державні, релігійні, їхню послідовність на протязі року, особливості кожного свята. Виключно важливим для нашого дослідження є те, що діти з бажанням розповідають про свята, люблять брати в них участь, розуміють значення свят для народу та України.

Змінились відповіді респондентів на запитання „Чи ходите ви на свята до церкви?”. Наведемо приклади відповідей:

- Так, хоча треба рано вставати, але мені дуже хочеться піти.

- Так, хоча батьки кажуть, що ще малий. Я їх дуже прошу, і вони погоджуються.

- Так, це дуже цікаво й важливо для всіх людей, для моєї родини.

Але, на превеликий жаль, зустрічаються відповіді: „Батьки не ходять, я теж”.

Суттєвим є також бажання батьків брати участь у святах та прилучати до них дітей. Це можна пояснити тим, що вчителі працювали також з батьками, розповідали про значення традицій, свят, звичаїв для виховання розвиненої особистості, для зміцнення родинних коренів.

У результат краєзнавчо-пошукової діяльності, походів, екскурсій зросла патріотична свідомість молодших школярів експериментальної групи. Вони глибше познайомилися з рідним краєм, зрозуміли, що навколишнє в деякій мірі залежить від кожного з них.

Отже, учням експериментальної та контрольної груп ми запропонували взяти участь у вікторин Чи знаєш ти свій рідний край?”.

Вона складалася з таких запитань:

1.Звідки походить назва вашого міста?

2.Які історичні назви вулиць в місті?

3.Найдавніші поселення району. Що вам відомо про їхню історію?

4.Хто з видатних людей народився в районі? Що він зробив для народу, держави?

5.Найдавніша споруда в районі. Історія її створення.

6.Які пам’ятники є в місті? На честь кого вони збудовані?

7.Що для вас означає слово Батьківщина”?

8.Від якого слова воно походить?

9.Які ще слова-синоніми можна використати для передачі змісту цього слова?

10. Назвіть столицю України. Розкажіть історію її виникнення.

Оскільки експериментальне дослідження обмежене в часі, не може тривати досить довго, ми не змогли зафіксувати стабільні зрушення у формуванні ініціативи, бажання здійснювати догляд за могилами та пам’ятниками пращурів, героїв війни та праці. Насамперед це пов’язано з віком дітей, дозволом ходити самостійно далеко від дому та школи. Для цього потрібен чималий час. Ми згодні з тим, що в цій справі не можна очікувати на моментальні зміни.

Вважаємо незаперечним позитивним результатом формуючого експерименту те, що молодші школяр експериментальної групи знають героїв Батьківщини, місця знаходження їхніх могил та пам’ятників, розуміють необхідність догляду за ними, вшанування пам’яті героїв.

Аналіз результатів свідчить, що понад 38,7% учнів експериментальної групи чітко орієнтуються в запитаннях, дають ґрунтовні та правильні відповіді, пов’язують з містом Батьківщиною своє життя. Причому, в експериментальній групі цей показник вищий.

Контрольний аналіз “Родинного” розділу в цілому дав такі показники (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Обізнаність учнів про родину та її історію

Знання Респонденти	Чемне ставлення до батьків, старших у сім’ї, вчителів (%)	Пошана до пращурів, героїв Батьківщини, знання місце знаходження могил та пам’ятників, догляд за ними (%)	Дотримання народних, державних, релігійних та сімейних традицій, звичаїв, свят (%)
Високий	44,6	38,7	20,4
Середній	40,2	42,1	40,3
Низький	15,2	19,2	31,3